Система морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій

При взаємодії з органами особового  складу Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливі провокації противника в районі бойових дій, інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.

Взаємодія з органами Служби безпеки  України організовується з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.

Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.

Взаємодія із засобами масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.

Взаємодія з громадськими та релігійними  організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.

 

При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про  обстановку, аналізується її вплив  на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.

Основним  змістом морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є:

мобілізація військовослужбовців на виконання  конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування  динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

досягнення  високої бойової активності особового  складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного  інформаційно-психологічного впливу противника;

організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:

завдань, що отримали  війська (сили);

особливостей  воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах їх бойового застосування;

морально-психологічного стану своїх військ (сил) і противника;

політичної  мети війни (воєнного конфлікту);

конкретних  завдань бойових дій (операції); наявних  сил та засобів морально-психологічного забезпечення.

Мета  морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого  проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язків з громадськістю; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та культурно-освітньої роботи; інформаційно-психологічної протидії.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на наукових положеннях психології, психофізіології, соціології, правознавства та інших наук про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Морально-психологічне забезпечення – це системне явище. Під системою розуміється сукупність елементів, які взаємодіють і становлять цілісне утворення, що має нові властивості, яких немає в її елементах. Елементу  притаманні  одна  або  декілька  властивостей, які визначають його

 

 

місце у внутрішній організації системи. Водночас своє призначення він може виконувати тільки  якщо взаємодіятиме з іншими елементами системи.

Виходячи  з цього визначимо, що систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних суб’єктів (сил), засобів, технологій, форм, що визначаються складовими МПЗ, та методик  впливу на об’єкт ( особовий склад) з метою формування , підтримання та захисту його морально-психологічного стану, реалізацію духовної складової бойового потенціалу збройних сил необхідної для виконання бойових завдань.

З точки зору діяльнісного підходу до морально-психологічного забезпечення, основними структурними елементами цієї системи є мета, завдання, зміст, суб’єкти, об’єкти, методи, засоби, технології і методики та форми морально-психологічного забезпечення. Мета, завдання та зміст МПЗ вже розглянуті вище, тепер зупинимось більш детально на інших важливих елементах системи МПЗ, а форми МПЗ розглянемо нижче.

Головними взаємодіючими структурними елементами системи морально-психологічного забезпечення бойових дій є суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення, які входять в його соціальну підсистему .

Від правильного їх визначення залежить ефективність системи морально-психологічного забезпечення виконання завдань за призначенням.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням  здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Майбутні  органи особового складу  повинні  стати безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідати за його стан. Під час планування та проведення заходів морально-психологічного забезпечення вони мають підтримувати постійну взаємодію зі штабами, іншими військовими формуваннями, з органами державної влади, громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування.

Основними напрямками діяльності органів особового  складу щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ мають  бути:

прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також можливих наслідків їх прояву;

 

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил держави  щодо надання допомоги органам державної  влади у разі виникнення загрози  порушення територіальної цілісності держави через проведення дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах держави;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України  щодо блокування державного кордону  у разі загрози або початку  воєнного конфлікту на території  сусідньої держави з метою  не допустити його розповсюдження на територію своєї держави;

морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни;

морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;

морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання  Збройних Сил з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки з боку дружніх держав і міжнародних організацій;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил щодо надання допомоги населенню, органам  державної влади та органам місцевого  самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;

морально-психологічне забезпечення планових та оперативних  заходів у рамках міжнародних  систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном.

Тому  неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Таким чином, до суб'єктів МПЗ разом з командирами, органами особового складу входять також штаби, начальники родів військ та служб, усі фахівці по роботі з особовим складом (працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, військові психологи,  політологи, соціологи, культурологи, медики, священики…).

До об`єктів морально-психологічного забезпечення бойових дій відносяться військовослужбовці усіх категорій, військові колективи, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців, населення в районі дислокації та застосування військ (сил).

 

 

Методами морально-психологічного забезпечення є:

методи виховання та навчання,

адміністративно-розпорядницькі методи;

методи безперервного психологічного супроводу,

психодіагностичні методи,

методи саморегуляції, адаптації, психопрофілактики, психологічної  допомоги, психологічної реабілітації та інші.

Розкриття сутності кожного із цих  методів має розглядатися в суміжних дисциплінах, а саме - педагогіці, психології, соціології тощо.

З точки зору управлінського підходу  системи МПЗ (як будь-яка соціальна  система, що пов`язана з людьми та їх взаємовідносинами) складається з двох самостійних, але взаємопов'язаних підсистем: керованої і керуючої. До керованої належать усі елементи, які забезпечують безпосередній процес виконання завдань за призначенням. До керуючої — ті елементи, які забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованого впливу на колективи людей у керованій системі (Мал. 1). Найважливішим елементом керуючої підсистеми є організаційна структура управління.

Зв'язок між керуючою і керованою системами  здійснюється за допомогою інформації, яка служить основою для вироблення управлінських впливів і рішень, що надходять із керуючої системи в керовану, для виконання завдань морально-психологічного забезпечення і навпаки – для корекції рішень.

Система морально-психологічного забезпечення належить до самокерованих систем. В той же час, у процесі управління вона зазнає зовнішніх впливів. Зовнішні і внутрішні впливи в будь-якій системі тісно пов'язані між собою і взаємно зумовлюють один одного: чим більш значущий один, тим менший значущий другий.

Діяльність  і розвиток системи МПЗ підпорядковані глобальній меті – формуванню достатнього  рівня морально-психологічного стану  особового складу для виконання завдань за призначенням, а її елементи і підсистеми – вирішують локальні завдання.

Говорячи  про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій  системі морально-психологічного забезпечення і в її великих частинах (керованій  і керуючій підсистемах) явно простежуються  однорідні групи елементів, які  утворюють своєрідні системи  меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну (у вузькому розумінні).

 

 

 

 

 

 

                                                   інформація

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.1. Загальна схема організаційної структури системи МПЗ

 

 

 

 

Матеріально-технічна система являє собою пропорційне поєднання засобів матеріально-технічного забезпечення.

В технологічній системі діяльність поділяється на стадії та процеси. Її елементами є окремі операції та процеси, в тому числі і алгоритми діяльності фахівців по роботі з особовим складом. Ця система — особливий набір правил і норм, що визначають послідовність операцій у процесі виконання завдань за призначенням і управління ними, про що мова йтиме далі.

Організаційна система за допомогою розробки структури управління, відповідних положень і конструкцій дозволяє раціонально використовувати технічні засоби, сили, інформацію тощо.

Економічна  система являє собою єдність господарських і фінансових процесів та зв'язків.

Соціальна система є сукупністю соціальних стосунків, що утворюються внаслідок спільної діяльності людей, соціальних груп. До неї належать об`єкти, суб`єкти, сили морально-психологічного забезпечення та соціальний простір, в якому відбувається їх взаємодія. Саме соціальна система визначає цілі морально-психологічного забезпечення, формує принципи і методи його організації.