Очистка сточных вод молокозаводов

-усереднювача-нейтралізатора;

- флотаторів, які переобладнуються у двоступеневі  біореактори-фільтри (рис. 2) з зернистим полімерним завантаженням;

-резервуар  ущільнення промивних вод біореакторів-фільтрів.

    На  очисні споруди селища продуктивністю 228 м³/добу  передбачено подавати суміш стічних вод селища та підприємства з показниками: концентрація завислих речовин 309 мг/л і величина БСК_повн -  350 мг/л. Зворотні води очисних споруд селища повинні мати 15 мг/л завислих речовин і   15 мг/л БСК.

    Витрата стічних вод підприємства становить 80 м³/добу, в їх допустима забрудненість за завислими речовинами та БСК, обумовлена введенням рециркуляції очищеної води, визначається за виразом

     мг/л за БСК і аналогічно для  завислих речовин.

    При забрудненості стічних вод підприємства 600 мг/л за завислими речовинами і 2400 мг/л за величиною БСК, попередня їх очистка полягає у зниженні величини БСК на 59,5%, тобто на 1429 мг/л.

    Основним  елементом первинної очистки є біореактор-фільтр. Переобладнання флотаторів у біореактори-фільтри полягає насамперед у влаштуванні в резервуарі флотаторів двох шарів легкого фільтраційного завантаження з додатком трубопроводів-сифонів для здійснення періодичної імпульсної його регенерації промивкою попередньо очишеними стоками з надфільтрованого простору біореакторів-фільтрів.

    Ступінь фільтрування у біореакторі-фільтрі  забезпечує видалення завислих речовин  на 80% з 600 мг/л до 120 мг/л. Зважаючи, що видалення 1 мг/л завислих речовин з стоків підприємства супроводжується зниженням БСК в середньому на 2,2 мг/л, ступінь фільтрування забезпечує зниження величини БСК стічної води на 1056 мг/л з 2400 мг/л і становитиме 1344 мг/л.

    Ступінь біореакції у біореакторі-фільтрі з мікрофлорою, що природно формується  і іммобілізовується на зернистому пінополістирольному завантаженні, забезпечує зниження БСК профільтрованої стічної води на 28%  з 1344 мг/л до 970 мг/л.

    При середній витраті стічних вод 3,33 м/год, діаметрі фільтра 1,6 м, а його площі фільтрування – 2,01 м². та загальній площі фільтрування двох фільтрів – 4,02 м². середня швидкість фільтрування становить

                                    м/год.

    При такій швидкості фільтрування брудомісткість фільтру становить біля 10 кг/м² і тривалість фільтроциклу біля 24 годин. Таким чином промивка фільтрів здійснюється  один раз на добу з утворенням 4 м³ промивних вод вологістю 99%, що відводяться до резервуару їх ущільнення.

    Надмулова вода  в кількості 3,2 м³/добу зануреним насосом відкачується до усереднювала-нейтралізатора, а ущільнений мул в кількості 0,8 м³/добу періодично вивозиться на селищне звалище. 

    2.2. Вторинна очистка 

    Принципово  вторинна очистка полягає у задіянні решти споруд існуючої станції попередньої очистки стічних вод , яке залежить від вибраного варіанту вторинної очистки.

    Зокрема при потребі досягти показників зворотних вод, технологія вторинної очистки включає переобладнання існуючих резервуарів у секційні анаеробні та аеробні біореактори біоконвеєрного ланцюгу.

    Зазначена схема є унікальною і має ряд суттєвих переваг перед класичною технологією біологічної очистки стічних вод, зокрема мінімізує практично до нуля отримання надлишкових мілів, виключає влаштування вторинних, третинних тощо відстійників, не потребує ретельного контролю за концентраціями активних мулів у спорудах.

    Перспективним аспектом реалізації такої схеми очистки є можливість її практичног поглибленого випробування, патентування та подальшого використання для знешкодження стічних вод, зокрема молокопереробних підприємств в країні та за її межами.