Аудит кредиторської раборгованості

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 12:41, контрольная работа

Краткое описание

Теоретичне питання
1.Методи та програма санаційного аудиту
Санаційний аудит є найважливішою складовою процедури санації та відіграє вирішальну роль у мобілізації підприємством фінансових ресурсів. Він полягає в перевірці повноти, достовірності та ефективності поданої санаційної концепції. Під час санаційного аудиту використовуються різноманітні методи й інструменти. До головних належать такі:
Опитування (анкетування) співробітників - щоб правильно діагностувати підприємство, яке перебуває в кризі, виявивши слабкі сторони та санаційні резерви, з методологічного погляду доцільним є опитування працівників усіх структурних підрозділів та керівництва підприємством. Успішно використати цей метод можна в разі додержання умов:

Оглавление

Теоретичні питання
Методи та програма санаційного аудиту……………………..1 – 5 ст.
Форми та загальні передумови реорганізації…………………6 – 9 ст.
Тестове завдання …………………………………………………….10ст.
Використана література……………………………………………..11ст.

Файлы: 1 файл

ОТВЕТ«Фінансова санація та банкрутство підприємств».docx

— 36.02 Кб (Скачать)

Вартісний аналіз може стосуватися  не лише продукції (робіт, послуг), а  й окремих структурних підрозділів (центрів витрат) чи виробничих процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

2. Форми та загальні передумови реорганізації

Форми майбутньої реорганізації  підприємства визначається насамперед причинами та мотивами, що спонукають власників та керівництво підприємства до реорганізації. Розрізняють наступні напрямки реорганізації:

  1. укрупнення діючого підприємства. Може відбуватись шляхом злиття, приєднання, поглинання.
  2. подрібнення діючого підприємства. Відбувається шляхом поділу підприємства або виділення окремого підрозділу.
  3. перетворення підприємства. У цьому разі зміни розмірів підприємства не передбачаються.

 

Необхідною передумовою  реорганізації суб’єктів господарювання є відповідне рішення власників (чи інших уповноважених на це органів), яке приймається після детального економіко-правового обґрунтування  менеджментом підприємства доцільності  такої операції. Доведення до носіїв рішень переваг реорганізації здійснюється в ході доповіді про реорганізацію. У ній акцентується увага на основних завданнях та мотивах реорганізації, в загальних рисах змальовується реорганізаційний процес та його фінансово-правові наслідки для власників.

Основним документом, який визначає права та обов’язки сторін у ході реорганізації і має  забезпечувати оперативне її проведення та безперебійну роботу підприємств, є  угода про умови проведення реорганізації (план реорганізації). Цей документ в обов’язковому порядку має  регламентувати такі питання:

призначення комісій (персонально) для проведення реорганізації у  складі представників підприємств, що реорганізуються;

повний перелік та обсяг  активів і пасивів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийманню-передачі в обмін на корпоративні права правонаступника, а також  строки та порядок оформлення такої  передачі;

перелік документів фінансового  та інших видів обліку, незакінчених діловодством справ, бланків суворої  звітності, архівів чи описів архівів, що підлягають прийманню-передачі, а  також строки передачі;

пропорції (коефіцієнти) обміну корпоративних прав реорганізованих  підприємств на корпоративні права  підприємств, які є їх правонаступниками, а також суми можливих доплат (чи компенсацій);

строки обміну акцій (свідоцтв про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства, що реорганізується, на акції (свідоцтва  про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акціонерами (учасниками) та інші організаційні  питання, пов’язані з формуванням  статутного капіталу;

6

права, які надаватимуться підприємством-правонаступником власникам  корпоративних прав, інших цінних паперів та спеціальних прав, емітованих підприємствами, що припиняють свою діяльність у результаті реорганізації;

економіко-правові наслідки реорганізаційних заходів для працівників  підприємств, що реорганізуються.

У разі реорганізації підприємства слід враховувати ряд законодавчих передумов і вимог, а саме:

порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб’єктів  господарювання;

вимоги антимонопольного законодавства;

вимоги щодо захисту інтересів  кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;

порядок емісії акцій (у разі реорганізації АТ);

можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.

У результаті реорганізації  підприємства виникає необхідність у скасуванні державної реєстрації одних суб’єктів господарювання і реєстрації або перереєстрації інших. У разі, якщо реорганізація  пов’язана зі створенням на базі підприємств, що реєструються, нових юридичних  осіб, у засновницьких документах останніх слід відобразити дану обставину.

Необхідність перереєстрації підприємства виникає, якщо реорганізація  підприємства призводить до змін:

організаційно-правової форми;

форми власності;

назви юридичної особи.

Відповідно до Положення  про державну реєстрацію суб’єктів  підприємницької діяльності перереєстрація юридичних осіб здійснюється в порядку, встановленому для їх реєстрації. У місячний термін з моменту настання зазначених змін в органи державної  реєстрації слід подати документи для  перереєстрації з підтвердженням опублікування  у друкованих засобах масової  інформації оголошення про відповідні зміни.

У результаті реорганізації  у підприємств, до яких здійснюється приєднання або від яких відокремлюються  певні структурні підрозділи, може виникнути необхідність внесення змін і доповнень до установчих документів, які також підлягають державній  реєстрації. Внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих  додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції. У  разі внесення до установчих документів змін, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) суб’єкта підприємницької  діяльності, подаються оформлені  згідно з вимогами законодавства  документи:

у разі добровільного виходу юридичної особи зі складу засновників (учасників) подається копія рішення  засновника, фізичної особи — нотаріально  посвідчена заява;

у разі примусового виключення засновників (учасників) подається  рішення уповноваженого на це органу.

 

7

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих  випадках з метою запобігання  монополізації ринків такі види реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за умови одержання  згоди на це Антимонопольного комітету України (АКУ). У зв’язку з цим, до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також  представники АКУ. Зазначимо, що в Україні  монопольним вважається становище  підприємця, частка якого на ринку  певного товару перевищує 35 %.

Після прийняття загальними зборами власників підприємств  рішення щодо реорганізації про  це слід письмово повідомити кожного  з кредиторів. У разі злиття, приєднання, виділення, поділу чи перетворення слід дотримуватися законодавчих вимог  щодо захисту інтересів кредиторів, зокрема стосовно переведення боргу  на правонаступників. Ці вимоги зводяться  до такого:

а) перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

в) порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

г) уступка вимоги і перевід боргу, основані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.

Реорганізація не може бути завершена до владнання проблематики заборгованості. При цьому кредитор може звернутися з письмовою вимогою про здійснення підприємством-боржником однієї з дій: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладання договорів застави чи поруки; дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено угодою між підприємством, що реорганізується, та боржником.

У разі, якщо у процесі  реорганізації задіяне акціонерне товариство, то, здійснюючи цей процес, слід дотримуватися відповідних  положень і рекомендацій Державної  комісії з цінних паперів та фондового  ринку, зокрема Положення про  порядок реєстрації випуску акцій і інформації про їх емісію при реорганізації товариства. Дане Положення регламентує послідовність дій господарського товариства у разі реорганізації у тому випадку, якщо в реорганізації бере участь хоча б одне акціонерне товариство або хоча б одне акціонерне товариство створюється в результаті реорганізації.

Відкриті акціонерні товариства, що формуються в результаті реорганізації  шляхом злиття, поділу, виділення та перетворення, а також товариства, до яких здійснюється приєднання, зобов’язані  зареєструвати інформацію про емісію акцій. Для цього, окрім стандартного набору документів, який подається  при звичайній емісії, слід подати такі документи:

нотаріально посвідчену копію  договору про злиття (приєднання, поділ, виділення, перетворення);

8

рішення вищих органів  кожного з підприємств, які беруть участь у реорганізації;

передатний (роздільний) баланс.

Реєстрація інформації про  емісію акцій АТ, які створені шляхом реорганізації, здійснюється до державної  реєстрації зазначених товариств як суб’єктів підприємницької діяльності.

Приймаючи фінансові рішення  в процесі реорганізації підприємств, слід враховувати податковий аспект. Зокрема, можливість виникнення об’єкта  оподаткування в результаті засвідчення  в звітності прихованих резервів. При здійсненні передачі майнових прав та обов’язків слід враховувати те, що передача активів від одного підприємства до іншого не оподатковується лише в тому випадку, якщо ця передача здійснюється як внесок одного підприємства в статутний  капітал іншого для формування цілісного  майнового комплексу останнього в обмін на його корпоративні права. Реорганізаційний прибуток для власників  може виникнути в тому разі, якщо вартість чистих активів, що передаються  правонаступнику, перевищує номінальну вартість корпоративних прав, емітованих реорганізованим підприємством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Тестове завдання :

 

5) 1,2,5;

15) 2,3,5;

25) 1,3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

Використана література:

 

 

 Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Оцінка ефективності санації підприємств. Фінанси України.-2005; 

  1. Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Санація підприємств регіону та фінансові джерела її проведення.-2004;
  2. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Львів, ЛБІ НБУ, 2003.;
  3. Рибалка О. Формування системи показників фінансового стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства. Економіст. -2005.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

План:

 

Теоретичні питання

  1. Методи та програма санаційного аудиту……………………..1 – 5 ст.
  2. Форми та загальні передумови реорганізації…………………6 – 9 ст.

Тестове завдання …………………………………………………….10ст.

Використана література……………………………………………..11ст.

 

 


Информация о работе Аудит кредиторської раборгованості