Методы анализа деятельности предприятия

   Титул +++++++++

   Зміст++++++++++++++

   Вступ++++++

      Фінансовий  стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто  кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед  державою та іншими підприємствами.

      На  основі даних поточного фінансового  аналізу здійснюється розроблення  основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в  перспективі. Від того, наскільки  якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських  рішень, а відтак — ефективність роботи підприємства в цілому.

      Аналіз фінансового стану підприємства можна здійснити за допомогою декількох підходів:

1. Ранжирування фінансових показників;
2. Метод порівняння розрахункових показників з еталонними величинами;
3. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства.

      Розглянемо  кожний з них більш детально на прикладі підприємства ВАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

1. Метод ранжування у комплексному фінансовому аналізі  підприємства

 
 

      Метод ранжування може бути реалізований на основі одного з двох підходів:

1. Метод суми різниць;
2. Методом ранжування та формування сукупного рангу підприємства.

      Здійснемо оцінку  фінансової стійкості нашого підприємства за допомогою методу суми різниць.

      Ранжування  всіх  об’єктів  за кожним частковим  показником показником, при цьому показники поділяюься на стимулятори та де стимулятори.

      Ми  обрали 4 найважливіших показника,  які, на нашу думку всебічно   відображають позитивні та негативні зміни у фінансовому становищі підприємств у процесі здійснення ними господарської діяльності, які наведені у таблиці 1.

        Таблиця 1.1 – Показники фінансової  стійкості

 

     1) Проранжуємо всі коефіцієнти у порядку спадання їх значущості, а вагомість кожного окремого показника оцінюється на основі правила Фішберна, наведеного у формулі 1.1: 

                                                  Wij= 2(N-i+1)/ (N+1)*N                                  (1.1)                                                             

де N – загальна  кількість показників (  параметрів);

 і–  порядковий  номер  показника   в  проран жованій  системі. 

     Результати  оцінювання дають змогу визначити  інтегральні вагові коефіцієнти  j-ї ознаки, яка характеризує рівень фінансової, які наведені у таблиці 2.

     Таблиця 1.2 – Результати оцінки вагомості показників

 

2. Розрахунок  комплексного показника розрахуємо за формулою 1.2 .

 

                                           Ri =∑ (wi*aij)        (1.2) 

де aij – місце j-го  показника для і-го об’єкту дослідженя.

      При  цьому сума коефіцієнтів вагомості  всіх показників має дорівнювати 1.

      Розрахувавши, ми отримаємо наступне значення – Ri = =0,4+0,6+0,6+0,4= 2, отже сума місць дорівнює 2.

          Критерієм оцінки фінансового  стану є мінімізація комплексного показника. Об’єкт з меншою сумою місць має найкращий фінансовий стан.

      Тобто, щоб оцінити фінансовий стан підприємства, необхідно   розрахувати такий же показник за аналогічними підприємствами в даній галузі.

            Отже, даний  метод дозволяє тільки розподілити об’єкт від найкращого до найгіршого. Таким чином, за цим методом ефективний тоді, коли необхідно порівняти фінансовий стан декількох підприємств, та обрати найкраще з існуючих.

           Але, цей  метод не дає  реальної оцінки, так як  можна  обирати найкращого з найгірших. 

(отступ так и оставь )

Марина  мне сказала, что переделает свое.

Но на всякий случай распечатай так как  есть, если что мы просто ее листы поменяем

Фразу эту удалить ))))))))) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

2. Сутність методу порівняння розрахункових показників з еталонними величинами

 
 

     Відправною  точкою проведення комплексного фінансового  аналізу шляхом обробки вхідної  інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки).

     При цьому метою такої форми КФА  буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також  його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством  з відповідною корекцією інформаційної  бази, маючи за мету ідентифікацію  ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської  діяльності окремих структурних  підрозділів підприємства, інвестиційної  привабливості альтернативних проектів.

     Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури  КФА) порівняльної характеристики розрахункових  показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на прикладі, наведеному на рисунку 2.1.

     Рисунок 2.1 – Процедура КФА на основі порівняння розрахункових показників з еталонними величинами 

     Для використання даної методики опишемо  основні складові та поняття.

     Об’єктом  дослідження комплексного фінансового  аналізу є підприємство ВАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант»».

     Предметом дослідження виступає фінансова  стійкість підприємства.

     Для цілей комплексного фінансового  аналізу за еталонні показники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств, які є лідируючими на ринку пошиття верхнього одягу.

      Так, аналіз фінансової стійкості підприємства проводиться на основі наступних  показників:

• коефіцієнт автономії;
• коефіцієнт фінансової стійкості;
• коефіцієнт фінансового важеля;
• коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;
• коефіцієнт маневреності власних коштів.

     Усі цільові показники розглядаються  як рівнозначні із ціною ваги у  .

     Для проведення комплексного фінансового  аналізу були обрані ще 4 підприємства (випадкова вибірка). Усі підприємства належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

     Так, основними конкурентами є (зазначимо  їх умовні позначення):

1. ПАТ Стахановська швейна фабрика " (№ 2);
2. ВАТ "Хмельницька швейна фабрика "Лілея"" (№ 3);
3. ПАТ "Попаснянська швейна фабрика "Елегант"" (№ 4);
4. ВАТ "Швейна фабрика "Воронін"" (№ 5).

     На  основі вхідних даних по кожному  підприємству розраховують абсолютні  значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підприємству, які формують стовпчики матриці (Табл. 2.1). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

     Таблиця 2.1 – Порівняльна матриця фінансових показників і коефіцієнтів по вибірці підприємств

 

 Продовження таблиці 2.1

 

     Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу  забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при  дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порівняльної матриці на основі нормалізуючих функцій (таблиця 1), отримаємо такі дані (таблиця 2).

     Так, скориставшись формулою 2.1, визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.