Аудит готівкових розрахунків

Положенням регулюються права та обов"язки головного бухгалтера, які є об"єктами аудиторської перевірки, оскільки вонистосуються стану обліку і контролю на підприємстві.

В своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значніймірі залежить обсяг перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

-  наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірох каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

-         наявність на підприємстві наказу керівника, якмй встановлює періодичність перевірок;

-         наявність ознак формального проведення перевірок каси;

-         надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

-         формальне проведення перевірок каси при зміні касирів;

-         відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

-         наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

-         застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємств, головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівподання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.

В залежності від оцінки системи внутрішнього контролю, встановлених тестуванням та вивченням актів перевірки ведення операцій з готівкою слабких місць, аудитор встановлює види і кількість аудиторських процедур.

При необхідності  аудитор може приймати участь в інвентаризації готівки в касі.

Перевірка проводиться в тих же напрямках що й контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об"єктивність звітних даних.

Суцільна перевірка проводиться на  замовлення клієнта або при дуже низькій оцінці системи внутрішнього контролю.

При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при веденні операцій з готівкою.

Основні порушення – зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових операцій можуть бути кваліфіковані  наступним чином:

1.      Пряме розкрадання грошових коштів

-         нічим не приховане;

-         приховане неоформленими документами і розписками.

2.      Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

-         з банку;

-         від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах;

-         від різних юридичних осіб за домовленістю.

3.      Надлишкове списання грошей по касі:

-         повторне використання одних і тих самих  документів;

-         неправильний підрахунок підсумків  в касових документах і звітах;

-         списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами;

-         підробка в законно оформлених документах із збільшенням сум списання.

4.      Привласнення сум, зоконо нарахованих різним особам і організаціям:

-         привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих на інших підставах;

-         привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5.      Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують граничну величину:

-         з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими без утворення юридичної особи;

-         які надхадять в касу підприємства, що перевіряється.

6.      Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги:

-   без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

-         без реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в податковій службі.

7.      Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.

8.      Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати податкові органи.

Аудитор зобов"язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.

Аудит грошово-розрахункових операцій є одним із розділів загального аудиту. В процесі роботи аудитор оформлює необхідні робочі документи та готує інформацію для підсумкових документів.

3.3.Аудит зберігання грошових коштів.

Підприємство створює необхідні умови, що забезпечують збереження коштів у касі, при доставці їх з установ банків або при внесенні на поточні рахунки.

Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначенее для збереження і видачі готівки. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність у тих випадках, коли за їх провиною не було створено необхідні умови, які б забезпечили збереження готівки в касі або при транспортуванні. Двері в касу під час проведення грошових операцій повинні бути зачинені з внутрішньої сторони. Доступ у касу особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Вся готівка і цінні папери на підприємстві зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи закривають ключем і опечатують сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира, а дублікати – в опечатаних касиром пакетах зберігаються у керівника підприємства. Зберігання в касі готівки й інших цінностей, які не належать цьому підприємству заборонено.

Перед відкриттям каси і металевих шаф касир зобов"язаний оглянути їх, впевнитися в справності  сигналізації і, якщо помічено будь-які пошкодження, зобов"язаний сповістити про це керівника підприємства, а ті у свою чергу – в органи внутрішніх справ і забезпечити охорону каси до появи працівників міліції.

При проведенні аудиту зберігання готівки в касі аудитор перевіряє виконання всіх вище наведених норм зберігання готівки. Аудит каси проводиться лише в присетності касира. При виявленні порушень зберігання готівки та цінностей в касі на касира накладаються штрафні санкції.

3.4. Методика аудиту готівкових операцій.

Аудиторська діяльність – поняття значно ширше від поняття "аудит". Вона включає в себе: організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок та пов"язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінонсово- господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницікої діяльновті фізичних та юридичних осіб.

Для того, щоб скласти об"єктивну думку щодо інформації, яку він підтверджує, аудитор повинен:

-         одержати обгрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних про господарюючий суб"єкт достовірна і достатня;

-         вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Для проведення результативних перевірок аудитор повинен:

-         добре володіти теорією аудиту;

-         знати чинну на момент здійснення господарських операцій нормативну базу;

-         володіти методикою організації аудиторських перевірок.

Форми і методи перевірки аудитор встановлює самостійно, виходячи із особливостей діяльності клієнта та умов укладеного договору на проведення аудиту.

Метод аудиту – це спосіб дій і подій в системі господарського суб"єкта з метою підтвердження виданої ним фінансової інформації. В практиці метод аудиту характеризується як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан аудиторських об"єктів. Послідовність і порядок застосування цих прийомів з метою встановлення об"єктивної істини щодо аудиторської інформації та доведення цієї істии через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту називають методикою аудиту.

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури. Аудиторські процедури – це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

Аудиторська перевірка формується у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно вибирає послідовність своєї роботи в залежності від особливостей діяльності клієнта та умов договору.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Йому важливо знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій ієрархічній підпорядкованості, від якої залежить юридична сила того чи іншого нормативного акта.

Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база, що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база – відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту.

Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірність відображення господарської операції, відповідність ведення обліку та фінансової звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база – це облікова політика суб"єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві.

У процесі аудиторської перевірки виділяють етапи:

1. Процедури схвалення клієнта: знайомство з підприємством, оцінка економічного середовища, знайомство із звітністю, установчими документами, станом бухгалтерського обліку і напрямком діяльності клієнта.
2. Укладання договору на аудиторську перевірку.
3. Складання плану та програми аудиту.
4. Вивчення установчих документів: дата реєстрації, форма власності, засновники, розміри, терміни та порядок формування статутного капіталу, струкура управління, припинення діяльності.
5. Вивчення інших документів: протоколів загальних зборів, наказів керівника, встановленя повноважень керівництва, правильності формування розпоряджень керівництва, відсутність суперечностей із засновницькими документами.
6. Вивчення звітності підприємства.
7. Уточнення і коригування плану та аудиторської програми.
8. Аудиторська перевірка
9. Підписаня аудиторського висновку та акта приймання робіт по договору про аудиторську перевірку.

При проведенні аудиту основна увага приділяється перевірці правильності формування, обліку і нарахування показників собівартості продукції та прибутку. При цьому перевіряють всі калькуляційні статті, які формують собівартість продукції. По матеріальних і трудових затратах потрібно перевірити документальну обгрунтованість записів в облікових регістрах, правильність складання первинних документів, законність і реальність відображених в них господарсько-фінансових операцій. Велику роль відіграє перевірка правильності списання витрат на конкретні  об"єкти їх обліку, обгрунтованості розподілу непрямих витрат і точності нарахування  собівартості окремих видів продукції.

3.5. Рекомендації по поліпшенню обліку, внутрішнього контролю грошових коштів.

          Для полібшення обліку та внутрішнього контролю грошових коштів на підприємстві СТОВ "Федорівка" необхідно, в першу чергу, запровадити автоматизовану  систему обліку, по-друге частіше підвищувати кваліфікацію касира та бухгалтера, це дозволить зменшити ризик помилок в заповненні первинних документіві ризик порушень у веденні обліку та внутрішнього контролю за які на відповідальних осіб накладаються штрафні санкції.