Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2010 в 15:50, аттестационная работа
Порівняльна таблиця бурих водоростей поміж собою за ознаками: Рівні організації; типи морфологічної диференціації тіла; особливості будови клітини; типи розмноження; представники видів; екологія та значення у природі і господарській діяльності.
ВІДДІЛ: Бурі водорості (PHAEOPHYTA)→ | |||
ОЗНАКИ: | КЛАС: Ізогенератні (ІSOGENERATAE) | КЛАС: Гетерогенератні (HETEROGENERATAE) | КЛАС:Циклоспорові (CYCLOSPOREALE) |
Рівні організації: | Ізо- та гетероморфна
зміна поколінь. Ступінь диференціації
талома різна у різних порядках класу.
В найбільш примітивних відсутнє
чітке чередування форм розвитку
(Рід Ектокарпові, Рід Хордарієві
(Гетерогенератні. Із спори може розвиватися
як талом гамето фіту або гамето
спорофіту так і талом |
Ізо- і гетероморфна зміна поколінь. Талом має признаки тканевого диференціювання із спеціалізацією клітин. Важко організований талом у Ламінарієвих. | Ізо- і гетероморфна зміна поколінь. Талом має признаки тканевого диференціювання із спеціалізацією клітин. Важко організований талом у Фукусових, роду Sargassum. |
У таломі: кору, що складається з декількох прошарків клітин інтенсивного окрасу; сердцевину, з безбарвних клітин, зібраних в нитку. У ламинарієвих у сердцевині формуються ситовидні трубки та трубчасті нитини. Сердцевина виконує не тільки транспортну функцію, але й механичну, так як в ній знаходяться нитини з товстими повздовжніми стінками. Поміж корою і серцевиною у багатьох бурих водоростей знаходиться проміжний прошарок з крупних безбарвних клітин. | |||
Типи
морфологічної диференціації |
Усі представники класів багатоклітинні. Колір талому – усіх відтінків жовтувато – бурого. Прикріплення талому за допомогою ризоїдів або підошви. | ||
Від маленьких
до великих. Ектокарпус – найбільш
примітивна з бурих водоростей, довжина
таллому до 2 см. Нитчастий, гетеротрихальний
талом (Ектокарпус).У Ектокарпус
ріст талома в основному дифузний.
У класі зустрічається апікальний ріст талому, наприклад, у Диктіотових. |
Довжина талома середня і велика. Найбільш крупні представники бурих водоростей з родів Макроцистіс та Нереоцистіс (довжина декілька десятків метрів). Для утримання у вертикальному положенні утворюють повітряні пухирці, заповнені газом. Ріст талому апікальний та інтеркалярний (з утворенням меристеми), наприклад у Ламінарієвих. | Від маленьких до великих. Ріст талому апікальний та інтеркалярний (з утворенням меристеми). | |
Особливості будови клітин: | Клітинні стінки на поверхні у слизу. Мають одне ядро, одну або декілька вакуолей, по декілька маленьких дископодібних хлоропластів. Спостерігається зміна форми хлоропластів у процесі старіння. Хлоропласти містять хлорофіли a,с1, с2. Окрім Помимо фукоксантинау у бурих водоростей присутні інші каротиноїди: β-каротин, віолаксантин, зеаксантин, антераксантин, неоксантин, діадиноксантин и діатоксантин. | ||
Піреноїди
мають у хлоропластах |
Піреноїди мають тільки у хлоропластах гамет (Порядок Сфацелярієві), рідко зустрічаються у хлоропластах вегетативних клітин у Ламінарієвих, або вони відсутні зовсім (Порядок Диктионові, Десмарестієві). У Ламінарієвих зазвичай добре виражені крупні пори. | Піреноїди мають у хлоропластах вегетативних клітин (Рід хордарієві), або тільки у хлоропластах гамет (Рід Фукусові). У клітин з товстими оболонками ( спостерігається у водоростей із складною диференціацією талому)зазвичай добре виражені крупні пори. | |
Типи розмноження: | Зустрічаються усі типи розмноження: вегетативне, безстатеве и статеве. Вегетативне размноженння відбувається за випадкового відділення віточок від талома. Слойовище бурої водорості, відірване від грунту, або їх частини не можуть бути прикріплені до твердого грунту: в них немає органів кріплення. Вони зносяться течією у спокійні місця з піщаним або мулистим дном, і там ростуть у неприкріпленому вигляді. Органи безстатевого і статевого розмноження утворюються на них лише в тому випадку, якщо їх розвиток до моменту відриву вже почався. Такі слойовища в подальшому розмножуються тільки вегетативним шляхом. Старі частини відмирають і руйнуються, а молоді стають самостійними рослинами. Безстатеве розмноження відбувається зооспорами. (Типичний вигляд зооспори —це грушеподібна клітина, довжиною 5 —10 мкм, з двома джгутиками з боків. Передній джгутик пір'стий, задній — бічеподібний. Виразна оболонка у зооспор відсутня. Зсередини, як правило, міститься по одному хлоропласту.) Статеве розмноження у бурих водоростей представлений ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (гетерогамія — найбільш рідкісна). | ||
Вегетативне (Тільки у рода Сфасцилярієві є окремі бруньки, що утворюються при вегетативному розмноженні. Усі інші розмножуються, як позначено вище). При безстатевому розмноженні тільки у порядку Діктиотові замість зооспор нерухливі тетраспори, а Порядку Тілоптеридових – моноспори. При статевому розмноженні. Статеве розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй. В більшості ізогенератних на відміну від гетерогенератних, гаметофіти та спорофіти морфологічно схожі, лише у Роду Кутлерія вони різко вирізняються. | Вегетативне. Безстатеве розмноження. Статеве розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (порядок Ламінарієві). | Вегетативне. Безстатеве розмноження. У Фукусових відсутнє безстатеве розмноження. Статеве розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (Рід Фукусові). Декотрі циклоспорові, наприклад, саргасові, розмножуються проростками спорофітів, які утворюються при заплідненні та проростанні жіночих гамет на материнській рослині. | |
Представники: | • Порядок Ectocarpus (Ектокарпус)→Рід
Ectocarpus→ Ectocarpus sp.(звичайний);
• Порядок Sphacelaria →Рід Sphacelaria (Сфасцелярія)→ Sphacelaria sp.; • Порядок Cutleria →Рід Cutleria (Кутлерія)→Cutleria multifida; • Порядок Padina →Рід Padina (Падіна)→Padina Adans; Padina Pavonia (павичева)тощо. |
•Порядок Lessoniaceal (Лесонія)→Рід
Lessoniaceal →Lessoniaceal laminarioides( •Порядок Chordaceae (Хордові)→Рід Chorda→ Chorda filum(ниткоподібна); Chorda tomentosa(опущена); • Порядок Alariaccae(Алярієві)→ → Рід Undaria(Ундаріа)→ Undaria pinnatifida (пір'їста); → Рід Ecklonia (Еклонія)→Ecklonia buccinalis (трубоподібна); • Порядок Laminariales (Ламінарієві)→ Рід Laminaria → Laminaria saccharina (цукрова); Laminaria cichorioides (курчава); →Рід Agarum (Агар)→ Agarum cribrosum (дирчастий); →Рід Cymathere (Циматере) → Cymathere japonica (японська); → Cymathere fibrosa (двускладчаста), тощо. |
• Порядок Fucales (Фукусові)→Рід
Sargassum (Саргассум) →Sargassum skottsbergii (шотландський);
Sargassum confusum(змішаний);
→ Рід Ascophyllum (Аскофіллум)→ Ascophyllum nodosum (вузловатий); → Рід Pelvetia (Пельвеція) →Pelvetia canaliculata (желобчата); →Рід Fucus (Фукус)→ Fucus spiralis (спіральний); Fucus vesiculosus (пухирчастий); Fucus serratus (зубчастий); Fucus distichus (двурядний) тощо. |
Екологія: | Бурі водорості усі жителі морів, живуть у всіх морях нашої планети. Тільки 8 видів зустрічаються у річковій воді. Найбільший розвиток спостерігається у морях приполярних та помірних широт. В тропиках масовий розвиток йде у зимові місяці, коли понижується температура. У морях помірного клімату бурний зріст талому спостерігається з весни і максимальний у розгар літа. Найбільш густі зарости бурих водоростей формується у верхній субліторалі до глибини 15 м, хоча зустрічаються від літоральної зони і до глибини зоны 200 м. Прикріплюються до різних субстратів —скелям, камінню, гравію, до інших водоростей, мушлям молюсків тощо. | ||
Прісні – Рід Ectocarpus, Рід Sphacelaria. | Ламінарієві можуть формувати цілі подводні ліси, як от повздовж тихоокеанського прибережжя Північної Америки. | ||
Значення в природі та господарській діяльності: | Бурі водорості використовують у їжу, як добрива, для виробництва альгінатів (використовується як стабілізатори, емульгатори, волого- утримуючі компоненти у різних рівнях промисловості) та манніта (замінник цукру для людей хворих на цукровий діабет). Кормове борошно з бурих водоростей підвищує продуктивність скота, при цьому у сільськогосподарських продуктах (яйця, молоко) вміст йоду збільшується. | ||
Найбільш розповсюджені Ектокарпові (можуть наносити збитки плантаціям водоростей, які культивують, бо виводяться як сорняки ), та Сфасцелярієві, їх вирощують у невеликій кількості на корм рибам. И. участвуют в обрастании подводных частей судов, гидротехнических сооружений, а также других водорослей в море. | Найбільш розповсюджені Ламінарієві. Населення Південно-Східної Азії традиційно використовують їх в їжу. З Laminaria japonica Aresch видобувають альгінати, вміст альгіновой кислоти у цьому виді коливається від 15 % до 30 %. |
Информация о работе Порівняльна таблиця класів бурих водоростей