Охорона праці і техніка безпеки в готелях

 За результатами розслідування  складається висновок, що є обов'язковим  для роботодавця і може бути  оскаржений в органах державної  інспекції праці або в суді.

 Виробнича санітарія  і гігієна. Гігієна праці розглядає  питання, пов'язані з умовами  роботи і їхнім впливом на  людський організм; розробляє гігієнічні  і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і  збереження здоров'я працівників,  підвищення працездатності і  продуктивності праці. Існують  декілька гігієнічних критеріїв  оцінки умов праці:

- забруднення повітря;

- температура, вологість  і швидкість руху повітря;

- рівень шуму;

- освітленість;

- санітарний стан;

- особиста гігієна співробітників.

 Забруднення повітря.  Усі приміщення готелю, де працює  персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути  оснащеними природною або примусовою  вентиляцією, що забезпечує нормальну  циркуляцію повітря і виключає  проникнення сторонніх запахів.

 Температура, вологість  і швидкість руху повітря. Ці  параметри мають сильний вплив  на стан людини, її працездатність  і регулюються за допомогою  системи опалення. Температура повітря  в приміщеннях повинна бути  не нижче 18 °С, вологість повітря  в теплий період року 30-60%, у  холодний - не більш 70%, швидкість  руху повітря в холодний період - до 0,3 м/с, у теплий - до 0,5 м/с.

 Рівень шуму. У готелях  повинні дотримуватися протишумні  правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах  і вітальнях мають покриватися  звукопоглинаючими килимами або  покриттями, що їх замінюють. Телевізори  мають встановлюватися лише в  номерах або спеціальних приміщеннях,  а телефон загального користування - віддалік від житлових кімнат  у спеціальних кабінах або  під акустичним ковпаком. Для  зменшення шуму в житлових  і громадських приміщеннях використовують  спеціальні звукоізолюючі вікна  і двері, звукоізолюючу обробку  стін.

 Освітленість. При поганій  освітленості з'являються зорова  втома, загальна млявість, погіршення  зору, знижується продуктивність  праці. У приміщеннях повинне  бути природне (не менш одного  вікна) і штучне освітлення, що  забезпечує освітленість цілодобово  при лампах розжарювання - 100 лк (у  люменах), при люмінесцентних лампах - 200 лк, у коридорах -природне або  штучне освітлення. Кожне робоче  місце повинне бути досить  освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

 Санітарний стан. У  готелі повинні дотримуватися  санітарно-гігієнічні норми і  правила, встановлені органами  епідеміологічного нагляду, зокрема  з чистоти приміщень, стану  сантехнічного обладнання, видалення  відходів, ефективного захисту від  комах і гризунів, обробки білизни.  Усе газове, водопровідне і каналізаційне  обладнання повинне бути встановлене  й експлуатуватися відповідно  до «Правил технічної експлуатації  готелів та їхнього обладнання».

 У приміщеннях необхідно  щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити  килими і килимові покриття, протирати  вікна, двері. По закінченні  роботи при-міщення потрібно ретельно  прибрати і залишати в повному  порядку. Періодично необхідно  прибирати приміщення з використанням  мильно-лужного розчину, хлорного  вапна, про-водити генеральні  прибирання, дезінфекції й дезинсекції  (заходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися  роботі покоївок. Транспортування  білизни, прибиральних матеріалів  й інвентарю здійснюється покоївками  на візках.

 У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми столами, стільцями тощо.

 Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чисто-та. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни необхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни проживаючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

 Інструкція з санітарного  утримання включає також вимоги  до стану території, що прилягає  до готелю. Територія повинна  бути прибрана, озеленена, облагороджена.  Для збору побутових відходів  на території двору встановлюються  сміттєзбиральники. Вторинна сировина  і макулатура має збиратися  і складатися окремо.

 Усі працівники готелю  не рідше одного разу в рік  мають проходити медичний профогляд  у поліклініках і подавати  на роботі довідки про стан  свого здоров'я. Співробітники,  що не пройшли медогляд, до  роботи не допускаються.

 У випадку, якщо  занедужає проживаючий, адміністрація  готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захворювання  працівники СЕС проводять у  номері дезінфекцію. Прибирання  номерів, у яких знаходяться  хворі, має проводитися із застосуванням  розчину хлорного вапна.

 На кожному поверсі  готелю повинні бути пам'ятки  про надання першої допомоги  й аптечки з набором необхідних  медикаментів.

 Електробезпека в готелях.  Електричний струм становить  велику небезпеку для життя  і здоров'я людини. Враження електричним  струмом найчастіше відбувається  в результаті: випадкового дотику  до відкритих струмопровідних  частин, що знаходяться під напругою; появи напруги в результаті  пошкодження ізоляції на зовнішніх  металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення  електроустановки; незадовільного  огородження струмопровідних частин  установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних  пристроях без відключення напруги  і без дотримання необхідних  заходів безпеки.

 У результаті дії  електричного струму вражаються  внутрішні органи людини, що часто  приводить до смертельного результату. При дії електричної дуги виникає  ураження зовнішніх органів (опіки).

 Електротравми за ступенем  важкості класифікуються так:

I ступінь - судомні скорочення  м'язів без втрати свідомості;

II ступінь - судомні скорочення  м'язів і втрата свідомості;

 III ступінь - втрата свідомості і порушення функцій серцевої діяльності і дихання;

 IV ступінь - клінічна смерть.

 Крім того, до наслідків  електротравм відносять «знаки»  струму і «металізацію» шкіри.

 Важкість електротравми  залежить від сили, частоти, шляху  струму в організмі потерпілого,  фізіологічного стану його організму,  часу впливу й умов зовнішнього  середовища.

 Найбільш небезпечний  для людини змінний струм частотою 50-500 Гц.

 Опіки в залежності  від ваги характеризуються так:

I ступінь - почервоніння  шкіри;

II ступінь - утворення міхурів;

III ступінь - обвуглювання шкіри;

IV ступінь - обвуглювання м'язів, судин, підшкірної сітківки.

 До технічних способів і засобів захисту від ураження струмом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне заземлення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засоби захисту та ін.

 До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпечним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо займаної посади.

 Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом директора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.

 

 

 

 

 

Висновок

Сучасний готель оснащений  великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці  і техніки безпеки в готелях  приділяється велика увага.

 У готелях повинні  проводиться заходи щодо профілактики  травматизму, створення нормальних  санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно  застосовувати колективні й індивідуальні  засоби захисту, негайно повідом-ляти своєму безпосередньому керівникові  про будь-який нещасний випадок, а  також про ситуації, що створюють  загрозу життю і здоров'ю людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Т.П.Барбашова, В.І.Міронов. Захист трудових прав працівників. Журнал «Трудове право», 2007 №7

2. М.В.Белоусова. Гарантії і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці. Газета «Податки», 2007 №№47,48

3. Бысик Г.П., Іоничева С.П, Рубанцов С.И. Наукова організація праці. Короткий курс: Навчальний посібник. Хабаровськ: Хабаровський прикордонний інститут Федеральної служби безпеки Російської Федерації, 2005