Формування облікової політики

    1) у завершеності фінансової звітності  бюджетних організацій;

    2) у розшифруваннях до показників  фінансової звітності.

    Завершальними в системі принципів бухгалтерського  обліку є принципи-обмеження, які  є певними гарантами фінансової стійкості та раціоналізації процесу  бухгалтерського обліку.

    Принцип обачності (обережності) полягає в тому, що доходи враховуються тоді, коли можливість їх отримання стає досить реальною, а видатки — тоді, коли можливість їх здійснення є досить імовірною подією. Це виявляється, зокрема, в тому, що фактичні, чи «нараховані», видатки мають випереджувальний характер щодо касових видатків за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету, як 1110 «заробітна плата», 1120 «нарахування на заробітну плату», 1160 «оплата комунальних послуг та енергоносіїв», 1342 «стипендії». Ще одним проявом дії даного принципу в системі обліку бюджетних установ є те, що на фактичні видатки відноситься вартість придбаних бюджетними установами й організаціями необоротних активів. Отже, обережність дає змогу уникнути переоцінювання доходів та недооцінювання видатків. Завдяки цьому зменшується ризик управлінських рішень. Зауважимо, що принцип обережності доповнює принцип історичної собівартості, оскільки для його застосування необхідно зберегти в поточному бухгалтерському обліку оцінку майна за собівартістю.

    Принцип превалювання сутності над формою означає, що в бухгалтерському обліку можна відкинути незначні обставини, неодмінно врахувавши все істотне. Поділ операцій на істотні і неістотні є суб’єктивним, проте до істотних відносять, як правило, операції, в результаті яких змінюється фінансове становище суб’єкта господарювання. Оскільки облік бюджетних установ є повністю регульованим з боку держави, вибір критерію визначення істотності є формальним і зводиться до додержання нормативів та обмежень, установлених відповідними інструктивними матеріалами.

    Прикладами  врахування зазначеного принципу в  обліковій методиці є такі:

    1) нижня вартісна межа основних  засобів — 500 грн.;

    2) обмеження щодо нарахування зносу  на необоротні активи — зі  списку об’єктів обліку, на які  нараховується знос, вилучено такі  порівняно малоцінні необоротні  активи: сценічно-постановні засоби, білизна, постільні речі, одяг, взуття, макети, моделі, наочні посібники  та інші малоцінні необоротні  матеріальні активи, бібліотечні  фонди, термін використання яких  не визначено (завдання ж установ  полягає у продовженні його  до максимально можливого).

    3) проектування, доречність виключення якої не викликає сумніву. Принагідно зазначимо, що відсутність нарахування зносу на бібліотечні фонди, безумовно, пов’язана з іншим принципом-обмеженням, який використовується в міжнародній практиці — принципом вартості (економічного зиску). Важко переоцінити перспективне значення обох згаданих принципів у подальших методологічних розробках в обліку бюджетних установ. Очевидно, є сенс ураховувати їх, розробляючи методики обліку витрат на надання платних державних послуг бюджетних установ.

    Важливим  у методологічному плані є  принцип постійності, сутність якого полягає в незмінності облікової політики, а отже, і принципів, методів та процедур, прийнятих методологією відбиття господарських операцій. Зміни можливі лише за умов, передбачених відповідними положеннями, що регулюють діяльність бюджетних установ, а їхній вплив на методику обліку має бути розкритий у відповідних розшифруваннях і поясненнях. Наочним прикладом таких змін є перехід бюджетних установ упродовж 2000 року до нового плану рахунків бухгалтерського обліку.

    Стосовно  питання методів бухгалтерського  обліку зауважимо, що в даному разі йдеться не про окремі методи оцінювання майна, зобов’язань тощо, а про  складові загального поняття методу бухгалтерського обліку. Отож згадаймо, що під методом бухгалтерського  обліку в цілому розуміють сукупність способів дослідження і відбиття господарських операцій в його межах. Традиційно ця сукупність визначається як група елементів методу, до складу якої входять:

    · документація;

    · інвентаризація;

    · оцінка;

    · калькулювання;

    · бухгалтерські рахунки;

    · подвійний запис;

    · баланс;

    · звітність.

    Під процедурами бухгалтерського обліку слід розуміти встановлений порядок  дій з відбиття та обробки інформаційних  потоків про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання. При цьому йдеться не тільки про  фіксування інформації в системі  плану рахунків, а й про внутрішній порядок облікового циклу. Нагадаймо, що обліковий цикл складається з  трьох етапів: первинного, поточного  та підсумкового. Кожний з етапів містить  набір певних операцій (процедур). Так, на етапі первинного обліку здійснюється збирання, пошук інформації. Поточний облік характеризується такими процедурами, як класифікація, обробка, часткове узагальнення. І, нарешті, третій етап — підсумковий - містить процедури повного узагальнення та зберігання інформації. Окрім того, усі названі етапи, безумовно, вимагають процедури фіксування інформації.

    Організаційна складова облікової політики регулює  в повному обсязі механізм організації  бухгалтерського обліку в кожній конкретній установі. Зазначені питання  висвітлюватимуться у відповідному розділі.

    Облікова  політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку, і щоб вона набула нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу про облікову політику. Загалом він має такий  вигляд.

    Загальні  положення

    - Організаційно-правова форма установи.

    - Рівень бюджету, з якого установа отримує фінансове забезпечення.

    - Рівень установи як розпорядника коштів.

    - Галузева належність установи.

    - Види діяльності установи (основні та додаткові) відповідно до статуту.

    - Обсяги діяльності бюджетної установи за видами та джерелами фінансового забезпечення.

    - Кількість персоналу, що працює в установі.

    1. Організація бухгалтерського  обліку:

    - Форма організації бухгалтерського обліку.

    - Форма організаційної побудови бухгалтерської служби.

    - Форма організації структури апарату бухгалтерії.

    - Права й обов’язки головного бухгалтера, заступників головного бухгалтера, працівників бухгалтерії (додаток — посадові інструкції).

    - Форма бухгалтерського обліку (додаток — примірники форм облікових регістрів).

    - Робочий план рахунків (додаток — таблиця рахунків бухгалтерського обліку, прийнятих до використання з відповідним рівнем аналітичності).

    - Облікові номенклатури (додаток — сформовані за напрямками бухгалтерського обліку облікові номенклатури).

    - Форми первинних документів (додаток — зразки форм, заповнені згідно з вимогами нормативних документів).

    - Графік документообігу по даній установі (додаток — оперограми або документограми, зведені графіки руху документів, сформовані за напрямками бухгалтерського обліку).

    - Форми звітності (додаток — зразки форм бухгалтерської звітності з робочими інструкціями щодо їх заповнення).

    - Графік складання та подання звітності (додаток — графік руху носіїв облікової інформації підсумкового етапу бухгалтерського обліку із зазначенням відповідальних осіб).

    - Порядок ведення архіву установи.

    - Перелік працівників, які мають право підпису носіїв облікової інформації.

    - Перелік працівників, які мають право на отримання, зберігання та видачу товарно-матеріальних цінностей (додаток — список осіб із зіставленням зразків їхніх підписів).

    - Перелік осіб, відповідальних за організацію технічного та ергономічного забезпечення облікового процесу.

    - План заходів з проведення інвентаризації (додаток — склад комісії, графік проведення інвентаризації по установі тощо).

    - Перелік осіб, відповідальних за інформаційне забезпечення.

    - План заходів щодо організації соціального забезпечення бухгалтерської служби.

    2. Методичні основи  бухгалтерського  обліку:

    - Облік доходів загального фонду (подати перелік джерел, за якими отримуються кошти до загального фонду, порядок надходження фінансового забезпечення до загального фонду і т. ін.).

    - Облік доходів спеціального фонду (зазначати перелік джерел, за якими отримуються кошти до загального фонду, визначити субрахунки відповідно до джерел надходження, порядок надходження фінансового забезпечення до спеціального фонду, порядок утворення фондів за рахунок коштів спеціального фонду і т. ін.).

    - Облік грошових коштів на рахунках (визначення грошових рахунків в установах банків і/або органах казначейства із зазначенням їхніх номерів і т. ін.).

    - Облік касових операцій (порядок обліку готівкових коштів за загальним та спеціальним фондами, особливості ведення касової книги щодо джерел покриття видатків, терміни звітування підзвітних осіб у межах встановлених норм часу та адміністративна відповідальність за порушення цих норм і т. ін.).

    - Облік видатків (механізм здійснення видатків, адміністративні та нормативні обмеження, забезпечення реалізації принципу цільового призначення фінансового забезпечення інструментами бухгалтерського обліку, порядок розподілу видатків відповідно до джерел їх покриття і т. ін.).

    - Облік розрахунків із заробітної плати та стипендій (схема посадових окладів, схема визначення розміру стипендій з урахуванням надбавок даної бюджетної установи, порядок і терміни нарахування заробітної плати та стипендій і т. ін.).

    - Облік розрахунків з іншими кредиторами та дебіторами (порядок обліку розрахунків згідно з плановими платежами та їх термінами, порядок проведення тендерів, методика відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку операцій із забезпечення проведення тендерних торгів, визначення обмеження на видатки через підзвітних осіб (межі відшкодування видатків на проїзд, наймання житла, побутові послуги, добові і т. ін.), визначення умов звітування осіб і т. ін.).

    - Облік необоротних активів (ідентифікація видів необоротних активів щодо вартісного оцінювання, що його застосовує установа в межах, установлених нормативною базою, види оцінок необоротних активів, перелік витрат, що входять до первісної вартості необоротних активів і т. ін.).

    - Облік запасів (ідентифікація запасів, види оцінок запасів, застосовуваних установою, метод відпуску запасів у використання, виробництво, порядок переоцінювання запасів і т. ін.).

    - Облік витрат (перелік і склад статей калькулювання послуг, виготовлення продукції, порядок розподілу прямих і накладних витрат і т. ін.).

    - Облік результатів діяльності бюджетної установи (методика визначення результату господарської діяльності установи та її оцінювання і т. ін.).

    Наказ про облікову політику установи розробляє  та складає її головний бухгалтер, а  затверджує керівник до кінця звітного року. Затверджений наказ набуває  чинності з 1 січня нового календарного року. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури: