Анализ финансового состояния банка

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАЛУЧЕННЯ РЕСУРСІВ БАНКАМИ 

Фінансові ресурси  – це сукупність фондів грошових коштів, що формуються банком для здійснення підприємницької та господарської  діяльності.

Основними складовими фінансових ресурсів є капітал та зобов’язання. (конспект)

Зобов’язання  -   це вимоги до активів банку  на фіксовану суму коштів, яку він  повинен сплатити у визначений час  у майбутньому.

Формування зобов’язань  банку знаходиться під впливом  двох груп факторів: зовнішніх і  внутрішніх:

1. До факторів зовнішнього впливу відносяться:

А). Міжнародні фактори:

- кон’юнктура міжнародних фінансових ринків;

- доступ банків України до кредитних ресурсів на міжнародних фінансових ринках.

б) Фактори внутрішньодержавні:

- кон’юнктура ринку кредитних ресурсів;

- кон’юнктура фондового ринку;

- кон’юнктура ринку нерухомості;

- податкове законодавство;

- інструментарій  НБУ з регулювання депозитних  операцій і операцій банків  із запозиченням коштів в НБУ  та інших банках.

2. До факторів  внутрішнього впливу відносяться:

- доступ банку  до міжнародних фінансових ринків, до коштів міжнародних фінансових  організацій;

- доступ до  національних фінансових ринків;

- доступ до  коштів НБУ:

- участь банку  у міжнародних платіжних системах;

- участь банку  у внутрішньодержавних платіжних  системах;

- географічне  розташування філій банку;

- кількісна мережа  філій банку;

- клієнтська  база;

- види пасивних  операцій, які здійснює банк;

- організація  розрахункових та касових операцій  з клієнтами;

- ведення кореспондентських  рахунків банку. (реферат 195112) 

До зобов’язань банку належать:

• Залишки на коррахунках банків;
• Залишки на поточних рахунках клієнтів;
• Депозити – строкові та до запитання;
• Міжбанківськи кредити, в тому числі й отримані від НБУ;
• Залишки на рахунках обліку випущених банком боргових зобов’язань, що обертаються на ринку;
• Кредиторська заборгованість.(Косова учебник)

Класифікація  зобов’язань банку

1. Залежно від ступеню стабільності

• Некеровані (кошти до запитання)

• Керовані (строкові кошти)

2. Залежно від строку

• Поточні пасиви
• Строкові пасиви (короткострокові, середньострокові, довгострокові)

3. Залежно від джерел коштів:

• Запозичені (міжбанківські позики, цінні папери власного боргу)
• Залучені (депозитні рахунки)

4. Залежно від контрагентів:

• Кошти банків;
• Кошти юридичних осіб;
• Кошти фізичних осіб;
• Бюджетні кошти.(конспек)

Залучені кошти  комерційного банку – це кошти, які  банк залучає на вклади і депозити. (реферат 195112)

Цілями  аналізу залучених коштів є:

• Визначення ролі кожного виду залучених ресурсів;
• Оцінка ролі тенденції до збільшення чи скорочення коштів кожного із зазначених видів;
• Формування загального висновку щодо політики управління залученими пасивами.(Косова учебник)

Основними завданнями щодо управління залученими коштами  банку є:

• дотримання нормативів ліквідності;
• дотримання нормативів обов’язкового резервування;
• реалізація депозитної політики банку;
• підтримка структури пасивів (коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;
• використання підходів до управління зобов’язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;
• застосування інструментів управління зобов’язаннями банку, адекватних стану фінансового ринку;
• встановлення відповідності обсягів і структури зобов’язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись на стратегію інтегрованого управління пасивами і активами банку;
• формування собівартості ресурсів на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.

          Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від  ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних  ресурсів та інших факторів. На думку Г. Г. Коробової, ресурси комерційного банку – “це його власний капітал і залучені на умовах поверненості, грошові кошти юридичних і фізичних осіб, сформовані банком в результаті проведення пасивних операцій, які в сукупності використовуються ним для здійснення активних операцій” [21, с. 19].(реферат интернет)

Комерційні  банки залучають вільні грошові  кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовують різні  види банківських рахунків. Проте, практично  усі клієнтські рахунки відносяться  до депозитних. Депозитним може бути буд-який відкритий клієнту у банку  рахунок, на якому зберігаються його кошти.

Депозит (вклад) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зберігання такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавству України та умов договору.

Депозити  класифікуються за такими ознаками: за категоріями вкладників та за строками використання коштів, за способом юридичного оформлення зобов’язань, за формою вилучення депозиту та нарахованих процентів, за економічним змістом та характером депозиту.

За категоріями  вкладників депозити поділяються на:

• депозити суб’єктів господарської діяльності;
• депозити фізичних осіб;
• депозити банків.

За способом юридичного оформлення зобов’язань:

• депозити, оформлені угодою
• депозити з наданням ощадної книжки
• депозити з наданням ощадного (депозитного) сертифіката

         За формою вилучення депозиту  та нарахованих процентів:

• безумовні депозити. Можуть бути вилучені без настання певних обумовлених угодою подій. Бувають без попереднього повідомлення та з попереднім повідомленням.
• умовні депозити. Можуть бути вилучені у разі настання певних обумовлених угодою обставин.

           За економічним змістом та  характером депозиту

• пасивні депозити. Виступають джерелом залучення банківських ресурсів.
• активні депозити. Активні депозити виступають засібом розміщення тимчасово вільних кредитних ресурсів.

За валютою вкладу виділяються :

• вклади(депозити) в національній валюті;
• вклади(депозити) в вільноконвертованій валюті(ВКВ);
• вклади(депозити) в неконвертованій валюті (НКВ);

      За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити) розпо-діляються на :

• клади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;
• вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;
• вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на :

• постійна ставка депозиту без права корегування;
• плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;
• плаваюча ставка депозиту , автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі;

За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту) існують наступні схеми :

• нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;
• щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення (“складні проценти”);
• щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;
• авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада (депозита);
• щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

За терміном залучення вклади(депозити) поділяються на:

• до запитання;
• на визначений строк (строкові – короткострокові (до 1 року з статистичним розподілом по строкам - до 1 місяця, 1-3 місяця, 3-6 місяців, 6-12 місяців) та довгострокові( більше 1 року) ) [11];
• на невизначений строк по умові (ощадні вклади по умові – досягнення визначеного віку, одруження, народження дітей, страховий випадок, тяжке захворювання, смерть та інше);

Депозити  до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного строку погашення та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби  в цих коштах. Депозити до запитання  розміщуються у банку на поточних, кореспондентських та бюджетних  рахунках клієнтів і використовуються ними для здійснення поточних розрахунків.

Депозити  до запитання є нестабільними: у  будь-який час кошти з цих рахунків за вимогою клієнтів можуть бути вилучені шляхом видачі готівки, виконання платіжних  доручень, сплати чеків або векселів. Разом з тим, клієнти банку  не в повній мірі використовують кошти  на депозитних рахунках, в результаті чого на них постійно є стабільний залишок коштів, який комерційні банки  використовують для здійснення активних операцій. Оскільки відсоток за кредитами  набагато перевищує розмір плати  за депозитами до запитання, то банк при  цьому одержує суттєвий дохід. У  цьому сенсі стає зрозумілим, чому комерційні банки одним із пріоритетних завдань розглядають роботу, спрямовану на максимальне залучення фінансово  стійких та ресурсомістких клієнтів[45,с. 94].

За користування залишками коштів на клієнтських  рахунках банки нараховують відсотки за низькими ставками або зовсім не сплачують відсотки. В свою чергу, для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків банк стягує з клієнта комісійну  винагороду. Наприклад, за відкриття  поточного або бюджетного рахунків, за перерахування коштів клієнтів засобами електронної пошти, за оформлення та видачу чекових книжок та бланків  векселів, за прийом і перелік готівки  для зарахування на рахунок клієнта, за видачу готівки клієнтам, за відправку  запитів на прохання клієнтів електронною  поштою, за оформлення документів і  переказ коштів в інші банки при  закритті рахунку тощо.

Строкові  депозити - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку  протягом строку, який визначається у  депозитній угоді. Такі строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку: суб’єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам  влади, бюджетним установам, комерційним  банкам і приватним особам.