Стрес його стадії

Тривожність спостерігається також  при незадоволенні мотивів і  у всякому психологічному конфлікті  типу фрустрації. Стан тривожності  не є іманентною властивістю, властивому визначеному темпераментові. Воно з'являється  лише при визначених порушеннях у  системі мотивів і відносин особистості. Недолік досліджень по Тейлоровской шкалі "відкритої тривожності" у тім, що індивідуальні психічні особливості в них встановлювалися  в більшості випадків на основі опітник. В опітникі вказуються ті зовнішні ознаки, на основі яких можна судити про психічні особливості, що входять  у комплекс тривожності. Діагноз  вироблявся на основі бесіди з випробуваними  і безпосереднього спостереження  за їхнім поводженням. Цей метод  діагнозу досить ненадійний. В усіх цих роботах американських авторів, як і в більш ранніх роботах  Іванов-Смоленського, симптомокомплекс психічних особливостей зіставлявся  не з загальним типом нервової системи або окремих його властивостей, а з індивідуальними особливостями  утворення позитивних умовних рефлексів. При такому способі зіставлення  неможливо сказати, від якого  саме загального типу нервової системи  або окремої властивості залежить даний симптомокомплекс властивостей темпераменту. У випробуваних з високим  ступенем тривожності сила гальмування  менше, ніж сила порушення. Також  з'ясувалася залежність тривожності  від сили нервових процесів, 9 учнів  зі слабким процесом порушення при  виконанні контрольної роботи в  тому випадку, якщо від її результатів  залежить різке погіршення четвертної оцінки, розподіл уваги погіршується в порівнянні з виконанням цієї роботи в спокійній ситуації. Тим часом  в учнів із сильним процесом порушення  при виконанні такої роботи, розподіл уваги не погіршується, а навпаки  поліпшується в порівнянні з роботою  в спокійній ситуації. Таким чином, цей симптомокомплекс володіє й  іншими відмітними ознаками темпераменту: він залежить від загального типу нервової системи і має стійкий  і постійний характер; виявляється  в різні періоди життя й  у різних ситуаціях.

3. Характеристика стресу

Стрес має фізіологічні, психологічні, особистісні і медичні  ознаки. Крім того, будь-який стрес обов'язково включає емоційна напруга.

Фізіологічні ознаки: хекання , частий пульс, почервоніння або збліднення шкіри особи, збільшення адреналіну в крові, потіння.

Психологічні ознаки: зміна  динаміки психічних функцій, найчастіше

Уповільнення розумових  операцій, розсіювання уваги, ослаблення функції пам'яті, зменшення сенсорної  чутливості, гальмування процесу  ухвалення рішення.

Особистісні ознаки: повне  придушення волі, зниження самоконтролю, пасивність і стереотипність поводження, нездатність до творчих рішень, підвищена  сугестивність, страх, тривожність, невмотивоване  занепокоєння.

Медичні ознаки: підвищена  нервозність, наявність істеричних реакцій, непритомності, афекти, головні  болі, безсоння.

Зштовхнувши з екстремальною  ситуацією (або сприйнявши її такий), людина випробує різкий ріст емоційної  напруги. Він боїться, що не справиться з цією ситуацією, що остання нанесе йому збиток. У результаті в людини з'являється стан тривоги. Емоційне порушення росте і починає  заважати виконанню тієї діяльності, який людина зайнята. Діяльність дезорганізується: з'являються помилки, збільшується час виконання окремих дій, порушується  процес планування й оцінки діяльності. Усе це викликає негативні емоції, додає занепокоєння, викликає непевність у своїх силах, знижує самооцінку. Як наслідок, росте стан напруга, що приводить до ще великих помилок  і дефектів діяльності. Виходить замкнуте коло "утягування" людини в стрес.

Наше життя складається  з нескінченного ланцюжка хвилювань:

1. Свідомість зіштовхується  з якоюсь проблемою;

2. Свідомість боре, щоб  розв'язати цю проблему.

Якщо ми не можемо розв'язати  проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає  в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної  проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги. Друга часта помилка - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх  досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості  вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете  концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.

4. Подолання стрессу

Ще раз повернемося  до визначення поняття стрес. У перекладі  з англійської мови слово "стрес" означає "натиск, тиск, напругу". А  енциклопедичний словник дає  наступне тлумачення стресу: "Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив  різних несприятливих факторів (стрессоров)".

Першим же дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Селье. Відповідно до його визначення, стрес - це усе, що веде до швидкого старіння організму або викликає хвороби. Виникає питання, як людський організм може протистояти стресові і керувати їм?

Звернемося до активних способів підвищення загальної стійкості  людського організму. Їх можна спробувати розділити на три групи:

· Перша група - включає  способи, що використовують фізичні  фактори впливу - це фізична культура, загартовування організму, біг підтюпцем  і т.д.

· Друга група - аутогенне  тренування, психотерапія, гіпноз.

· Третя група способів підвищення загальної стійкості  організму зв'язана з біологічно активними речовинами.

Визначеною притягальною силою володіє й алкоголь, що полягає  в його особливостях дії на людську  психіку. Вплив алкоголю різнобічно. Помірне й епізодичне вживання алкоголю підвищує настрій, зм'якшує занепокоєння, тривогу, напруженість, робить людини більш товариським, контактним.

Оптимальний спосіб рятування  від тривалого стресу - цілком розв'язати  конфлікт, усунути розбіжності, помиритися. Якщо зробити це неможливо, варто  логічно переоцінити значимість конфлікту, наприклад, пошукати виправдання  для свого кривдника. Можна виділити різні способи зниження значимості конфлікту. Перший з них можна  охарактеризувати словом зате. Суть його - зуміти витягти користь, щось позитивне  навіть з невдачі. Другий прийом заспокоєння - довести собі, що могло бути і  гірше. Порівняння власних негод  з чужим ще великим горем (а  іншому набагато гірше) дозволяє непохитно  і спокійно відреагувати на невдачу. Цікавий спосіб заспокоєння по типі зелений виноград: подібно лисиці з байки сказати собі, що те, до чого тільки що безуспішно прагнув, не так уже добре, як здавалося, і  тому цього мені не треба.

Один із кращих способів заспокоєння - це спілкування з близькою людиною, коли можна, по-перше, як говорять, вилити душеві, тобто розрядити вогнище  порушення; по-друге, переключитися  на цікаву тему; по-третє, спільно відшукати  шлях до благополучного дозволу конфлікту  або хоча б до зниження його значимості.

Коли людина виговориться, його порушення  знижується, і в цей момент з'являється  можливість роз'яснити йому що-небудь, заспокоїти, направити його. Потреба  розрядити емоційну напруженість у  русі іноді виявляється в тім, що людина метається по кімнаті, рве  щось. Для того, щоб швидше нормалізувати  свій стан після неприємностей, корисно  дати собі посилене фізичне навантаження.

Важливий спосіб зняття психічної  напруги - це активізація почуття  гумору. Суть почуття гумору не в  тім, щоб бачити і почувати комічне  там, де воно є, а в тім, щоб сприймати  як комічне те, що претендує бути серйозним, тобто зуміти поставитися  до чого хвилюючий як до малозначної  і невартому серйозної уваги, зуміти посміхнутися або розсміятися  у важкій ситуації. Сміх приводить  до падіння тривожності; коли людина посміялася, те його м'язи менш напружені (релаксація) і серцебиття нормалізоване.

Розглянемо можливі способи  боротьби зі стресом:

· релаксацію;

· концентрацію;

· ауторегуляцію подиху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Бенджамин Колодзин. Как выжить  после психической травмы. Перевод  с английского Савельевой. - М., 1994

2. Бодров В.А. Информационный  стресс. - М., 2000 - 352с.

3. Василюк Ф.Е. Психология переживания.  М., 1984

4. Гримак Л.П. Резервы человеческой  психики: Введение в психологию  активности. - М.: Политиздат, 1989. - 319с.  стр. 180, 184, 185, 195

5. Губачёв Ю.М., Иовлев Б.В., Карвасарский  Б.Д. и другие. Эмоциональный стресс  в условиях нормы и патологии  человека. Л., 1976

6. Кижаев-Смык Л.А. Психология  стресса: Издат. Наука. Москва 1983, стр. 114, 184, 272

7. Коган Б.М. Стресс и адаптация.  М.: Знание, 1980 № 10

8. Грегор О. Как противостоять  стрессу. Г. Селье. Стресс без  болезней. - Спб, ТОО Лейла, 1994-384 с.

9. Тригранян Р.А. Стресс и его  значение для организма (отв.  ред. навст. предисл. О.Г. Газенко. - М.: Наука, 1988-176с. - стр. 3, 4, 105, 133, 140-149

Размещено на Allbest.ru