Організація дозометричного контролю

     Груповий  контроль опромінення проводиться  з метою отримання даних для  оцінки працездатності формувань ЦО, робітників і службовців об'єктів народного господарства і здійснюється за допомогою військових вимірювачів дози ІД-1 або дозиметрів ДКП-50А, непрацюючого населення - розрахунковим методом.

     Індивідуальний  контроль опромінення проводиться  з метою отримання даних про  дози опромінення кожної людини, які  необхідні для первинної діагностики  ступеня тяжкості гострої променевої хвороби при сортуванні уражених на етапах медичної евакуації. Цей контроль здійснюється за допомогою індивідуальних вимірювачів дози ІД-11.

     Груповий  контроль опромінення розрахунковим  методом полягає у визначенні дози опромінення населення за середніми  рівнями радіації в населених  пунктах з урахуванням тривалості опромінення та захищеності людей.

     Рівні радіації в населених пунктах  вимірюються через рівні проміжки часу, як правило, з такою періодичністю: в першу добу з моменту зараження  через 0,5-1 год; у другу добу через 1-2 год; в треті й наступну добу - через 3 - 4 ч.

     Розрахунок доз опромінення проводитися за формулою. 

     Контроль радіоактивного зараження

     Контроль  радіоактивного зараження (забруднення) проводиться для визначення ступеня  зараження (забруднення) радіоактивними речовинами людей, сільськогосподарських  тварин, а також техніки, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, продовольства, води, фуражу та інших об'єктів. Він здійснюється шляхом вимірювання ступеня зараження (забруднення) об'єктів по гамма-випромінювання або визначення питомої активності по бета-та альфа-випромінювання. Ступінь радіоактивного зараження (забруднення) людей, сільськогосподарських тварин, а також техніки, обладнання, одягу та інших матеріальних засобів як джерел зовнішнього випромінювання оцінюється шляхом вимірювання потужності, експозиційної дози випромінювання від них, вимірюваної в мілірентгенах на годину (мР / год). Ступінь радіоактивного зараження (забруднення) продуктів харчування, води і фуражу визначається шляхом вимірювання питомої активності продуктів поділу ядерних вибухів, вимірюваної в мілікюрі на літр (мки / л) або мілікюрі на кілограм (мки / кг). Потужність дози випромінювання (рівень радіації) вимірюється за допомогою приладів типу ДП-5, а питома активність РВ-за допомогою перерахункових установок типу ДП-100.

     Для визначення ступеня зараження (забруднення) по гамма-випромінювання вимірюється потужність дози випромінювання (рівень радіації) обстежуваного об'єкта з подальшим порівнянням отриманої величини з допустимою.

     Для визначення питомої активності РВ по бета - і альфа-випромінювання відбираються проби продовольства, води, фуражу і проводиться їх радіометричний аналіз в установах мережі спостереження та лабораторного контролю.

     Контроль  радіоактивного зараження (забруднення) людей, техніки, транспорту та інших  об'єктів проводиться, як правило, поза зонами зараження (забруднення). При необхідності цей контроль можна проводити і на зараженій місцевості. Контроль радіоактивного зараження (забруднення) людей, техніки та транспорту може бути суцільним або вибірковим. При суцільному контролі перевірці піддаються 100% особового складу формувань ЦО і техніки. При вибірковому контролі зараження особового складу формувань ЦО перевіряються: в ланці-1-2 людини, у групі-2-3 людини, в команді-6-9 чоловік. При вибірковому контролі зараження робітників і службовців перевіряється 5-10% особового складу бригади (цеху). Для вибіркового контролю техніки та транспорту, що працюють в подібних умовах, від кожних 10 одиниць техніки або транспорту перевіряються 1-2 одиниці.

     Ступінь радіоактивного зараження людей, сільськогосподарських тварин, техніки та інших об'єктів за допомогою приладів типу ДП-5 визначається в такій послідовності. Гамма-фон вимірюють на відстані не менше 15-20 м від обстежуваного об'єкта. При вимірюванні гамма-фону екран зонда приладу встановлюють у положення «Г», зонд розташовують на відстані витягнутої руки упорами вниз на висоті 0,7-1 м від землі, показання знімають через 45-60 с. Гамма-фон в місцях контролю повинен бути найменшим і не перевищувати величин, зазначених у додатках 4 та 5, більш ніж в 3 рази. Для вимірювання потужності дози контрольованого об'єкту екран зонда приладу встановлюють у положення «Г», зонд упорами вперед підносять до поверхні об'єкту на відстань 1-1,5 см і повільно переміщують над поверхнею об'єкта. Місця максимального зараження визначають за найбільшою частоті клацань в головних телефонах або максимальному відхиленню стрілки приладу мікроамперметра через 45-60 с. Тривалість вимірювання гамма-фону місцевості і потужності дози контрольованого об'єкта повинна бути однаковою і становити не менше 45 с. У випадках, коли гамма-фон перевищує допустимі норми, контроль зараження (забруднення) людей проводиться в притулках або протирадіаційних укриттях. Контроль радіоактивного зараження об'єктів, які не можна вивести із заражених районів і неможливо виміряти ступінь їх зараження на місці через велику гамма-фону, проводиться шляхом узяття проб з подальшим аналізом їх в радіометричних лабораторіях. Для цієї мети установи СНЛК, хімічні і радіометричні лабораторії ГО використовують перелічувальні установки типу ДП-100 і ін.

     Для визначення наявності наведеної  активності техніки, що зазнала впливу нейтронного випромінювання, виробляються два виміри зовні і всередині  техніки за допомогою приладу  типу ДП-5. . Якщо результати вимірів близькі між собою, це означає, що техніка має наведену активність. При контролі рівня радіоактивного зараження поверхонь брезентових тентів кузовів автомашин, стін і перегородок споруд та інших, прозорих для гамма-випромінювання об'єктів, перш за все, необхідно встановити, яка поверхню (внутрішня або зовнішня) заражена РВ. Для цього при обстеженні поверхні слід зняти два свідчення мікроамперметра: при закритому вікні зонда (екран в положенні «Г») і при відкритому вікні зонда (екран в положенні «Б»). Якщо при відкритому вікні зонда показання мікроамперметра значно більше, ніж при закритому, то обстежувана поверхню заражена, якщо ж ці свідчення приблизно однакові, то обстежувана поверхня не заражена.

     Ступінь радіоактивного зараження продовольства  і готової їжі визначається шляхом взяття з поверхні проби. Проби рідких харчових продуктів (молоко, сметана, рослинні масла, фруктові соки і т. п.) і готової їжі відбираються після ретельного перемішування усієї маси продукту. Проби продуктів (крім рідких), що знаходяться в упаковці, беруть з шару завтовшки 1-2 см, прилеглого до пакувального матеріалу. Для цього упаковку розрізають (розкривають), потім продукт відбирають і ретельно перемішують. Кількість упаковок, які підлягають розкриттю, встановлюється в залежності від виду продовольства, розміру запасів і умов зберігання, але за всіх обставин розкривається не менше трьох упаковок.

     Контролю  підлягають тільки ті продукти, упаковка яких не є герметичною для радіоактивного пилу. При визначенні рівня радіоактивного зараження (забруднення) води відбирають дві проби: одну-з верхнього шару вододжерела, іншу - з придонного шару. Проби з верхнього шару вододжерела відбирають в будь-яку чистий посуд (банки, відра тощо). З придонного шару пробу відбирають за допомогою спеціального Водозаборник; перед взяттям проби воду необхідно взмутіть. Обсяг відібраних проб - 1,5 л (казанок) або 10 л (відро) при визначенні зараженості води за допомогою приладів типу ДМ-5. На основі даних контролю радіоактивного зараження (забруднення) штабами ЦО об'єктів народного господарства, районів, міст та служб ЦО визначається обсяг робіт з проведення санітарної обробки людей. ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин, а також дезактивації техніки, продовольства, інших матеріальних засобів та порядок їх використання.

     Санітарна обробка людей проводиться в  першу годину або самі найближчі  години після їх зараження. 

     1.3 Організація дозиметричного  контролю в умовах  радіоактивного зараження  місцевості

     Контроль  радіоактивного зараження проводиться  за вказівкою начальника (командира). З урахуванням даних розвідки визначаються місця, черговість і порядок його проведення. В першу чергу контролю підлягають особовий склад, продовольство, вода.

     За  вказівкою начальника проводиться  вибірковий контроль визначення рівня радіоактивного зараження людей, техніки, транспорту і проводиться оцінка даних про необхідність проведення спеціальної обробки.

     При контролі радіоактивного зараження  в районах розташування формувань  ГО техніка та транспорт розміщуються на відстанях не ближче 15-20 м один від одного.

     Перед відправкою в лабораторію кожна  проба нумерується, в супровідній записці зазначаються:

     - Що направляється, в якому обсязі і номер проби;

     - Місце і час '(години, хвилини,  число, місяць і рік) відбору проби;

     - Мета аналізу (якісне або кількісне визначення 0В або РВ, встановлення повноти дегазації або типу 0В);

     - Показання приладів радіаційної розвідки.

     Доставка  проб із супровідною запискою до лабораторії  здійснюється народними, транспортом  штабу ЦО об'єкта народного господарства або служби ГО, в інтересах яких проводиться аналіз. Дані про пробах заносяться в журнал відбору і здачі проб.

     Відомості про результати контролю радіоактивного зараження повідомляються штабами  ЦО об'єктів народного господарства, районів, міст та служб ЦО в донесеннях, в яких зазначаються: кількість заражених людей, а також техніки, транспорту, устаткування, інших об'єктів і обсяг проведених робіт по спеціальній обробці. 

     Список  літератури:

     1. Ряполов В.Я. «Аерокосмічний моніторинг  тайгових ландшафтів пошкоджених комахами дендрофагамі» КрасГАУ, 2003 р. 
2. Ряполов В.Я. «Дистанційний лесоентомологіческій моніторинг» КрасГАУ, 2003 р.

     3. Підручник для студентів медичних  інститутів «БІОЛОГІЯ», під редакцією  В.М. Яригіна, вид «Медицина», м.  Москва, 1984года, стор 410-413

     4. Підручник для вузів «Громадянська  оборона», під редакцією Д.І. Міхалкіна,  вид. «Вища школа», Москва 1986 рік.

     5. «Методика оцінки радіаційної  та хімічної обстановки за  даними розвідки ГО» під редакцією  В.І. Корольова, видавництво МО СРСР, Москва 1980

     6. Довідник по вражаючій дії  ядерної зброї, Військове видавництво, 1986 рік.

     7. «Використання техніки народного  господарства для цілей знезараження»  Н.Р. Анютині, Військове видавництво, Москва 1974 рік.

     8. «Положення про дозиметричному  та хімічному контролі у цивільній обороні»Штаб цивільної оборони Красноярського краю, Введено в дію наказом Начальником цивільної оборони СРСР № 9, 1980 року.

     9. «Ліквідація наслідків радіоактивного  зараження» В.А. Гайдмак 1980р.

     10. «Інженерно - рятувальні роботи» Півілов М.П. М: Воен. издат. 1975р.