Методы анализа деятельности предприятия

            ,                                             (2.1) 

     де  — кількість цільових показників  

     Так, представимо розраховані значення у нормалізований вигляд, що представлений  у таблиці 2.2.

     Таблиця 2.2 – Нормалізований вигляд порівняльної матриці

 

     Аналізуючи  порівняльну матрицю (таблиця 2.2), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу «Елегант» — демонструє достатньо високі значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,90) свідчить, що підприємство «Елегант» належить стійких підприємств галузі, і демонструє друге абсолютне значення цільової функції, серед обраної вибірки.  

      

3. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства

 
 

     Для аналізу оцінки фінансового стану підприємства розроблено велику кількість методик і формул, які базуються на абсолютних та відносних показниках. Однією з таких є інтегральна оцінка фінансового стану. Завдяки цій оцінці можна зробити висновки про фінансовий стан на підприємстві в цілому. Її застосовують при аналізі кредитоспроможності та інвестиційної привабливості, прогнозуванні кризових явищ і банкрутства тощо.

     Так, інтегральний показник – показник, який обчислюється в результаті зважування визначеної комбінації фінансових індикаторів і комплексно характеризує фінансовий стан бенефіціара.

     Показники комплексної оцінки фінансового  стану підприємства наведені на рисунку 3.1.

     

     Рисунок 3.1 – Показники комплексної оцінки фінансового стану підприємства

       Комплексний метод дає  змогу  виявити саме ті напрямки в  діяльності  підприємства,  в   яких  виникають  проблеми,  а  також  дає  змогу  досліджувати причини, що  їх  зумовили. Однак виникає велика  складність зробити обґрунтовані  висновки щодо фінансового стану  підприємства в цілому. Комплексний  метод є також дуже трудомістким. Недоліками  цього  методу  є  відсутність  нормативних   значень  більшості коефіцієнтів, що використовуються  і те, що  зміни величин коефіцієнтів у  динаміці не можуть бути інтерпретовані  належним чином (як і під  час  оцінки фінансового   стану  підприємства  коефіцієнтним   методом).

     Ці  недоліки обмежують  використання  даного методу  оцінки  на практиці, особливо  під час оперативної  оцінки фінансового  стану  підприємства.

     Що  стосується інтегрального методу оцінки фінансового стану підприємства, то він застосовується тоді, коли фінансовий стан необхідно виміряти якимось одним сукупним (інтегральним) показником.

     Під час інтегральної оцінки розраховується інтегральний показник на базі узагальнюючих показників за рівнем платоспроможності, фінансової незалежності, якості активів підприємства. Розрахунок узагальнюючих показників при цьому проводиться за єдиною методикою з використанням характеристик, що представлено на рисунку 3.2.

     Рисунок 3.2 – Загальні показники інтегральному методу оцінки  фінансового стану підприємства

      

     До  переваг інтегрального методу оцінки фінансового стану підприємства можна віднести можливість доповнення будь-якої кількості аналітичних напрямків і коефіцієнтів оцінки в разі потреби в їхньому включенні до інтегрального показника. Але, у цьому методі паралельно виникає так звана «неузгодженість» понять «платоспроможність» та «ліквідність». Також  інтегральний метод базується на розрахунках коефіцієнтів, то він теж є трудомістким і йому притаманні всі недоліки коефіцієнтного методу оцінки фінансового стану підприємства.

     Основними напрямками інтегральної оцінки є визначення платоспроможності, та фінансової незалежності, оскільки вони у сукупності з різних точок зору характеризують фінансовий стан підприємства. За платоспроможністю  можна оцінювати здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання.

     Фінансова незалежність характеризується, за рахунок  яких джерел і в якому співвідношенні підприємство формує свої ресурси, і  дає змогу оцінити якість пасивів.

     За  кожним з напрямків використовуються свої коефіцієнти, для яких встановлюється нормативне значення та вагомість. Після  цього здійснюється формування узагальнюючих  показників, з яких складається інтегральний показник фінансового стану підприємства.

      Для оцінки рівня фінансової стійкості  підприємства, інтегральний показник розраховується за формулою 3.1: 

                                        

                                    (3.1) 

де І – фінансова стійкість підприємства;

     РП – рівень платоспроможності;

    ФН – рівень фінансової незалежності;

    β1, β2, β3, – коефіцієнти вагомості відповідних узагальнюючих показників (рівень вагомості визначається шляхом експертних оцінок фахівців). 

      Якщо  фактичне значення будь-якого з показників перевищує нормативне, то потрібно розрахувати фактичний і нормативний  інтегральні показники. Методика проведення аналізу:

1. якщо фактичний інтегральний показник більший або дорівнює одиниці, а нормативний дорівнює одиниці, фінансова стійкість підприємства перебуває у нормальному стані;
2. якщо фактичний інтегральний показник більший або дорівнює одиниці, а нормативний менший за одиницю, фінансова стійкість не може вважатися бездоганною, бо вона має проблеми з виконанням окремих нормативів. У цьому разі слід проаналізувати кожний з узагальнюючих показників, а також окремі коефіцієнти, які їх формують показники;
3. якщо і фактичний і нормативний інтегральні показники не перевищують одиниці, фінансова стійкість перебуває у незадовільному стані. Необхідно виявити слабкі сторони та розробити антикризову програму.

      Розрахунку  інтегрального показника повинен  передувати ретельний аналіз та вибір  показників, що характеризують всі  аспекти фінансового стану підприємства.

      Даний підхід дає можливість комплексно оцінювати  фінансовий стан підприємства за допомогою  одного інтегрального показника, а  також прогнозувати фінансовий стан на наступні періоди

      Розрахуємо  інтегральний показник фінансової стійкості  для підприємства ВАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант». (див. таблиці 3.1 та 3.2). Значення кожного коефіцієнта розраховується за формулою середньозваженої арифметичної за три роки, з 2008 по 2010 роки.

     Таблиця 3.1 – Розрахунок інтегрального показника

 

 Продовження таблиці 3.1

 

      Оскільки, деякі коефіцієнти досягають критичного значення, то інтегральний показник буде розраховано у фактичному та нормативному вигляді. Так розрахунок інтегрального показника наведено в таблиці 3.2.

      Таблиця 3.2 – Розрахунок інтегрального показника