Дії населення при раптових повенях

Питання:

 

1. Охарактеризуйте осередок бактеріологічного (біологічного) враження.
2. Основні заходи захисту при радіоактивному забрудненні.
3. Дії населення при раптових повенях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Охарактеризуйте осередок бактеріологічного (біологічного) враження

Бактеріологічна зброя (біологічна) є засобом масової поразки людей, тварин і знищення сільськогосподарських культур. Основу його вражаючої дії становлять бактеріальні засоби, до яких відносяться хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і вироблювані бактеріями токсини.

Бактеріологічна розвідка організується з метою своєчасного виявлення підготовки противника до застосування БС, встановлення факту їх застосування, визначення виду агентів, а також масштабів зараження місцевості і повітря в смугах дії військ.

Медична служба забезпечує інструктаж хімічних спостережних постів і розвідувальних дозорів про правила відбору проб для індикації БС, а також виконанні складних завдань бактеріологічної розвідки осередків бактеріального зараження в смузі дії військ і специфічну індикацію БС.

Основними заходами бактеріологічної розвідки є:

• видобуток і отримання розвідувальних даних про підготовку противника до застосування бактеріологічної зброї;
• постійне спостереження за повітрям і місцевістю для виявлення зовнішніх (прямих і непрямих) ознак, що вказують на можливість застосування противником БС;
• індикація БС, спрямована на виявлення характерних факторів, що свідчать про застосування цих засобів, а також визначення виду використаних бактеріальних рецептур;
• своєчасне виявлення та обстеження кожного випадку з'явилися інфекційних захворювань серед військ, населення, а також серед сільськогосподарських тварин;
• встановлення масштабів бактеріального зараження, а також виявлення місцевих засобів, які можуть бути використані для протівобактеріологіческой захисту.

Безперервний збір розвідувальних даних про підготовку противника до застосування бактеріологічної зброї забезпечується зусиллями загальновійськових штабів.

Постійне спостереження за повітрям, місцевістю і акваторією ведеться усіма  підрозділами військ.

До числа зовнішніх ознак  застосування бактеріологічної зброї  відносяться:

• менш різкі, невластиві звичайним боєприпасів звуки розривів авіаційних бомб, ракет, снарядів і мін, що супроводжуються утворенням біля поверхнігрунту хмарки, туману або диму;
• поява швидко зникає смуги туману або диму за літаком противника або по шляху руху повітряних куль;
• наявність у місцях розривів боєприпасів на грунті та навколишніх предметах крапель мутнуватою рідини або нальоту порошкоподібних речовин, а також осколків і окремих частин боєприпасів;
• поява на місцевості залишків незвичайних бомб, ракет і снарядів з поршневими та іншими пристроями для створення аерозолів;
• наявність незвичайних для даної місцевості скупчень комах, кліщів і трупів гризунів поблизу місця падіння бомб або контейнерів.

В умовах застосування противником  бактеріологічної зброї не виключена  можливість появи інфекційних захворювань раніше, ніж буде встановлено факт бактеріологічного нападу, і раніше, ніж бактеріальні агенти-збудники захворювань будуть виявлені у зовнішньому середовищі. У цих умовах медична служба зобов'язана провести докладний епідеміологічне обстеження осередку захворювань, і організувати проведення необхідного комплексу протиепідемічних заходів.

Проведення екстреної  профілактики починається відразу ж після встановлення факту застосування бактеріологічної зброї або появи серед особового складу масових інфекційних захворювань невідомої етіології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні заходи захисту при радіоактивному забрудненні

Міри захисту населення при виникненні радіоактивного забруднення

Основними мірами захисту населення при виникненні радіоактивного забруднення є:

• використання колективних і індивідуальних засобів захисту;
• застосування засобів медичної профілактики;
• дотримання необхідних режимів поводження;
• евакуація;
• обмеження доступу на забруднену територію;
• виключення споживання забруднених продуктів живлення й води;
• санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруджень, території, доріг і інших об'єктів.

Для зменшення впливу РВ при надходженні сигналу «Радіаційна небезпека», необхідно захистити органи подиху від радіоактивного пилу й по можливості укритися в найближчому будинку, найкраще у власній квартирі. Увійшовши в приміщення, зняти й помістити верхній одяг у пластиковий пакет. Провести герметизацію й захист продуктів спожмвання пластиковими пакетами. Зробити запас води в закритих посудинах. При прийманні їжі промивати водою всі продукти, що витримують вплив води.

При необхідності (забруднення приміщення РВ) - захистити органи подиху наявними ЗІЗ (засоби індивідуального захисту).

Приміщення залишати тільки при гострій потребі й  на короткий час. При виході захищати органи подиху, а також застосовувати  плащі, накидки з підручних засобів, а також табельні засобу захисту шкіри.

Перебуваючи на відкритій місцевості, не знімати  ЗІЗ, уникати підняття пилу й рух  по високій траві й чагарнику, не доторкатися без потреби до сторонніх предметів. Періодично проводити  дезактивацію засобів захисту, а  також санітарне збирання відкритих частин тіла.

 

 

 

 

 

3. Дії населення при раптових повенях

 

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок  виходу з русел великих та малих  річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти у безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т. д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню. Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища, дахи будинків.

При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Про початок і порядок евакуації населення оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб'єктів господарювання повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти., маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідноситься з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього  часу, населення із небезпечних районів  евакуюються разом з майном. З  цією метою кожній родині надається  автомобільний чи інший транспорт із зазначенням його подачі.

У випадку раптових паводків попередження населення проводиться  всіма наявними технічними засобами оповіщення, з поміж яких - гучномовці і пересувні установки.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають  підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно  залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий - зайняти приміщення на горищах. При

перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації  суб'єкта господарювання слід дотримуватися  встановленого порядку, зайняти  підвищені місця. Перебуваючи у  полі при раптовому затопленні, слід зайняти підвищені місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що є під рукою або збудувати їх з колод, дощок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Безпека життєдіяльності - Атаманчук П.С/ 2011 рік.
2. Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. /2010 рік.