Торговельна марка, як об’єкт правової охорони. Одержання прав в Україні та іноземних державах

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут аерокосмічний

Кафедра машинознавства

 

 

Реферат

Дисципліна «Інтелектуальна  власність»

«Торговельна марка, як об’єкт правової охорони. Одержання прав в Україні та іноземних державах »

 

 

 

                                                                                         Студента 5-ого    курсу

Групи МЕФ 509

Казаряна Геворга

 

Київ 2012

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………….3

1. Поняття правової охорони торгової марки ……………......4

2. Класифікація торгової марки………… …………………….5

3.Об’єкти які підлягають правовій охороні як торгова марка………………………………………………………….....6

4. Порядок реєстрації прав на торгову марку ...…………......11

5. Список використаної літератури………………………..…15

 

 

 

 

 

ВСТУП

Знак для  товарів і послуг (англ. trademark) —  позначення, знак за яким товари та послуги  одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб. Такими позначеннями можуть бути слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. У Цивільному кодексі України відносно знаку для товарів і послуг вживається термін "торговельна марка" . Термін «торговельна марка» є прямим запозиченням із англійської мови. По суті термін «знак для товарів і послуг» та «торговельна марка» означають одне і те саме поняття і тому можуть вживатися як рівнозначні.

Слід зазначити, що знак для товарів і послуг є  засобом індивідуалізації товарів  та учасників господарського обігу  й, із законодавчої точки зору, є  об'єктом права інтелектуальної  власності, зокрема його деколи відносять до права промислової власності.

Далі по тексту ми будемо вживати для спрощення термін «торгова марка», для позначення поняття «знак для товарів і послуг»

 

1. Поняття правової охорони торгової марки

 

Право на торговельну марку виникає з моменту або її використання, або реєстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право на торговельну  марку виникає з моменту її або використання, або реєстрації. Право на торговельну марку, що породжується даними фактами, має одночасно винятковий і абсолютний характер. Правова   охорона надається знаку,  який  не  суперечить публічному порядку,  принципам гуманності і моралі та на  який  не поширюються підстави  для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Винятковий  характер виявляється у забороні третім особам права використовувати ідентичну або схожу торговельну марку для маркування вироблених товари (або послуги), а також введення їх в торговий оборот на тій території країни, де є охорона. Охорона торгової марки може бути придбана згідно виданим Патентним відомством охоронним документом, який діє на всій території, наприклад, України і має назву "свідоцтво на знак для товарів і послуг".

     Абсолютний  характер виявляється в тому, що охорона торгової марки  поширюється і діє на будь-яка  особа, яка недобросовісно використовує ідентичну або схожу чужу торговельну марку.

 

    З  метою ефективного управління  правами торгової марки, торговельну  марку необхідно класифікувати  за певними ознаками.

Особа, що має  відповідні права на торгову марку,може передавати їх на підставі договору іншим особам. Оскільки  право  інтелектуальної  власності на торговельну марку набуває чинності з моменту його реєстрації,  то договір  про передання виключних майнових прав на цей об'єкт хоча й виконується сторонами з моменту його підписання,  є чинним щодо  охорони  прав нового власника свідоцтва (обов'язковим для третіх осіб) з моменту його державної реєстрації.

 

2. Класифікація  торгової марки

Торгові марки можна класифікувати за багатьма критеріями. Наведемо нижче їх узагальнену класифікацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У різних джерелах користуються різними класифікаційними ознаками торгової марки. Ефективне  управління правами торговою маркою базується на застосуванні різноманітних  класифікаційних ознак торгової марки, що дозволяє визначати місце торгової марки в інформаційній системі і ролі торгової марки в процесі реалізації стратегічних та оперативних цілей підприємства.

 

 

Класифікаційна ознака	Види торгової марки
За юридичним змістом торгова марка	незареєстрована і  зареєстрована
За формою вираження торгова марка	усна;образотворча; об’ємна; комбінована; світлова,  звукова
За ступенем  відомості торгова марка	Звичайні ; відомі; загальновідомі
За кількістю  виміру	Двухмірні (пласкі); трьохмірні (об’ємні)
За розрізняльної здатністю торгова марка	сильна; слабка
За типом впливу на органи почуттів торгова марка	для слуху; для зору; для дотику; для смаку; комбінована
За кількістю і специфікою користувачів торгова марка	індивідуальна; у спільній власності; колективна; сертифікаційна
За характером використання в господарській діяльності	торгова марка,що працює; непрацююча
За джерелом походження торгова марка	власна; позикових (ліцензійна або франчайзингова)
За об'єктом використання торгова марка	товарний знак; знак обслуговування
За суб'єктом використання торгова марка	марка виробника; марка представника послуг; марка посередника
За ступенем охоплення продукції / послуг торгова марка ін..	індивідуальна для конкретного товару / послуги; індивідуальна для групи товарів / послуг; індивідуальна для всього асортименту
За територіальним охопленням торгова марка	марка регіонального  ринку; марка загальнодержавного ринку; марка міжнародного ринку
За строком отримання торгова марка	звичайна; прискорена

 

 

 

3.Об’єкти які підлягають правовій охороні як торгова марка

Право на торговельну марку виникає  з моменту її або використання, або реєстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об'єктом знака  може бути будь-яке позначення  або  будь-яка комбінація  позначень.  Такими позначеннями можуть бути,  зокрема, слова,  у тому числі власні імена,  літери,  цифри,  зображувальні елементи,   кольори  та  комбінації  кольорів,  а  також  будь-яка комбінація таких позначень.

Право власності  на знак  засвідчується  свідоцтвом.  Строк дії  свідоцтва  становить  10  років  від  дати  подання заявки до Установи  і продовжується Установою за   клопотанням   власника свідоцтва щоразу  на  10 років,  за умови сплати збору в порядку, встановленому  пунктом  2  статті   18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вiд 15.12.1993  № 3689-XII.

     Дія  свідоцтва  припиняється достроково  за умов,  викладених  у статті 18 названого Закону. Обсяг правової  охорони,   що   надається,   визначається зображенням знака та  переліком товарів і послуг,  несеними до Реєстру,  і засвідчується свідоцтвом з наведеними у  ньому  копією внесеного  до  Реєстру  зображення  знака  та  переліком товарів і послуг. Право на одержання свідоцтва у порядку,  встановленому цим Законом,    має   будь-яка   особа,   об'єднання   осіб   або   їх правонаступники.

Право на одержання  свідоцтва має заявник, заявка якого  має більш ранню дату подання  до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату  пріоритету,  за  умови,  що  вказана  заявка  не вважається  відкликаною,  не відкликана  або  за нею Установою не прийнято  рішення про відмову в реєстрації  знака,  можливості оскарження якого вичерпані.

Не можуть одержати правову охорону  
позначення, які зображують або імітують:

     державні  герби, прапори та інші державні  символи (емблеми);

     офіційні  назви держав;  
     емблеми, скорочені   або   повні   найменування   міжнародних міжурядових організацій;  
     офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;  
     нагороди та інші відзнаки.  
     Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються,  якщо на це є  згода  відповідного  компетентного органу або їх власників.

 Компетентним  органом щодо назви держави  є колегіальний орган, утворений  Установою. В Україні таким компетентним органом є іжвідомча комісія щодо погодження питань правової охорони знаків для товарів і послуг, яка утворена та затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001р. за № 151.

Також не можуть  одержати  правову  охорону також  позначення, які:

• звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
• складаються лише  з  позначень,  що  є  загальновживаними  як позначення товарів і послуг певного виду;
• складаються лише  з  позначень  чи даних,  що є описовими при використанні щодо зазначених у  заявці  товарів  і  послуг  або  у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості,  призначення,  цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
• є оманливими  або  такими,  що  можуть  ввести  в  оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
• складаються лише  з   позначень,   що   є загальновживаними символами і термінами;
• відображають лише   форму,  що  обумовлена  природним  станом товару чи необхідністю отримання технічного  результату,  або  яка надає товарові істотної цінності.

Не можуть бути зареєстровані як знаки  позначення,  які  є 

тотожними або  схожими настільки, що їх можна сплутати з:

     знаками,  раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

     знаками  інших осіб, якщо ці знаки охороняються  без реєстрації на підставі  міжнародних  договорів,  учасником   яких  є  Україна, зокрема  знаками,  визнаними  добре  відомими відповідно до статті 6  bis  Паризької  конвенції  про  охорону  промислової  власності ( 995_123 );

     фірмовими  найменуваннями,  що відомі  в   Україні  і  належать іншим   особам,  які  одержали  право   на  них  до  дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених  з  ними  товарів  і послуг;

     кваліфікованими  зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв),  що  охороняються  відповідно  до Закону   України   "Про охорону прав  на  зазначення  походження товарів" ( 752-14 ).  Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються,  знаків осіб,  які мають  право  користуватися

вказаними зазначеннями;

     знаками   відповідності      (сертифікаційними      знаками),

зареєстрованими у встановленому порядку. При цьому рід (вид) товарів,  їх призначення, умови та канали збуту,  коло  споживачів  мають  бути  враховані  саме   під   час встановлення однорідності товарів (пункт 4.3.2.5 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг)

Особливості фактичного використання знаків для товарів  і  послуг  [зовнішній  вигляд  упаковки (поза зображенням торговельної марки) товару,  ціна товару, місце виробництва, шляхи розповсюдження   тощо]   не   впливають   на  державну  реєстрацію заявленого позначення  як  торговельної  марки,  не  є  незмінними ознаками  (з огляду на динамічність підприємницької діяльності) та не  визначають  правил  використання  зареєстрованих  торговельних марок (постанова Вищого господарського суду України від 15.09.2009 N 12/371).

Використання  позначення,  схожого до ступеня  змішування із знаком,  зареєстрованим  для товарів і послуг такого ж класу,  є порушенням прав на  торговельну марку,  незважаючи  на  наявність авторського права на таке позначення. Позначення,  яке є об'єктом знака для товарів і послуг, вважається схожим  настільки,  що  його  можна  сплутати  з  іншим позначенням,  якщо воно асоціюється з ним в цілому,  незважаючи на окрему різницю елементів.

Згідно  з  приписами  Паризької  конвенції  про   охорону промислової  власності  ( 995_123 ) правова охорона  добре відомого знака поширюється також на товари і послуги,  що не  споріднені  з тими,  для  яких  знак  визнано  добре  відомим  в  Україні,  якщо використання цього знака іншою особою  стосовно  таких  товарів  і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака  і  його  інтересам,  ймовірно,  буде  завдано  шкоди  таким використанням.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

     промислові  зразки,  права на які  належать  в  Україні  іншим особам;

     назви  відомих в Україні творів науки,  літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них,  твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

     прізвища, імена,  псевдоніми  та похідні  від них,  портрети і факсиміле  відомих в Україні осіб без їх згоди.

 

4. Порядок  реєстрації права на торгову марку

Особа, яка бажає одержати свідоцтво України на знак для товарів і послуг,  подає  до   Установи заявку.

 

Подання заявки

Вимоги до складу, оформлення матеріалів і подання  заявки визначені "Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг", що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 416/2220 від 22.09.1997 р. (далі - "Правила").

  Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який приймає та здійснює розгляд і проведення експертизи заявок.