Дозиметричний контроль

Реферат на тему:

Дозиметричний контроль

 

 

При застосуванні ядерної зброї  чи в разі руйнування ядерних реакторів  АЕС звичайними бойовими засобами утворюються  великі вогнища радіоактивного забруднення  місцевості.

Ураження іонізуючими  випромінюваннями особового складу можливе під час вибуху ядерних боеприпасів (проникаюча радіація), при перебуванні на радіоактивно зараженій місцевості, при вживанні зараженої їжі та води, а також при контакті з зараженими об'єктами.

З метою попередження ураження особового складу іонізуючими випромінюваннями у військах розроблена чітка система захисних заходів, яка полягає у застосуванні засобів індивідуального та колективного захисту, проведенні спеціальної обробки і, що особливо важливо, у здійсненні радіаційної розвідки, радіометричного і дозиметричного контролю опромінення.

 

Організація та проведення радіаційної розвідки у  військах, медичних підрозділах і  частинах. Прилади радіаційної роз  відки 

 

Організація радіаційної  розвідки

 

Радіаційна розвідка є важливим заходом у системі захисту особового складу військ від ядерної зброї і проводиться з метою своєчасного виявлення і попередження підрозділів про радіоактивне зараження місцевості.

Радіаційна розвідка проводиться у підрозділах і  частинах усіх родів військ і організується командирами (начальниками) всіх ступенів та штабами.

Вимоги до радіаційної  розвідки - безперервність, достовірність, спадкоємність, своєчасність сповіщення про радіоактивне забруднення місцевості.

За способом ведення  радіаційна розвідка може бути наземною і повітряною.

Наземна радіаційна розвідка проводиться у підрозділах (рота, батальйон) спостерігачами - постами  хімічного спостереження (ПХС) або  хімічними розвідувальними дозорами (ХРД). У загальновійськових підрозділах  вони комплектуються з особового складу цих підрозділів, (відділення, екіпаж, обслуга), але спеціально підготовлених для виконання цієї роботи і забезпечених необхідними технічними засобами розвідки.

В інтересах полків, з`єднань і об`єднань радіаційну розвідку ведуть розвідувальні підрозділи хімічних підрозділів військ, які також виділяють ПХС і ХРД.

Частина завдань з  радіаційної розвідки покладається на військову розвідку, розвідку родів  військ і спеціальних військ.

На спостерігачів (ПХС) покладаються завдання:

виявлення радіоактивного зараження;

визначення рівня радіації на місцевості, в районі свого розташування;

візуальне спостереження  у напрямку руху радіоактивної хмари;

контроль зміни рівнів радіації;

відбір зразків води, грунту, рослинності тощо.

На ХРД, крім завдань, які виконуються ПХС, покладається:

встановлення та позначення межі зараження;

пошук шляхів обходу заражених  районів;

виявлення маршрутів (дільниць) з найменшими рівнями радіації.

ПХС і ХРД забезпечуються приладами радіаційної розвідки та засобами подання сигналів оповіщення, знаками обгородження дільниць зараження, журналом радіаційного спостереження.

ХРД, які виділяються  зі складу загальновійськових підрозділів,  ведуть розвідку на своїй бойовій  техніці (танк, БМП, БТР), а зі складу підрозділів розвідки хімічних військ - на спеціальній розвідувальній техніці (РХМ,  БРДМ-РХ, ГАЗ-69-РХБ).

При проведенні радіаційної  розвідки, територія (місцевість) вважається забрудненою, якщо рівень радіації складає 0,5 Р/год.  В цьому разі, при перебуванні  на зараженій території слід використовувати захисні властивості машин, дотримуватися правил безпеки, проводити часткову санітарну обробку. Приготування їжі дозволяється на місцевості з рівнем радіації до 5 Р/год. При більш високих рівнях радіації прийом їжі дозволяється в спеціально обладнаних машинах, сховищах.  Слід зазначити, що використання навіть найпростіших сховищ та будинків при дотриманні відповідних правил значною мірою знижує дозу опромінення людей та захищає від важких променевих уражень.

Повітряна радіаційна розвідка ведеться авіацією в інтересах об'єднань з метою оперативного отримання даних про радіоактивне забруднення великих просторів території.

У медичних підрозділах, частинах (установах) радіаційна розвідка організується командирами (начальниками) цих підрозділів (частин) і проводиться як у своїх інтересах, так і в інтересах військ.

У своїх інтересах  радіаційна розвідка здійснюється на місцях, де розгорнуто етапи медичної евакуації, на маршрутах їх переміщення, районах майбутнього розгортання, на шляхах евакуації поранених і хворих.

В останніх трьох напрямках  радіаційна розвідка ведеться у випадку  відсутності в штабі даних  про радіоактивне зараження місцевості цих районів. В МПП, омедб радіаційну розвідку здійснує санітарний інструктор-дозиметрист, який працює на сортувальному посту. Під час руху (розвідування нових районів розгортання та ін.) санінструктор-дозиметрист залучається до складу рекогносцирувальної групи і діє як розвідувальний дозор.

При проведенні радіаційної  розвідки медичною службою в інтересах військ відбіраються проби води, продуктів харчування, які знаходились на зараженій місцевості. Проби відбираються для лабораторних досліджень, якщо зовнішній гама фон не дозволяє виміряти ступень зараження радіактивними речовинами на місті їх знаходження.

 

Правила відбору  проб продовольства і води

 

Продовольство і питна  вода, яка знаходиться в ємкістях, у тій або іншій мірі захищені від прямого попадання в них  радіактивних речовин.  Продовольство, яке знаходилось на відкритій  місцевості без тари, а також вода відкритих водоймищ, не захищені від попадання радіактивних речовин.

Продукти харчування заражаються радіоактивними речовинами залежно від їх консистенції. Тверді (сипучі) продукти заражаються з  порверхні, рідкі - в залежності від  розчиності радіактивних речовин в них та співвідношення їх щільності.

Крім цього, м`ясо і  молоко заражаються при вживанні тваринами ПЯВ з кормом, а риба, яка виловлена з водоймищ, заражених  продуктами ядерного вибуху.

Вода відкритих водоймищ заражається при прямому випаданні радіактивних речовин із радіактивної хмари та навколишньої місцевості (дощові й талі води).

Для радіометричного  контролю відбирають проби у місцях найбільшого забруднення, які виявляють  за допомогою дозиметричних приладів.

Об`єм відбираємих проб рідких, сипучих продуктів та звареної їжі складає 1,5 л (солдатський казанець). Проби рідких продуктів відбирають після перемішування. Проби муки, крупи, цукру, солі та інше,  які знаходяться в мішках, відбирають металевим щупом у шарі, який прилягає до тари, завтовшки 1-2 см (1 кг).

Проби макаронних виробів  і сухофруктів відбирають з верхнього  шару, який прилягає до тари.

Проби хліба, свіжих овочів та фруктів беруть поштучно з верхнього  ряду чи з поверхневого шару. Проби  кладуть у поліетиленові мішки, які мітять етикетками (хліб - одна паляниця, батон; фрукти і овочі - 1 кг).

Зараження радіактивними  речовинами мяса здійснюється на всій поверхні туші барана, свині чи половині туші великої рогатої худоби.

Проби води з водоймищ чи вододжерел беруть водозабірником із поверхневого і донного шарів разом із скаламученим донним грунтом (1,5 л чи відро 10 л).

На відібрані проби  складають супровідний документ, в якому зазначається вид проби, місце відбирання проби, дата і час  забруднення, дата і час взяття проби, прізвище того, хто взяв пробу, кому відправляється проба, підпис.

 

Прилади радіаційної  розвідки

 

Під час проведення радіаційної  розвідки використовуються такі дозиметричні прилади:

Індікатор-сигналізатор ДП-64 призначений для постійного радіаційного спостереження і сповіщення про радіоактивне зараження місцевості.  Він працює в слідкуючому режимі та забезпечує звукову та світлову сигналізацію при рівні радіації гама-випромінювання 0,2 Р/год. Прилад може живитися від змінного струму 220 В чи від акумуляторів з напругою 6В. Розміщується в кімнаті чергового по частині.

Рентгенометр  ДП-3 (ДП-3-Б) призначений для вимірювання рівня радіації на місцевості в діапазоні від 0,1 до 500 Р/год. Встановлюється на рухомих об'єктах (автомобіль, БРДМ-РХ, танк, БТР, вертоліт). Ним забезпечуються розвідувальні підрозділи хімічних військ. Джерела живлення - бортова мережа - 12В чи 26В.

Рентгенометр-радіометр  ДП-5-А призначений для виявлення та вимірювання ступеня зараження поверхні бета- і гамаактивними речовинами і рівня гама-радіації на місцевості. Діапазон вимірювання приладу від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Живлення - три елементи 1,6-ПМЦ-У-1,05, що забезпечують безперервну роботу приладу 40 годин. Прилад має акумуляторну колодку для живлення від зовнішніх джерел напругою 3В, 6В і 12В.

Вимірювач потужності дози (рентгенометр ДП-5В)  призначений для вимірювання рівнів гама-радіації на місцевості, радіоактивної зараженості поверхней різних предметів по гама-випромінюванню в діапазоні від 0,05 мР/год до 200 Р/год та виявлення бета-випромінювання. Живлення - три елементи А-336, що забезпечують роботу протягом 55 годин.  Прилад має дільник напруги для підключення до зовнішнього джерела постійного струму напругою 12В або 24В.

Вимірювач потужності дози ВПД-21 С (Б) застосовується на стаціонарних чи пересувних об'єктах і призначений для вимірювання потужності експозиціцної дози гама-випромінювання в діапазоні від 1 до 10000 Р/год, має світловий сигнал про перевищення порогового значення потужності експозиційної дози гама-випромінювання 1,5,10,50 і 100 Р/год.  Живлення здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В і частотою 50 або 400 Гц. Забезпечує безперервну цілодобову роботу.

ВПД - 21Б відрізняється  від ВПД-21С відсутністю блока  живлення (БНН-201), що дозволяє використовувати його тільки від бортової мережі живлення.

Вимірювач потужності дози ВПД-1 призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання. Існує 3 варіанти виконання: ВПД-1А, ВПД-1Р, ВПД-1С.

ВПД-1С вимірює потужність експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні від 0,01 мР/год до 999 Р/год, виявляє бета-випромінювання.

Має робочих 2 піддіапазони: "мР/год" - від 0,01 до 999 мР/год, та "Р/год" - від 0,01 до 999 Р/год. Забезпечує спрацювання  звукової сигналізації при досягненні потужності експозиційної дози на піддіапазоні "мР/год" - 0,1 і 300 мР/год, на піддіапазоні "Р/год" - 0,1 і 300 Р/год.

Живлення вимірювача здійснюється: від чотирьох елементів  А-343 "Прима" з напругою 6В, що забезпечує роботу до 100 годин; від бортової мережі постійного струму або акумуляторів з напругою від 10,8 В до 30 В; від мережі змінного струму напругою 220 В.

ВПД-1Р відрізняється  від ВПД-1С тим, що не має блоку  живлення для підключення до мережі змінного струму. ВПД-1А відрізняється  від ВПД-1Р тим, що не має блоку дедектування (ВПД-1-1), що дозволяє тільки виміряти потужність гама - випромінювання на діапазоні від 0,01 до 999 Р/г.

 

Організація і  проведення радіометричного контролю в

військах, медичних підрозділах і частинах. Прилади  радіометрич ного контролю.

 

Радіометричний контроль проводиться з метою встановлення факту і ступеню зараження  РР особового складу, бойової техніки, майна, продовольства, води та інших  об'єктів, які можуть стати додатковим джерелом ураження особового складу. При цьому вирішуються питання про необхідність проведення санітарної обробки особового складу та дезактивації об'єктів.

Радіометричний контроль зараження у військах організують  командири підрозділів і частин. Проводиться він вибірковим методом (тобто, із підрозділу перевіряється декілька осіб чи одиниць бойової техніки) хіміками-дозиметристами підрозділів хімічної служби, як правило, поза вогнищем зараження. При проведенні радіометричного контролю у вогнищі,  зовнішній гама фон не повинен перевищувати гранично-допустимий ступень зараження об`єкту у три рази. Після повної санітарної обробки і дезактивації техніки та інших об'єктів застосовується суцільний метод,  тобто перевіряється кожен військовослужбовець, кожна одиниця бойової техніки та інше майно.

Контроль проводиться за допомогою радіометричних приладів (вимірювачів потужності доз), а контроль води, продовольства, медикаментів та інших предметів, крім цього - за допомогою вимірювачів активності нуклідів.

При проведенні радіометричного  контролю зараження особового складу, спорядження і військової техніки отримані результати співставляють з граничнодопустимим ступенем їх зараження (табл.17.1) і визначається доцільність і повнота спеціальної обробки.

 

Таблиця 17.1

Безпечні величини зараження поверхні радіоактивними речовинами (продукти ядерного вибуху)

№ п/п	Найменування об`єктів	Рівні радіації, мР/год.
		вік ПЯВ до 12 год	вік ПЯВ від 12 до 24год.	вік ПЯВ більше 1 доби
1	Відкриті ділянки тіла (обличчя, шия, кісті рук) при зараженні 10% тіла при зараженні 100% тіла	18 60	9 30	4,5 15
2	Білизна, внутрішня поверхня протигазу, обмундирування, мед.-санітарне  знаряддя, кухонний інвентар тощо	200	100	50
3	Військова техніка: автотранспорт, літаки, спецмашини, артилерійські  установки, міномети, ракетні комплекси, технічне майно	800	400	200
4	Броньовані об`єкти: БТР, БМП, танки, пускові установки	1600	800	400