Контрольна робота з "Гігієни та гігієни спорту"

Система озонування води складається з озон-генератора, насоса високого тиску, ежектора повітря і спеціального блоку для контролю вмісту і видалення залишкового озону. Озон-генератор як основний елемент конструкції в свою чергу складається з електродів високої та низької напруги з діелектричним прошарком, системи охолодження (водяне, повітряне, масляне), пристрої для фільтрування і осушення повітря, водоводів сирої і озонованою води.

 
 
   Фізичнй метод

 
До фізичних - знезараження ультрафіолетовими проміннями, ультразвуком, радіоактивним випромінюваням і т.д. При фізичних способах необхідно підвести до одиниці об'єму води задану кількість енергії, визначається як добуток інтенсивності дії (потужності випромінювання) на час контакту.  

Найбільш широке поширення з фізичних способів знезараження питної води отримало знезараження ультрафіолетовим промінням, бактерицидні властивості  яких обумовлені дією на клітинний  рівень і особливо на ферментні системи бактеріальної клітини. Ультрафіолетові промені знищують не лише вегетативні, але і спорові форми бактерій, і не змінюють органолептичних властивостей води.

Для знезаражування підземних вод рекомендується застосовувати бактерицидне випромінювання за умови, якщо колііндекс початкової води не більше 1000 од / л, вміст заліза до 0,3 мг / л, мутність до 2 мг / л. Знезараження води бактерицидними променями має ряд переваг перед хлоруванням. Природні смакові якості і хімічні властивості води не змінюються. Бактерицидна дія променів протікає у багато разів швидше, ніж хлор; після опромінення воду відразу можна подавати споживачам. Бактерицидні промені знищують не тільки вегетативні види бактерій, але й спороутворюючі. Експлуатація установок для знезараження води бактерицидні променями, простіша, ніж хлорного господарства.  
 
В. Ф. Соколовим було встановлено, що найбільшу бактерицидну дію мають ультрафіолетові промені з довжиною хвилі від 295 до 200 мкм. Цю область ультрафіолетового випромінювання називають бактерицидною. Максимум бактерицидної дії,  розташовується близько довжини хвилі в 260 мкм.  
 
Ефект знезаражування води залежить від інтенсивності твори бактерицидної опромінення Е на тривалість опромінення Т, тобто від кількості витраченої бактерицидної енергіі. Це означає, що один і той же ефект може бути отриманий при малої інтенсивності опромінення, але великої тривалості його і, навпаки, при великий інтенсивності опромінення і малої тривалості.  
 
При визначенні необхідної кількості бактерицидної енергії необхідно враховувати її поглинання при проходженні потоку променів через шар води. Інтенсивність потоку променистої енергії в товщі поглинаючої оптично однорідної речовини (в мкВт/см2) змінюється за законом Ламберта-Бу-гера.  
 
Коефіцієнт поглинання істотно залежить від складу води і для різних джерел водопостачання змінюється в широких межах. Найбільший вплив на коефіцієнт поглинання надає кольоровість води, її мутність і вміст заліза. Жорсткість, хлориди, сульфати, аміак, нітрити і нітрати у звичайних концентраціях практично не впливають на поглинання бактерицидної радіації.

\

Висновок 

Для знезараження води використовуються в основному два класичних методи очищення води - обробка води окислювачамиі вплив ультрафіолетовими променями. Крім того, знезараження може досягатися очищенням води за допомогою мембранних систем очищення, але даний метод знезараження використовується тільки там, де існують значні проблеми з водою по хіміко-фізичним показникам якості через економічну доцільність.

• Для знезараження поверхневих вод - окислювачі - хлор, хлорвміщуючі реагенти, озон.  
• Для знезараження води з підземних джерел - бактерицидні установки, ультрафіолетові стерилізатори.  
• Для знезаражування невеликої кількості води застосовується - перманганат калію, перекис водню.  
• Знезараження питної води в побутових умовах - кип'ятіння не менше 10-15 хв. 

Швидкість знезараження тим вища, чим вища температура  води і чим вона чистіша, тому що зважені речовини перешкоджають контакту знезаражувальних реагентів з мікроорганізмами.  
 Окислювач дозується у воду, як до систем очищення води, так і після у накопичувальної ємності, резервуара, визначається це наявністю у воді і типом органічних і неорганічних забруднень. 

3) Енергетичні витрати людини та методи їх визначення.

Калорійність  їжі.

У ХVІІІ ст. з’явилися дослідження, які дали можливість точніше підійти до проблеми визначення витрат організму. Речовини що надходять до організму зазнають змін з утворенням механічної, теплової, електричної енергії. Перетворення енергії в організмі відбувається за рахунок надходження їх у вигляді хімічних речовин їжі. 
Відношення кількості енергії що надходить з їжею до тієї кількості що виділяється і становить біоенергетичний баланс. Значення цього балансу – складання харчового раціону для людей ураховуючи надходження і витрати енергії при різній роботі. 
Для визначення енергії що утворюється при описанні, досліджувану речовину спалюють у калориметричній башні. За температурою нагрівання води в калориметрі визначають величину звільнення енергії в калоріях. Вважають що й г вуглеводів і білків при спалювання в організмі дає 4,1 ккал, а 1 жиру – 9,3 ккал. 
Кількість енергії, яка утворюється в організмі і виділяється у вигляді тепла можна обчислити методом прямої і непрямої калориметрії. При прямій визначають все тепло, що виділяється в зовнішнє середовище за певний час. Для обліку тепла користуюся калориметричними катерами. Тепло яке утворюється організмом нагріває воду що циркулює по трубах у системі камери. Знаючи температуру води що тече по трубах, а також к-сть води що нагріваються за одиницю часу обчислюють кількість відданого тепла організмом в калоріях. 
Методи непрямої калориметрії визначають газообмін за к-тю поглинутого кисню і виділеного вуглекислого газу, після чого визначають к-ть виділеного організмом тепла. Методом непрямої калориметрії визначають к-ть енергії яка виділяється при спалюванні жирів і вуглеводів але не білків. 
Крім зазначеного методу визначення витрат тепла, користуються ще й іншим показником – енергетичними витратами на 1м2 поверхні тіла.

      Калорійність їжі.

Великою калорією, або кілокалорією, називається та кількість тепла, яке необхідне  для нагрівання 1 кг води на ГС. Один грам білка виділяє 4,1 ккал, 1 г жиру — 9,3 ккал і 1 г вуглеводів — 4,1 ккал. Калорійність продуктів обчислюють по спеціальних таблицях. Здорова людина в раціоні живлення при всілякій їжі отримує в середньому близько 3000 ккал в добу. Для підвищення маси тіла призначають калорійнішу їжу, для зменшення — продукти з невеликою калорійністю.

Білки є  основною частиною всіх тканин організму  і складаються з амінокислот. 
Розрізняють замінимі амінокислоти, які можуть бути замінені іншими або синтезовані в організмі з інших амінокислот, і незамінні, за відсутності яких білковий обмін в організмі порушується. Основними, джерелами білка є продукти тваринного походження: м'ясо, риба, сир, яйця. У рослинних продуктах так містяться білки, але в менших кількостях. Порівняно багато їх в бобах і горіхах. 

М'ясо, птиця 100 грам продукту Ккал  
 
Печінка яловича 100 
 
Куряче м'ясо без шкіри 150 
 
Індичка нежирна 165 
 
Яловичина нежирна 165 
 
Телятина 175 
 
Курятина 200 
 
Яловичина 210 
 
Кролик 220 
 
Баранина 300 
 
Качка 360 
 
Свинина 365 
 
 
Риба, морепродукти 100 грам продукту Ккал  
 
Мідії 75 
 
Креветки 80 
 
Молюски 85 
 
Тріска 85 
 
Судак 95 
 
Камбала 100 
 
Короп 105 
 
Сом 160 
 
Ікра червона 230 
 
Оселедець 260 
 
 
Молоко, молочні продукти 100 грам продукту Ккал  
 
Кисляк знежирений 30 
 
Кефір жирний 60 
 
Молоко 60 
 
Сливки 20% 200 
 
Сир жирний 240 
 
Сметана 30% 295 
 
Сири 300-400 
 
Масло вершкове 500-600 
 
Майонез 630

Овочі 100 грам продукту Ккал  
 
Огірки 15 
 
Капуста квашена 20 
 
Редис, цибуля зелена 20 
 
Баклажани, кабачки, гарбуз, перець солодкий, селера, спаржа, шпинат, ріпа 20-30 
 
Капуста цвітна. білокачанна 30 
 
Морква 35 
 
Гриби (в середньому) 40 
 
Цибуля ріпчаста, буряк 45 
 
Часник 46 
 
Зелений горошок 75 
 
Картопля 80 
 
Томатна паста 100 
 
Горох 280 
 
 
Фрукти 100 грам продукту Ккал  
 
Журавлина, лимони, обліпиха 30 
 
Суниця, полуниця 35 
 
Грейпфрут 35 
 
Диня, кавун 40 
 
Апельсини, абрикоси, смородина 42 
 
Персики, слива 43 
 
Яблука, агрус 45 
 
Ананаси 46 
 
Груші, шипшина 50 
 
Черешня 52 
 
Виноград 65 
 
Чорнослив 245 
 
Ізюм 260 
 
Мед 320 
 
 
Крупа, борошно, хліб 100 грам продукту Ккал  
 
Хліб житній 180 
 
Батон 235 
 
Хліб пшеничний 240 
 
Борошно житнє 295 
 
Крупа вівсяна, геркулес 305 
 
Крупа перлова, ячнева, гречаний просунув, рисова, манна 320-330 
 
Борошно пшеничне 335 
 
Крупа гречана ядриця 335 
 
Макарони 340 
 
Крупа пшоняна 350 
 
Сухарі 400 
 
Печиво 440 
 
 
 
 
 
 
 

4) Роль мікроелементів у харчуванні фізкультурників та спортсменів.Продукти ,джерела мікроелементів.Добові потреби. 

До мікроелементів належать ті, що містяться в клітинах у дуже малих кількостях (менше тисячної частки процента) – у міліграмах і навіть мікрограмах. Чотирнадцять мікроелементів ідентифіковані як найважливіші для функцій організму. Це, зокрема, кобальт, мідь, йод, фтор, залізо, цинк, селен, хром, магній, молібден, нікель, кремній, ванадій, миш’як. Вміст кожного мікроелементу становить менше 0,001% загальної маси тіла. Практично всі мінеральні речовини є в достатній кількості в звичайній їжі. Вони засвоюються організмом переважно у вигляді іонів. Бракує в ній лише хлориду натрію (кухонної солі). Тому його додають до їжі.

Мінеральні речовини двояко можуть впливати на фізичну  працездатність. По-перше, збільшенні вмісту в організмі того чи іншого мінералу може стимулювати його природній  ефект і тим самим сприяти  підвищенню фізичних можливостей. По-друге, додаткове споживання мінералів буде сприяти відновленню працездатності, втрата якої була обумовлена мінеральним дефіцитом.

Мінеральні речовини здійснюють основний (Са, Мg, Na, K) або кислотний (P, Cl, S) вплив на організм. У залежності від мінерального складу одні продукти викликають в ньому лужні зміни – молоко, овочі чи фрукти, а інші кислі – м’ясо, риба, яйця, сир, хліб крупи. Під час інтенсивних навантажень кислотність крові посилюється, що негативно впливає на витривалість організму. Зменшити дану реакцію у певній мірі можна шляхом включення у раціон продуктів, що здійснюють лужний вплив.

Під час занять спортом зростає потреба у деяких мінеральних речовинах. У звичайному харчуванні добова потреба в кальції становить 800 мг, фосфорі – 1200 мг, магнії – 500 мг, калії – 3 г, солі – 10-15 г, залізі – 5-10 мг для чоловіків та 15 мг для жінок. Під час занять спортом добова норма в кальції зростає до 1200 мг, у фосфорі до 2000 мг, у залізі (жінки) – до 20 мг, у калії і натрії на 20-25%.

Кальцій регулює  ріст і стан кісткової тканини організму, відповідає за скорочення м’язів, передачу нервових імпульсів, зсідання крові, вивільнення ферментів, синтез і регуляцію білкових гормонів і транспортування всіх поживних речовин всередину клітини через її мембрану. 99% кальцію в організмі знаходиться у кістках і 1% - в м’язових, нервових і кров’яних клітках. У разі нестачі цього 1% (а це відбувається під впливом інтенсивних тренувань і при посиленому споживанні протеїну), організм починає поповнювати запаси кальцію у крові шляхом вимивання його з кісток – що спричинює травми у атлетів і обумовлює його додатковий прийом.

Джерелом кальцію  є всі молокопродукти. Без молока, сиру практично неможливо забезпечити  наш організм будівельним матеріалом – кальцієм. В одному літрі молока міститься 1200 мг кальцію – наша добова норма. Вміст Са в молоці майже не залежить від його жирності та термообробки. Якщо організм погано переносить молоко, то аналогічна кількість кальцію міститься у рибі, птиці, простокваші, кефірі, йогурті. Якщо ж ви бажаєте отримати цю кількість за рахунок інших продуктів, вам доведеться з’їсти, наприклад, три кілограми моркви або 10 кг яловичини або 17 кг яблук. Проте ефект у даному випадку буде іншим. Кальцій, який міститься у рослинах гірше всмоктується організмом.

Дефіцит кальцію  викликає спазмофілію, судоми, підвищення збуджуваності, остеопороз, болі в суглобах, поганий сон. 90% смертей обумовлено дефіцитом Са.

Фізичні вправи, які  вимагають прояву силових можливостей  людини, позитивно впливають на міцність кісток. Аналогічний ефект мають естрогени, які знижують рівень кальцію у крові і посилюють абсорбцію його у травному каналі. Депонуванню кальцію в організмі людини сприяє збільшення споживання фосфору, який посилює кальцієву реабсорбцію.

Фосфор. Фосфорний  дефіцит рідко зустрічається у людей і, зокрема, у спортсменів. Проте функції, які виконує фосфор в організмі вказують не те, що спортсменам потрібно додатково вживати даний мінерал.

Результати досліджень, в яких вивчався вплив додаткового споживання фосфатів («фосфатне завантаження») показали, що в організмі спортсменів затримується розвиток анаеробного метаболізму (зменшується концентрація лактату) і збільшуються (6-12%) показники максимального поглинання кисню.

Використання фосфату  як енергетичного «помічника» бере свій початок ще з часів першої світової війни, коли були розроблені продукти і напої з високою концентрацією фосфатів для підтримки фізичних можливостей німецьких солдат.

Фосфат є складовим  елементом АТФ – високоенергетичної речовини, з якої беруть енергію  всі клітини організму. Чим більше, зокрема, рівень фосфату, тим скоріше відновлюється енергетичний потенціал клітини. Додатковий прийом фосфату дозволить збільшити інтенсивність тренувань.

Найбільше фосфору  у тваринних продуктах – м’ясі, рибі, сирах, яйцях, ікрі. Його багато також  у крупах, бобових, мало – в овочах і фруктах.

Магній регулює  енергетичний метаболізм (приймає участь у перетворенні їжі в енергію), м’язові скорочення, синтез білків і жирів. Синтез більше 300 ферментів вимагає присутності магнію. Дослідженнями також встановлено високий кореляційний зв’язок між магнієвим статусом і аеробними можливостями організму. Додаткове споживання магнію підвищує фізичну працездатність.