Аналіз туристської діяльності Норвегії

 

Зміст 

Вступ…………………………………………………………………..1

Розділ I. Теоретичні основи  вивчення туристської діяльності…...2-4

1. Сутність туристської діяльності……………………………..2-4

Розділ II. Туристсько-рекреаційні ресурси ………………………...5-15

2.1 Природні туристсько-рекреаційні ресурси……………………..5-8

2.2 Історико-культурні  пам’ятки ……………………………………8-15

Розділ III. Аналіз туристської діяльності Норвегії…………….......15-25

3.1 Загальна характеристика  туристської діяльності………………15

3.2 Туристські  центри………………………………………………..15-18

3.3 Проблеми і перспективи туристсько-рекреаційної діяльності в Норвегії……………………………………………………………….18-20

Висновок……………………………………………………………...21

Список використаних джерел……………………………………….22

Додатки……………………………………………………………….23-25 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                   
 
 
 

Вступ

Батьківщина тролів і мужніх вікінгів, Норвегія - одна з небагатьох європейських держав, яка зуміла зберегти первозданну чистоту дивовижно, неповторної природи: величні гори і льодовики, величезна кількість річок, озер, водоспадів, широкі затоки і піщані пляжі, знамениті норвезькі фіорди, національні парки і природні заповідники. Невипадково Норвегія визнана благополучною країною за рівнем економічного розвитку і тривалості життя людей.  
Про Норвегію складають легенди. Розповідають, наприклад, що в цій суворій країні прямо по вулицях бродять білі ведмеді. Насправді в Норвегії дійсно можна подивитися на полярних ведмедиків, щоправда, для цього потрібно відправитися на острів Шпіцберген. Взагалі ж, клімат в Норвегії аж ніяк не суворий. Завдяки теплому Північноатлантичного течією Гольфстрім зима тут м'яка, а влітку температура іноді піднімається до

+25 С.  
Цілями цієї роботи є:  
1. Проаналізувати туристську інфраструктуру Норвегії  
2. Оцінити її потенціал для розвитку туризму  
3. Розглянути сферу послуг  
Виходячи з поставлених цілей, були вирішені наступні завдання:  
1. Виявлення головних, найбільш цікавих ланок, що сприяють розвитку туризму  
2. Вивчення складових частин сфери послуг  
3. Виявити недоліки туризму країни  
4. Зробити висновки про розвиток туризму в країні.  
При написанні роботи були використані джерела інформації: підручники, журнали, путівники, каталоги та атласи, сайти Інтернету.                                        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ I. Теоретичні основи  вивчення туристської діяльності

1.1. Сутність  туристської діяльності

Туристична діяльність, як головна форма рекреації, належить до видів суспільної практики з яскраво вираженою ресурсною орієнтацією. Морські узбережжя із комфортними погодно-кліматичними умовами, гірські та приозерні ландшафти, мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, пам'ятки історії та культури стали тим підґрунтям, на якому здавна базується активний відпочинок людини і сформувалася потужна галузь нематеріального виробництва - індустрія туризму. З огляду на споживчо-значимі ознаки в туристичній діяльності прийнято розрізняти спеціалізований і соціальний туризм, таймшер, а також альтернативний туризм.

Спеціалізований туризм – термін, що використовується  для позначення туристів які купують спеціалізований тур і виїжджають з метою вивчення специфічних особливостей тієї чи іншої місцевості, для отримання особистого досвіду, виконання спортивних нормативів, активного відпочинку тощо.

Таймшер – режим поділеного часу і здійснення подорожі кожного року в певний  період тривалістю не менше одного тижня.

Широке  розуміння соціального туризму  охоплює такі види туристичної діяльності – загальнодоступних подорожей, екскурсій, відпочинку – які задовольняють пізнавальні інтереси, духовні та інші потреби людей, включаючи оздоровлення, відновлення сил за рахунок інших джерел фінансування, що виділяються державою на соціальні потреби.

Альтернативний  туризм – в якості організатора подорожі виступає не спеціалізоване підприємство, а сам турист, подорожуючий, використовуючи рекламні матеріали виконавців окремих туристичних послуг і замовляє такі послуги самостійно за допомогою інформаційних мереж.

Конкретними формами прояву туристичної діяльності вважають:

Стратегічну туристичну діяльність, яка полягає в підготовці цільових документів; зборі інформації; поясненні процесів і ситуацій; формуванні щорічних планів дій; моніторингу результатів діяльності.

Турагентську  діяльність, яка здійснюється юридичними особами і індивідуальними підприємцями на відповідних засадах як діяльність з просування і реалізації туристичного продукту.

Туроператорську діяльність, яка передбачає діяльність на основі ліцензії, юридичних або фізичних осіб з формування, просування і реалізації туристичного продукту.

Експедиційну  діяльність, яка охоплює будь-які експедиційні дослідження, що здійснюються з метою вирішення фундаментальних або прикладних завдань.

Рекреаційна діяльність – один з комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час. За суспільною функцією і технологією виділяють лікувальну, оздоровчу, спортивну і пізнавальну рекреаційну діяльність.

Рекреація – це система заходів пов’язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Розрізняють рекреацію короткотермінову (з поверненням на ночівлю в постійне місце проживання) і тривалу.

Рекреаційна територія - територія, що використовується для оздоровлення людей, масового відпочинку, туризму і екскурсій. В залежності від призначення виділяють дві групи рекреаційних територій: для короткочасної (лісопарки, зелені зони, приміські зони, водні об'єкти і ін.) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні курорти і курортні райони, туристичні комплекси) рекреації.

Рекреаційні ресурси - це сукупності природно-кліматичних, побутових, культурних, оздоровчих, пізнавальних, історичних та інших ресурсів, які використовуються або можуть використовуватися для надання рекреаційних послуг у процесі господарської діяльності у сфері рекреації. Рекреаційні ресурси теоритично можна поділити на дві групи: рекреаційні соціально-побутові ресурси і рекреаційні природні ресурси. Рекреаційні соціально-побутові ресурси визначаються як будівлі, споруди, комунікації, засоби зв’язку, комунальна інфраструктура, архітектурні, історичні, спортивні комплекси, інші об’єкти соціально-культурного призначення, що використовуються з рекреаційною метою. Під природними рекреаційними ресурсами можна розуміти природні курортні, лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, що мають корисні властивості для відпочинку, відновлення життєвих сил людини і придатні для використання у рекреаційній діяльності з метою відновлення і зміцнення здоров’я людей, визначаються їх юридичні ознаки.

Рекреаційний  потенціал – сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичноїх діяльності.

Рекреаційні потреби – необхідність людей у відновленні, зміцненні та розширенні власних фізичних і духовних сил.

Природні  рекреаційні ресурси – природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об’єкти, явища і процеси, які мають внутрішні та зовнішні властивості і характерні риси, сприятливі для організації сезонної чи цілорічної рекреаційної діяльності.

Лікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. У відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. В залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікування.

Оздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішою. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Відпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м'яч на пляжі, водні лижі. Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природи. Маршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагалі. Він може бути спортивним і любительським. За характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірський.

Пізнавальна рекреація. Пізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов'язані з інформаційним "споживанням" культурних цінностей, т.б. оглядом культурно-історичних пам'яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об'єктами.

Також до основних понять туристичної діяльності відносяться:

Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурси тощо);

Туроператори - це юридичні особи (підприємства), основною діяльністю яких є організація туризму, формування туристичного продукту, його реалізація та посередницька діяльність із надання характерних і супутніх туристичних послуг мандрівникам. Важливу роль в економіко-технологічному механізмі туристичного бізнесу виконують тур агенти, якими можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницькі функції з реалізації туристичного продукту туроператорів або окремих послуг інших суб'єктів туристичного бізнесу.

За видом  діяльності туроператори можуть бути: - туроператорами масового ринку-продають велику кількість тур продукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені  місця відпочинку; - спеціалізованими туроператорами - це оператори, які спеціалізуються на окремо визначеному продукті або сегменті ринку (певна країна, певний вид туризму і т. ін.). 
За місцем діяльності туроператори бувають: - внутрішні оператори - формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни в межах країни; 
- виїзні оператори - формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни за кордоном;

- оператори  на прийомі - базуються в місці  призначення і обслуговують прибулих  іноземних туристів.

Туристичне  агентство – підприємство або фізична особа, які здійснюють функцію роздрібної  торгівлі одиничних туристичних послуг та турів покупцям – туристам або корпоративним клієнтам. 

Тур́ист (мандрíвник) - особа, яка здійснює подорож по  своїй країні чи за межі свого своєї держави з метою відпочинку, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Туристична  індустрія - сукупність різних суб'єктів туристична діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі;

Туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію та є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг; 

1.2.  Види туристично  – рекреаційної діяльності