Диференційоване навчання як засіб підвищення ефективності уроку

ВИСНОВОК

Успішний розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів можливо тоді, коли навчальний процес організований як інтенсивна інтелектуальна діяльність кожної дитини з урахуванням його особливостей і можливостей; тільки знаючи потреби, інтереси, рівень підготовки, пізнавальні особливості учня, можна повніше використовувати його роль в оволодінні знаннями, вміннями і навичками, розвитку здібностей.
У ході дослідницької роботи нами були отримані наступні результати:
1. Досліджено ідеї розвитку теорії та практики диференціації процесу навчання. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні погляди педагогів, різні плани з впровадження диференціації в процес навчання;
2. Вивчено сутність, цілі та форми диференціації процесу навчання;
3. Визначено психолого-педагогічні засади та умови ефективності диференціації процесу ознайомлення з навколишнім світом.
4. Розглянуто роботу з диференціальної технології на уроках біології. Застосування диференціації завдань дає можливість максимального засвоєння знань учнями з різним рівнем знань
Диференційоване навчання дітей кожної індивідуально-типологічні групи дозволяє досягати більш високого рівня розвитку уваги, сприйняття, пам'яті і мислення старших школярів. Це підвищує активність дитини на уроці, його інтерес до предмета, прагнення до самостійної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабанський Ю.Б. Оптимізація процесу навчання: Общедидактический аспект. - М., 1979.
2. Дорофєєв Г.В. і ін Диференціація у навчанні біології. / / Біологія в школі. - М, 1989 .- № 4.
3. Дьяченко О.М. Проблема індивідуальних відмінностей в інтелектуальному розвитку дитини. / / Питання психології. - 1997., № 4
4. Калягін Ю.М. та ін Профільна диференціація навчання біології. / / Біологія в школі. - 1990. - № 4.
5. Капустін Н.П. Педагогічні технології адаптивної школи. - М., «Академія», 2002.
6. Клевченя М.С Психологічні проблеми диференційованого навчання / / Актуальні проблеми диференційованого навчання. - Мн., «Народна асвета», 1992.
7. Кон І.С. Соціологія особистості. - М., 1967.
8. Монахов В.М., Орлов В.А., Фірсов В.В. Проблема диференціації навчання в середній школі. - М., 1990.
9. Муртазін Г.М. Активні форми і методи навчання
біології. - М.: Просвещение, 1989.
10. Муртазін Г.М. Завдання і вправи з загальної біології.
- М.: Просвещение, 1981.
11. Орлов В.О. Диференціація навчання і робота з обдарованими школярами / / Адукация i вихаванне. - 1992, № 2.
12. Перевозний А.В. Диференціація шкільної освіти: історія і сучасність. - Мн., 1996.
13. Перевозний А.В. Педагогічні основи диференціації сучасної освіти. - Мн., Академія післядипломної освіти, 1998.
14. Покровська С.Є. Диференціація навчання учнів у середніх загальноосвітніх школах. - Мн., «Беларуская навука», 2002.
15. Скаткін М.Н. Проблеми сучасної дидактики. - М.:
16. Унт І.Е. Індивідуалізація і диференціація навчання. - Педагогіка, 1990.
17. Чуприкова І.С. Психологія розумового розвитку: принцип диференціації. - Мн., 1997.
18. Шамова Т.І. Активізація навчання школярів. - М.: Педагогіка, 1982.
19. Якиманська І.С. Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі. - М., 1996.
20. Журнал «Профільне навчання». № 1. 2003

http://ua-referat.com