Конституційний статус Президента України як глави держави

 виборчого права шляхом  таємного голосування.

      Президент  звичайно обирається  на  певний,  визанчений  у Конституції

строк:  на  три  роки  (Латвія),  чотири  (СШЛ),  п'ять  (Бразилія),  шість

(Єгипет).

      В Україні  згідно зі ст. 103 Конституції України   Президент  обирається

на п'ять років.

      Для обрання   на  посаду  президента  звичайно  необхідні  такі  умови:

громадянство даної держави, наявність певних громадянських  політичних прав,

досягнення  певного  віку,  максимальні  строки   перебування   на   посаді

президента, мож ливість обіймати іншу посаду.

      Згідно зі  ст. 103 Конституції України Президентои України не може бути

виключно громадянин  України,  який  проживає  в  Україні  протягом  десяти

останніх перед днем виборів  років.

      Президент  також повинен мати право голосу.

      Що стосується  вимоги досягнення певного віку, то, як свідчить  світ      Що стосується вимоги досягнення  певного віку, то, як свідчить  світова

конституційна практика, він  коливається від двадцяти  п'яти  (Нікарагуа)  до

п'ятидесяти років (Італія).

      В Україні  Президентом може бути особа,  яка  досягла   тридцяти  п'яти

років.

      Згідно зі  ст. 103 Конституції України одна  й та сама особа  може  бути

Президентом України більш  ніж два строки підряд.

      Відповідно  до цієї статті Конституції  Президент України не  може  мати

іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах  державної  влади

або  в  об'єднаннях  громадян,  а  також  займатися  іншою  оплачуваною  або

підприємницькою  діяльністю  чи  входити  до  складу  керівного  органу  або

наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

      Чергові  вибори Президента України проводяться  в останню неділю  жовтня

п'ятого року повноважень  Президента України.

      Закон передбачає, що право висувати претендентів  на посаду  Президента

України належить політичним партіям (блокам) та  зборам  громадян,  причому,

як  і  в  попередніх  зконах,  передбачається  збір  підписів  на  підтримку

претендентів.

      Після обрання  Президента України здійснюється  встановлена Конституцією

України процедура вступу його на посаду. Стаття 104 Конституції  передбачає,

що новообраний Президент  України вступає на посаду  не  пізніше  ніж  через

тридцять днів після офіційного оголошення результатів  виборів,  з  моменту

складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної  Ради  України.

Приведення Президента України  до присяги  здійснює  Голова  Конституційного

Суду України.

      Конституція   України  передбачає  засоби  захисту  правового   статусу

Президента України. Згідно зі ст. 105 Конституції  він  користується  правом

недоторканності на весь час  вико нання своїх повноважень.  За  посягання на

честь  і  гідність  Президента   України   винні   особи   притягаються   до

відповідальності на підставі закону.

      Вибори Президента  України є загальними. Право обирати  Президента мають

громадяни України, яким  на  день  виборів  виповнилося  18  років.  Вибори

Президента України можуть бути черговими,  позачерговими  (достроковими)  і

повторними.

      Вибори є  рівними, тобто громадяни України  беруть участь у  виборах   на

рівних засадах і кожен  виборець має один голос. Вибори є  прямими,  оскільки

Президент  обирається  безпосередньо.  Голосування  на  виборах  Президента

України є  таємним;  контроль  за  волевиявленням  виборців  забороняється.

Підготовка і проведення виборів Президента здійснюється відкрито, гласно.

      Законодавчо  встановлено, що право висування  претендента на кандидата у

Президенти України належить громадянам України,  які  мають  право  голосу.

Причому  партія  (блок),  збори  виборців  можуть  висунути   лише   одного

претендента на кандидата  в П         2. Усунення Президента України з поста в  порядку імпічменту

 

 

      Згідно  зі  статтями  108  і  110  Конституції   України   повноваження

Президента  України  припиняються  достроково  у  таких  випадках.  У  разі

відставки за власним бажанням. У цьому разі  відставка  Президента  України

набуває чинності з моменту  проголошення ним особистої заяви  про  відставку

на засіданні Верховної  Ради України (п. 1 ст. 108, ст. 103 Конституції).

      Повноваження  Президента  України  можуть  бути   припинені   у   разі

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я.  Неможливість

виконання Президентом України  своїх повноважень за станом здоров'я  має бути

встановлена на засіданні  Верховної Ради України  і  підтверджена  рішенням,

прийнятим більшістю від  її конституційного складу  на  підставі  письмового

подання Верхевного Суду України за зверненням  Верховної Ради  України,  і

медичного висновку (п. 2 ст. 108, ст. 110 Конституції України).

      На жаль, процедуру вирішення цього питання   Конституції  до  кінця  не

визначено. Зокрема, незрозуміло, чого саме право пред'являти подання  надано

Верховному Суду України. Незрозуміло також, який саме  орган  або  установа

мають право давати медичний висновокмають право давати медичний висновок.

      Нарешті,  не з'ясовано, до  якого  державного  органу  можна  оскаржити

подання Верховного Суду  України  та  медичний  висновок  про  неможливість

виконувати свої повноваження Президентом України за станом здоров'я.

      Повноваження  Президента України припиняються  у разі його  смерті  (п.4

ст. 108 Конституції).

      За наявності  згаданих підстав до  обрання   і  вступу  на  пост  нового

президента у світовій практиці існують такі варіанти заміщення  цього поста.

1.  Тимчасове  виконання   повноважень  президента   віце-президентом   (США,

Бразилія, Індія та ін.).

2. Виконання цих повноважень  головою парламенту  або  однієї  з  його  палат

(Німеччина, Франція, Грузія, Білорусія, Монголія, Пакистан).

      3.    Здійснення повноважень  президента  прем'єр-міністром  (Австрія,

Росія, Фінляндія, Туніс).

      В  Україні   в  разі  дострокового  припинення  повноважень  Президента

України виконання обов'язків  Президента України на період обрання  і  вступу

на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.

      При цьому  він у період виконання ним   обов'язків  Президента  не  може

здійснювати повноваження, передбачені  пунктами 2, 6, 8, 10—12,  14—16,  22,

25 та 27 ст. 106 Конституції України.

      З достроковим  припиненням  повноважень   Президента,  а  також  з   його

заміщенням   на   посту   глави   держави   пов'язане   питання   про   його

відповідальність.

      У  монархічних   державах  глава  держави   звичайно   не   може   бути

відповідальним за свої дії, оскільки його  особа  визнається  конституціями

недоторканною. Так, згідно з  п. 3 ст.56 Конституції Іспанії “особа короля є

недоторканною, і він не підлягає відповідальності”.

      Крім того, в парламентарних монархіях діє  презумпція невинності  глави

держави, згідно з якою монарх не може помилятися, оскільки діє на  підставі

поради своїх міністрів.

      Конституції   країн   з   республіканською   формою   правління   також

закріплюють загальний  принцип  політичної  невідповідальності  президента,

проте не виключається можливість юридичної  (судової)  відповідальності  за

певні тяжкі правопорушення.

      Наприклад,   згідно   з   Конституцією    Італії,    президент    несе

відповідальність за державну зраду або посягання на Конституцію (ст. 90), у

США — за зраду, хабарництво  або інші тяжкі злочини і  проступки  (розділ  4

ст. 2 Конституції США), у  ФРН — за навмисне порушення основного  закону  або

іншого федерального закону (п. 1 ст. 61  Конституції  ФРН),  Мексиці  —  за

зраду вітчизни та тяжкі кримінальні  злочини (ст. 108 Конституції Мексики).

      За вчинення  злочинів у конституційному праві  передбачається спеціальна

процедура звинувачення президента, яка визначається терміном "імпічмент"  —

спеціальні правила, процедура  щодо притягнення  до  відповідальності  глави

держави, а також винних службових осіб (міністрів) у  разі  порушення  ними

законів даної країни або  вчинення злочинів.

      Як правило,  у європейських країнах континентального  права  і  в  ряді

країн Африки справа, як правило, порушується парламентом, а по суті  питання

вирішується відповідною  судовою інституцією, зокрема.  Конституційним  судом

(ФРН,  Італія,  Болгарія)  або  Верховним  судом   (Португалія,   Фінляндія,

Румунія).

      Відповідно  до конституцій Австрії (п. 6 ст. 6) та  Ісландії  (ст.  11)

главу держави може бути достроково усунуто з поста з ініціативи  парламенту

на підставі референдуму. При цьому, якщо референдум  не  підтримує  рішення

парламенту, тим самим  висловлюється недовіра парламенту з боку виборців, що

тягне за собою його розпуск.

      У США,  країнах Латинської Америки парламент,  як  правило,  одноособово

вирішує питання як про  притягнення президента  до  відповідальності,  так  і

про його вину.  Якщо  його  буде  визнано  винним,  президент  усувається  з

посади, після чого він  може бути переданий до суду загальної  юрисдикції.

      В Україні  згідно з п. З ст. 108 і п. 1 ст.  111  Конституції  України

визначаються умови і  стадії процедури усунення Президента з поста в порядку

імпічменту.

      Виходячи  зі статусу Президента України  як  всенародно  обраного  глави

держави, процедура імпічменту не  може  бути  спрощеною.  Тому  Конституція

України встановила досить і  складний порядок його проведення.

      Умовою усунення  Президента України з  поста   в  порядку  імпічменту  є

вчинення ним державної  зради або іншого злочину.

      Єдиним органом,  який може ініціювати питання  про  усунення  Президента

України з поста глави  держави є Верховна Рада України.

      Першою стадією  процедури імпічменту є ініціювання  питання про усунення

з поста Президента України  більшз поста Президента України більшістю депутатів від конституційного складу

Верховної Ради України.

      Друга стадія.  Для  проведення  розслідування   Верховна  Рада  створює

спеціальну тимчасову  слідчу комісію, до складу якої включаються  спеціальний

прокурор і спеціальні слідчі.

      Третя стадія  полягає у розгляді на засіданні   Верховної  Ради  України

висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії.

      Четверта  стадія. За наявності підстав  Верховна Рада України не менш  як

двома  третинами  від  її  конституційного  складу   приймає   рішення   про

звинувачення Президента України.

      П'ята стадія  полягає у перевірці справи  Конституційним Судом України  і

отриманні   його   висновку   щодо   додержання   конституційної   процедури

розслідування і розгляду справи про імпічмент.

      Отримання  висновку Верховного Суду України  про те, що діяння,  в  яких

звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого

злочину, становлять зміст  шостої стадії процедури.

      Заключна, сьома  стадія процедури імпічменту  —  прийняття  рішення   про

усунення Президента України  з поста в  порядку  імпічменту  Верховною  Радою

України  за  умови,  що  це  рішення  буде  підтримано  не  менш  як  трьома

четвертими від конституційного  складу парламенту, тобто 364 депутатами.

 

 

 

 

 

 

 

                                  Висновки

 

 

      Таким чином,  можна зробити висновок, що Президент  України – центральна

постать в  нашій  державі.  Він  наділений  широким  колом  повноважень,  що

дозволяє йому впливати на всі три гілки влади.

      Президент  України  забезпечує  єдність   державної  влади,  представляє

державу, забезпечує  державний  суверенітет  та  національну  безпеку  нашої

держави.

      Вибори Президента  України мають свої особливості.  Для особи, яка  хоче

бути Президентом, висуваються  певні вимоги: щодо віку, знання мови,  терміну

проживання на території  України. Вибори Президента  є  загальними,  рівними,

таємними.Право обирати Президента україни мають громадяни України,  які на

день виборів досягли 18  років.  Таким  чином,  не  всі  особи  мають  право

обирати і бути обраними в  Президенти України.

      Взаємовідносини  Президента України з іншими  органами  влади  діють  за

принципом  стримувань  і  противаг,  що  дозволяє  ефективно   функціонувати

кожному органу.

      На  сьогодні  в  Україні  діє  принцип   поділу  влади  на  три   гілки:

законодавчу. виконавчу і  судову.

      Таким чином,  Президент України займає особливе  місце в системі органів

державної влади.

                         Список використаних джерел

 

 

   1. Конституція України:  Прийнята на п”ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. –

      1996.- №30.- ст.141.

   2. Про вибори Президента  України: Закон України від  05.03.1999. – 1999. -