Гігієна житла, особиста гігієна, гігієна харчування

Міністерство  освіти і науки України

Українська  інженерно-педагогічна академія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

по БЖД  на 2009/2010

 на тему: «Гігієна житла, особиста гігієна, гігієна харчування» 
 
 
 
 
 

виконала  студентка

 Силка А. гр. ДМТ-Ст9-1 
 
 
 
 
 

Харків 2009

Зміст 

1. Гігієна як умова безпечної життєдіяльності  людини
2. Гігієна житла
3. Особиста гігієна
4. Гігієна харчування
5. Список літератури

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.   Гігієна як умова безпечної життєдіяльності людини

 

       Гігієна - галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я і продовження життя. 
Для вивчення санітарного стану зовнішнього середовища і його впливу на організм людини гігієна використовує фізичні, хімічні, фізіологічні, токсикологічні та інші методи. Гігієна включає ряд самостійних розділів: гігієна праці, радіаційна гігієна, гігієна харчування, побутова та особиста гігієна, гігієна соціальна та ін.

       Гігієна праці - розділ, який вивчає умови і характер праці на різних виробництвах, вплив їх на організм працюючих і розробляє на цій основі комплекс організаційних, санітарно-технічних, лікувально-профілактичних та інших заходів, які направлені на усунення несприятливих факторів виробничого середовища, попередження або ослаблення їх впливу на організм працюючих і підвищення їх працездатності.

       Предметом гігієни праці є вивчення фізіології праці і впливу на працездатність людини метеорологічних умов, атмосферного тиску, іонізуючого випромінювання, іонізації повітря, електромагнітних хвиль, шуму, вібрації, ультразвуку, шкідливих  хімічних речовин та професійних  інфекцій. Вона розглядає також питання виробничого травматизму, промислового освітлення і розробляє загальні оздоровчі та профілактичні заходи.

       Розділ  гігієни, який вивчає вплив іонізуючих випромінювань на людину і розробляє  санітарно-гігієнічні заходи та нормативи  для забезпечення радіаційної безпеки  осіб, які працюють з джерелами  іонізуючої радіації та радіоактивними речовинами або знаходяться біля цих джерел, називається радіаційною  гігієною.

       Гігієна харчування - розділ гігієни, який вивчає: 
* вплив на організм харчових раціонів з різним вмістом харчових речовин; 
* потреби організму в їх кількості і оптимальне співвідношення в залежності від умов праці і побуту; 
* заходи профілактики елементарних захворювань. 
Життєдіяльність людини суттєво залежить від організації домашнього побуту. Перш за все необхідно звернути увагу на гігієну житла. Житло людини повинно сприяти здоров’ю, довголіттю, красоті нашого життя. Особиста гігієна передбачає чистоту тіла, порожнини рота, гігієну одягу і взуття.

       Соціальна гігієна - галузь медицини, яка вивчає вплив соціальних факторів на стан здоров’я населення. 
Гігієна комунальна - розділ гігієни, в якому вивчаються вплив на організм природних та соціальних факторів в умовах населених пунктів, розділ, який розробляє нормативи та санітарні заходи для створення оптимальних умов проживання. Він включає гігієну повітря, води і водопостачання, грунту, помешкань та ін.

       Дедалі  більшої актуальності набуватимуть гігієнічні дослідження, пов’язані  з диференціацією людської популяції  за рівнем чутливості до факторів середовища життєдіяльності, передусім це стосуватиметься  дитячого організму, людей похилого віку та осіб із вродженими або набутими дефіцитними станами (імунодефіцитами, дефіцитами в ендокринному та біохімічному гомеостазі). Результатами досліджень у цій сфері повинні стати  нові науково обгрунтовані підходи щодо визначення безпечних рівнів впливу різноманітних факторів середовища на людський організм. Найбільш пріоритетним видається експериментальне забезпечення доказів щодо специфічного регулювання рівня природних і штучних компонентів дитячого харчування, у тому числі харчових добавок, залишків пестицидів, макро- і мікронутрієнтів.

       Особливості сучасного етапу розвитку гігієни  і виконання завдань, які стоять перед нею, полягають в необхідності наукового підходу не лише в області  нових досліджень, але й у практиці підвищення життєздатності людей. 
 

 

2. Гігієна житла

 

       Житло є одним із найважливіших факторів зовнішнього середовища. З ним тісно пов'язане все життя людини, воно захищає від несприятливих метеорологічних факторів, є місцем роботи, відпочинку, сну. Відсутність у квартирі необхідного санітарно-гігієнічного мікроклімату негативно впливає на дихання, теплообмін, вищу нервову діяльність, інші фізіологічні функції організму. Розміри і пропорції приміщень, архітектурно-просторове вирішення квартири, колір та спосіб оздоблення стін мають вплив на емоційний статус людини.

       Тісний  зв'язок між житловими умовами  і станом здоров'я є давно відомим  фактом. Доведено, що смертність серед  мешканців щільнонаселених квартир в 1,5-2 раза вища, ніж у людей, які проживають у просторих приміщеннях. Найбільш типовою хворобою тісних квартир є легеневий туберкульоз. Надзвичайно легко можуть розповсюджуватись і такі інфекції, як грип, кір, скарлатина, дифтерія, кашлюк, вітряна віспа.

       При проведенні профілактичних заходів  вирішальне значення має забезпечення житлових приміщень достатнім повітрообміном. Разом із тим, тісні приміщення при  санітарному не благополуччі можуть сприяти виникненню і поширенню  кишкових інфекцій та гельмінтозів. А  з перебуванням у вогких і холодних приміщеннях не без підстави пов'язують виникнення ангін і ревматизму. Вогкість, крім того, сприяє розвитку грибків, які  руйнують дерев'яні частини будівлі  й спричиняють появу неприємного  специфічного запаху в приміщенні. Тривале перебування у перенаселених, забруднених і гамірних приміщеннях  зумовлює зниження загальної опірності  організму, погіршує сон і перешкоджає цілющій дії природних факторів.

       Повноцінне  в гігієнічному відношенні житло  повинно бути достатньо просторим, сухим, мати сприятливий мікроклімат, чисте повітря, важливо, щоб у нього потрапляло сонячне світло. Так, при вивченні впливу на здоров'я дітей планування квартир і, насамперед, орієнтації кімнат, встановлено, що найбільша захворюваність спостерігалась при північній орієнтації, найменша - при південній.

       При гігієнічній характеристиці житлових будівель слід враховувати властивості будівельних матеріалів, насамперед їх теплоємкість. У цьому відношенні цегла; дерево цілком відповідають гігієнічним вимогам, дещо їм поступаються великопанельні блоки і конструкції.

       При оцінці мікрокліматичних умов житла  основне значення має його температурний  режим. Так, взимку оптимальна температура в приміщенні повинна становити 18-19 °С (для помірного поясу) і 17-18 °С (для жаркого). Відносна вологість повітря (при температурі повітря 18-20 °С) має бути в межах 40-60 %. Третій компонент мікроклімату - швидкість руху повітря, яка в зимову пору року не повинна перевищувати 0,2-0,3 м/с.

       При появі перших ознак вогкості приміщення треба добре опалювати і провітрювати, регулярно витирати воду з предметів і стін. Не слід заставляти вологі стіни меблями, завішувати килимами, заклеювати шпалерами, тому що доступ повітря до стін закривається. Заклеєна шпалерами стіна "не дихає", тобто немає обміну між внутрішнім повітрям і зовнішнім.

       Систематичне  провітрювання і хороше опалення квартири попереджують появу вогкості в житлі. Для об'єктивної оцінки ступеня відволоження стін визначають вміст води в штукатурці, він не повинен перевищувати 2 %.

       Для гігієнічної оцінки повітря, крім хімічного  складу, має значення й іонний склад повітря. Чим чистіше повітря, тим більше воно містить легких електровід'ємних іонів.

       З метою попередження бактеріального забруднення повітря і його негативного  впливу проводять ряд профілактичних заходів: вентиляцію приміщень, вологе прибирання з використанням дезінфікуючих  речовин, забезпечення достатнього  природнього освітлення, ізоляція хворих, опромінення повітря бактерицидними лампами.

 

3. Особиста  гігієна

 

       Основою здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної профілактики різних захворювань є особиста гігієна  — комплекс заходів, спрямованих  на збереження та зміцнення здоров'я  шляхом дотримання гігієнічних вимог  у повсякденному житті й діяльності людини.

       У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і ротової порожнини, гігієна фізичного виховання  та загартовування, запобігання шкідливим  звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу та взуття, гігієна  відпочинку і сну, гігієна індивідуального  харчування, гігієна розумової праці, психогігієна тощо. 
Гігієна тіла, забезпечення його чистоти, догляд за шкірою і волоссям є найдавнішими елементами особистої гігієни.

       Систематичне  вмивання забезпечує чистоту і нормальне  функціонування шкіри, що дуже важливо  у зв'язку з її фізіологічною роллю. Через шкіру виділяється значна кількість летких речовин, зокрема таких, як пропанол, оцтова кислота, ацетон, метанол, органічні та неорганічні солі, ферменти. Сукупність цих та інших речовин сприяє розмноженню на шкірі бактерій і грибів, особливо у ділянці промежини та відхідника.

       Тому  необхідно обмивати все тіло теплою водою (бажано під душем) не менше одного разу на тиждень. Крім обов'язкових умивань уранці і перед сном, щодня увечері слід мити ноги. Необхідно також, особливо жінкам, обмивати зовнішні статеві органи, що також є елементом щоденної особистої гігієни. Волосся рекомендується мити 1 раз на тиждень, якщо шкіра суха, і 1 раз на 3—4 дні, якщо шкіра жирна.

       Основний спосіб гігієнічного догляду за ротовою порожниною — двічі на день (вранці і перед сном) чистити зуби. Чищення зубів необхідне для знищення зубного нальоту, сповільнення процесів утворення зубного каменю, який є одним із головних чинників розвитку карієсу і пародонтозу, знищення неприємного запаху з рота, зменшення кількості мікроорганізмів у ротовій порожнині, в тому числі і умовно-патогенних, для розвитку яких у ній є необхідні поживні речовини та сприятливі щодо температури і вологості умови.

       Основними компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова гігієнічна гімнастика, плавання, різні види спортивних ігор і занять. Найпростішими видами фізичної культури повинні займатися всі практично здорові дорослі й діти. Обов'язковим елементом режиму дня мають бути адаптовані фізичні вправи і для більшої частини осіб, хворих на будь-які хронічні захворювання.

       Гігієна одягу і взуття

       З'явившись на ранніх етапах зародження людського суспільства, одяг пройшов значну еволюцію. 
Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна (1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний побутовий (у тому числі дитячий), професійний (спецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.

       Важливим показником якості та гігієнічних властивостей одягу є підодяговий мікроклімат. За температури навколишнього середовища 18-22 °С рекомендуються такі його параметри: температура підодягового повітря 32,5—34,5 °С, відносна вологість — 55-60 %, концентрація діоксиду вуглецю — до 1—1,5 %.