Основні характеристики повені, паводку і катастрофічного затоплення

     При порятунок плаваючих на воді рятувальне судно повинне дотримуватися  наступну черговість підбору потерпілих:

- плаваючі на воді без індивідуальних засобів порятунку або на підручних засобах;

- одягнені в нагрудники і жилети;

- одягнені в гідрокостюми;

- перебувають у колективних засобах порятунку.

     Порятунок здійснюється за допомогою катерів, шлюпок, пристроїв масового підбору, рятувальних плотів, мереж, тралів, багаторядних трапів, рятувальних кіл  і предметів з позитивною плавучістю.

     Вилучення людей з приміщень, що знаходяться  нижче рівня води, є найбільш складним завданням. При прийнятті рішення на виведення людей з цих приміщень необхідно врахувати цілий ряд факторів:

- конструктивні особливості приміщення (отстояния стелі від рівня води, об'єм приміщення, матеріал конструкції);

- кількість людей у приміщенні;

- час перебування людей в приміщенні.

     Деблокування  і евакуація людей з приміщень, що знаходяться нижче рівня води, повинні виконуватися за участю рятувальників-водолазів. При цьому повинна бути передбачена можливість проведення декомпресії врятованих.

     Технологія  та засоби деблокування людей з приміщень, що знаходяться нижче рівня води, повинні визначатися виходячи з  оснащення аварійно-рятувальних  формувань. При всіх способах порятунку з таких приміщень необхідно мати автономні дихальні апарати для постраждалих, а при деблокування приміщення забезпечити в ньому максимально можливу повітряну подушку.

     Евакуація людей із внутрішніх приміщень аварійних  морських (річкових) об'єктів при  пожежах та затопленнях виконується  аварійно-рятувальними групами по найкоротших  маршрутах з використанням методів  деблокування (розтин палуб, перегородок). При цьому необхідно вжити заходів захисту постраждалих від відкритого вогню та продуктів горіння (вогнезахисні засоби і засоби захисту органів дихання).

     Порятунок людей з перевернутих морських (річкових) об'єктів, відсіків з повітряною подушкою повинно здійснюватися рятувальниками-водолазами з використанням індивідуальних дихальних апаратів для потерпілих. При цьому повинні бути вжиті заходи з підтримки аварійного об'єкта на плаву.

     При порятунок людей з терплять лихо морських (річкових) об'єктів до них, в першу чергу, повинно бути направлено пошуково-рятувальне повітряне судно, обладнане пристроями для скидання рятувальних засобів, засобів зв'язку і позначення місця, медикаментів, одягу та продовольства, які розміщуються в скидаються авіаційних контейнерах (КАС).

     Евакуація людей з аварійних морських (річкових) об'єктів виконується в такій послідовності:

Вертольотами, обладнаними рятувальними лебідками  з пристосуваннями для підбору людей;

- кораблями (судами), що знаходяться в районі лиха, з використанням плавзасобів і вантажних пристроїв;

- спеціалізованими рятувальними судами шляхом переходу з борту на борт, рятувальними плавзасобами, з використанням підвісної канатної дороги або рятувальних контейнерів, пневматичних рятувальних пристроїв.

     Вибір способу і засобів евакуації постраждалих визначається:

- місцезнаходженням людей;

- їх фізичним і моральним станом;

- наявністю у рятувальників засобів проведення евакуації;

- ступенем ризику для рятувальників і постраждалих в умовах впливу зовнішніх факторів;

- рівнем професійної підготовки рятувальників. 

3.2 Надання медичної допомоги постраждалим

     Перша медична допомога постраждалим надається  рятувальниками, санінструктор і  лікарями рятувальних формувань, як правило, на місці деблокування потерпілих з використанням табельних і  підручних засобів, а також самими постраждалими в порядку само-та взаємодопомоги. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги - до 30 хв після отримання травми.

     Основна мета першої медичної допомоги - порятунок  життя постраждалих, усунення впливу вражаючих факторів і якнайшвидша  евакуація із зони ураження.

     Для надання першої лікарської допомоги організуються пункти надання медичної допомоги (ПМП), які повинні бути підготовлені для надання допомоги при:

- механічних травмах;

- синдромі тривалого здавлення;

- переохолодженні;

- обмороженні;

- утопленні;

- лектротравми;

- ураженнях хімічними речовинами;

- отруєння вуглекислим газом;

- гострому кисневому голодуванні;

- баротравмі легенів;

- гострих психічних порушеннях.

     Пункти  надання медичної допомоги постраждалим розгортаються:

1. На плавзасобах для надання допомоги постраждалим безпосередньо після вилучення з води або затоплених приміщень;
2. У місцях безпечної швартування плавзасобів для надання допомоги постраждалим, доставленим плавзасобами;
3. У безпосередній близькості до пунктів збору потерпілих для медичного сортування, надання допомоги та евакуації в стаціонарні медичні установи, а також проведення заходів психотерапевтичної допомоги.

   Перша лікарська допомога надається лікарями ПМП за медичними показаннями  в порядку терміновості.

   Основна мета першої лікарської допомоги - збереження функцій життєво важливих органів  і систем організму постраждалих, забезпечення життєдіяльності організму  на всіх етапах евакуації. 

3.3 Евакуація постраждалих та населення із зони НС

     Евакуація постраждалих, які потребують лікування, в медичні установи здійснюється переважно санітарним транспортом  в супроводі медичного працівника із забезпеченням надання невідкладної медичної допомоги на шляху прямування. Необхідна кількість санітарного транспорту визначається за оперативною інформацією в пункт управління аварійно-рятувальними роботами з ПМП, які проводять медичне сортування.

     З метою зниження псіхотравміруюшего дії екстремальної обстановки в  зоні НС організовується інформування населення про медичні вимоги до спасіння і транспортуванню потерпілих, про розташування ПМП, про місця, куди проводиться евакуація, про  хід рятувальних робіт. Даються рекомендації щодо зниження психологічної напруженості і збереження життєдіяльності.

     В ході виконання аварійно-рятувальних  робіт медичні працівники аварійно-рятувальних  формувань контролюють фізичний і психічний стан особового складу аварійно-рятувальних формувань. При необхідності виявляється медикаментозна допомога або регулюється режим праці та відпочинку з метою збереження або відновлення максимально ефективної діяльності рятувальників.

     Медичні підрозділи та аварійно-рятувальні формування комплектуються табельною медичним майном згідно з нормами постачання.

     Нарощування необхідного майна понад встановлені  норми допускається з незнижуваного  запасу з обгрунтування керівників регіональних медичних підрозділів  після оцінки медичної обстановки в  районі НС.

     Після завершення аварійно-рятувальних робіт  в районі дії НС особовий склад  аварійно-рятувальних формувань  та залучених сил прямує для відновлення  здоров'я та працездатності в центри медичної реабілітації.

     Організація і тривалість реабілітаційних заходів  здійснюється відповідно до вимог керівних документів відомчих рятувальних служб, що входять в систему РСЧС.

     При підготовці професійних рятувальників  до проведення АСР повинні враховуватися  особливості психологічної підготовки рятувальників для ведення рятувальних  робіт в зоні НС, викликаної гідрологічними явищами, і заходи з підтримки  психологічної стійкості серед  постраждалих.

     При проведенні АСР повинні дотримуватися  вимоги щодо забезпечення техніки безпеки, допустимого режиму праці, відпочинку та реабілітації рятувальників з  метою підтримки необхідної працездатності.

     Конкретна технологія виконання АСР з пошуку, рятування та евакуації постраждалих та населення із зони повеней, затоплень  і цунамі, а також з аварійних  та затонулих морських (річкових) об'єктів  визначається настановами, інструкціями, правилами та інструкціями відомчих рятувальних служб Російської Федерації. При цьому особливості ліквідації наслідків затоплень і повеней при заторах (зажорів), нагінних повеней в гирла річок морських, катастрофічних повеней при руйнуванні гідротехнічних споруд повинні враховуватися при плановій підготовці аварійно-рятувальних формувань і населення.