Гідрологічні небезпечні явища

Гідрологічні небезпечні явища            

Небезпечне гідрологічне явище - подія гідрологічного походження або результат гідрологічних процесів, що виникають під дією різних природних, гідродинамічних факторів або їх комбінацій, які справляють або можуть справити дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і довкілля. Найбільш поширеними і руйнівними вважаються повені.

Повінь - щорічне затоплення від тривалого підйому рівня води на місцевості, що прилягає до ріки, озера або водосховища, яке повторюється в один і той же період чи сезон року.

Зона затоплення - територія, що покривається водою в результаті перевищення притоку води у порівнянні з пропускною спроможністю русла.

Зона вірогідного затоплення - територія, в межах якої є можливим або прогнозується виникнення зони затоплення.

Значна кількість грошових та матеріальних витрат щороку використовується для ліквідації наслідків повеней  на річках України. Повені виникають  під час тривалих злив та внаслідок  танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території України є:

- у північних регіонах - басейни річок Прип'ять, Десна  та їх притоків, площа повені  лише в басейні р. Прип'ять  може досягти 600-800 тис. га;

- у західних регіонах - басейни верхнього Дністра (площа може досягти 100- 130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень 20-25 тис. га) та їх притоків;

- у східних регіонах - басейни р. Сіверський Донець з притоками, річок Псьол, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра;

- у південному і  південно-західному регіонах - басейни  приток нижнього Дунаю, р. Південний  Буг та її притоків.

Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, що вимагає високої  оперативності прогнозування та оповіщення. Тривалість повеней (затоплень) може складати від 7 до 20 діб і більше. При цьому можливе затоплення не тільки 10-70% сільгоспугідь, але й великої кількості техногенно небезпечних об'єктів.

Високі повені більш  властиві річкам Дніпро, Дністер, Дунай та Сіверський Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають повільніше, але й небезпека негативних наслідків зберігається довше. У зоні затоплення можуть опинитись також хімічно небезпечні об'єкти.

Основними характеристиками повені, паводку або катастрофічного затоплення є:

• чисельність населення, що може опинитися в зонах затоплення;
• чисельність населених пунктів, які попадають в зони затоплення;
• протяжність залізних і автомобільних доріг, які попадають в зони   затоплення;
• кількість об'єктів економіки, що попадають в зони затоплення;
• кількість мостів і тунелів, які затоплюються;
• площа сільськогосподарських угідь, які затоплюються, та кількість    загиблих сільськогосподарських тварин.

На величину характеристик  повені, наводку або катастрофічного затоплення здійснюють вплив кількість опадів, їх інтенсивність, тривалість, площа охоплення, водопропускна здатність ґрунтів, рельєф басейну, величини уклону русел, наявність і глибина мерзлоти та інші.

Збитки бувають прямої і непрямої дії. Вони розподіляються як співвідношення 70:30.

До збитків прямої дії належать:

• пошкодження і руйнування жилих і виробничих будинків, залізних і автомобільних доріг, ліній електромереж і зв'язку, меліоративних систем та інші;
• загибель худоби та врожаю сільськогосподарських культур, знищення і порча сировини, палива, продуктів харчування, кормів, добрив та інші;
• витрати на тимчасову евакуацію населення і матеріальних цінностей а позатоплені місця;
• змив родючого шару ґрунтів або занесення їх піском та мулом.

До збитків непрямої дії належать:

• затрати на придбання і доставку в потерпілі райони продуктів харчування, будівельних матеріалів, кормів для худоби;
• скорочення вироблення продукції та уповільнення темпів розвитку народного господарства;
• погіршення умов життя населення;
• неможливість раціонального використання території;
• збільшення амортизаційних витрат на утримання будинків в нормальному стані.

Залежно від причин виникнення повені, наводки і катастрофічні затоплення поділяються на групи. В межах нашої держави переважають три перші групи (70-80%).

Перша група - надзвичайні  ситуації, які пов'язані в основному з максимальним стоком від весняного танення снігу.

Друга група - надзвичайні  ситуації, які пов'язані з повенями, що утворюються внаслідок інтенсивних  дощів, іноді внаслідок танення  снігу при зимних відлигах.

Третя група - надзвичайні ситуації, які пов'язані в основному з великим опором, який водяний потік зустрічає в ріках (звичайно це відбувається па початку і в кінці зими при заторах льоду).

Четверта група - надзвичайні ситуації, які створюються вітровими нагонами води на водоймищах.

П'ята група - надзвичайні ситуації, які пов'язані з проривом гребель  водосховищ.

За розмірами, масштабами і сумарними  збитками повені, наводки і катастрофічні  затоплення діляться на чотири групи.

Перша група - низькі (малі) повені, що спостерігаються в основному на рівнинних ріках і мають повторюваність 1 раз на 5-10 років. Затоплюється до 10% сільськогосподарських угідь, матеріальні збитки незначні, ритм життя населення не порушується.

Друга група - високі повені зі значним  затопленням територій, іноді істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. В густо населених районах іноді призводять до часткової евакуації населення, завдають значних матеріальних і моральних збитків. Мають повторюваність 1 раз на 20 25 років, затоплюється до 15% сільськогосподарських угідь.

Третя група - великі повені з затопленням  цілих басейнів. Вони паралізують  господарську діяльність і різко  порушують побутовий уклад населення, призводять до масової евакуації  населення, завдають великих матеріальних і моральних збитків. Повторюються один раз на 50-100 років, затоплюється до 50-70% сільськогосподарських угідь.

Четверта група - катастрофічні  затоплення, що призводять до затоплення значних територій в межах  одної або декілька річних систем. При цьому повністю паралізована господарська і виробнича діяльність, тимчасово змінюється життєвий уклад населення. Вони призводять до великих матеріальних збитків і загибелі людей. Виникають катастрофічні затоплення не частіше одного разу па 100-200 років. Затоплюється більше 70 % сільськогосподарських угідь, населені пункти, об'єкти економіки і транспорту.

• Нагін води - це підйом рівня води, що викликаний дією вітру на поверхню води.

Пагони, що призводять до затоплення, виникають в морських гирлах великих рік, а також на великих озерах і водосховищах.

Основними характеристиками, що характеризують нагін води, є:

• підйом рівня нагону води;
• глибина хвилі пагону води;
• площа затоплення;
• термін затоплення.

 

 

 Дії населення у разі виникнення повені  

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок  виходу із русел великих та малих  річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і розважливість, суворо дотримуватися вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.

Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, знайти поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.

При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщується з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб'єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що зумовлюються місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження. За наявності достатнього часу населення із небезпечних районів евакуюється разом з майном. Для цього кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт із зазначенням місця і часу його подачі.

У випадку раптових паводків попередження населення здійснюється всіма наявними технічними засобами оповіщення, зокрема - гучномовцями і  пересувними установками. 

Раптовість виникнення повені потребує особливих дій і поведінки населення. Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий - зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб'єкту господарювання слід дотримуватися встановленого порядку, зайняти підвищені місця.

Знаходячись у полі при  раптовому затопленні, слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудувати їх з колод, дошок, автомобільних камер, діжок, бідонів та інших підручних предметів, які легші за воду. 

Під час повені або паводка населенню необхідно: 

- зберігати спокій, уникати паніки;

- швидко зібрати документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;

- надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації, в першу чергу;

- за можливості, негайно залишити зону затоплення;

- перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час - закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

- відчинити хлів - дати худобі можливість рятуватися;

- піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий - зайняти горішні приміщення;

- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях та сигналізувати рятівникам, щоб могли швидко вас знайти;

- перевірити, чи немає поблизу потерпілих, надати їм можливу допомогу;

- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги. 

Треба пам'ятати деякі  правила поведінки, коли людина повертається на територію після закінчення повені. У такому разі потрібно:

- переконатися, що ваше житло не зазнало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

- не користуватися електромережею до повного осушення будинку;

- обов'язково кип'ятити питну воду, особливо з джерел водопостачання, що були підтоплені;

- просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

- здійснювати осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;

- заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені -позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і дістала ушкодження.

 

Перелік факторів гідрологічних процесів і явищ, характер їх дії і проявлення

 

Джерело природної НС	Назва фактора ураження	Характеристика дії  або проявлення фактора ураження
Підтоплення	Гідростатичний Гідродинамічний  Гідрохімічний	Підвищення рівня ґрунтових  вод. Гідродинамічний тиск потоку фунтових вод. Забруднення (засолення) ґрунтів. Корозія підземних металевих  конструкцій.
Ерозія русла	Гідродинамічний	Гідродинамічний тиск потоку води. Деформація русла ріки.
Цунамі, штормовий нагін  води	Гідродинамічний	Удар хвилі. Гідродинамічний  тиск потоку води. Розмивання ґрунтів. Затоплення території. Підпор води в  ріках.
Сель	Динамічний Гравітаційний  Гідродинамічний Аеродинамічний	Зміщення (рух) гірських порід. Удар. Механічний тиск потоку селю. Гідродинамічний тиск потоку селю. Ударна хвиля.
Повінь, паводок, затоплення	Гідродинамічний Гідрохімічний	Потік (плин) води. Забруднення гідросфери, ґрунтів.
Затор	Гідродинамічний	Підйом рівня води. Гідродинамічний тиск води.
Сніжна лавина	Гравітаційний Динамічний Аеродинамічний	Зміщення (рух) мас снігу. Удар. Тиск зміщених мас снігу. Ударна (повітряна) хвиля. Звуковий удар.