Основні характеристики повені, паводку і катастрофічного затоплення

1. Цивільна  оборона

      «Цивільна оборона України є державною  системою органів управління, сил  і засобів, що створюється для  організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру» (закон «Про цивільну оборону України»).

      Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від  наслідків аварій, катастроф, значних  пожеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи виконавчої влади, адміністрації  підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності  і господарювання, повинні забезпечувати  реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему  цивільної оборони. Мета її - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих отруйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, на всі верстви населення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

      Завданнями  Цивільної оборони України є:

• запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і здійснення заходів, спрямованих на зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
• оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;
• захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та від небезпеки у воєнний час;
• організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;
• створення систем аналізу і Прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх у готовності до функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
• підготовка і перепідготовка керівного складу, органів управління та сил ЦО;
• навчання населення правил застосовування засобів індивідуального захисту і поводження в надзвичайних ситуаціях.

 

2.Основні характеристики повені, паводку і катастрофічного затоплення

     Основними характе истиками повені, паводку  або катастрофічного затоплення є:

• чисельність населення, що може сказатися  в зонах затоплення;

• чисельність населених пунктів, які попадають в зони затоплення;

• протяжність залізних і автомобільних  доріг, які попадають в зони затоплення;

• кількість об'єктів економіки, що попадають в зони затоплення;

• кількість мостів і тунелів, які затопляються;

• площа сільськогосподарських угідь, які затоплюються та кількість загиблих сільськогосподарських тварин;

•  інші.

     На  величину характеристик повені, паводку  або катастрофічного затоплення оказують вплив кількість опадів, їх інтенсивність, тривалість, площа  охвати, водопропускна здатність  ґрунтів, рельєф басейну, величини уклону русел, наявність і глибина мерзлоти та інші.

     Збитки  бувають прямої і непрямої дії. Вони розподіляються як співвідношення 70 : З0.

     До  збитків прямої дії відносяться: пошкодження і руйнування жилих  і виробничих будинків, залізних і  автомобільних доріг, ліній електромереж і зв'язку, меліоративних систем та інші; загибель скота та врожаю сільськогосподарських  культур, знищення і порча сировини, палива, продуктів харчування, кормів, добрив і інші; витрати на тимчасову евакуацію населення і матеріальних цінностей в не затоплювані місця; змив родючого шару ґрунтів або занесення їх піском та мулом.

     До  збитків непрямої дії відносяться:

• затрати на придбання і доставку в потерпілі райони продуктів харчування, будівельних матеріалів, кормів для скота;
• скорочення вироблення продукції і уповільнення темпів розвитку народного господарства; погіршення умов життя населення; неможливість раціонального використання території;
• збільшення амортизаційних витрат на утримання будинків в нормальному стані.        
  В залежності від причин виникнення повені, паводки і катастрофічні затоплення класифікуються по групам. В межах нашої держави переважають три перші групи (70-80%).

     Перша група - надзвичайні ситуації, які зв'язані в основному з максимальним стоком від весняного танення снігу.

     Друга група - надзвичайні ситуації, які зв'язані з повенями, що утворюються внаслідок інтенсивних дощів, іноді при таненню снігу при зимних відлигах.

     Третя група - надзвичайні ситуації, які зв'язані в основному з великим опором, який водяний потік зустрічає в ріках (звичайно це відбувається на початку і в кінці зими при заторах льоду).

     Четверта група - надзвичайні ситуації, які створюються вітровими нагонами води на водоймищах.

     П'ята група - надзвичайні ситуації, які зв'язані з проривом гребель водосховищ.

     За  розмірами, масштабами і сумарними  збитками повені, паводки і катастрофічні  затоплення діляться на чотири .групи.  

─ низькі (малі) повені, спостерігаються в основному на рівнинних ріках і мають повторюваність 1 раз на 5-10 років. Затоплюється до 10% сільськогосподарських угідь, матеріальні збитки незначні, ритм життя населення не порушується.

─ високі повені з значним затопленням територій, іноді істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. В густо населених районах іноді приводять до часткової евакуації населення, нано-сять значний матеріальний і моральний ущерб. Мають повторюваність 1 раз на 20-25 років, затоплюється до 15% сільськогосподарських угідь.

─ видатні повені з затопленням цілих басейнів. Вони паралізують господарську діяльність і різко порушують побутовий уклад населення, приводять до масової евакуації населення, наносять великий матеріальний і моральний ущерб. Повторюються один раз на 50-100 років, затоплюється до 50-70% сільськогосподарських угідь.

─ катастрофічні затоплення, що приводять до затоплення значних територій в межах одної або декілька річних систем. При цьому повністю паралізована господарська і виробнича діяльність, тимча-сово змінюється життєвий уклад населення. Вони приводять до великих матеріальних збитків і загибелі людей. Виникають катастрофічні затоп-лення не частіше одного разу на 100-200 років. Затоплюється більше 70 % сільськогосподарських угідь, населені пункти, об'єкти економіки і транспорту. 

3.Аварійно-рятувальні роботи при ліквідації визвані повенями, паводками і катастрофічним затопленням

3.1 Пошук і порятунок людей

     Аварійно-рятувальні роботи на акваторіях повинні бути спрямо-вані на пошук і порятунок людей, що зазнають лиха при аварії морського (річкового) об'єкта, а також населення, яке опинилося в зоні НС, викликаної  небезпекчними гідрологічними явищами: повінню, повінню, паводком,катастрофічним паводком, затором, зажорів, затопленням .

     При проведенні АРР на акваторіях повинні бути виконані такі основні  заходи:

- пошук потерпілих і населення в зоні НС;

- порятунок постраждалих та населення;

- надання медичної допомоги постраждалим та населенню;

- евакуація постраждалих і населення із зони НС.

     Пошук проводиться в місцях можливого знаходження потерпілих:

- над поверхнею води (піднесені місця, верхні поверхи будівель і споруд, дерева);

- на поверхні води (аварійні морські та річкові об'єкти);

- під водою (приміщення житлових та промислових об'єктів, що знаходяться нижче рівняводи, затонулі морські та річкові об'єкти).

     Пошук постраждалих в зоні НС виконується:

- обльотом зон НС на літальних апаратах;

- технічним і візуальним обстеженням зон НС на плавзасобах і підводних апаратах;

- з використанням інформації, отриманої технічної розвідкою, із засобів зв'язку, у тому числі і космічних систем, а також за свідченнями очевидців.

     Пошук аварійних морських (річкових) затонулих об'єктів у загальному вигляді ділиться на:

1. пошук людей, які плавають на воді;
2. пошук позначених і непозначених об'єктів.

     Пошук людей, що плавають на поверхні води в  колективних чи індивідуальних засобах  порятунку, ведеться безперервно всіма наявними засобами.

     Пошук позначених аварійних об'єктів здійснюється:

- береговими (судновими) радіопеленгаторнимі станціями і через супутникову систему від аварійних радіобуїв;

- візуально, шляхом використання аварійних радіобуїв і спеціальних світлосигнальних засобів.

     Пошук непозначених об'єктів проводиться  візуально і технічними засобами, що реєструють фізичні поля об'єктів  або викликані ними зміни фізичних полів середовища.

     Пошук затонулих морських (річкових) об'єктів, а також підводних апаратів проводиться за допомогою гідроакустичних засобів пошуку. За встановленими контактам проводиться обстеження об'єктів з метою впізнання та класифікації.

     Після закінчення пошуку необхідно:

- визначити і позначити місця знаходження потерпілих;

- визначити шляхи та способи деблокування та вивезення потерпілих.

     Порятунок потерпілих і населення в зонах  затоплення та з аварійних та затонулих  морських (річкових) об'єктів.

     Виконання аварійно-рятувальних робіт з порятунку людей у зоні затоплення поділяється на три основних види:

- евакуація людей, що знаходяться над поверхнею води (верхні поверхи і дахи будинків, дерева тощо);

- порятунок людей, що знаходяться на поверхні води;

- вилучення людей з приміщень, що знаходяться нижче рівня води.

     Евакуація людей, що знаходяться над поверхнею  води, повинна виконуватися наступними способами:

- за збереженими сходових маршах, з використанням драбин-штурмовок, рятувальних рукавів, рятувальних мотузок, канатних доріг з посадкою на плавучі засоби;

- вертольотами, обладнаними рятувальними лебідками.

     Евакуація постраждалих здійснюється паралельно з верхніх рівнів і з поверхні води; на першому етапі - з місць  блокування на плавучі засоби і далі на пункти збору потерпілих.

     При швидкому підвищенні рівня води спочатку слід проводити розміщення людей  на безпечній незатапліваемое ділянці  на спеціально підготовлених майданчиках, подальша евакуація здійснюється авіацією і на плавзасобах.

     Порятунок людей, що плавають на воді, проводиться шляхом:

- підйому на плавзасоби та рятувальні судна;

- буксирування вплав з використанням рятувальних засобів (індивідуальних та колективних), а також підручних.