Техніка зупинки артеріальної кровотечі з допомогою закрутки

Інфекційний риніт (від грец. ринос - ніс) - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.

Утворення аденоїдів (від грец. аден - залоза, ейдос - вигляд) - це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів - мигдаликів, їхнього розростання, які, як вам відомо, у великій кількості містяться у глотці. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів

Трахеїт (від грец. трахея - дихальне горло) - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями.

Пневмонія (від грец. пневмо - легеня), або запалення легенів, - запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.

Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.

Туберкульоз (від лат. туберкулюм - гулька) - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного входження - молока та м'яса.

Бронхіт (від грец. бронхи - дихальне горло) - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.

Бронхіальна астма — самостійне хронічне прогресуюче захворювання, яке виявляється приступами ядухи внаслідок бронхоспазму, набряку слизової та гіперсекреції. Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах [5].

 

 

 

3. Техніка зупинки артеріальної  кровотечі за допомогою закрутки.

При сильній артеріальній кровотечі потрібно негайно пальцем притиснути артерію нейтральніше місця поранення, потім на поранену кінцівку потрібно накласти джгут; при цьому пальцьове притиснення повинне тривати до моменту накладення джгута.

У сумнівних випадках (щоб уникнути накладення джгута без потреби, як це дуже часто трапляється) потрібно спочатку пальцем притиснути артерію, потім накласти пов'язку, що давить, на рану, надати кінцівки положення, сприяюче зменшенню кровотечі; після цього поступово ослабити здавлення артерії пальцем - швидке намокання пов'язки кров'ю служитиме свідченням до накладення джгута.

Припинення кровотечі при накладенні джгута досягається здавленням м'яких тканин і розташованих в них судин. Природно, що для припинення артеріальної кровотечі джгут повинен накладатися завжди центральніше місця поранення.

При правильному накладенні джгута пульс в артеріях нижче за джгут повинен зникнути. При недостатньому здавлені кінцівки джгутом кровотеча не лише не зупиниться, а, навпаки, може посилитися, оскільки слабо накладений джгут, не перешкоджаючи припливу крові по артеріях, перешкоджатиме її відтоку по венах.

Надмірно туге затягування джгута теж може виявитися шкідливим, оскільки при цьому можуть бути пошкоджені нерви. Правильність накладення джгута повинна контролюватися по зникненню пульсу.

Тривале припинення живлення тканин може призвести до їх омертвіння, тому джгут не можна накладати більш ніж на 2 години. Після першої години слід на декілька хвилин розслабити джгут і, якщо пов'язка почне промокати кров'ю, знову його затягнути. При цьому розслаблення джгута повинне відбуватися дуже обережно, інакше кров, що хлине по судинах, може виштовхнути тромби, що закупорили судини.

Кінцівки, на які накладений джгут, у високій мірі схильні до відмороження, у зв'язку з цим в холодну пору року слід звертати особливу увагу на попередження відморожень у поранених з джгутом.

У кожному випадку накладення джгута необхідно прикріплювати до джгута записку з точним позначенням часу його накладення; на цій же записці необхідно робити відмітки, якщо джгут був розслаблений. Поранені з джгутом підлягають негайній евакуації на пункт медичної допомоги, де за допомогою хірургічного втручання може бути здійснена остаточна зупинка кровотечі [3. 45c.].

Техніка накладення джгута. Для зупинки кровотечі застосовуються різні види джгутів, а саме еластичні джгути, джгути-закрутки і джгути з підручного матеріалу. При накладенні джгута щоб уникнути ушкодження шкіри тіло обгортають якою-небудь тканиною або накладають джгут поверх сукні. При накладенні еластичного джгута перший оборот його має бути найтугішим. Для цього, підвівши джгут під кінцівку, необхідно заздалегідь розтягнути його. Зробивши декілька оборотів джгута навколо кінцівки, кінці його скріплюють або зв'язують.

Джгут-закрутка складається з тасьми, пряжки і закрутки. При накладенні джгута-закрутки, його в розтягнутому виді підводять під поранену поверхню. Далі тасьму джгута протягують через пряжку і щільно затягують, при цьому закручування повинне розташовуватися на передній поверхні кінцівки. Далі потягуванням за паличку, протягнуту в петлю закручування, остання відтягується догори і обертанням палички закручується до моменту зникнення пульсу в судинах нижче за місце накладення джгута; після цього закручування припиняють, і паличку закріплюють в спеціальній петельці [6].

 

 

 

 

Висновок

Не дивлячись на усесторонню розвиненість людини, вона все ж таки залишається вразливою до ворогів: як видимих, так і не видимих. Але знаючи про свої слабкості ми спромоглися сформувати комплекс необхідних заходів на велику кількість ситуацій, що погрожують нашому життю та здоров’ю.

Безперечно, раціональне та здорове харчування підвищують наш імунітет, допоможуть тримати себе у формі. Від здорового харчування та вітамінів та збалансованої їжі ще ніхто не помирав.

Знання про хвороби дихальної системи та методика зупинки кровотечі також не буде зайвою у нашому житті, адже воно не передбачуване.

Ця інформація є лише піщинкою в величезній пустелі. Здоров’я цінний дар, але ми розуміємо це лише тоді , коли воно у небезпеці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Левченко В.А. Внутрішні хвороби/ Н.М.; Вакалюк І.П.; Малиновська О.І.; Мудрак М.В.; Коваль Н.М. – Х.: Освіта, 2000
2. Ринкова А. Г., Колесов Д. В Гігієна і здоров’я. – К.: Либідь, 1983
3. Ужегов Г.И. Первая медицинская помощь. – Смоленск: Друг, 2001 (електронна версія підручника)
4. Ураков А.Л., Набоков В.А. «Способи зупинки кровотеч» / / Вісник хірургії ім. Грекова. 1988р
5. Інтернет ресурс. Сайт: «Здоров’я.net»

      http://www.zdorovya.net/node/7

6. Інтернет ресурс: «Страна врачей»

     http://medstrana.com/articles/1930/