Види суспільно-небезпечних наслідків у складі злочину

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Інститут прокуратури  та слідства

 

Кафедра кримінального  права

 

Реєстраційний №____________

Дата_______________________

 

 

 

 

 

Курсова робота

Види суспільно-небезпечних  наслідків у складі злочину

 

 

 

Студентки 2 курсу

3 потоку 4 групи

Секачової Юлії Олегівни

 

 

 

Робота захищена»___»_________2012р.з  оцінкою»_____________»

 

 

 

Одеса-2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1Загальні поняття видів суспільно-небезпечних наслідків……

РОЗДІЛ 2   Матеріальні суспільно-небезпечні наслідки у складі злочину …………………..

РОЗДІЛ 3 Нематеріальні суспільно-небезпечні наслідки у складі злочину……………………………………….

Висновок…………………………………………………………………

Список використаних джерел та літератури ……………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

При розвитку будь-якого  суспільства велику роль відграють  врегульовані правовими нормами  правовідносини у всіх галузях життєдіяльності. Саме критерій розвинутості правових традицій свідчить про ступінь організації та ступень еволюції суспільства.

В сучасних умовах незалежності та розбудови демократичної  держави, формування громадянського суспільства  дуже важливе місце посідає проблема забезпечення правовим підґрунтям існуючі  відносини. Крім того з високими темпами  наукового прогресу та розвитком  нових сфер економічної діяльності суспільство вимагає все більш  удосконаленого та новітнього, прогресивного  правового регулювання.

Процеси глобалізації та інтеграції у світі також формують певну потребу для більш чіткого та зрозумілого розмежування регульованих правом відносин. Всі ці складові формують одну єдину проблему – визначення обсягів правомірної поведінки. Особливо це проявляється в сфері кримінального законодавства, де з появою нових видів суспільної діяльності постає гостра проблема закріпити на рівні закону протиправність дій спрямованих на обмеження чи порушення прав економічних суб’єктів, у світлі швидкого розвитку технологій. Наприклад, ще досить недавно взагалі була відсутня норма права щодо комп’ютерних злочинів, зараз це є чи не найрозповсюджуваний вид правопорушення.

Актуальність даної роботи полягає в тому, щоб проаналізувати поняття та складові такого суто юридичного поняття як злочин з метою більш  детально вивчити його природу та фактори його окреслення. Крім того слід розрізняти злочин від інших  видів правопорушень, що не тягнуть  за собою кримінальної відповідальності, але є споріднені щодо певних ознак. Тому, у світлі новітніх тенденцій  розвитку держави, формується стійка потреба  в чіткому розмежуванні норма  права.

Об’єктом даної роботи є така категорія протиправної поведінки  як злочин, його склад та визначення. Предметом дослідження будуть виступати  перш за все критерії визначення злочину, його структура та його ознаки а також співвідношення та взаємозв’язок ознак.

Метою роботи є аналіз та виокремлення особливостей поняття  злочин, особливостей його складових  та їх відмінність від інших видів  протиправної поведінки.

Виходячи з мети під  час розгляду даної тематики постають певні завдання, вирішення яких веде до більш чіткого розуміння природи  та ознак злочину, а саме:

 ·       аналіз визначення злочину та підходи щодо його формалізації;

 

·      аналіз ознак злочину, та їх відмінність від ознак інших правопорушень;

 

·       аналіз механізму поєднання ознак злочину  в єдину сукупність та природу  категорії «злочин».

Таким чином, після аналізу  можна буде дати чітку відповідь  щодо формування критеріїв віднесення поведінки до категорії злочину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  Загальні поняття видів суспільно-небезпечних  наслідків

 

Злочинні наслідки - це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах.

В. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки - це передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна  шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об'єкту посягання.

А. Міхлін вказує, що це шкода  заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Вчинювана злочином шкода  за М. Ковальовим може бути класифікована  на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні - вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; майнові - зменшення  майна, заподіяння майнових збитків; екологічні; 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків:

а) матеріальні (матеріальні  збитки, фізична шкода) та нематеріальні  наслідки (моральна шкода); б) іноді  законодавець в законі зазначає можливі  реальні наслідки.

Є. Фесенко вказує на такі види злочинних наслідків:

1) наслідки у вигляді  фізичної шкоди (смерть, ушкодження  здоров'я - див. статті 115-119, 121-125); 2) у вигляді майнової шкоди  (статті 185-190); 3) порушення нормальної  роботи транспорту або зв'язку (статті 277, 360, 283); 4) у вигляді іншої  шкоди - дезорганізації нормальної  діяльності установ (ч. 2 ст. 357).

М. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної  шкоди: 1) фізична - вбивство, тілесні  ушкодження, проведення аборту; 2) майнова - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна - приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним  прапором, приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична - підривом державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи  тощо.

Крім видів суспільно  небезпечних наслідків В. Мальцев  виділяє такі форми наслідків (в  залежності від механізму спричинення  шкоди об'єкту): 1) пов'язані з прямим посяганням на соціальну можливість (державна зрада); пов'язані з посяганням на соціальну можливість через вплив  на предмет злочину (крадіжка); пов'язані  з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб'єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість  злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в  чистому вигляді - фізична шкода  часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода - з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Тобто наслідком діяння є  передбачене кримінально-правовою нормою матеріальна або нематеріальна  шкода, яка заподіюється злочином суспільним відносинам. Ця ознака має практичне  значення у матеріальних складах  злочинів, до яких належать склади злочинів, об'єктивна сторона яких включає  наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини  вважаються закінченими з моменту  настання наслідку (вбивство, викрадення майна). Формальний склад злочину  не передбачає наслідків, як обов'язкову ознаку, злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (одержання  хабара). В деяких складах наслідок є альтернативною ознакою (посягання  на життя судді тощо може буди у  формі замаху на вбивство або у  формі вбивства).

Форми зазначення у статтях  КК - наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину різноманітні. У ряді випадків вони безпосередньо вказані  в законі (ст. 185, 115 КК), а іноді  випливають зі змісту закону. В останньому випадку висновок про обов'язковість  наслідків для того чи іншого складу злочину робиться в результаті тлумачення закону. Зустрічаються диспозиції статей, які описують і діяння, і наслідок одним терміном (напр.: ст. 194 знищення або пошкодження майна, тобто  приведення майна у непридатність  діяння, факт знищення або пошкодження - наслідок).

 

Наслідки, як ознака об'єктивної сторони складу злочину, можуть бути або підраховані, або певним чином  визначені. Наприклад, майнова шкода  визначається вартісними критеріями, шкода здоров'ю може встановлюватись  за допомогою судово-медичних критеріїв  визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, порушення нормальної роботи транспорту - у зриві графіку руху поїздів тощо. Наслідки входять в  предмет доказування по кримінальній справі, що стає можливим за умови конкретності цієї ознаки. Якщо наслідки злочину  при розслідуванні не були встановлені  або були визначені помилково, це є підставою для направлення  судом кримінальної справи на додаткове  розслідування або винесення  виправдального вироку.

Наслідком (злочинним результатом) діяння вважають передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням  суб'єкта посягання. Велике значення ця ознака має у матеріальних складах  злочинів, до яких належать склади злочинів, об'єктивна сторона яких включає  наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини  вважаються закінченими з моменту  настання наслідку (вбивство, розкрадання  майна). Формальний склад злочину  не передбачає наслідків, як обов'язкову ознаку, злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (образа, одержання  хабара). В деяких складах наслідок є альтернативною ознакою (посягання  на життя судді тощо може буди у  формі замаху на вбивство або у  формі умисного вбивства).¹

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального, майнового, особистого або фізичного характеру. До таких злочинів належать, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. Ці злочини вважаються закінченими  з моменту настання зазначених у  законі суспільно небезпечних наслідків. Так, вбивство вважається закінченим злочином, коли настала смерть потерпілого; крадіжка — коли злочинець протиправне  вилучив чуже майно і мав реальну  можливість розпорядитися ним за своїм розсудом; тілесні ушкодження — коли здоров’ю людини нанесена шкода певного ступеня тяжкості.

У злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно  небезпечного діяння, передбаченого  кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів належать, наприклад, шпигунство, одержання хабара, завідомо неправдиве повідомлення про  вчинення злочину, втеча з місць  позбавлення волі чи з-під варти, дезертирство й ін. Злочини з формальним складом також заподіюють шкоду  суспільним відносинам. Однак вони мають, як правило, нематеріальний характер. Ця шкода політична, організаційна, соціальна, моральна. Якщо при вчиненні злочину з формальним складом  фактично настали які-небудь наслідки, що перебувають за межами складу, вони не впливають на вирішення питання  про встановлення підстави кримінальної відповідальності (складу злочину й  об’єктивної сторони як його необхідного  елемента), і враховуються лише при  призначенні покарання.

Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у  вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. Більшість злочинів заподіюють реальну шкоду. Це типова ситуація. Вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство своїм наслідком  мають конкретну і реальну  шкоду, що заподіюється відповідному об'єкту кримінально-правової охорони. Разом  з тим чинне законодавство  в деяких випадках встановлює відповідальність за діяння, що не заподіюють реальної шкоди  конкретному об'єкту, однак ставлять його при цьому в небезпеку  заподіяння шкоди. Так, порушення працівником  залізничного, водного або повітряного  транспорту правил безпеки руху або  експлуатації транспорту, а також  недоброякісний ремонт транспортних засобів, залізничних колій, засобів сигналізації та зв'язку тягне за собою кримінальну  відповідальність за ч. 1 ст. 276 у разі створення такими діями небезпеки  для життя людей, настання інших  тяжких наслідків. Так само в ч. 1 ст. 135 встановлена відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Причому тут  не потрібно настання смерті особи, яку залишили без допомоги, чи настання інших тяжких наслідків (ч. З ст. 135). Подібні злочини отримали в літературі назву "делікти небезпеки" ("делікти створення небезпеки"). Тут створення небезпеки ("загроза заподіяння шкоди") зовсім не означає, що в об'єкті посягання не відбувається негативних змін. При загрозі порушується стан захищеності, безпеки суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону, порушуються безпечні умови їх функціонування. От чому в деліктах небезпеки реальність створення такої небезпеки протиправною дією чи бездіяльністю, тобто загроза заподіяння шкоди об'єктові, повинна бути встановлена як факт об'єктивної дійсності.

Таким чином, суспільно небезпечні наслідки можна визначити як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним  діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальну  небезпеку (загрозу) заподіяння такої  шкоди.²

Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для конструювання  об'єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються  в диспозицію статті Особливої частини  КК як обов'язкова ознака складу злочину, в інших - не включаються. Залежно  від цього всі злочини поділяються  на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) і  злочини з формальним складом (формальні  злочини).

Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об'єктивної сторони  яких закон (диспозиція статті КК) вимагає  встановлення не тільки діяння (дії  або бездіяльності), але й настання суспільна небезпечних наслідків.

Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявності  об'єктивної сторони яких закон вимагає  встановлення лише діяння (дії або  бездіяльності). Наслідки цих злочинів хоча і можуть іноді наставати, але  перебувають за межами складу злочину. Вони не включаються до об'єктивної сторони складу як обов'язкова ознака і їх встановлення на кваліфікацію злочину не впливає.³

Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального  характеру і наслідки нематеріального  характеру.

Законодавець користується різкими прийомами опису злочинних  наслідків. Так, при крадіжці чужого майна шкода заподіюється власності [ст. 185]. Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення  майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися  чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Тут вказується один (єдиний) наслідок, що має кримінально-правове  значення. В інших випадках у законі вказуються два і більше можливих (альтернативних) наслідків, що виступають обов'язковою ознакою складу злочину. Так, у складі руйнування або пошкодження  шляхів сполучення і транспортних засобів [ч. 1 ст. 277], в альтернативі зазначені  такі наслідки, як аварія поїзда чи судна, порушення нормальної роботи транспорту чи створення небезпеки для життя  людей або настання інших тяжких наслідків.

У деяких складах злочинів містяться вказівки на конкретні  наслідки, наприклад, смерть потерпілого  при вбивстві [ст. 115], тілесні ушкодження відповідної тяжкості в складах  злочинів, передбачених статтями 121—125. В інших статтях КК не дано чіткого  опису наслідків («тяжкі наслідки», «особливо тяжкі наслідки», «великий збиток» тощо). Отже, тут у законі застосовуються оціночні терміни і  поняття, з'ясування обсягу і змісту яких вимагає уточнення і конкретизації  по кожній справі.