Захист населення від надзвичайних ситуацій

Державна митна  служба України

Академія митної служби України

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Захист населення  від надзвичайних ситуацій»

 

 

 Виконали:

 

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2010

ПЛАН

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

2. Заходи   щодо  охорони та  життєзабезпечення населення   в   надзвичайних   ситуаціях

3. Заходи   щодо   забезпечення мінімуму  життєвих   потреб  людей

4. Сили   та   засоби,   які   використовуються  для життєзабезпечення   населення

5. Основні принципи та способи захисту населення і територій у НС.

6. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення

7. Медичний захист населення

8. Евакуація населення із осередків ураження.

9. Ліквідація наслідків  надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і  кожна окрема особа в результаті НС, – запобігати їх виникненню, а  в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

Єдина державна система  запобігання і реагування на надзвичайні  ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації  з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення  ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання  і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

Завданнями ЄДСЗР є:

– розробка нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів із питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

– забезпечення готовності центральних та місцевих органів  виконавчої влади, виконавчих органів  рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;

– забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

– навчання населення  щодо поведінки та дій у разі виникнення НС;

– виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

– збирання й аналітичне опрацювання інформації про НС, видання  інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків НС;

– прогнозування й  оцінка соціально-економічних наслідків  НС, визначення на основі прогнозу потреби  в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

– створення, раціональне  збереження і використання резерву  матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;

– та інше.

ЄДСЗР складається з  постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має 4 рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної з запобіганням НС та захистом населення і територій від їх наслідків.

Кожний рівень ЄДСЗР  має координуючі та постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобігання НС, захисту населення і території від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінан-сових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

До системи повсякденного управління ЄДСЗР входять оснащені необхідними засобами зв’язку оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

– центри управління в  НС, оперативно-чергові служби уповноважених  органів з питань НС та цивільного захисту населення усіх рівнів;

– диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

До складу сил і  засобів ЄДСЗР входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються до виконання відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-пошуково-рятувальні формування, з яких складаються зазначені  сили і засоби, укомплектовуються  з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі не менше 3-х діб і перебувають у стані постійної готовності (далі – сили постійної готовності).

Сили постійної готовності, згідно із законодавством, можуть залучатися для термінового реагування у  разі виникнення НС з повідомленням  про це відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, керівників державних підприємств, установ та організацій.

На базі існуючих спеціалізованих  служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інших) в областях, районах, населених пунктах, підприємствах, установах та організаціях утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на НС. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі в практичному відпрацюванні дій з ліквідації НС разом із силами постійної готовності.

У виконанні робіт, пов’язаних із запобіганням і реагуванням на НС, можуть брати участь також добровільні  громадські об’єднання за наявності у представників цих об’єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними органами та уповноваженими з питань НС та цивільного захисту населення, а роботи виконувати під їх керівництвом.

Залежно від масштабів  і особливостей НС, що прогнозується  або виникла, може існувати один з  таких режимів функціонування ЄДСЗР:

– режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці;

– режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

– режим діяльності у  надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення НС і реагування на них;

– режим діяльності у  надзвичайному стані – запроваджується  в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про надзвичайний стан”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Заходи   щодо   охорони та життєзабезпечення населення

в   надзвичайних   ситуаціях

Одним з основних завдань  ЦО України є організація життєзабезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації. Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади структурними підрозділами у їх складі, що безпосередньо відповідають за захист населення, адміністраціями підприємств, установ і організацій з метою задоволення життєвих потреб громадян, які потерпіли від наслідків НС. Головними заходами є:

—  надання житла;

—  організація харчування;

—   забезпечення  одягом,  взуттям  та  товарами першої необхідності;

—  медичне обслуговування і т. п.

Організація життєзабезпечення  населення в екстремальних умовах є комплекс заходів, спрямованих  на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей.

Він включає:

—  управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій;

—   захист  населення  та  територій  від  наслідків  аварій, катастроф, стихійного лиха;

—  забезпечення населення  питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

— захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

—  житлове забезпечення і працевлаштування;

—  комунально-побутове обслуговування;

— медичне обслуговування;

—  навчання населення  способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;

—  розробка і своєчасне  введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного  зараження;

—  санітарну обробку;

—  знезараження території, споруд, транспортних засобів,  ' обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

—  підготовка сил  та засобів і ведення рятувальних  і інших невідкладних робіт в  районах лиха і осередках ураження;

—  забезпечення населення  інформацією про характер і рівень небезпеки,   порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і міри, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

—   заходи, спрямовані  на  попередження, запобігання або  послаблення  несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи.

Всі ці заходи організуються  державною виконавчою владою областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл, органами управління цивільної оборони при чіткому  погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій е безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ІДО і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Заходи   щодо   забезпечення мінімуму  життєвих   потреб  людей

Заходами життєзабезпечення  населення, які спрямовані на задоволення  мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків  надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є:

—  тимчасове розосередження громадян в безпечних районах;

—   організація  харчування  в  районах лиха  і  тимчасове розселення, при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт;

—   організація  забезпечення  населення  одягом,  взуттям і товарами першої необхідності;

—  організація надання  фінансової допомоги потерпілим;

—  забезпечення  медичного  обслуговування та санітарно-епідеміологічного  нагляду в районах тимчасового  розселення.

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційне або хімічно небезпечних об'єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані.

Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових  послуг і медичне обслуговування.

Забезпечення населення  продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою  торгівлі і харчування ІДО сільського району (району куди евакуйоване населення).

Перші дві доби люди повинні  харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. При їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування, або в сім'ях, куди вони підселяються.

Харчування особового  складу невоєнізованих формувань ЦО здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування. Безпосередньо організовують харчування особового складу формувань заступники командирів формувань по матеріально-технічному постачанню.

Особовий склад НФ забезпечується гарячою їжею до виходу в осередках ураження, а потім після санітарної обробки і виводу у відведені місця відпочинку. При відсутності часу (неможливості) на приготування гарячої їжі видається сухий пайок у захисній тарі.

Видача гарячої їжі  та сухих пайків проводиться по установленій нормі. Приготування та прийом гарячої їжі організується на незараженій території, або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год). При радіації від 1 до 5 Р/год приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці.