Державний бюджет, його структура та шляхи збалансування

Так відповідно до Звіту про виконання Плану основних питань економічної та контрольної роботи Державної податкової служби України на 2011 рік, затвердженого наказом ДПА України від 08.02.11 №74 за січень-грудень 2011 року до зведеного бюджету за платежами, контроль за справлянням (стягненням) яких покладено на Державну податкову службу України, забезпечено надходження у сумі 266,4 млрд.грн., що на 29,1 відсотків більше надходжень 2010 року, з них до державного бюджету – 192,1 млрд.грн., що більше надходжень 2010 року на 39,6 відсотків, та місцевих бюджетів – 74,3 млрд.грн., що більше надходжень 2010 року на 8 відсотків. [4, 1].

Динаміка надходження  до Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України платежів, контроль за справлянням (стягненням) яких покладено  на ДПС України, у 2010-2011 роках відображена на діаграмі 1.

Діаграма 1

Динаміка надходження до Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України платежів, контроль за справлянням (стягненням) яких покладено  на ДПС України, у 2010 – 2011 роках 

         (млрд. грн.)

 Аналіз виконання бюджету за січень-червень 2012 року показує що виконання дохідної частини зведеного та державного бюджету за І півріччя 2012 року характеризувалось уповільненням темпів приросту основних податкових надходжень порівняно з попереднім роком. При цьому найсуттєвіше скоротилися темпи приросту податку на прибуток підприємств, які за вказаній період становили 11,9% проти 50,4% у І півріччі 2011 року, та ПДВ – 13,6% проти 27,9%.

Незважаючи на це, доходи зведеного бюджету збільшилися  на 17,4%, або 208,8 млрд. грн. Доходи державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) зросли на 17,5%, або до 162,3 млрд. грн.

Через скорочення темпів приросту податку на прибуток підприємств  та податку на додану вартість у  структурі дохідної частини бюджету  відбулися зміни а саме: частки цих податків скоротилися на 0,7% та на 1,1% відповідно. Частки решти податкових джерел змінились несуттєво.

На рівень  надходжень податку на прибуток підприємств  вплинуло зменшення ставки податку на 2% – з 23% до 21%. При цьому основними платниками податку лишаються підприємства приватного сектору, які сплатили майже 2/3 від загальної суми, перерахованої до бюджету.

Виконання річного плану  зі сплати ПДВ характеризується стабілізацією  обсягів відшкодування податку  з бюджету, рівень яких почав залежати від зміни місячних обсягів надходжень внутрішнього ПДВ. Водночас плановий показник з надходжень податку виконано на досить низькому рівні – 41,5%, що свідчить про напружену ситуацію з виконанням річного плану.

Найбільш динамічно  в І половині 2012 року зростали надходження  податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, які порівняно з поперед з попереднім роком додали 1,5 млрд. грн., або 31,4%. Так збільшення стало, насамперед, результатом заходів із перешкоджання контрабанді, адже збільшення обсягів зовнішньої торгівлі у І півріччі 2012 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року було недостатнім, для пояснення такого приросту надходжень цієї категорії податків.

Основним чинником збільшення надходжень акцизного податку стало чергове  збільшення у 2012 році ставок, зокрема на алкоголь, тютюнові вироби і моторне пальне – на 8,9%. Це забезпечило приріст надходжень із цього джерела на 22,8% або 3,3 млрд. грн., порівняно з попереднім роком [3; 10,10].

Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (10—20 %). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету.

Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від  податкових, є досить широким. При цьому існують надходження, які мають постійний характер і які з'являються час від часу і зникають. Уведення останніх було спричинено необхідністю термінового збільшення доходів бюджету.

 Неподаткові  надходження можна поділити на  кілька груп. Зокрема:

1. Доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження від грошово-речових лотерей; дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, рентна плата та ін.);
2. Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутр. справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; плата за утримання дітей у школах-інтернатах; державне мито; митні збори.);
3. Власні надходження бюджетних установ (кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності);
4. Інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого митними,   правоохоронними  та   іншими  уповноваженими  органами майна і валюти; власні надходження бюджетних установ; надходження коштів від продажу військового майна; надходження до страхового фонду безпеки авіації; надходження сум різниці в ціні за газ; відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці та ін.).

      Обсяг неподаткових надходжень за січень-червень 2012 року склав 25,5 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн., або на 42,9% більше відповідного показника минулого року. За результатами І півріччя 2012 року річний план виконано на 46,2%. Структура неподаткових надходжень до державного бюджету зазнала деяких змін. Так суттєво зменшилися частки таких статей неподаткових доходів, як власні надходження бюджетних установ (на 14,8%) та інші неподаткові надходження (на 5,0%). Водночас частка доходів від власності та підприємницької діяльності виросла на 16,0%, а частка адміністративних зборів та платежів – на 3,8% [3, 29].

Діаграма 2

Структура неподаткових надходжень до державного бюджету 

за січень-червень 2010-2012 років

100,0%			15,2		10,2
90,0%	18,1
80,0%					33,5
70,0%	28,8
60,0%			48,3
					10,1
	2,9
50,0%
40,0%
			6,3
30,0%	50,2				46,2
20,0%			30,2
10,0%
0,0%
	Січень-червень 2010		Січень-червень 2011		Січень-червень 2012

 

	Інші неподаткові  надходження
	Власні надходження  бюджетних установ
	Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу
	Доходи від  власності та підприємницької діяльності

 

 

 

Проблема  покриття дефіциту бюджету з'явилася  в 1991 р. Починаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що було спричинено початком економічної кризи. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося за рахунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції.

За січень-червень 2012 року державний бюджет виконано з дефіцитом, який становить 6,7 млрд. грн., або 26,7% граничного розміру, визначеного Законом про Державний бюджет України на 2012 рік.

По загальному фонду бюджету дефіцит становив 4,7 млрд. грн., або на рівні 22,0% планового  річного обсягу, по спеціальному фонду  – 2,0 млрд. грн., або 52,6%.

Фінансування  державного бюджету за борговими операціями склало 17,5 млрд. грн., що становить 53,6% річного планового показника (таблиця 1). Порівняно з минулим роком цей показник зменшився на 19,8 млрд. грн., або на 53,2%. Запозичення здійснені у сумі 50,3 млрд. грн., або 51,1% річного планового показника. Із них річний план по внутрішніх запозиченнях виконано на рівні 79,9% по зовнішніх – на рівні 4,4%. Частка внутрішніх запозичень складає 96,8% [3, 32].

Таблиця 1

Показники фінансування державного бюджету 

за січень-червень 2008-2012 років

Роки   Показники	2008	2009	2010	2011	2012
					Річний  план	Факт	Виконання %
Загальне  фінансування, млрд.грн., у т.ч.:	-1,9	10,6	26,5	11,0	28,1	6,7	23,9
Загальний фонд	1,5	14,1	25,3	9,0	21,2	4,7	22,0
Спеціальний фонд	-3,4	-3,5	1,2	2,0	6,9	2,0	29,7
Фінансування  за борговими операціями, млрд .грн.	-0,2	17,8	33,4	37,3	32,6	17,5	53,6
Запозичення, млрд. грн., у т.ч.:	2,1	21,9	46,1	59,5	98,5	50,3	51,1
- внутрішні  запозичення	0,4	9,4	29,9	35,4	61,0	48,7	79,9
частка, %	20,0	43,0	64,9	59,4	61,9	96,8	156,3
- зовнішні  запозичення	1,7	12,5	16,2	24,1	37,5	1,6	4,4
частка, %	80,0	57,0	35,1	40,6	38,1	3,2	8,5
Погашення, млрд. грн., у т.ч.	-2,3	-4,1	-12,7	-22,2	-65,9	-32,9	49,9
- внутрішні  зобов’язання	-0,9	-2,0	-10,5	-15,1	-34,7	-18,5	53,4
частка, %	41,4	48,4	82,7	67,9	52,6	56,2	106,9
- зовнішні  зобов’язання	-1,3	-2,1	-2,2	-7,1	-31,2	-14,4	46,1
частка, %	58,6	51,6	17,3	32,1	47,4	43,8	92,3
Надходження від приватизації державного майна, млрд. грн.	0,3	0,5	0,2	11,0	10,0	5,1	50,9
Фінансування  за активними операціями, млрд. грн.	-2,0	-7,7	-7,1	-37,3	-14,5	-15,8	109,5

 

Які можна  зробити висновки щодо системи доходів  бюджету України? Склад і структура  доходів бюджету постійно змінюються, що зумовлюється як постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганням держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї ж причини питома вага податкових доходів є не дуже високою. Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового ринку України відбувалося за допомогою емісійних кредитів Національного банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише з 1995 р. на ринку з'явились державні цінні папери, що свідчить про поступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту [16;15].

 

Таким чином, становлення і розвиток системи  доходів бюджету, яка б відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається досить повільно. Але все ж таки з кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше.

2. Склад і структура видатків українського бюджету.

Видатки бюджету  обумовлюються насамперед їхнім  суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету.

Відповідно до термінології Бюджетного кодексу України, під видатками державного бюджету слід розуміти кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Необхідно звернути увагу на розмежування основним бюджетним документом понять "видатки бюджету" і "витрати бюджету", останнє з яких є ширшим за змістом. Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти, які спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.

Видаткова частина державного бюджету, як і його дохідна складова, поділяється на два структурних  підрозділи: видатки загального фонду  та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету. Видатки загального фонду фінансуються шляхом залучення коштів, які не мають закріплених джерел фінансового забезпечення.

Для детальнішого з'ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за такими критеріями: 1) за економічною характеристикою;   2) за функціями, що виконує держава; 3) між головними розпорядниками бюджетних коштів; 4) між бюджетними програмами.

Розмежування видатків за економічними ознаками здійснюється з позицій впливу державних видатків на рух сукупного продукту та процес розширеного відтворення і базується на визначенні поточних і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення. їх склад визначається Кабінетом Міністрів України. Поточні видатки — це видатки бюджету на утримання мережі підприємств, установ і організацій, яка діє на початок бюджетного року та набуває чинності в цьому році, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та ін. До них належать видатки; 1) на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату; 2) придбання товарів і матеріалів; 3) відрядження; 4) оплату послуг бюджетних установ; 5) оплату комунальних послуг та енергопостачання; 6) дослідження, дослідно-промислові та інші розробки;   7) сплату відсотків банківським установам, відсотків за внутрішніми позиками; 8) сплату відсотків, комісій та штрафів за зовнішніми державними позиками; 9) трансферти (бюджетам місцевого самоврядування, населенню або певним групам населення, підприємствам та іншим країнам). Капітальні видатки (видатки розвитку) — це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: 1) фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; 2) фінансування структурної перебудови національної економіки; 3) субсидії, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. До капітальних також належать видатки: 1) на придбання обладнання і предметів довгострокового використання; 2) придбання основного капіталу; 3) капітальне будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт; 4) створення державних запасів і резервів; 5) придбання землі та нематеріальних активів; 6) капітальні трансферти; 7) нерозподілені витрати. Кредитування включає операції, пов'язані з наданням коштів із бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування виникають зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних коштів до бюджету. Поділ видатків за економічною класифікацією дає змогу оцінити спрямованість бюджету, зокрема в частині використання коштів на утримання бюджетних установ, на загальне будівництво, інноваційний розвиток та обслуговування державного боргу.