Рослини

     Важливо відмітити, що проведені нетрадиційно уроки музики стимулюють творчість  як вчителя, так і його вихованців, створюють сприятливі умови для  співробітництва учнів між собою  і з учителем. 
 

2.2.  Структура уроку  музики 

     Перед вчителем музики постає непросте завдання: об’єднати всі елементи, з яких складається урок, підчинити їх основній темі уроку, учбової чверті, року, всього шкільного курсу, не загубивши при цьому специфічної логіки розвитку, що присутня кожному з цих елементів окремо.

     Є наступні дидактичні вимоги до проведення уроку:

1. Чіткість навчальної мети;
2. Єдність навчальних та виховних завдань;
3. Правильний добір учбового матеріалу до кожного розділу уроку;
4. Підбір доцільних методів, прийомів і засобів при проведенні уроку;
5. Організаційна чіткість уроку;
6. Поєднання колективної, групової та індивідуальної форм робіт. Організація загальної цілеспрямованості класу, виховання відповідальності кожного учня за виконання поставлених перед ним завдань;
7. Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи, вимогливість, продумана структура уроку запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці.
8. Обладнання уроку музики;
9. Облік успішності, поєднання різних форм обліку;
10. Продумані різноманітні форми домашніх завдань та їх оцінок вчителем;
11. Підготовка вчителя до уроку.

     Творча  взаємодія у процесі шкільного  уроку музики  починається в  той момент, коли щось єдине стає об’єктом спільних інтересів, бажань та прагнень. Цим єдиним можуть бути нові музичні враження, таємниця композиторського задуму, краса художнього образу; виконавська діяльність, емоційність слухацьких  інтерпретацій, обґрунтованість аналітичних висновків. [1,53].

      Кожен урок має свою певну чітку структуру, котрої вчитель повинен суворо дотримуватись  при підготовці до уроку. Насамперед слід чітко та ясно сформулювати тему та мету уроку, далі потрібно визначити тип уроку, встановити міжпредметні зв’язки (наприклад, взаємозв’язок музики з літературою чи образотворчим мистецтвом). Слід також при підготовці до уроку визначитися з необхідним обладнанням (магнітофон, програвач тощо) та літературою.

      При підтоговці до уроку вчитель повинен  скласти конспект уроку, що допоможе краще підготуватися та врахувати  всі аспекти та нюанси розкриття  тієї чи іншої теми.

      Приблизний  хід уроку музики у школі є таким:

     І. Організація класу:

     а) музичне вітання;

     б) перевірка присутніх;

     в) оголошення теми уроку.

     ІІ. Розспівування:

а) вправа на вироблення звуку;

б) робота над двоголосним співом.

     ІІІ. Подача нового матеріалу:

а) розучування пісні;

б) вивчення інтервалу (музична гра, вікторина тощо);

в) слухання музики;

г) гра на дитячих музичних інструментах;

д) творчі завдання.

ІV. Закріплення теми, матеріалу. Окремо закріплюється вправа, інтервал, пісня. Фрагмент слухання.

V. Оцінювання праці учнів.

VІ. Домашнє завдання. (скласти, намалювати, створити, доспівати, придумати тощо).

VІ. Підсумок. 

     Якщо  уроки, які створює вчитель, дійсно є результатом його творчості, його художньо-педагогічної позиції, якщо його дійсно цікавить творче спілкування  з дітьми, в якому він виявляє себе як педагог та художник, то діти  завжди будуть готові до співтворчості.

     Також важливим компонентом  художньо-педагогічного  спілкування на уроці музики є  педагогічна імпровізація – здатність  вчителя на основі попередньої розробки у процесі уроку, спираючись на художньо-педагогічну  інтуїцію, передбачати педагогічні явища, будувати свою діяльність відповідно до педагогічної ситуації. Адже реальна ситуація на уроці може внестисвої корективи у детально розроблений план проведення уроку. Частина учнів може захворіти, декого можуть забрати на медогляд чи на спортивні змагання. І вчитель повинен бути внутрішньо готовим до того, щоб оперативно відреагувати на зміни та внести корективи у план проведення уроку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Підсумовуючи вищесказане, можна виокремити такі важливі моменти:

     1. Урок музики як основна форма навчально-виховного процесу включає в себе різноманітні види музичної діяльності учнів. Для уроків музики характерною рисою є особлива емоціональна атмосфера. Адже музика – це мова почуттів.  

     2. На уроках музики в учнів розвивається музичний слух, музична пам’ять, чуття ритму, уява, фантазія, учні набувають цілий комплекс вокально-хорових навичок, вмінь і знань. А вчитель музики, проводячи навчально-виховну роботу, формує погляди, переконання, запити, смаки, ідеали дітей. Тому він повинен бути високоосвіченою людиною, добре знати свій предмет, володіти знаннями методики музичного виховання, постійно вдосконалювати свій теоретичний рівень, завжди бути у творчих пошуках, бути добрим політологом, прекрасним музикантом: вільно володіти інструментом, голосом, мати тонкий музичний слух, вільно читати з листа, імпровізувати, любити свій предмет, а головне – любити дітей. 

      3. Для ефективного освоєння музичного матеріалу і для зняття втоми у дітей 1-4 класів на уроках музики обов’язковим є рух під музику: маршування, танцювальні елементи, музичні ігри. В процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендується освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочка, бігунець, голубці, тиночки, ритмічний рух по колу під час ведення хороводів, ігрових дійств. 

      4. Необхідно відмітити, що всі види музичної діяльності на уроці повинні тісно переплітатись з вивченням дітьми музичної грамоти, розвитку музичних здібностей. Слідкувати за набуттям вміння учнів розрізняти високі і низькі, довгі і короткі звуки, рух мелодії вгору та вниз, тихе і голосне звучання музики, графічного запису пульсу та ритмічного малюнку мелодії; вивчення тривалостей нот, пауз, графічного запису їх на нотному стані, знаки альтерації, метр, ритм, лад, динаміка, темп. 

      5. Провідне місце на уроці в умовах різновікового класу займає вокально-хорова робота. Хоровий спів розглядається одночасно і як засіб емоційно-естетичного виховання учнів, і як засіб їх всестороннього музичного розвитку. Процес співу по своїй природі комплексний. В ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляційний і дихально-м’язовий апарат. Важливо з перших кроків навчання співу розвивати вокальний слух учнів, що передбачає здатність розрізняти якість голосу, контролювання і оцінювання як власного співу, так і своїх товаришів. 

      6. Слухання музики – один з основних видів музичної діяльності учнів. Ознайомлення з кращими зразками вітчизняної та зарубіжної музичної культури сприяє розвитку загальної культури учнів, вихованню в них художнього смаку, вміння оціночно ставитись до творів мистецтва. Навчити дітей слухати музику – одне з найскладніших педагогічних завдань. Вчитель повинен не тільки навчити дітей правильному сприйманню музичних творів, але й вмінню аналізувати прослухане. 

      7. Для кращого та глибшого сприймання  музичного твору корисне використання  ілюстративного матеріалу. Підбирати  ілюстрації, вчитель повинен з  урахуванням їх наближеності до змісту музичного твору. Це можуть бути малюнки, світлини, репродукції тощо. Вдало підібраний ілюстративний матеріал допомагає учням краще вникнути в музичний образ твору, зрозуміти його зміст, запам’ятати, а потім згадати прослухану музику. 

      Ефективність музичного виховання школярів залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічної майстерності, високого рівня інтелекту і душевної чуйності. Він повинен не лише любити музику, а й уміти зацікавити нею дітей, знати і розуміти її в значно більшому обсязі, ніж хоче навчити цього своїх вихованців, бути поінформованим у питаннях педагогіки і психології, естетики і мистецтва, постійно збагачуватися новими знаннями. Учителю слід пам’ятати, що оволодіння музичними знаннями не є самоціллю, а є необхідним дидактичним засоби музичного навчання, розвитку їх інтересу до музики, формування естетичного ставлення до неї. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ 
 

1. Ильев  В.А. Технология театральной педагогики в формировании и реализации замысла школьного урока. – М.: Просвещение, 1993 – 196 с.
2. Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. – К.: Музична Україна, 1973.
3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. – Х.: Фоліо, 2000.
4. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Просвещение, 1996.
5. Муха А.І. Мистецтво в патріотичному та інтернаціональному вихованні. – К.: Наук. думка, 1998. – 84с.
6. Падалка Г. Учитель, музика, діти. – К.: Музична Україна, 1982.
7. Педагогіка//За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Радянська школа, 1986.
8. Педагогика / Под общ. ред. Ю.К.Бабанского. – М., Просвещение, 1988.
9. Програма “Музика” 1-8 кл. ЗОШ.
10. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2000.
11. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах. – К.: Дніпро, 1976.