Фінансовий аудит

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 20:14, реферат

Краткое описание

Фінанси , як необхідна умова суспільного відтворення , існували та виконували свої функції ще з часів існування держави у сучасному розумінні даного слова , але за часів командної економіки їх , зокрема контрольну функцію , розглядали здебільшого в макроаспекті. В наш час, з переходом нашої країни до ринкової економіки , більше уваги починають приділятися окремим господарським одиницям , що зумовлює зростання уваги до такого відносно нового для України явища , як фінансовий аудит.

Оглавление

Вступ
Частина I. Сутність фінансового аудиту
Частина II. Організація проведення фінансового аудиту в Україні.
Частина III. Нові теорії аудиту.
Висновки.
Список використаної літератури.
Додаток.

Файлы: 1 файл

фінансовий аудит.DOC

— 175.50 Кб (Скачать)

     Основні методи фінансового  аудиту наведені в додатку 2.

     Серед них можна виділити:

     - аналіз коефіцієнтів - розрахування різних відношень показників, котрі засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівнняння величин, розрахованих відносних показників з середньогалузевими, стандартними, нормативними величинами;

     - вертикальний аналіз - визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення;

     - горизонтальний аналіз - співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендов (тенденцій.

     Використання  методу аналізу коефіцієнтів, по-перше  дозволяє визначити коло відомостей, яке важливе з точки зору прийняття рішень, а по- друге дає можливість оцінити стан даної облікової одиниці в системі господарювання і тенденції  її  зміни.

     Перевагою коефіцієнтів є те, що вони зменшують  викривлюючий вплив  інфляції на звітний  матеріал, що особливо актуально при аналізі довготривалих тенденцій. Разом з тим необхідно враховувати, що коефіцієнти не мають універсального значення і можуть розглядатися як орієнтовні індикатори; вони швидше є покажчиками найболючиших місць діяльності підприємства, які потребують більш ретельного аналізу. У ряді випадків та чи інша величина коефіцієнту не відповідає загальноприйнятій стандартній нормі в силу специфіки конкретних умов і особливостей ділової політики підприємства.

     Перелічені  методи мають свої переваги і недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандартизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками.

     В наш час у світі існує багато різних довідників для порівняльного  аналізу  звітів різних фірм. Необхідність професійного надання інформаційно-консультативних  послуг призвело до того, що цей вид діяльності в багатьох розвинених країнах став відносно самостійною сферою бізнесу. Всі  бізнес-довідники та бюллетені повністю адаптовані до вимог замовників, і це пояснює той факт,що в літературі немає єдиної методики фінансового аналізу стану підприємств, відсутні типові універсальні методи побудови і аналізу фінансової інформації.

     Логіка  фінансового аудиту передбачає його організацію у вигляді двоетапної процедури:

     -експресс-аудит  фінансового стану;

     -детальний  ( поглиблений ) аудит  фінансового стану;

     Починати  аудит краще  з оперативного експресс- аудиту. В Україні він тільки починає  набувати популярність, але в деяких інших країнах він вже є  широко вживаним. Функціональна структура  експрес- аудиту вказана  в  додатку 3.

     Метою експрес - аудиту є проста і наглядна оцінка стану і динаміки розвитку підприємства ( та попередня оцінка в оперативному режимі). Основними принципами такого  аудиту є відбір ряду основних показників, котрі є найбільш суттєвими і відносно нескладними для розрахунків  та виявлення вузьких місць в господарській діяльності за допомогою методів фінансового аудиту та отримання висновків про більш детальний розгляд якого-небудь напрямку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Частина 2. Організація проведення аудиту в Україні  

    Основними джерелами  інформації   для проведення  фінансового аудиту

      є (2 с.1):

      - баланс підприємства за попередній  рік та за звітний період , форма  1;

      -звіт  про фінансові результати та  їх використання за попередній  і звітний рік,  форма 2;

      -звіт  про фінансово - майновий стан, форма 3;

      -звіт  з праці  за  попередній і  звітний рік, форма 1-ПВ, форма  3-ПВ;

      -розрахунок  нормативів власних оборотних  коштіів;

      -звіт  про витрати на виробництво  продукції, робіт, послуг, форма  5-С;

      -розшифрування  дебіторської та кредиторської заборгованності;

      -звіт  про наявність та рух основних  фондів, амортизацію ( знос ),

      форма 11-ОФ;

      -зведена  таблиця основних показників, форма  -22 ( річні );

      -звіт  про рух коштів в іноземній  валюті, форма 15-ЗЕЗ;

      -бізнес - план;

      -матеріали маркетингових досліджень;

      -висновки  попередніх аудиторських перевірок;

      -інша  інформація.

      Результати  проведеного фінансового аудиту відображаються в Аналітичній записці, що є Додатком №1 до Акту роботи аудиторської комісії.

      Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів застосовуються показники балансу, форма 1  та  звіту,  форма 3. Для аналізу динаміки валюти  балансу та його структури порівнюються дані загальної вартості майна підприємства (валюти балансу - рядки 350 або 760) на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

      При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

      Особлива  увага спрямовується на:

      -«Товари відвантажені , не сплачені в строк»,рядок 165;

      -«Розрахунки з дебіторами за товари роботи і послуги,не сплачені в  

      строк», рядок 180;                                                                

      -«Збитки минулих років», рядок 330;

      -«Збитки звітнього року», рядок 340;

      -«Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк», рядок 520;

      -«Короткострокові кредити та плзики, що не погашені в строк», рядок 620;

      -«Розрахунки з кредиторами за товари,роботи і послуги, не сплачені в строк» 

      рядок 640.

      У разі необхідності проводиться більш  детальний аналіз цих та інших  статей балансу з використанням  розшифрувань до них.

      Для виявлення  такої  характеристики фінансового стану підприємства, як його фінансова незалежність від зовнішніх  джерел обчислюється :

      коефіцієнт  фінансової автономії (Кавт) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:

                     Кавт=Ф.1 рядю490 : ф.1 ряд 350

      Практикою встановлено ,що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних  джерел фіеаесування, тобто критичне значення Кавт=0.5.Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий стан підприємства ( менша залежність від зовнішніх джерел).

      Для визначуння фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) , який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

      Кфс=ф.1 ряд.495 : ф.1 (ряд.530+ряд.750)

      Перевищення власних  коштів над позиковими вказує на те , що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінінсових джерел. Нормативне значення Кфс повинне бути більше одиниці.Якщо Кфс менше одиниці, то потрібно з`ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки ,зменшення прибутку , необгрунтоване збільшення товарних запасів тощо).

      Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового лівереджу (Фл) , який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов`язань і визначається як відношення довгострокових зобов`язань до джерел власних коштів.

      Фл=ф.1 ряд.530 : ф.1 ряд.490

      Зростання значення Фл свідчить про зростання фінансового ризику , тобто можливість втрати платоспроможності.В такому разі більш детально аналізуються показники другого розділу пасиву балансу.

      Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпеченнявласними коштами (Кзк). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягама джерел власних та прирівняних до них коштів ( за вирахуванням статей : «Розрахунки з учасниками», «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи майбутніх  періодів», «Реструктуризований борг») і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

      Кзк=ф.1(ряд.490-ряд.450-ряд.460-ряд.456)-ф.1ряд.070 : ф.1(ряд.150+ + ряд.320)

      Значення  Кзк повинне бути більше 0,1 .

      Для аналізу структури  кредиторської   заборгованості  використовують   дані III  розділу пасиву балансу «Розрахунки та інші пасиви» (рядки 600 - 750), при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості , а також відхилення значень цих статей на кінець звітнього періоду відносно початку року .Стандартна форма розрахунку приведена в додатку 3.

      Для аналізу структури активів підприємства використовують I, II i III розділи Активу балансу.

      Активи  підприємства та їх структура вивчається як з точки зору їх участі у виробництві,тук і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з`ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також  короткострокові цінні папери ; та найменш  ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

      При необхідності до  анаітичної записки  аудитору додаються розшифровки  руху основних засобів виробничих запасів та товарів ( з урахуванням їх підвищеного попиту).

      Зміна в структурі активів підприємств  у бік збільшення частки оборотних  засобів може вказувати на:

      - формування більш мобільної структури  активів, що сприяє прискоренню  оборотності засобів підприємства;

      - відволікання частини поточних  активів на кредитування споживачів  товарів, робіт, послуг підприємства, дочірних підприємств та інших  дебіторів, що свідчить про  фактичну іммобілізацію цієї  частини оборотних засобів із  виробничого циклу;

      - згортання виробничої бази;

      - викривлення результатів оцінки  основних фондів внаслідок існуючого  порядку їх бухгалтерського обліку  та інше.

      Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції  в структурі активів, провадиться детальний аналіз розділів і окремих статей активів балансу.

Информация о работе Фінансовий аудит