Генна Інженерія

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 10:07, реферат

Краткое описание

В рефераті розглядаються основні характеристики, проблеми і перспекиви такої новітньої технології як генна інженерія. Сьогодні ця тема є актуальною як ніколи. Населення Землі складає приблизно 6 млрд. чоловік і за прогнозами вчених через двадцять років подвоїться. В той час коли ресурси планети не тільки не множаться, а й помітно скорочуються. Як прогодувати таку кількість людей якісною їжею, коли і при 6 мільярдах близько 800 млн. чоловік страждають від голоду або недоїдання. Чим годувати майбутні покоління?

Оглавление

I. Історичний аспект

II. Характеристика

2.1. Які саме ГМ рослини зараз вирощують у світі

2.2 Які нові характеристики частіш за все отримують ГМ рослини

2.3 В яких країнах вирощують трансгенів

2.4 Переваги генної інженерії

III. Проблеми і перспективи

3.1 Проти генної інженерії

3.2 Екологічні ризики

3.3. Соціально-економічні ризики

3.4 Альтернативні технології

IV. Корисні поради

Висновок

Додатки

Використані джерела

Файлы: 1 файл

Генна інженерія.doc

— 146.50 Кб (Скачать)

       Гармонічні продукти  не лише чистіші і корисніші,  вони ще й смачніші, а їх  виробництво ніяк не шкодить  довкіллю. Те, що корови на фермах  не страждають, дуже імпонує людям, які виступають проти жорстокого поводження з тваринами. Совість дає їм моральне право насолоджувтись печенею, не терзаючись думками про жахливу долю нещасного теляти чи овечки.  

        Органічне  господарство окуповується нескоро  – прибуток органічна ферма починає приносити лише років через десять. Однак по ефективності “чисте” сільське господарство зовсім не поступається “індустріальному” з його хімією та генною інженерією. На органічній фермі замість хімічних добрив і пестицидів людині служить сама природа: птахи і корисні комахи (наприклад, сонечка) поїдають шкідників, а ґрунт удобрюється запашними культурами, які йдуть і на фураж. Вже сьогодні урожаї органічних полів, садів та городів не менше, ніж там, де використовують досягнення сучасної хімії.

        Хелен Браунінг – фермер з Південної Аглії. Вона постачає на ринок “органічні” м’ясо і молоко, а також крупи. “Багато хто вважає, що органічні форми господарювання відкидають сільське господарство років на сто назад і знижують його врожайність, - говорить Хелен, - але саме гармонійні методи можуть підняти рівень виробництва продовольства. Зростання розмірів врожаїв за останні півстоліття як мінімум наполовину забезпечили не хімікати, а селекція і використання прогресивного менеджменту”. Прогресивний менеджмент – сильна сторона Хелен. На її фермі комп’ютер аналізує фотознімки полів, зроблені з супутника, - так можна точніше оцінити стан ґрунтів і розрахувати, які культури будуть рости краще тут чи там.

        Років двадцять  тому назад гармонійні ферми у свідомості західної людини асоціювались з образом хіппі та тупоголовим відкидання прогресу. Сьогодні ж їх тріумфальний марш по Європі навіть зумовив виникнення спеціального терміну: “нова зелена революція”, котрий має на увазі радикальну зміну екологічної свідомості землян: від гармонійних продуктів ми маєм перейти до гармонійного життя...

        Органічне  господарство не є прерогативою  лише західноєвропейських держав. На щастя, маємо і вітчизняні  приклади. Ось уривок зі статті  “Польові революції XXI століття” Тетяни Топчій, опублікованій у газеті Дзеркало тижня, № 348: 

        “Два роки  тому на поле цукрових буряків  господарства «Обрій», що в  Шишацькому районі Полтавської  області, вийшли близько тридцяти  вчених мужів з усієї України.  Спочатку зі скепсисом на обличчі, вони з дедалі більшим зацікавленням оглядали великі коренеплоди й саме поле, а потім ніяк не могли зрозуміти, чому на землі, де близько 20 років не було ні краплини отрутохімікатів, кілька років — мінеральних добрив, а грунт орали на глибину 5 сантиметрів (замість звичних 30), ростуть «такі» буряки. Це було виїзне, по суті, «польове» засідання президії Української аграрної академії наук, на якому слід було дати оцінку експерименту, що триває в Полтавській області вже 24 роки. Йдеться про органічне або, як його ще називають, біологічне землеробство. Базується воно на дивовижно простій ідеї, яку чомусь важко сприймають у наш наукоємний час: мінімальна обробка грунту, повна відмова від усіх отрутохімікатів і мінеральних добрив.

       Ось що розповів про це ініціатор експерименту, професор кафедри грунтознавства й охорони грунтів, доктор сільськогосподарських наук, академік Української екологічної академії наук Микола Шикула: «За роки експерименту нам вдалося одержати врожаї рослин удвічі вищі, ніж при традиційному хімізованому землеробстві. При цьому стан грунту не погіршується, а радше — навпаки. За 20 років приріст гумусу становив 0,5 — 0,8%. При такому типі землеробства значно збільшується біологічна активність у грунті, живі організми починають самі ефективно працювати. А як добрива застосовується лише органічна сировина — солома, залишки соняшника й кукурудзи. Тобто те, що «лежить під ногами». За час експерименту в господарство «Обрій» приїжджало близько 50 іноземних делегацій, англійці просто «кола накручують» навколо цього господарства в надії на закупівлю продукції. Тим паче що недавно європейські експерти провели тестування, яке показало відповідність продукції визнаним у Європі стандартам для вирощування й виробництва органічних продуктів».

       В Україні склалася більше ніж сприятлива ситуація для запровадження екологічних видів діяльності у сфері сільського господарства. Як то кажуть — не було б щастя, та нещастя допомогло. «Відсутність коштів у сільгосппідприємствах привела до зменшення обсягів використання пестицидів і мінеральних добрив. Стандарти системи екологічного агровиробництва встановлено, але їх потрібно запозичити й адаптувати до системи маркірування української продукції», вважає Ольга Коваленко, керівник напряму секретаріату Комісії з питань аграрної політики при Президенті України.

        Про перспективи органічного сільського господарства розповів і директор Інституту агроекології і біотехнології УААН, доктор біологічних наук Володимир Патика: «Це винятково перспективний і дружелюбний за ставленням до природи шлях розвитку сільського господарства. Щоправда, у нас часто неправильно сприймають саму ідею органічного землеробства, вважаючи, що вона полягає в тому, що потрібно лише кинути в землю зерно, й на цьому вся робота закінчується. Насправді необхідні серйозні розрахунки й догляд за полем з допомогою органічних добрив. А в нас органіку спалюють на полях у вигляді цілих солом’яних скирт — це просто неприпустимо. Очевидна і ще одна проблема, що гальмує розвиток не тільки органічного землеробства. Річ у тому, що багато селекційних сортів культурних рослин, виведених і в нас, і за кордоном і які превалюють на ринку, створено, грубо кажучи, під високі рівні використання неорганічних добрив. Візьмімо, приміром, горох. Від природи ця рослина, втім, як і всі бобові, наділена здатністю самостійно акумулювати весь необхідний для росту азот. Природою було закладено, що врожай зернових, висаджених після гороху, збільшується на 30—40%, оскільки грунт має збалансований склад. А більшість сучасних виведених сортів, на жаль, не спроможні забезпечити азотом навіть самих себе.

      Наш інститут підготував спеціальну програму для розвитку органічного землеробства під назвою «Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агросистем». Кожен фермер може прийти до нас в інститут і, задавши комп’ютеру параметри й характеристики поля, одержати модель того, як йому краще використовувати наявний сільськогосподарський потенціал.”

     Отже, початок маємо  хороший, маємо і дороговкази.  Лишається лише розумно розпорядитися надбаннями, врахувати світовий досвід і потроху виводити з кризи українське рослинництво.  

 

IV. Корисні поради

        Якщо ви не бажаєте вживати продукти, виготовлені з використанням гм-рослин чи тварин, то варто притримуватись наступних порад:

  1. Читайте етикетки і уникайте компонентів на соєвій основі, таких, як соєве борошно, сир тофу, соєве масло, лецитин (E322) і гідролізований рослинний білок, компоненти на кукурудзяній (маїсовій) основі, такі, як модифікований крохмаль, кукурудзяне борошно і масло. У вас не має способу дізнатись, чи містять вони похідні генетично змінених сої або кукурудзи.
  2. Скоротіть вживання продуктів, які пройшли обробку, оскільки велика ймовірність того, що тут не обійшлось без втручання генетичної інженерії. Багато різноманітних сортів молочних продуктів, круп, варення, фруктових соків, підсолоджувачів, продуктів для похудання, вина, пива виготовляються за допомогою гм-ферментів.
  3. Уникайте “низькобюджетних” продуктів, оскільки гм-компоненти першочергово містяться у більш дешевих сортах.
  4. При купівлі хлібобулочних виробів уникайте “добавок для покращення борошна” і “речовин для обробки тіста”, які можуть представляти собою суміш генетично змінених добавок.
  5. Не користуйтесь маргарином. Надавайте перевагу звичайному органічному маслу. На жаль, в Україні молочні продукти і м’ясо тварин, яких годували гм-кукурудзою, інформації про це на етикетках не містять.
  6. Щодо харчових добавок, вітамінів і ліків вім залишається лише вимагати запевнень виробника (бажано письмових) у тому, що вони не були виготовлені за допомогою біотехнології. 
  7. Багато різних сортів сухофруктів, ізюм, кишмиш, фініки і навіть сухофрукти в деяких готових сніданках можуть бути покриті маслом, отриманим з гм-сої.
  8. Уникайте усіх імпортних продуктів харчування з Америки і Канади: фрукти, овочі, морозиво, молоко, сухе молоко, вершкове масло, соєвий соус, шоколад, поп-корн, жувальні гумки, вітаміни.
  9. Відпочинок в Америці чи Канаді майже напевне призведе до постійного вживання гм-їжі. До цього мають відношення більшість готелів, ресторанів, тематичних парків (також дісней-ленди). Надавайте перевагу альтернативним місцям відпочинку; самі забезпечуйте себе їжею і уникайте запакованих й оброблених продуктів де тільки можна.

 

Висновок

        Біотехнологія безперечно є однією з найважливіших і найпрогресивніших наук XXI століття. Вона багато дає вже сьогодні, а ще більше обіцяє на завтра. Реальними стали рішення проблем, над якими безрезультатно працювали роками світові наукові центри. З’явилась можливість нагодувати 800 млн. голодуючих якісною свіжою їжею, розпочати очищення довкілля у глобальних масштабах, зменшити обсяги споживання енергії на промисловому виробництві, дати надію бездітним сім’ям. У перспективі  винайдення ліків від раку та СНІДУ і  колонізація найближчих небесних тіл – Місяця і Марса. 

        Однак зі збільшенням масштабів  втручання людини у природу  виростають і потенційні ризики. Якщо у XX столітті планеті загрожувала ядерна війна, то тепер цілком реальною небезпекою стала можливість виходу гм-організмів з-під контролю людини. Саме людини, бо природа влади над ними не має, вони чужі для неї. Мало того, що людство за якісь кілька десятиліть закидало довкілля синтетичними сполуками, для яких там ніколи не було організмів, здатних їх переробити, так тепер на волю випускають живих істот, генетичних мутантів, деякі з яких до того ж мають можливість давати плідне потомство. Розвиток біотехнологій може призвести до глобальної економічної кризи. Чиста їжа перетвориться на привілей багатих, а основні продовольчі ресурси зосередяться в руках кількох транснаціональних корпорацій. Нафта перестане бути регулятором цін на ринку, що призведе до кардинальних змін на економічній карті світу та докорінно змінить систему світового поділу праці. Найгіршим варіантом розвитку подій буде третя світова війна (це звісно якщо людство до неї доживе, не будучи знищеним якимось злісним гм-вірусом).

        Отже, варіанти розвитку подій  найрізноманітніші: від раю на  Землі до перетворення планети  на пустельний смітник у космічному просторі. Істина ж знаходиться десь посередині. Регулюючи відповідно законодавчу базу, удосконалюючи технології, після детального моделювання результатів, можна обережно запроваджувати новинки на ринок.

       Наука  ніколи не була ні добром, ні злом. Сама по собі вона нейтральна, і лише у руках людини перетворюється на могутній інструмент. Інструмент чого? Майбутнє людства поки що в наших руках, і нам вирішувати, як ним розпорядитись.    

додаток 1

Продукти  харчування, які піддавалися змінам генною інженерією чи можуть містити гм-інгридієнти

  • Амілаза – використовується для виготовлення хліба, борошна, крохмалю
  • Вино, пиво 
  • Розрихлювач (пекарський порошок) - добавки
  • Хліб – містить сою
  • Масло Канола
  • Каталаза – використовується під час приготування напоїв, яєчного порошка, сиворотки
  • Зернові культури (крупи) – містять сою
  • Хімозин
  • Продукти із зернових культур (круп)
  • Крохмаль із зернових культур
  • Сироп із зернових культур
  • Харчові добавки – містять дріжжі
  • Фруктові соки – можуть виготовлятися з гм-фруктів
  • Сироп глюкози
  • Морозиво – може містити сою, сироп глюкози
  • Лактаза
  • Кукурудза (маїс)
  • Макарони (спагетті, вермишель) - можуть містити сою
  • Картопля
  • Легкі напої - можуть містити сироп глюкози
  • Соєві боби
  • Соєві продукти, такі як соєвий соус, соевий гамбургер (бургер), соєве м’ясо (ковбаса), соєвий порошок і т.д.
  • Помідори
  • Дріжжі (закваска)
  • Цукор

       


 

 

 

 

 

 

 

 

 

додаток 2

Генетично змінені  продукти, які сьогодні тестуються в польових умовах (з’являться на ринку  найближчим часом)

  • Ячмінь
  • Брокколі (капуста спаржева)
  • Капуста (звичайна)
  • Морква
  • Цикорій
  • Журавлина
  • Баклажан
  • Гладіолус
  • Виноград
  • Салат-латук
  • Горох
  • Перець
  • Малина
  • Полуниця (суниця)
  • Цукрова тростина
  • Жувальна гумка
  • Кавун

Информация о работе Генна Інженерія