Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 20:01, курсовая работа
Сучасний стан будівельної індустрії України в цілому характеризується інтенсивним зростання попиту на в’яжучі речовини, особливо на портландцемент та шлакові в’яжучі. Але зростання виробництва таких в'яжучих пов’язане з необхідністю розробки і використання нових джерел сировини а також високою енергоємністю виробництва основного компоненту портландцементу – клінкеру і забрудненням навколишнього середовища шкідливими викидами, до яких можна віднести також СО2.
1. Актуальність теми..............................................................................................4
2. Сутність пропонованої технології виробництва.........................................8
3. Номенклатура пропонованої продукції та її характеристики………....9
4. Опис сировинних матеріалів. Склад сировинної суміші….…………..10
5. Технологічна схема виробництва…………………………….…………....12
6. Матеріальний баланс……………………………………….……………….13
7. Підбір та розрахунок обладнання………………………………………...14
8. Література……………………………………………………….……………22
4. Опис сировинних матеріалів. Склад сировинної суміші.
Для виробництва стінових блоків на СШВ мокрого помелу основним компонентом є в’яже, отримують спільним помелом доменного гранульованого шлаку, сульфатного активізатора твердіння шлаку фосфогіпсу, негашеного вапна, хімічних добавок(тілоза, CaCl2, С-3, ЛСТ, КМЦ, мелфлюкс, пропіленгліколь), і води.
В якості шлаку використаний Криворізький доменний гранульований шлак(ГОСТ 3476-74) вміст Al2O3, - 8,3%, з насипною густиною 1,25 т/м3 і модулем основності М0 = 1,3.
Хімічний склад доменного гранульованого шлаку таблиця 2.
Таблиця 2.
Показник | Значення % |
Вміст SiO2 | 38,4 |
Вміст Al2O3 | 8,3 |
Вміст СаО | 44,1 |
Вміст MgO | 0,46 |
Вміст TiO2 | 0,37 |
Вміст H2O | 10 |
В якості сульфатного компоненту –нейтралізований вапном (3%) відвальний фосфогіпс хімічного підприємства "Рівне-Азот" (ФГ).
Вапно повітряне, негашене, грудкове, ІІ сорту що відповідає вимогам ДСТУ Б.В.2.7-90-99 Любомирського вапняно-силікатного заводу.
Характеристики вапна наведені в таблиці 3.
Таблиця 3.
Показники | Значення |
Вміст активних CaO+MgO | 80-90% |
Вміст активних MgO | 0,27-2,69% |
Вміст CO2, не більше | 4,5% |
Вміст не погашених зерен, не більше | 1,5% |
Час гасіння, не більше | 3 хв |
Температура гасіння | 70-90°С |
Насипна густина | 800-1100 кг/м³ |
Фракційний склад | 0,2-20 мм |
Перепал | відсутній |
Щебінь гранітний з розміром зерен 5-10мм., наспна густина складає 1,75 т/м3, ДСТУ БВ.2.7-75-96, ГОСТ 26193-84..
Пісок кварцевий: наспна густина складає 1,4т/м3 модуль крупності Мкр=2,3; вміст пиловидних та глинистих домішок, не більше 3%, ДСТУ БВ.2.7-32-96.
Вода питної якості для бетонів і розчинів за ГОСТ 23732-79
За даними лабораторних досліджень прийнятий такий склад сировинної суміші для виготовлення СШВ мокрого помелу:
- Шлак доменний гранульований 88%;
- Фосфогіпс 10%;
- Вапно негашене 2%;
- Прискорювач твердіння CaCl2 2%;
- суперпластифікатор С-3 2% .
Технічні характеристики СШВ наведені в табдилі 4.
Таблиця 4.
Показник | Значення |
Марка в'яжучого | 400 |
Питома поверхня, м²/кг | 500 |
Строки тужавлення: |
|
початок | 100 хв |
кінець | 4 год |
5. Технологічна схема виробництва
6. Матеріальний баланс
Згідно діючих норм проектування передбачається наступний режим роботи виробництва:
- номінальна кількість робочих діб на рік Nн = 260 діб ;
- кількість робочих змін на добу Nр = 2 зміни ;
- тривалість роботи зміни Тз = 8 год ;
- тривалість планових зупинок на ремонт (діб) : 7 діб ;
- розрахункова кількість робочих діб на рік Nд (діб) ;
260 – 7 = 253 доби ;
Тоді річний фонд часу складає:
Тр=Nд·Nр·Тз=253·2·8=4048 год.
Так як підприємство виготовляє 10000 м3/рік стінових блоків типу СБ-Пр-СШВ-Р-390х190х188 на сульфатно-шлаковому в'яжучому мокрого помелу, виходячи з того, шо витрата таких блоків на 1м3 складає 72 шт., виходить, що річна продуктивність підприємства по блокам становить:
Пбл.(шт)=Пбл.(м3) х nбл./м3 =10000х72=720000 шт/рік.
Річна продуктивність по СШВ становить (т):
ПСШВ=Пбл. х m1бл.=720000х19,3=13896000 кг=13896 т/рік.
Матеріальний баланс виробництва наведений в таблиці 3.
Таблиця 3.
Назва матеріалу | Одиниця виміру | Продуктивність | ||||
На год. | На зміну | На день | На міс. | На рік | ||
Стінові блоки | шт | 177,8 | 1422,9 | 2845,8 | 60000 | 720000 |
м3 | 2,47 | 19,76 | 39,52 | 833,3 | 10000 | |
СШВ | т | 3,43 | 27,46 | 54,92 | 1158 | 13896 |
Шлак | т | 3,02 | 24,16 | 48,33 | 1019,04 | 1228,5 |
Фосфогіпс | т | 0,343 | 2,74 | 5,49 | 115,8 | 1389,6 |
Вапно | т | 0,0686 | 0,549 | 1,098 | 23,16 | 277,92 |
Вода (від маси сухих м-лів) | тис.л | 1,029 | 8,23 | 16,47 | 347,4 | 4168,8 |
С-3 | т | 0,0686 | 0,549 | 1,098 | 23,16 | 277,92 |
CaCl2 | т | 0,0892 | 0,714 | 1,428 | 30,10 | 361,296 |
Щебінь | т | 4,29 | 34,32 | 68,65 | 1447,5 | 17370 |
Пісок | т | 1,78 | 14,28 | 28,56 | 602,16 | 7225,92 |
7. Підбір та розрахунок обладнання
7.1. Розрахунок складу заповнювачів
Кут природного укосу заповнювачів при відсипанні у штабель складає 0,698 рад. (40°).
Максимальний кут нахилу стрічкових конвеєрів з гладкою стрічкою приймають для подавання:
щебеню і піску 0,314 рад (18°).
Відсіву 0,227-0,262 рад. (18°).
Визначаємо місткість складу заповнювачів, м3:
, м3 або , де
- добова витрата заповнювачів, т;
Q – річна продуктивність підприємства, м3;
З – витрата заповнювача на 1 м3, визначена при розрахунку складу бетону, м3/м3;
n – запас заповнювачів на складі, днів;
1,02 – коефіцієнт що враховується при розвантажувальних, транспортних роботах та в бетонній суміші;
Тріч – кількість робочих днів в році.
При постачанні заповнювачів автотранспортом отримаємо наступне:
Для шлаку:
м3
Для піску:
м3
Для щебеню:
м3
Згідно з показниками норм проектування приймаємо склад із 4 відсіками з них 2 на щебінь, 1 на пісок, 1 на шлак. Тоді:
об`єм одного штабелю шлаку складає: 246,48 м3;
об`єм одного штабелю піску складає: 145,65 м3;
об`єм одного штабелю щебеню складе: 350,11/2=175,05 м3.
Об’єм штабелю у вигляді кругового конусу розраховується за формулою:
, де
H – висота штабелю, м;
j = 40 – кут природного відкосу матеріалу, град.
Тоді висота штабелю шлаку повинна складати:
м.
Тоді висота штабелю піску повинна складати:
м.
Висота штабелю щебеню:
м.
Приймаємо висоту штабелю для шлаку 6 м, а для піску і для щебеню – 5 м.
Знаючи висоту кругового конусу, визначаємо діаметр його основи:
м., приймаємо 15 м;
м., приймаємо 12 м;
м., приймаємо 12 м.
Площа основи штабелю шлаку, піску, та щебеню:
м2.
м2.
м2.
Загальна корисна площа заповнювачів складу складає: м2.
Загальна площа складу заповнювачів:
м2, де
kп = 1,5 – коефіцієнт, який враховує проїзди та проходи на складі.
7.2. Розрахунок бункерів
Для забезпечення безперебійної роботи технологічного обладнання після складів матеріалу передбачаються бункери із запасом матеріалу на 4 год роботи. Для зберігання матеріалу приймаємо бункер призматичнопірамідальної форми зображений на рис. 3.