Умови ліцензування туристичної діяльності в Україні

Міністерство освіти і науки України

Київський університет туризму, економіки і права

Реферат

з дисципліни «Технологія туристичної діяльності»

на тему:

«Умови ліцензування туристичної діяльності в Україні»

Зміст

1.      Вступ…………………………………………………………... ст. 3

2.      Умови ліцензування туроператорської та турагентської діяльності в Україні…………………………………………………………………… ст. 4 - 6

3.      Механізм ліцензування туристичних підприємств…………  ст. 7 - 12

4.      Список літератури…………………………………………….. ст. 13

Вступ

Об'єктом дослідження даної теми є сукупність туристичних підприємств які, підлягають ліцензуванню. Предметом вивчення даної проблеми є законодавчий пакет документів, що визначає необхідність дотримання правил ліцензування туристичної сфери діяльності в Україні. Дана тема є актуальною, у зв'язку з тим, що вона регулює та підвищує якість надання туристичних послуг, забезпечення захисту прав і інтересів громадян, сприяє охороні навколишнього середовища, зростанню рівня обслуговування.

              У першому пункті описується всі ліцензійні умови, які є необхідними для управління туристичною діяльністю або створення нового туристичного підприємства згідно Законодавчої бази України.

За допомогою другого пункту ми можемо прослідкувати, як проходить механізм ліцензування туристичних підприємств. Саме в цьому розділі розкриваються такі компоненти, що стосуються туристичної діяльності: які органи і служби регулюють систему ліцензування в Україні; які основні правила та порядок проходження ліцензування туристичних підприємств, як здійснюється контроль за діяльністю туристичних підприємств.

1. Умови ліцензування туроператорської та турагентської діяльності в Україні

Діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню.
           В законі України "Про туризм" записано, що ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства, бюро подорожей, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форм власності і фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами чи положеннями.
           На сьогоднішній день питання ліцензування туристичної діяльності регулюються Законом України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-Ш, який набрав чинності з 21 жовтня 2000 року.

Таким чином, згідно з оновленим законодавством, ліцензуванню підлягають наступні види туристичної діяльності:

- організація іноземного туризму;
- організація внутрішнього туризму;
- організація зарубіжного туризму;
- екскурсійна діяльність

Міністерством культури і туризму України розроблені ліцензійні умови провадження тур операторської та турагентської діяльності. Ці умови розроблені відповідно до Законів України “Про  ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про  туризм”, “Про захист прав споживачів”, постанови Кабінету Міністрів України  від 14.11.2000 № 1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”, постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”.

Ці Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, які провадять туроператорську та турагентську діяльність і отримали відповідну ліцензію.

Туроператор і турагент повинні дотримуватися таких основних  вимог:

1. Провадити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності відповідної ліцензії.

2. Залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам, що визначені цими Ліцензійними умовами, а у випадках, визначених чинним законодавством України, мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу.

3. Виконувати вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля.

4. Туроператор і турагент повинні вести облікову та іншу, визначену чинним законодавством України, документацію та звітність

5. Відшкодовувати в установленому чинним законодавством України порядку збитки, завдані туристам, іншим особам та довкіллю.

6. З метою забезпечення прав та законних інтересів громадян–споживачів туристичних послуг туроператор і турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами у розмірах, установлених статтею 15 Закону України “Про туризм”.

6.1. Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20 000 євро.

6.2 Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в’їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10 000 євро.

6.3 Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж  2000 євро.

7. Правовідносини сторін щодо гарантії регулюються нормами Цивільного, Господарського кодексів України, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” тощо.

         8. Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується туроператором (турагентом) на основі угод із страховиками, які мають необхідну ліцензію, за умови письмової заяви туриста і за ціною не вищою, ніж середня ціна на ринку.

9.  Туроператор і турагент повинні мати службове приміщення (офіс)

10. Туроператор і тур агент повинні укладати договори з туристами, партнерами-постачальниками послуг та між собою

11. Туроператор і турагент повинні надавати туристам необхідну та достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового та митного режиму, перетину державного кордону та іншу інформацію, передбачену чинним законодавством України.

12. Туроператор установлює ціну на туристичні послуги, точно виконує програму туристичного обслуговування та надає своєчасну інформацію (туристам або турагентам) про всі зміни, що вносяться до програми туристичного обслуговування.

2. Механізм ліцензування туристичних підприємств

Ліцензування туристичних підприємств в Україні здійснюють такі органи державної влади:

                  Кабінет Міністрів України;

                  спеціально уповноважений орган із питань ліцензування;

                  органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи, які повинні проводити ліцензування певних видів господарської діяльності.

           У відповідності до статті 13 Закону про туризм, ліцензії на здійснення туристичної діяльності видаються Державним комітетом України по туризму строком на 5 років.
Окрім цього, в статті 13 Закону про туризм вказано, що право видачі ліцензії може бути делеговано місцевим органам виконавчої влади в галузі туризму.
Для отримання ліцензії у відповідні органи подаються документи згідно із Законом про ліцензування. А саме:
- заява встановленого зразка про видачу ліцензії, в якій мають бути наступні дані, про суб'єкт господарювання, вид господарської діяльності, на здійснення якої заявник має намір отримати ліцензію;
- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, завірена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
             Органу ліцензування заборонено вимагати інші документи, не передбачені законодавством України. Орган ліцензування повинен прийняти рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі в термін не пізніше 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензій та документів, доданих до заяви. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі направляється заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у доку­ментах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочих дні з дня надходження документу, який підтверджує оплату за видачу ліцензії. Оплата за ліцензію повинна бути внесена після прийняття рішення про видачу ліцензії. В разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний впродовж десяти робочих днів подати в орган ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом із ліцензією, яку необхідно переоформити, і відповідні документи або їх нотаріально завірені копії, що підтверджують вказані зміни.

Підставою для переоформлення ліцензії є:
- зміна назви юридичної особи або прізвища, ім'я та по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
- зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

- зміни, пов'язані з розширенням певних видів ліцензійної діяльності.
           Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадити­муть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провад­ження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазна­чених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

В разі втрати чи пошкодження ліцензії суб'єкту господарювання може бути виданий дублікат. Порядок видачі дублікату такий же як і порядок переоформлення.
          Розмір оплати за ліцензію встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1755 від 29.11.2000 р.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в поряд­ку, встановленому цим Законом. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та за­свідчується печаткою цього органу.

У ліцензії зазначаються:

      найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

      вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

      найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

      ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної осо­би - платника податків та інших обов'язкових платежів;

      місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єк­та підприємницької діяльності;

      дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

      строк дії ліцензії;

      посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

      дата видачі ліцензії;

      наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

Контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в рамках своїх повноважень, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу в рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування тільки на основі надходження до них в письмовій формі повідомлення про порушення ліцензійних умов, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
        Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для перевірки документи і забезпечує умови для її проведення. За результатами перевірки складається акт у двох екземплярах, один з яких залишається керівнику підприємства, що перевіряється, другий передається в орган, що здійснював перевірку.
       Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складення акту перевірки порушень ліцензійних умов видає наказ про усунення недоліків або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Згідно із Законом про ліцензування, ліцензія може бути анульована на основі:
- заяви ліцензіата про ануляцію ліцензії;
- акту про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
- рішення про відміну державної реєстрації суб'єкта господарювання;
- нотаріально завіреної копії свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
- акту про виявлення неправдивих даних у документах, наданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії;
- акту про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;
- акту про встановлення факту ненадання інформації про зміну даних, вказаних у документах, які додавались до заяви на видачу ліцензії;
- акту про невиконання наказу про усунення порушень ліцензійних умов;
- нездатності ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для туристичної діяльності.
               Рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування протягом десяти робочих днів і направляється ліцензіату. Якщо анулювання ліцензії пов'язане з порушенням ліцензійних вимог Закону про ліцензування, то нову ліцензію суб'єкт господарювання зможе отримати не раніше ніж через рік.
               Законом про ліцензування встановлено, що прийняття рішення про анулювання відбувається з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дати його прийняття. Ліцензіат має право оскаржити рішення про анулювання ліцензії шляхом подання скарги в експертно-апеляційну раду.
             Умови і правила здійснення туристичної діяльності затверджені інструкцією про умови і правила здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного і зарубіжного туризму і контролю за їх дотриманням, затверджені наказом Ліцензійної палати України і Державним комітетом України по туризму від 12.01.99 р. № 5/1. Що стосується правил організації внутрішнього туризму, то старі вратили силу, а нові тільки розробляються у зв'язку з поновленням ліцензування всіх видів туристичних послуг. До затвердження таких нормативних документів необхідно керуватись положеннями Інструкції №5/1.