Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2011 в 19:06, реферат
Для з’ясування суті і структури суспільних фінансів України важливо визначитися з структурою фінансової системи нашої країни, складовою якої є суспільні фінанси. Більшість українських вчених розглядає фінансову систему з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою. За внутрішньою будовою фінансова система – це сукупність відносно відокремлених взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП. Фінансова система за організаційною будовою – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.
З цією метою використовуються різноманітні методи оподаткування, головним із яких є поєднання рішень про доходи і видатки, що обґрунтований К. Вікселлем (Швеція). Відповідно до цього підходу рішення про державні витрати мають ухвалюватись тільки за наявності реального джерела їхнього покриття.
Непоганою ідеєю було б впровадження в Україні спрощеної системи оподаткування для всіх підприємств, а не тільки для малого бізнесу. Така система оподаткування сприяє виходу підприємств із тіні. Саме це є найважливішою причиною, чому у країнах колишнього соціалістичного табору такі зміни в оподаткуванні мають дуже позитивний результат. Коли уряд зменшує ставку податку, велика кількість бізнесменів, які працюють у тіньовій економіці, переходять в офіційну економіку. Це найважливіша причина, чому в цих країнах до кризи 2008–2009 рр. ми спостерігали такий позитивний результат у збільшенні суми надходжень до бюджету.
У країнах з трансформаційною економікою, в тому числі й в Україні, збільшення доходів державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, малого і середнього бізнесу, скорочення тіньової економіки. Одночасно повинні передбачатися можливості стимулювання економічної, інноваційної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання незалежно від того, до якої галузі вони належать, а також звільнення від оподаткування доходів громадян, що інвестуються в цінні папери.
Таким чином, можна зробити загальний висновок, що багато проблем розвитку суспыльних фынансыв не вирішувались належним чином, тому що не було поєднання відповідної теорії та практики стадій розвитку, врахування особливостей України, зокрема ментальних проявів. У сучасних реаліях нашої країни необхідно визнати, що основою її економічного зростання, має стати потенціал суспільних фінансів, який треба об’єктивно оцінити і використати.