Аналіз та опис форм з первинного обліку нематеріальних активів

Аналіз  та опис форм з первинного обліку нематеріальних активів. 

ПОСТАНОВКА  ПРОБЛЕМИ. У процесі здійснення своєї діяльності організації та установи різних форм власності систематично придбавають та використовують матеріальні цінності короткострокового споживання. Малоцінні і швидкозношувані активи, як правило, виконують роль допоміжних засобів праці або створюють належні умови для праці. Вони представлені численними номенклатурами, різними за функціональним призначенням: інструменти, інвентар, спецодяг, меблі, канцтовари, посуд, столова білизна тощо. Вартість окремих одиниць, як правило, є незначною у масштабах підприємства.

      Відповідно  до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

     Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне  складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

     З метою забезпечення збереження малоцінних та швидкозношувальних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

    Аналіз  наукових праць та останніх публікацій. У спеціалізованій літературі існують різні підходи до розуміння суті малоцінних і швидкозношуваних активів та відповідно методики їх обліку. Одні науковці погоджуються із законодавчо регламентованим розмежуванням цих активів за терміном користування [1]. Інші керуються критерієм суттєвості, тому вважають, що досліджувані активи доцільно одразу списувати на витрати [2]. Треті визначають пріоритетним їх характеристику як засобів праці, які підлягають амортизації [3]. Питання контролю за збереженням та раціональним використанням малоцінних і швидкозношуваних активів висвітлено у періодичних виданнях тільки з позиції документування їх руху в експлуатації за типовими формами. 

    МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ є аналіз типових форм первинного обліку та регістрів бухгалтерського обліку малоцінних швидкозношуваних предметів

    Результати  дослідження: Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено окремий синтетичний рахунок для  обліку й узагальнення інформації про наявність на підприємствах (установах, організаціях) та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів призначено рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" («Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р.  N 291 )

     Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

- за відповіднимии субрахунками;

- за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

     Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

     Облік надходження МШП відображають у  регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

     Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року №145 затверджені типові форми первиних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів.

     У процесі документування руху малоцінних та швидкозношуваних предметів, як і  інших об'єктів, розрізняють документи оперативного і бухгалтерського обліку. До перших належать документи, що відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу предметів робітникам у тимчасове користування та повернення Тощо.

     Це, перш за все, документи типових форм № МШ—1, МШ—2, МШ-3, МШ—6 та МШ-7. Складають  їх, як правило, керівники підрозділів, комірники для оперативного контролю за збереженням, рухом, станом і використанням  малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)  
(форма N МШ-1)

     Застосовується  для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху.

     На  підставі даних відомості вносяться  зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма N М-12) інструментально-роздавальної кладової.

Картка  обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів  
(форма N МШ-2)

     Застосовується  для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для  тривалого користування.

     Заповнюється  в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

     Для обліку інструментів (пристроїв), виданих  робітнику із кладової цеху для короткострокового  користування, застосовується інструментальна  марка, яка при здачі інструментів комірнику, повертається робітникові.

     На  кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної кладової, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

Замовлення  на ремонт або заточування  інструментів (пристроїв)   
(форма N МШ-3) 

     Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується у двох примірниках комірником роздавальної кладової. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів  
(форма N МШ-6)

     Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

     У випадку втрати взятих предметів  спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці за формою N МШ-6 в рядку загубленого предмету в розділі "Повернено" робиться запис: "Акт вибуття N _____ і дата".

     Черговий  спецодяг, спецвзуття та запобіжні  засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

     Черговий  спецодяг, спецвзуття та запобіжні  засоби записуються на окремі картки з поміткою "Чергова".

     При автоматизованій обробці даних  з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма N МШ-7)

     Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами.

     Заповнюється  в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і  на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці).

     За  цією формою ведеться облік прийнятих  від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

     До  документів бухгалтерського обліку зараховуються документи, якими  оформляється відпуск предметів  у виробництво зі зміною матеріально  відповідальної особи, їх списання та ін., тобто ті первинні документи, які є підставою для здійснення записів на рахунках. Це можуть бути забірні картки (т. ф. № 3—5), накладна-вимога (т.ф. № 3—3), акти на вибуття і списання МШП (т. ф. № МШ-4, МШ-5, МШ-8). 

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів 
 (форма N МШ-4)

     Застосовується  для оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

     Складається в одному примірнику майстром і начальником  цеху (дільниці) на одного або декількох  робітників.

     При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

     При пред'явленні робітником акту вибуття  йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і  записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми N МШ-5 і МШ-8).

Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні 
 (форма N МШ-5) 

     Застосовується  для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до кладової для утилю. Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних кладових не відображається.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів 
 (форма N МШ-8)

     Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма N МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.

     На  різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо

     Крім  того, в бюджетних установах за необхідності можуть використовуватися  відомчі (галузеві) форми первинних  документів з обліку МШП та форми  документів і регістрів, затверджені  Державним Казначейством України, такі як "Журнал реєстрації битого посуду" т.ф. № З— 10 та ін.

     Наказом Державного КазначействаУкраїни від 18.12.2000 р. № 130 затверджено форму "Акту списання" (т. ф. № 3—2), який призначено для списання матеріальних цінностей, у т. ч. і МШП, що стали непридатними. Складає цей акт комісія, призначена наказом по установі. При складанні "Акту списання" (т.ф. № 3—2) акт за ф. № МШ—8 не застосовують.