Аналіз релевантної інформації та прийняття управлінських рішень

В умовах монополістичної конкуренції зміна ціни може безпосередньо впливати на обсяг реалізації. Результат впливу ціни на обсяг реалізації називають еластичністю.

Якщо незначне збільшення ціни викликає значне зниження обсягу реалізації, то попит вважається еластичним.

Якщо зміна ціни істотно не впливає на обсяг реалізації, то попит є нееластичним.

Передбачення еластичності ціни дозволяє установити динаміку маржинального доходу, що зменшується в міру зростання обсягу реалізації. Поряд з маржинальним доходом необхідно визначити маржинальні витрати. Аналіз маржинальних витрат і доходів дозволяє установити оптимальну ціну реалізації.

На практиці досить складно точно установити взаємозв'язок між ціною реалізації і попитом.

Розглянута модель ціноутворення має істотні обмеження, що є перешкодою для її широкого застосування:

• складно визначити криву попиту і маржинальні витрати;
• не до всіх типів ринку підходить;
• не враховує усі фактори, що впливають на ціну;
• припускає тільки одну мету фірми – максимізацію прибутку.

Ціноутворення на основі витрат

Багато менеджерів визначають ціну продукції на основі її собівартості.

Для цього маються визначені причини. По-перше, компанії, що реалізують різні види продукції, не мають часу для аналізу маржинальних витрат і доходів для кожного виробу (послуги).

По-друге, навіть якщо існує можливість установлення ціни завдяки дослідженню ринку, то розрахунок ціни на основі витрат є вихідною точкою для старту.

Нарешті, собівартість продукції чи послуг визначає границю, нижче якої ціну не можна встановлювати на тривалий період.

Найбільш розповсюдженою формою ціноутворення на основі витрат є ціноутворення за принципом «витрати плюс».

Ціноутворення за принципом «витрати плюс» – це метод ціноутворення, при якому ціна реалізації визначається на основі собівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї визначеної частини прибутку (націнки).

Загальна формула ціни за принципом витрати плюс має вид:

Ціна = Витрати + Націнка   

Ціноутворення на основі вартості часу і матеріалів

Ціноутворення на основі вартості часу і матеріалів є різновидом ціноутворення за принципом «витрати плюс...».

Цей метод широко використовується в ремонтних цехах, друкарнях і фірмах, які надають професійні послуги (аудиторські, юридичні й ін.).

При цьому методі ціна послуги (замовлення} складається з двох елементів:

Ціна = Вартість часу + Матеріальні витрати  

Обмеження ціноутворення за принципом «витрати плюс»

Установлення ціни за принципом "витрати плюс" має певні обмеження, оскільки ігнорується попит, існують проблеми розподілу загальних витрат, витрати розглядаються як  стартовий рівень ціноутворення.

Ігнорування попиту може привести до помилки при ухваленні рішення. Твердження, що витрати є стартовим рівнем ціноутворення, не вірно, оскільки підприємство може понести збитки навіть у випадку, коли ціна вище собівартості.

Таке може бути, коли попит на продукцію упав нижче рівня діяльності, що був використаний для визначення суми постійних витрат на одиницю продукції.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, релевантними є всі диференціальні витрати незалежно від того, перемінні вони чи постійні.

Рішення «виробляти або купувати» – це рішення, зв'язане з розглядом існуючої альтернативи: виробляти самостійно окремі компоненти продукції (комплектуючі, деталі) чи купувати їх у зовнішніх постачальників.

Аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

– визначення релевантної виробничої собівартості компонента;

– диференціальний аналіз витрат;

– облік якісних факторів.

Якісні релевантні фактори для ухвалення рішення «виробляти або купувати» можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.

Зваживши ці фактори, компанія може відмовитися від пропозиції постачальника навіть у випадку наявності позитивних диференціальних витрат, якщо вона не має гарантій своєчасного одержання якісної продукції за стабільними цінами.

Можливості підприємства найчастіше обмежені. У зв'язку з цим менеджери повинні вирішити, які послуги є самими прибутковими.

Отже, оптимальне використання обмежених ресурсів – це рішення, спрямоване на складання виробничої програми, що забезпечить максимізацію прибутку в умовах існуючих обмежень.

Аналіз для прийняття таких рішень залежить від кількості обмежень.

При розподілі обмежених ресурсів треба брати до уваги також якісні фактори. Зокрема, якщо підприємство не забезпечить мінімальних потреб своїх клієнтів по усіх видах продукції, то воно може втратити частину своїх постійних клієнтів, що у свою чергу приведе до скорочення обсягів продажів.

Установлення ціни на продукцію чи послуги підприємства – одне з найважливіших управлінських рішень. Це також одне з важкіших рішень, оскільки приходиться враховувати багато різних факторів.

 

 

Список використаної літератури:

1.Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: навч.- методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Знання, 2011р. – 235с.

2.Аналіз вигід і витрат : Практичний посібник / Пер. з англ. С. Соколик. – К.: Основи, 2010р. – 362с.

3.Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник.-Д.-К.: Центр навчальної літератури, 2008р. – 440с.

4.Атріл П., Лейні Є.М. Управлінський облік для нефінансових менеджерів.-Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-клуб", 2010р. - 602с.

5.Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., та ін. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир, 2008р. – 457с.

6.БутинецьФ.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник / За ред.. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2009р.- 480с.

7.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-14 від 16.07.1999р.

8.Лень B.C. Управлінській облік. - К.: Знання-Прес, 2007р. – 279с.

9.Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. - Центр навчальної літератури, Київ - 2006р. – 261с.

10.Нападовська Л. Управлінський облік. - Дніпропетровськ, 2008р. – 146с.

11.Павлюк І., Організація та ведення раціонального бухгалтерського обліку нематеріальних активів.//Бухгалтерський облік і аудит. - 2009р. – 294с.

12.Сопко В.В., Бухгалтерський облік: Навч.посібник-К.: КНЕУ.-2009р. – 318с.

13.Слюсарчук Л. Вплив класифікації витрат на прийняття управлінських рішень // Облік і фінанси АПК., 2009 - №6. - 102-106с.

14.Цвєткова Н. Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття управлінських рішень // Бухгалтерський облік і аудит.-К., 2008 - №3. - 14-27с.