Порівняльна таблиця класів бурих водоростей

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2010 в 15:50, аттестационная работа

Краткое описание

Порівняльна таблиця бурих водоростей поміж собою за ознаками: Рівні організації; типи морфологічної диференціації тіла; особливості будови клітини; типи розмноження; представники видів; екологія та значення у природі і господарській діяльності.

Файлы: 1 файл

порівняльна таблиця.docx

— 25.41 Кб (Скачать)
  ВІДДІЛ: Бурі водорості (PHAEOPHYTA)→
ОЗНАКИ: КЛАС: Ізогенератні (ІSOGENERATAE) КЛАС: Гетерогенератні (HETEROGENERATAE) КЛАС:Циклоспорові (CYCLOSPOREALE)
Рівні організації: Ізо- та гетероморфна зміна поколінь. Ступінь диференціації  талома різна у різних порядках класу. В найбільш примітивних відсутнє чітке чередування форм розвитку (Рід Ектокарпові, Рід Хордарієві (Гетерогенератні. Із спори може розвиватися  як талом гамето фіту або гамето спорофіту так і талом спорофіту. Ізо- і гетероморфна зміна поколінь. Талом має признаки тканевого диференціювання із спеціалізацією клітин. Важко організований талом  у Ламінарієвих. Ізо- і гетероморфна зміна поколінь. Талом має признаки тканевого диференціювання із спеціалізацією клітин. Важко організований талом  у Фукусових,  роду Sargassum.
У таломі: кору, що складається з декількох прошарків клітин інтенсивного окрасу;  сердцевину, з безбарвних клітин, зібраних в нитку. У ламинарієвих у сердцевині формуються ситовидні трубки та трубчасті нитини. Сердцевина виконує не тільки транспортну функцію, але й механичну, так як в ній знаходяться нитини з товстими повздовжніми стінками. Поміж корою і серцевиною у багатьох бурих водоростей знаходиться проміжний прошарок з крупних безбарвних клітин.
Типи  морфологічної диференціації тіла: Усі представники класів багатоклітинні.  Колір талому – усіх відтінків жовтувато – бурого. Прикріплення талому за допомогою ризоїдів або підошви.
Від маленьких  до великих. Ектокарпус – найбільш примітивна з бурих водоростей, довжина  таллому до 2 см. Нитчастий, гетеротрихальний талом (Ектокарпус).У Ектокарпус  ріст талома в основному дифузний.

У класі  зустрічається апікальний ріст талому, наприклад, у Диктіотових.

Довжина талома середня  і велика. Найбільш крупні представники бурих водоростей з родів Макроцистіс  та Нереоцистіс (довжина декілька десятків метрів). Для утримання у вертикальному  положенні утворюють повітряні  пухирці, заповнені газом. Ріст талому апікальний та інтеркалярний (з утворенням меристеми), наприклад  у Ламінарієвих. Від маленьких до великих. Ріст талому апікальний та інтеркалярний (з утворенням меристеми).
Особливості  будови клітин: Клітинні  стінки на поверхні у слизу.  Мають  одне ядро, одну або декілька вакуолей, по декілька маленьких дископодібних  хлоропластів. Спостерігається зміна  форми хлоропластів у процесі  старіння. Хлоропласти містять хлорофіли a,с1, с2. Окрім Помимо фукоксантинау у бурих водоростей присутні інші каротиноїди: β-каротин, віолаксантин, зеаксантин, антераксантин, неоксантин, діадиноксантин и діатоксантин.
 Піреноїди  мають у хлоропластах вегетативних  клітин (Порядок Ектокарпові, Кутлереві) або они зовсім відсутні. Піреноїди мають тільки у хлоропластах гамет (Порядок Сфацелярієві), рідко зустрічаються у хлоропластах вегетативних клітин у Ламінарієвих, або вони відсутні зовсім (Порядок  Диктионові, Десмарестієві). У Ламінарієвих зазвичай добре виражені крупні пори. Піреноїди мають  у хлоропластах вегетативних клітин (Рід хордарієві), або тільки у хлоропластах гамет (Рід  Фукусові). У клітин з товстими оболонками ( спостерігається у водоростей із складною диференціацією талому)зазвичай добре виражені крупні пори.
Типи  розмноження: Зустрічаються усі типи розмноження: вегетативне, безстатеве и статеве. Вегетативне размноженння відбувається за випадкового відділення віточок від талома. Слойовище бурої водорості, відірване від грунту, або їх частини не можуть бути прикріплені до твердого грунту: в них немає органів кріплення. Вони зносяться течією у спокійні місця з піщаним або мулистим дном, і там ростуть у неприкріпленому вигляді. Органи безстатевого і статевого розмноження утворюються на них лише в тому випадку, якщо їх розвиток до моменту відриву вже почався.  Такі слойовища в подальшому розмножуються тільки вегетативним шляхом. Старі частини відмирають і руйнуються, а молоді стають самостійними рослинами. Безстатеве розмноження відбувається зооспорами. (Типичний вигляд зооспори —це грушеподібна клітина, довжиною 5 —10 мкм, з двома джгутиками з боків. Передній джгутик пір'стий, задній — бічеподібний. Виразна оболонка у зооспор відсутня. Зсередини, як правило, міститься по одному хлоропласту.) Статеве розмноження у бурих водоростей представлений ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (гетерогамія — найбільш рідкісна).
Вегетативне (Тільки у рода Сфасцилярієві  є  окремі бруньки, що утворюються при  вегетативному розмноженні. Усі  інші розмножуються, як позначено вище). При безстатевому розмноженні тільки у порядку Діктиотові замість  зооспор нерухливі тетраспори, а  Порядку Тілоптеридових – моноспори. При статевому розмноженні. Статеве  розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй. В більшості  ізогенератних  на відміну від гетерогенератних,  гаметофіти та спорофіти морфологічно схожі, лише у Роду Кутлерія вони різко вирізняються. Вегетативне. Безстатеве розмноження. Статеве розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (порядок Ламінарієві). Вегетативне.  Безстатеве розмноження. У Фукусових відсутнє безстатеве розмноження. Статеве розмноження: ізогамієй, гетерогамієй і оогамієй (Рід Фукусові). Декотрі циклоспорові, наприклад, саргасові, розмножуються проростками спорофітів, які утворюються при заплідненні та проростанні жіночих гамет на материнській рослині.
Представники: • Порядок Ectocarpus (Ектокарпус)→Рід  Ectocarpus→ Ectocarpus sp.(звичайний);

• Порядок Sphacelaria →Рід Sphacelaria (Сфасцелярія)→ Sphacelaria sp.;

• Порядок Cutleria →Рід Cutleria (Кутлерія)→Cutleria multifida;

• Порядок Padina →Рід Padina (Падіна)→Padina Adans; Padina Pavonia (павичева)тощо.

•Порядок Lessoniaceal (Лесонія)→Рід Lessoniaceal →Lessoniaceal laminarioides(ламінарієподібна); Lessoniaceal sp.;

•Порядок Chordaceae (Хордові)→Рід Chorda→ Chorda filum(ниткоподібна); Chorda tomentosa(опущена);

• Порядок Alariaccae(Алярієві)→Рід Alaria→Alaria marginata (облямована);

→ Рід  Undaria(Ундаріа)→ Undaria pinnatifida (пір'їста);

→ Рід Ecklonia (Еклонія)→Ecklonia buccinalis (трубоподібна);

• Порядок Laminariales (Ламінарієві)→

Рід Laminaria → Laminaria saccharina (цукрова); Laminaria cichorioides (курчава);

→Рід  Agarum (Агар)→ Agarum cribrosum (дирчастий);

→Рід Cymathere (Циматере) → Cymathere japonica (японська); → Cymathere fibrosa (двускладчаста), тощо.

• Порядок Fucales (Фукусові)→Рід Sargassum (Саргассум) →Sargassum skottsbergii (шотландський); Sargassum confusum(змішаний);

→ Рід Ascophyllum (Аскофіллум)→ Ascophyllum nodosum (вузловатий);

→ Рід Pelvetia (Пельвеція) →Pelvetia canaliculata (желобчата);

→Рід Fucus (Фукус)→ Fucus spiralis (спіральний); Fucus vesiculosus (пухирчастий); Fucus serratus (зубчастий); Fucus distichus (двурядний) тощо.

Екологія: Бурі водорості  усі жителі морів, живуть у всіх морях нашої планети. Тільки 8 видів зустрічаються у річковій воді. Найбільший розвиток спостерігається у морях приполярних та помірних широт. В тропиках масовий розвиток йде у зимові місяці, коли понижується температура. У морях помірного клімату бурний зріст талому спостерігається з весни і максимальний у розгар літа. Найбільш густі зарости бурих водоростей формується у верхній субліторалі до глибини 15 м, хоча зустрічаються від літоральної зони і до глибини зоны 200 м. Прикріплюються до різних субстратів —скелям, камінню, гравію, до інших водоростей, мушлям молюсків тощо.
Прісні  – Рід Ectocarpus, Рід Sphacelaria. Ламінарієві можуть формувати цілі подводні ліси, як от повздовж тихоокеанського прибережжя  Північної Америки.  
Значення  в природі та господарській діяльності: Бурі водорості  використовують у їжу, як добрива, для  виробництва альгінатів (використовується як стабілізатори, емульгатори, волого- утримуючі компоненти у різних рівнях промисловості) та манніта (замінник цукру для людей хворих на цукровий діабет). Кормове борошно з бурих водоростей підвищує продуктивність скота, при цьому у сільськогосподарських продуктах (яйця, молоко) вміст йоду збільшується.
Найбільш  розповсюджені Ектокарпові (можуть наносити збитки плантаціям водоростей, які культивують, бо виводяться як сорняки ), та Сфасцелярієві, їх вирощують у  невеликій кількості на корм рибам. И. участвуют в обрастании подводных частей судов, гидротехнических сооружений, а также других водорослей в море. Найбільш розповсюджені  Ламінарієві. Населення Південно-Східної  Азії традиційно використовують  їх в їжу. З Laminaria japonica Aresch видобувають альгінати, вміст альгіновой кислоти у цьому виді коливається від 15 % до 30 %.  

Информация о работе Порівняльна таблиця класів бурих водоростей