Фінансовий аудит

     SWOT - аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, шансів і ризиків підприємства).

     Інформація, яку отримано в ході аналізу, є  основою формування так званої бізнес-моделі, своєрідного паспорту клієнта. Бізнес-модель відображає точку зору аудитора і включає в себе уявлення аудитора про стан процесів на підприємстві, їх зв’зки із зовнішніми факторами. Бізнес-моделі дозволяють визначити дієвість структури і керування підприємством, її відповідності вимогам оточуючого середовища. До традиційних складових бізнес-моделі можна віднести наступне:

     -огляд  ринку і його сегментування,  розвиток галузі, конкуренція;

     -зовнішні  фактори, релевантні для підприємства;

     -процес вироблення стратегії прийняття рішення;

     -ключові  продукти та послуги, життєвий  цикл продуктів і час розробки  нових, доля нових продуктів  у коефіцієнті, що пропонується;

     -комп’ютерна інтеграція процесів на підприємстві;

     -використання  комп’ютерної техніки, можливість комунікації і швидкого надання інформації;

     -наявність  програм поліпшення функціонування  підприємства;

     -наявність  нематеріальних активів: імені  фірми, патентів, ліцензій, кваліфікованих  кадрів;

     -оцінка  рівня мотивації  робітників  підприємства;

     -оценка  клієтом власних позицій та  перспектив.

     Крім  того , великі аудиторські фірми  розробляють так звані сегментні  бізнес-моделі. Вони надають наступну інформацію:

     -структуру   і загальне сегментування галузі;

     -рушійні  сили розвитку в середині галузі;

     -критичні проблеми, притаманні галузі;

     -суутєві  господарські риски галузі;

     -типові  ключові процеси і процеси  підпримки галузі.

     Сегментні бізнес-моделі дозволяють провадити  порівняльний аналіз та виявляти ризики, недоліки в організації діяльності, структури оргацізації підприємтсва. Так, можна визначити небезпеку того, що виробнича програма виявиться застарілою, и неохіні відповідні коректировки у вартістній оцінці запасів.

     По  матеріалах аудиту на Заході готується  лист керівництву, в якому відображені  проблеми та ризики, пов’язані в першу чергу  з бухгалтерським обліком на підприємстві та іншими економічними сферами діяльності підприємства. Згідно з новою концепцією знання аудиторів про вирішальні загальноекономічні та галузеві фактори, які дозволяють здійснити незалежну експертизу діяльності і оцінку потенціала підприємства, повиння знайти своє віддзеркалення в листі керівництву, а також при обговоренні з ним результатів аудиту.

     «Аудит - 2000» передбачає існування  зворотнього  зв’язку з керівництвом підприємства за  результатами аудиту. Аудиторська фірма проводить аналіз ефективності проведення аудиту на основі розгляду слідуючих аспектів:

     -особистої  участі керівника аудиторської  фірми та відносини длвіри  з керівництвом підприємства;

     -оцінка  аудиторської фірми клієнтом (як консультанта чи аудитора звітного року);

     -можливість  залучення до роботи вузьких  спеціалістів;

     -принципова  готовність клієнта прийняти  додаткові послкги, що надаються  аудиторською фірмою;

     -ступінь  сприйняття керівництвом підприємства  можливих  змін.

     В основі концепції «Аудит - 2000» містяться  значні внутрішні передумови розвитку аудиторської діяльності у найближчі  роки. Практичне використання принципів, покладених в основу конценції, залежить від ряду факторів, основними з  яких є:

     -наявність  глубоких галузевих знань. Посилення орієнтації на економічні умови галузі і ризики говподарчої діяльності клієнта потребують високого рівня спеціалізації аудитора. Крім того, необхідним може бути залучення експертів різних галузей (наприклад, для розвитку власної бізнес-моделі), створення комп;ютерних баз даних для накопичення та обробки специфічної галузевої інформації;

     -міждисциплінарний   склад аудиторської групи. Згідно  з «Аудит - 2000» профеційна підготовка  групи аудиторів, що проводять  перевірку, повинна задовільняти очікування клієнта і включати в себе володіння не тільки аудиторськими процедурами, податковим та бухгалтерським законодавством, а й знаннями, методикою розрахунків економіччних показників внутрі галузі, питань організації  управління підприємства;

     -впровадження  «Аудит - 2000» на підприємствах.  Крім внутрішніх факторів для  використання «Аудит - 2000» на практиці  необхідно розуміння  і активне  залучення працівників та керівництва  клієнта при проведенні аудиту  і здійснення аналізу. 
 
 

     Основні відмінності концепції «Аудит - 2000» від  концепції сучасної аудиторської перевірки можна подати в таблиці:  

     Практичне застосування концепції «Аудит - 2000»  дозволить підвищити як якість, так  і практичну користь аудиторських послугдля  підприємств. В умовах сучасного розвитку і жорсткої конкуренції відчихняних підприємств не тільки між собою, але й західними колегами, врахування ризиків і використання сучасного ноу-хау в галузі організації діяльності і контролю на підприємстві може зіграти значну роль в їх виживанні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки: 

     На  сьгоднішній день фінансовий аудит  стає невід`ємною часткою фінансового життя країни. Успішна робота сучасного підприємства неможлива без знання його реального виробничого та фінансового стану та конкурентного становища на ринку, на основі чого здійснюється планування подальшої діяльності . Саме ці функції і бере на себе фінансовий аудит.

     В процесі аудиторської діяльності провадиться  перевірка фінансової звітності  на основі аналізу якої вираховуються показники,  що характеризують  як суто внутрішній стан підприємства , так і аналітичні , що відображають  фінансові показники у порівнянні з показниками найбілижчих конкурентів. Така перевірка може провадитися різними методами та з різною ступенню деталізації в залежності від завдань , які покладаються на неї.

     Фінансовий  аудит можна проводити за допомогою  різних фінансових  коефіціентів та співвідношень,  які  можна поділити на чотири основні групи:

     -показники  ліквідності;

     -показники  активності;

     -показники  заборгованості;

     -показники  прибутковості.

       Показники ліквідності показують,  наскільки  легко компанія  може сплачувати борги за своїми короткостроковими зобов’язаннями.

     Показники активності показують, як швидко надходять  компанії  кошти від дебіторів і як швидко  компанія сама сплачує рахунки. Показники активності також демонструють швидкість оборотних коштів, пов’язаних  з товарно-матеріальними запасами, рахунками клієнтів та постачальників.

     Показники заборгованості показують, який фінансовий ліверідж має компанія і чи не багато вана зоборгувала. Показники заборгованості можуть вказувати на необхідність змінити фінансову структуру капіталу компанії раніше, ніж виникне погроза неплатоспроможності.

     Показники прибутковості показують, наскільки ефективно компанія  контролює свої витрати на виробництво та реалізацію товарів з наявних активів і який чистий доход отримує при цьому.

     Кожна група показників певним  чином  характеризує діяльність підприємства. Але ці фінансові показники та коефіціенти мають найбільшу вагу тоді, коли їх порівнюють  з відповідними значеннями показників  у конкурентів, в цілому по галузі або в найкращому підприємстві галузі.

     Аудит цих показників дає можливість оцінити  позиції підприємства  на ринку, її прибутковість та перспективи розвитку. Він дозволяє виявити слабкі та сильні місця  підприємства і діяти відповідно.

     Процес  вдосконалення форм та  методів  проведенння фінансового аудиту відбувається безперервно,  враховуючи зміни в економічному житті  суспільного  ладу,  держав та окремих підприємств. Він збагачується дослідженнями та розробками вчених і практиків  як країн традиційної ринкової економіки, так і молодих країн, що розвиваються.

     Проведення  якісного фінансового аудиту на підприємствах  України буде сприяти покращенню показників фінансово-комерційної діяльності окремих господарських одиниць  та держави в цілому.

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури 

1. Закон України  «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року
2. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану пвдприємств та організацій.Затверджено наказом Агентства з запобіганню банкрутству від 21 березня 1997 р. №37.
3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика.-1997.- 384с.
4. Бухгалтерский учет / Пер.с анг.-К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1994.-428с.
5. В.А.Верхов, Т.В. Козлова. «Аудит - 2000»: проблемы и перспективы разви

тия.-Бухгалтерский  учет, №10, 1998.

6. Голубович А.Д., Ситнин А.Р., Хинкин Б.Л. Финансы и бизнес: анализ финансовых отчетов зарубежных корпораций ( рекомендации для аудиторов)/ под ред. Микерина Г.И.- М.:Объединение кредитно-финансовых предприятий (-Минатеп), 1991.-70с.
7. Нікбахт Є., Гроппелі А. Фінанси / пер. з англ.-К.: Основи, 1993.-383с.
8. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зазубіжних корпорацій: Навчальний посібник.-К.: Либідь, 1993.-247с.
9. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента / пер.с англ. - М.: «Дело»,1993.-128с.
10. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов.-М.: «Дело», «BusinessРечь», 1992.-320с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток