Фінансова криза

     Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.

     Модель  Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має  також назву «розрахунок Z-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є  окремі показники фінансового стану  підприємства.

Z = 1,2 А + 1,4 В + 3,3 С + 0,6 D + 1,0 Е 

     За  деякими джерелами точність прогнозування  банкрутства за цією моделлю становить 95%.

     На  жаль, можливість використання її в Україні є проблематичною через інфляцію та монополізацію економіки.

     Модель  Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з часом цей показник зменшується.

Z = 1,03 А + 3,07 В + 0,66С  + 0.4D.

     Якщо Z < 0, 862, то підприємство є потенційним  банкрутом.

 

     З використанням різних методик прогнозування банкрутства розраховано універсальну дискримінантну функцію. Вона має такий вигляд:

Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3+5Х4 + 0,3Х5 + 0, 1Хб,

де Х1 — Cash-Flow / зобов'язання;

X2 —  валюта балансу / зобов'язання;

Х3—  прибуток / валюта балансу;

Х4 —  прибуток / виручка від реалізації;

Х5 —  виробничі запаси / виручка від  реалізації;

Х6 —  оборотність основного капіталу (виручка від реалізації / валюта балансу).

Одержані  значення показника Z можна інтерпретувати так:

Z > 2 —  підприємство є фінансове стійким, і йому не загрожує банкрутство;

1 < Z <2 — у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;

0 < Z < 1 — підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z < 0 —  підприємство є напівбанкрутом. Головне значення прогнозування банкрутства полягає у своєчасній розробці контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій.

     Система раннього попередження та реагування може бути організована як на самому підприємстві, так і за його межами, наприклад на базі консалтингової фірми, котра обслуговує це підприємство.

 

       Велика депресія.

      Велика  депресія – рецесія світової економіки, що почалася в більшості в 1929 році і закінчилась на початку 1933. Але аж до 1939 року світ виходив з депресії, тому 1930-і роки вважаються періодом Великої депресії. В українській мові частіше вживаний термін «світова економічна криза», а термін «Велика депресія» стосується лише США.

      Ця  криза сильно вплинула на найбільш розвинуті країни, включаючи США, Канаду, Великобританію, Німеччину, Францію, проте мала вплив і на інші країни. Більш за все постраждали промислові міста, в багатьох країнах майже  зупинилось будівництво. Через скорочення платоспроможного попиту, ціни на с/г продукцію упали на 40-60%. 

      Причини.

      Передували  Великій депресії події Біржового краху США 1929 року: обвальне падіння цін на акції, що почалося в «Чорний четвер» 24 жовтня 1929 року, і прийняло катастрофічні масштаби в «чорний понеділок» і «чорний вівторок». 29 жовтня 1929 року – день біржового краху на Уолл-Стріт.

      Економісти  не прийшли до єдиної думки щодо причин Великої депресії. Існує ряд  теорії на цей рахунок, але, мабуть, в виникненні кризи зіграла сукупність всіх факторів.

• Кейнсіанське пояснення – брак грошової маси. В той час гроші були прив’язані до золотого запасу, що обмежувало грошову масу. В той же час зростало виробництво, на межі віків з’явились нові види товарів такі як автомобілі, літаки, побутова техніка тощо. Кількість товарів, як валова, так і по асортименту збільшилась багатократно. В результаті обмеженості грошової маси і росту товарної маси виникла сильна дефляція – падіння цін, що викликало фінансову нестабільність, банкрутство багатьох підприємств, неповернення кредитів.
• Монетаризм – кризу викликала грошова політика ФРС.
• Марксизм – чергова криза перевиробництва, характерна для капіталізму.
• Біржовий пузир – інвестиції в виробництв понад реальної необхідності.
• Закон Смута-Хоулі – закон, прийнятий в 1930 році, згідно з яким вводилось високе мито на імпортні товари. Намагаючись таким чином захистити внутрішнього виробника, уряд протекціоністськими методами підвищив ціни на дешевий імпорт. Це в свою чергу знизило і без того погану купівельну спроможність населення, а також змусило інші країни ввести контрміри, що зашкодило американським експортерам. Лише в середині 1930х років міжнародна торгівля почала відновлюватися , позитивно впливаючи на світову економіку.
• Перша світова війна також зіграла роль однієї з причин кризи – після війни економіка США була накачана військовими замовленнями уряду, які після закінчення війни різко скоротилися, що привело до рецесії в ВПК країни і суміжних секторах економіки.

 

     Наслідки

• рівень промислового виробництва був відкинутий до рівня початку хх століття, тобто на 30 років
• в індустріально-розвинутих країнах з ринковою економікою нараховувалось близько 30 млн безробітних
• погіршилось становище фермерів, мілких торговців, представників середнього класу. багато з них опинилися за межею бідності.
• виросла кількість прихильників як комуністичних, так і правоекстремістських партій (в Німеччині наприклад до влади прийшла НСНРП на чолі з Адольфом Гітлером).

 

 

Фінансова криза  в Україні у 2008 році

     Кризові явища в банківській сфері почали проявлятися в другій половині 2008 року. Українські банки, особливо, контрольовані іноземним капіталом, мали можливість легко отримати дешеві і як правило короткострокові кредити у іноземних банків і за рахунок цих ресурсів видавати більш дорогі та більш довгострокові кредити в Україні. Після початку іпотечної кризи в США ситуація почала поступово змінюватися, оскільки західні банки змушені були підвищувати ставки за своїми кредитами, що призвело до утримання кредиту українських банків, скороченню кредитування будівництва, особливо житлового.

     Наслідком скорочення доходів і неможливості взяти кредит під час кризи стало різке падіння цін на придбання та оренду нерухомості. Криза в будівельній індустрії України стала помітною вже в травні, коли були скорочені доходи та стало неможливим взяти кредит. Знизилися обсяги будівництва. Спад в будівництві прийняв обвальний характер, зробив невідворотним поглиблення кризи в металургії, оскільки будівельна галузь була одним з основним споживачем металу.

     Значна  залежність української економіки  від експорту,особливо, металургійної  продукції, ускладнило протікання кризи. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов’язане зі зростаючою конкуренцією виробників з Китаю та сезоннім скороченням попиту в основних країнах-споживачах. На початку літа 2008 року ріст цін на чорні метали зупинився, а на прикінці липня почалося зниження цін на продукцію чорної металургії. На початку жовтня Мінпромполітики України оголосило про початок серйозної кризи в чорній металургії: було зупинено 17 з 36 українських доменних печей, розглядалася можливість повної зупинки роботи підприємств.

     В вересні 2008 року почалося падіння курсу  гривні по відношенню до долару США, яке в жовтні переросло в паніку на валютному ринку. В листопаді-грудні багато комерційних банків в односторонньому порядку підняли відсоткові ставки по раніше виданим валютним та гривневим кредитам – в середньому в півтора рази. Станом на 11 грудня, за офіціальним (заниженим) курсом 7,47 грн/дол., валютні кредити тільки фізичним особам склали 191,7 млрд. гривень, збільшившись з 130 мільярдів в жовтні виключно за рахунок падіння гривні. З листопада кредитування населення банками практично було зупинено.

     На  протязі 2008 року українська гривня девальвувала на 38% по відношенню до долару США, що було кращим показником тільки в порівнянні з ісландською кроною та сейшельським рупієм. Рівень безробіття, розрахований за методологією МОТ, в середньому за 9 місяців 2008 року склав 6,5%. За даними Держкомстату, рівень безробіття в листопаді 2008 року збільшився на 20,7% - до 639,9 тисяч людей. Середня заробітна плата за даними Державного комітету статистики в 2008 році склала 1806 гривень на місяць. Через економічну кризу, починаючи з вересня, середня заробітна плат зменшилася. Хоча, більш за все знизилися ходи працівників металургійного сектору, машинобудівників та спеціалістів коксохімічної промисловості, у яких заробітна плата почала знижуватися починаючи з серпня.

     Наприкінці  жовтня 2008 року Міжнародний валютний фонд підтвердив готовність виділити Україні кредит на суму 16,5 мільярдів гривень на 15 років під чотири відсотка річних для подолання проблем економіці. 31 листопада 2008 року, на другому читанні, Верховна Рада прийняла президентський законопроект «Про першочергові заходи по запобіганню негативних наслідків фінансової кризи та про внесення змін до деяких законотворчих актів України» 10 листопада 2008 року Україна отримала перший транш кредиту «stand by» у розмірі 4,5 мільярдів доларів. 

 

     Економічна  криза в Росії 1998 року

     Економічна  криза в Росії 1998 року (також відома як «Дефолт» по назві однієї з причин кризи) була однією з найтяжчих криз за історію Росії.

     Основними причинами кризи були:

• величезний державний борг Росії, породжений обвалом азіатських економік
• криза ліквідності
• низькі світові ціни на сировину, що складала основу експорту Росії
• популістська економічна політика держави
• будівництво піраміди ДКЗ (ГКО – государственные краткосрочные обязательства)

Датою дефолта являється 17 серпня 1998 року.

     Його  наслідки мали серйозний вплив (позитивний і негативний) як на розвиток економіки, так і держави загалом. Курс рубля по відношенню до долару за півроку впав більше ніж в 3 рази. Була підірвана довіра населення та закордонних інвесторів до російських банків і держави, а також до національної валюти. Розорилась велика кількість малих підприємств, «луснуло» багато банків. Банківська система опинилась в колапсі мінімум на півроку. Населення втратило значну частину своїх заощаджень, впав рівень життя.