Економічна сутність грошових коштів і їх еквівалентів та розрахунків пов’язаних з ними

2) виконати перевірку  своєчасності та правильності відображення в обліку готівкових операцій;

3) здійснити  перевірку додержання підприємством  вимог нормативних документів, які  регламентують порядок ведення  готівкових операцій.  

      Джерелом  інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість 1.1, виписки з банку.

Вивчення касових  операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі. Також можна проводити аудит касових операцій підприємства в кілька етапів.

      На  підготовчому етапі аудиту касових  операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві: інтенсивність  касових операцій; основні напрями  касових надходжень і видатків; кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві; наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність; забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою; обладнання приміщення каси на підприємстві. Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти висновок про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку та можливі напрями порушень і помилок.

      Перший  етап аудиту касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що є в касі підприємства (векселів, зобов'язань). При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов'язково зафіксувати результати раптової ревізії каси в робочих документах. Після цього аудитор має вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Інвентаризацію каси слід проводити не менш як один раз на квартал у строки, встановлені керівником підприємства. Раптові ревізії каси також необхідні і є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю додержання касової дисципліни. Для цього вивчають накази керівника підприємства про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії й інвентаризаційні відомості.

      Другим  етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації  порядку ведення касових операцій. Насамперед перевіряють правильність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання тощо. Прибуткові та видаткові касові ордери мають бути належно оформлені. Документи на видачу грошей повинен підписати керівник і головний бухгалтер підприємства або уповноважені ними особи. Прибуткові касові ордери й квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені так, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом строку зберігання документів. Аудитор перевіряє наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, обов'язково звіряє його дані із записали у Касовій книзі. Перевіряючи порядок ведення Касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну Касову книгу, яка пронумерована, прошнурована та опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у Касовій книзі має бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в Касовій книзі заборонено.

      Перевірка операцій з видавання готівки  з каси проводиться на третьому етапі  аудиту. При цьому встановлюють, на які цілі підприємство отримувало й видавало готівку. Для цього  вивчають корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того як встановлено мету отримання готівки з розрахункового рахунку, перевіряють додержання її підприємством через вивчення касових документів (прибуткових і видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на одержання заробітної плати, відомості). Велику увагу треба приділити операціям з видавання готівки для розрахунків з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати з готівкової виручки або інших грошових надходжень підприємства. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку). При цьому залежно від строку, за який проводиться аудит, слід враховувати зміни в порядку ведення касових операцій.

      Четвертий етап передбачає перевірку повноти  оприбуткування готівки в касі підприємства. Необхідно визначити, чи повністю й  своєчасно підприємство оприбутковує готівку, яка надходить з різних джерел: за реалізовану продукцію (роботи, послуги); одержання грошей з розрахункового рахунку; невикористані підзвітні суми тощо. 3 цією метою аудитор звіряє дані прибуткових касових ордерів та Касової книги з: даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних; корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, даними Журналу-ордеру № 1 та відомості до нього; авансовими звітами та Журналом-ордером № 7; відомостями на заробітну плату.

      На  п'ятому етапі аудитор перевіряє  додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. В першу чергу він перевіряє повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі та касову книгу для виявлення перевищення встановленого ліміту. При цьому слід враховувати такі особливості в порядку ведення касових операцій.

      Шостим  етапом перевірки є зіставлення  даних первинних, аналітичних і  синтетичних облікових документів з даними, відображеними в звітності  підприємства, з метою встановлення їх відповідності.  

      Аудит касових операцій доцільно проводити за програмою.

Аудиторська практика доводить, що найтиповішими порушеннями  у сфері готівкового обігу  є такі:  

      1. Підприємства порушують вимоги  щодо оформлення первинних касових  документів. Зазначені порушення  призводять до погіршення стану  контролю за порядком здійснення касових операцій та можуть спричинювати зловживання.

      2. При розрахунках готівкою з  іншими підприємствами (підприємцями) досить часто трапляються випадки,  коли господарюючі суб'єкти вважають, що встановлене законодавством  обмеження (3000,0 грн.) не поширюється на розрахунки з приватними підприємцями. Такі порушення тягнуть за собою згідно з п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.

      3. Частими є випадки видачі коштів  у підзвіт працівникам підприємства  без повного звітування за  попередньо отримані, а також  порушення строків звітування. Ці  порушення ведуть до застосування санкцій, передбачених п. 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні . Розмір штрафної санкції регламентується п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки»

      4. Порушують вимоги законодавства  в частині нецільового витрачання  коштів, отриманих з установи  банку, в зв»язку з чим порушується  п.2.13 Положення про ведення касових  операцій в національній валюті в Україні  

      Операції  на рахунку в банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій є виписки з особових рахунків, прикладені до них виправдовувальні документи і записи в облікових регістрах за рахунком 31 «Рахунки в банках».

Основними напрямками перевірки банківських операцій на розрахунковому та валютному рахунках підприємства є:  

- перевірка фактичної кількісної наявності відкритих в організаціях розрахункових та валютного рахунків, законність та необхідність їх відкриття, в яких банках вони відкриті;

- чи всі суми, наведені у витягах банку, підтверджені правильно оформленими оправдальними документами, вказаних у них;

- перевірка своєчасності зарахування і списання грошових коштів на рахунках організації в банку. 

Врешті решт з вищенаведеного бачимо, що типовими порушення, які виявляються при аудиті грошових коштів є:  

- відсутні підтвердження наданої інформації про суттєві зміни у грошових коштах та їх еквівалентах;  

- неправильно складений Звіт про рух грошових коштів, внаслідок чого неможливо дати правильну оцінку спроможності підприємства створюватии грошові кошти у процесі здійснення грошових потоків;

- неправильне відображення розмірів видів діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової);

- неправильно застосований метод прямого і непрямого складання показників щодо операційної, фінансової та інвестиційної діяльності;

- Звіт про рух грошових коштів не відповідає Балансу та Звіту про фінансові результати.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Нормативно-законодавча  база.  

      Касові  операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових  операцій у національній валюті в  Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні – найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.

      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий  цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення  касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України, Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” , Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20” . Обіг готівки в Україні регулюється також нормативними та законодавчими документами, які я навела нижче.

      В Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.

Права, обов”язки  і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії  та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків.