Державна зрада, відмінність від шпигунства

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  работа

з предмету «Кримінальне право»

 

На тему: «Державна  зрада, відмінність від шпигунства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина 1 ст. 111 КК визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності і державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Отже, державна зрада має кілька безпосередніх об'єктів, кожен з яких складає суспільні відносини в сфері охорони зовнішньої та внутрішньої безпеки України.

Об'єктивна  сторона державної зради може виявлятися в різних формах, які вичерпним чином визначені в ч. 1 ст. 111 КК.

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Шпигунство  —друга форма державної зради — це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

Надання іноземній державі, іноземній організації  або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК).

У цій формі державна зрада  вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

Суб'єкт злочину спеціальний  — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи.

Частина 2 ст. 111 КК передбачає заохочувальну норму про звільнення від кримінальної відповідальності громадянина України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної організації чи їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив про свій зв'язок з ними та про отримання завдання.

Для застосування цієї норми потрібно встановити обов'язкову сукупність трьох умов: 1) отримання громадянином України злочинного завдання від іноземної держави, іноземної організації, їх представників; 2) невчинення жодних дій на виконання цього завдання; 3) добровільна заява органам державної влади про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією, їх представниками і про отримане завдання. Добровільною визнається заява за умови, що об'єктивно, реально особа могла виконати завдання: нездоланних перешкод не було. Мотиви добровільної заяви значення не мають (каяття чи страх перед покаранням тощо).

Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Безпосереднім об'єктом шпигунства є зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

Предметом цього злочину є відомості, що містять державну таємницю, вичерпний перелік яких міститься в Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. Згідно з цим законом державною таємницею визнається певний вид таємної інформації, що охоплює відомості в сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Ці відомості мають гриф секретності, який визначає її ступінь. Спеціальним уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

З об'єктивної сторони шпигунство може виявлятися у двох формах:

1) передачі іноземній  державі, іноземній організації  або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збиранні таких же відомостей з метою передачі іноземній державі, її організаціям або їх представникам.

Передача зазначених відомостей має місце у випадках, коли особа володіє ними і повідомляє (вручає) їх іноземній державі або її представнику (агенту). Способи передачі можуть бути різними (усно, письмово, безпосереднє ознайомлення з будь-якими матеріалами, передача по радіо, телефону, з використанням тайників, кур'єрів та ін.). Для відповідальності не має значення передаються першоджерела (наприклад, оригінали документів, креслення, зразки пального), їх копії чи лише відомості про них (зліпки, макети, опис технічних систем, будь-яких об'єктів та ін.). Тому будь-які дії, виявлені як у формі передачі в буквальному розумінні цього слова, так і у створенні умов для ознайомлення агента іншої держави з ними, підпадають під поняття передачі.

Збирання відомостей, що становлять державну таємницю, — це будь-які випадки здобуття таких відомостей (наприклад, викрадення, особисте спостереження, фотографування, підслуховування телефонних розмов та ін.). Нерідко для отримання таких відомостей використовується найскладніша сучасна техніка (спеціально обладнані літаки, кораблі або автомашини, спеціально встановлені на суші чи на морі прилади для отримання розвідувальної інформації та ін.).

Для відповідальності за ст. 114 КК важливо встановити, що відомості, які становлять державну таємницю, були передані чи збиралися для передачі саме іноземним державам, іноземним організаціям або їх представникам.

Закінченим шпигунство вважається з моменту початку  збирання зазначених відомостей або з моменту їх передачі.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, за якого особа усвідомлює, що відомості збираються або передаються іноземній державі, організації або їх представникам і що ці відомості є державною таємницею, яка не підлягає передачі. Мотиви злочину на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб'єкт злочину спеціальний — іноземець або особа без громадянства, які досягли 16-річного віку.

Шпигунство, вчинене громадянином України, кваліфікується за ст. 111 КК як державна зрада.

Частина 2 ст. 114 КК передбачає заохочувальну норму: особа звільняється від кримінальної відповідальності за шпигунство за наявності трьох умов: 1) особа припинила свою діяльність, передбачену ч. 1 ст. 114 КК; 2) добровільно повідомила органи державної влади про вчинене; 3) внаслідок цього та вжитих заходів буде відвернено заподіяння шкоди інтересам України.

 

Підводячи підсумки на підставі аналізу чинного законодавства, навчальної літератури та публікацій в періодичній пресі з питань кримінальної відповідальності за державну зраду як кримінально-каране діяння, передбачене ст. 111 КК, та її відмінність від шпигунства слід відмітити наступне:

- державна зрада це  злочинне посягання на державну  безпеку країни;

- з об’єктивної сторони  державна зрада виявляється у  таких формах, як перехід на  бік ворога в умовах воєнного  стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;

- суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку;

- суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу;

- відмінність між складом злочину у вигляді державної зради та у вигляді шпигунства полягає у суб’єкті злочину: суб’єктом державної зради може бути тільки громадянин України, навіть у разі вчинення ним злочинного діяння у формі шпигунства. За ст. 114 КК кримінально-каране діяння шпигунство вчинене тільки іноземцем чи особою без громадянства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Х.: Одіссей, 2011. –56 с.
2. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І.Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
3. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 10 вересня 2011 року).- Х.: Одіссей, 2011. – 232 с.
4. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін., за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре“, 2006. – 1184 с.
5. Кузнецов В. В., Савченко А. В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів: Навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.
6. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р.,  №3855-XII. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3855-12
7. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р.,  №2229-XII.http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12