Анализ финансового состояния банка

Строкові  депозити мають такі особливості:

• чітко встановлений строк зберігання;
• оформляються депозитною угодою;
• не використовуються для здійснення поточних платежів;
• при достроковому вилученні депозиту банк застосовує штрафні санкції.

За строковими депозитами сплачується високий  депозитний процент, рівень якого залежить від терміну вкладу, виду внеску, облікової ставки НБУ, загальної  динаміки ставок грошового ринку  та інших факторів. Визначальним при  встановленні величини відсоткової  ставки за строковими депозитами є  термін, на який розміщені кошти: чим  триваліший термін, тим вища процентна  ставка. Відсоткова ставка за строковими депозитами встановлюється на рівні, який не перевищує величину облікової  ставки НБУ. На величину відсоткової  ставки впливає і частота виплати  доходу: чим рідше здійснюються виплати, тим вищий рівень процентної ставки.

Однієї  із форм строкових депозитів є  сертифікати, які бувають депозитними  та ощадними. Депозитні сертифікати  надаються юридичним особам, а  ощадні - фізичним. Сертифікати можуть класифікуватись і за такими ознаками:

• спосіб випуску (у разовому порядку і серіями);
• спосіб оформлення (іменні і на пред’явника);
• термін обертання (строкові і до запитання);
• умови сплати процентів (авансом, з регулярною сплатою відсотків по закінченні розрахункового періоду та з виплатою відсотків в день погашення сертифіката).

Депозитний  сертифікат - це письмове свідоцтво  банку про внесення юридичною  особою грошових коштів на депозит. Він  може використовуватись його власником  як платіжний засіб і мати обіг на фондовому ринку. Депозитний сертифікат має істотну перевагу над строковим  депозитом. Завдяки вторинному ринку  цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій  особі з отриманням певного доходу за час зберігання і без зміни  при цьому обсягу ресурсів банку. В той же час дострокове вилучення  власником строкового депозиту означає  для нього втрату доходу, а для  банку - втрату частини ресурсів.

Ощадний сертифікат - це документ, що використовується фізичною особою для оформлення своїх  заощаджень в банку. Оформлення депозиту супроводжується видачею ощадної  книжки, у якій відбиваються усі  операції по рахунку. Зняття грошей з  ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідомленням власника внеску. По ощадних вкладах банки нараховують  відсотки. Ощадні вклади можуть не мати чітко встановленого строку зберігання. Отже, ощадні вклади передбачають тривале  осідання на рахунках стабільних залишків коштів, що використовується банками  для розширення активних операцій. (реферат интернет)

         Терміни міжбанківських депозитів можуть бути різними від одного дня до шести місяців. Досить активно використовуються міжбанківські депозити (овернайт) на термін не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банка, мета яких полягає у підтримці поточної ліквідності. Сплата процентів за депозитом овернайт здійснюється одночасно з його поверненням.

Якщо  комерційний банк залучив депозитні  ресурси на міжбанківському ринку  і не може їх повернути у встановлений термін, то він купує грошові кошти  у іншого банку та розраховується зі своїм попереднім банком-кредитором. При порушенні терміну погашення  міжбанківського кредиту звичайно застосовуються штрафні санкції.

Процентна ставка за міжбанківськими депозитами пов’язана з обліковою ставкою  НБУ і, як правило, є нижчою ніж  за кредитами, наданими суб’єктам господарської  діяльності. Разом з тим, банкам вигідно  розміщувати кредитні ресурси в  інших банках у порівнянні з кредитуванням  суб’єктів господарської діяльності, оскільки комерційні банки є більш  надійними партнерами. Комерційні банки  на купівлі-продажу ресурсів на міжбанківському  ринку можуть отримувати суттєві  доходи.

Загальний розмір отримання комерційним банком міжбанківських ресурсів обмежується  певним розміром власного капіталу банку. Забороняється їх надання та отримання  банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. Банківські установи можуть купувати та продавати  ресурси тільки в системі одного банку, який має філійну мережу. (реферат интернет) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Методичні підходи до оцінки депозитної бази банку 

Аналіз  залучених коштів починається з проведення порівняльного якісного аналізу даних по клієнтам та строкам. Використовуються дані синтетичного та аналітичного обліку. Порівняльний аналіз проводиться в динаміці та з сопіставленням з структурою залучених коштів банків – конкурентів. Потім за допомогою якісного аналізу структури залучених коштів визначається питома вага кожної підгрупи чи декількох підгруп в загальній сумі. За допомогою такого аналізу виявляється роль кожного економічного контрагента у формуванні залучення коштів банку (детальний аналіз проводиться на основі даних аналітичного обліку). Структуру залучених коштів треба проаналізувати з точки зору їх розміру. За думкою спеціалістів, частка крупних депозитів характеризує стабільність ресурсної бази, бо вплив дострокового вилучення внеска на ресурсну базу збільшується зі збільшенням його розмірів. Збільшення частки крупних депозитів знижує стабільність ресурсної бази банку.

Чим більше питома вага строкових депозитів, тим  вище стабільна частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і зменшує  залежність від міжбанківських кредитів.

 Збільшення  же частки депозитів до запитання  призводить до зворотних результатів. 

Збільшення  частки депозитів юридичних і  фізичних осіб призводить до удішевління ресурсної бази банку и збільшенню доходності банківських операцій. На основі аналізу структури ресурсної бази можна оцінити значимість кожного джерела залучених ресурсів, а також їх динаміку. Отримана інформація дозволяє зробити висновок відносно політики банку: збільшуючи обсяги своїх операцій банк проводить агресивну політику чи проводить політики помірного зростання.

Аналіз  структури залучених коштів завершується визначенням темпів зростання їх загальної суму та окремих її складових. Порівняння отриманих даних з  темпами росту залучених коштів у банків-конкурентів за цей же період дозволяє зробити висновок о  масштабах розширення діяльності банку  по залученню ресурсів. (кочетков учебник)

Виходячи  з дослідження динаміки структури залучених коштів оцінюється якість менеджменту пасивів банківського сектору. З’ясовуються причини недостатнього використання резервів залучення коштів. Це можуть бути або об’єктивні причини (економічний стан держави, інфляційні очікування населення тощо), або низький рівень менеджменту банківського сектору.

Практика  свідчить, що найпоширенішим недоліком  банків, якого вони припускаються  в ході залучення коштів, є інертний стиль керування пасивами, за якого  практична діяльність банків зорієнтована не на перспективну ефективність, а  на щоденне виживання (виконання  нормативі, «латання дірок» у балансі  тощо). (ученик Косова)

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 1 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ РЕСУРСІВ БАНКАМИ  

2.1. Аналіз залучення  коштів банками України

Залучені кошти  комерційного банку – це кошти, які  банк залучає на вклади і депозити. (реферат 195112)

Переважна частина  кредитних ресурсів утворюється  шляхом залучення коштів. Така структура  джерел утворення кредитних ресурсів відповідає вимогам ринкової економіки.

На рис.1 наведено структуру зобов’язань банківської  системи України

                                                                                                                       Таблиця 1

Аналіз  структури, складу і динаміки зобов’язань  банківської системи України

Як видно  з таблиці 1 загальна сума зобов’язань  банківської системи зменшується  на початок 2011 року на 22747927 тис. грн. порівняно  з початком 2009 і складає 97,18% від  рівня 2009 року. Це може бути пов’язано сфери діяльності банку. На це зменшення вплинуло зменшення коштів банків на 76185787 тис. грн., що пояснюється недостатньою кількістю вільних коштів на внутрішньому міжбанківському ринку та зменшення зобов’язання щодо поточного податку на прибуток 10 992 596 тис. грн. Необхідно відмітити, що збільшилася клієнтська база на 143882675 тис. грн., що може свідчити про зростання довіри населення до банківської системи України. Клієнтська база збільшилася більшим чином за рахунок коштів клієнтів: їх приріс склав 52,40 %, в той час як приріст коштів юридичних осіб склав 13,85%. 

На рис. 2 зображена динаміка основних складових  зобов’язань

Як видно з  рисунку 2 кошти банків зменшуються  на протязі усього періоду, що може пояснюватися недостатньою кількістю  вільних коштів на внутрішньому міжбанківському  ринку. Кошти фізичних осіб на протязі  всього періоду збільшуються, що свідчить про зростання довіри населення  до банків. Кошти юридичних осіб зменшуються на початку періоду, а потім збільшуються.  
 
 
 
 

На рисунку 3 представлена динаміка вкладів фізичних і юридичних осіб у 2009-2011 роках 

Як видно з  рисунку 3 вклади юридичних осіб, так  як і вклади фізичних осіб збільшуються на протязі усього періоду, що свідчить про зростання довіри населення до банківської системи України. Можна відмітити, що вклади фізичних осіб ростуть більш швидкими темпами, ніж вклади юридичних осіб.