Туристична Україна на міжнародних виставках

        Туристична Україна на міжнародних виставках

Туристична Україна на міжнародних виставках

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Туристичний потенціал України: сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку …………………………………………………………………..5
Туристичний потенціал України…………………………………………………....5
1 Перспективи розвитку туризму в Україні……………………………………….11
Розділ 2. Туристична Україна на міжнародних виставках…………………………..16
2.1 Характеристика основних світових туристичних виставок…………………..…16
2.2 Туристична Україна на міжнародних виставках……..…………………………..19
Висновки…………………………………………………….…………………………26
Список використаних джерел…………………………………….…………………..28
 
Вступ


Актуальність дослідження. Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Не дивлячись на всі політичні і соціально-економічні проблеми останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного і і місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку і оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурним спадком і сучасністю нашого народу і держави.
До світового ринку туристичних послуг все активніше залучається і Україна, яка стала самостійним суб’єктом міжнародних економічних відносин всього півтора десятиріччя тому назад і для якої міжнародний туризм є досить молодою галуззю, що знаходиться на етапі становлення, але має цілком реальні можливості та умови для нарощення свого потенціалу, зокрема, завдяки наявності в країні унікальних природно-рекреаційних ресурсів, історико-культурних пам’яток, багатої флори та фауни, зон різноманітних форм відпочинку. Уже сьогодні народжуються нові туристичні послуги – професійний бізнес-туризм, спортивний, пригодницький (екстремальний), екологічний туризм тощо. Особливо перспективним видається розвиток в Україні найновітніших видів туризму, передусім – зеленого та пригодницького, широкі можливості для розвитку яких є в провідних рекреаційних регіонах України – Кримському та Карпатському. 
У 1997 р. Україну прийнято дійсним членом до Все¬світньої туристичної організації (ВТО), а у вересні 1999 р. на 13-й Генеральній асамблеї ВТО у м. Сантьяго (Чилі) об¬рано до керівного органу ВТО — Виконавчої ради.
Вступ України до ВТО поклав на неї зобов'язання вико¬нувати рішення генеральних асамблей і конференцій цієї між¬народної організації. Членство України у ВТО, можливість набувати практичного й теоретичного досвіду у сфері туризму розвинених туристичних держав мають сприяти піднесенню рівня внутрішніх туристичних послуг в країні і формуван¬ню позитивного міжнародного туристичного іміджу нашої дер¬жави.
Питанням розвитку світового та вітчизняного ринків туристичних послуг присвячені наукові дослідження і публікації багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких слід виділити праці українських авторів – О.Бейдика, Л.Гонтаржевської, Ю.Забалдіної, Р.Заблоцької, В.Кифяка, О.Любіцевої, Г.Михайліченко, Р.Росохи, А.Румянцева, Т.Сокол, С.Соколенка, Д.Стеченка, Т.Ткаченко та ін., російських фахівців – А.Александрової, І.Балабанова, В.Гуляєва, І.Зоріна, В.Квартальнова, В.Сеніна, А.Чудновського та ін., а також західних дослідників – Р.Бартона, Д.Боуена, Р.Бpаймеpа, Г.Гана, Ф.Котлера, А.Маршала, Д.Мейкенза та ін
Мета і завдання дослідження. Метоюдослідження є розгляд участі туристичної України в міжнародних виставках.
 Відповідно до мети дослідження, в роботі поставлено наступні конкретні завдання:
Розглянути туристичний потенціал України
- Оцінити місце та роль України на міжнародному ринку туристичних послуг та виявити проблеми на шляху формування національної конкурентоспроможної туристичної галузі;
- обґрунтувати організаційно-економічний механізм вдосконалення національного ринку туристичних послуг та шляхи його конвергенції зі світовим;
Об’єктом дослідження є участь України в міжнародних виставках.
Предметом дослідження є структурно-функціональні фактори розвитку міжнародного ринку туристичних послуг в сучасних умовах.
Методи дослідження. Досягнення мети і вирішення завдань дослідження зумовило необхідність використання широкого набору методів: порівняльні, аналітичні, діалектичні.
 




Розділ 1. Туристичний потенціал України: сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку 

1.1 Туристичний потенціал України


Україна являє собою унікальний комплекс історичних, культурних та природних пам'яток і має значні рекреаційні можливості, що сформувались завдяки географічному положенню та історичному розвитку нашої держави. Важливою особливістю туристичного потенціалу нашої країни також є те, що Україна поєднує в собі красу степової та лісної природних зон, а також гірські пейзажі.
Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. 
Національний туристичний ринок України належить до реформованого типу і є ринком країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до макрорегіональних (європейських) стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному процесі і переважанням експорту туристичних послуг. 
Туризм, згідно Закону України «Про туризм» (1995р.) визнаний одним з пріоритетних напрямків розвитку господарства країни, що визначає державну увагу і проведення стимулюючої державної туристичної політики, спрямованої на розбудову індустрії туризму відповідно до європейських стандартів. Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму країни знаходиться в стадії перманентного реформування, що значно ускладнює проведення послідовної туристичної політики і не стимулює розвиток інвестиційного процесу. Державну туристичну політику на ринках міжнародного та внутрішнього туризму впроваджує Державна туристична адміністрація України шляхом координації інтересів державних і місцевих органів влади, некомерційних організацій та комерційних суб’єктів ринку. Розбудовується система підготовки кадрів для туризму і координуються зусилля в цьому напрям. 
Функціонально-господарська підсистема характеризується інтеграційними процесами в межах видових та територіальних структур. Видова реструктуризація та диверсифікація, підкріплені конкуренцією суб’єктів видових та територіальних субринків, закріплюються в територіальній структурі формуванням точкових елементів різного типу. Кількісне зростання цих елементів веде до територіальної дифузії туристичної діяльності і формування місцевих територіальних ринків різного типу, спеціалізації та масштабів. Більшість цих ринків є моноцентричними, сформованими зв′язками точкових елементів з туристичним вузлом. В ареальних елементах територіальної структури з визначеною туристсько-рекреаційною спеціалізацією формуються поліцентричні місцеві ринки (Кримські, Передкарпатські та Закарпатські курорти). Сфера гостинності індустрії туризму країни характеризується процесами перебудови на ринкових засадах, які позначились зміною форм власності, скороченням виробничих потужностей та чисельності зайнятих. Конкуренція на внутрішньому та потреба виходу на міжнародний туристичний ринок обумовлюють оновлення матеріально-технічної бази відповідно до європейських стандартів, кадрового складу та посилення уваги до маркетингових механізмів ринкової діяльності. Реструктуризація готельного та санаторно-курортного господарства проявляється у зростаючій сегментованості відповідних ринків. У готельному господарстві це призвело до перерозподілу підприємств розміщення різного типу і позначилось процесами територіальної концентрації готельного господарства в туристичних центрах, вузлах та курортних зонах. Найпопулярнішими туристичними вузлами країни залишаються Київ, Ялта, Одеса, Львів, зростає популярність Дніпропетровська та Донецька. Наявна територіальна диференціація готельного господарства в розрізі адміністративних областей має незначні варіаційні відміни, хоча помітною залишається значна диспропорція між міською та сільською місцевістю. Високим рівнем розвитку готельної мережі вирізняються м.Київ, АР Крим (міста Південного узбережжя та Севастополь), Одеська, Волинська, Закарпатська області. Найнижчі показники мають Кіровоградська та Луганська області.
Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реціпієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об′єктивне соціально-економічне підґрунтя.
Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об′єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але в міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон′юнктури, де імідж України залишається ще невизначеним. 
Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає.
 
Рис. 1. Динамика розвитку туризму в Україні 2003-2008 р.р

Окремі регіони України є дуже привабливими для туристів, зокрема для іноземних. Про це свідчить динаміка відвідання України іноземними туристами, кількість яких збільшилась у 4 рази за останні 7 років. Більша частина в'їздних туристів припадає на певні регіони, а саме: АР Крим (29%, з них 9% належать Севастополю), Київ (25%) та Одеська область (15%). На мою думку, проблему розвитку туристичної галузі в Україні необхідно розглянути як загальнодержавну справу. На це існує ряд вагомих причин, актуальних саме для нашої держави: 
Україна має значний різносторонній туристичний потенціал; туризм сприятиме надходженню валюти в країну, отже і поповненню Держбюджету; • туризм пов'язаний з багатьма іншими галузями економіки, тому розвиток цієї індустрії покличе за собою розвиток багатьох супутних галузей; • розвиток туризму в регіонах спричинить збільшення доходів місцевих бюджетів, що призведе до покращання рівня життя населення, зростання інтересу до продукції місцевої промисловості, покращання кон'юнктури в будівництві та інфраструктури в регіоні в цілому. 
Пріоритетним напрямком туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як ваговитий чинник поповнення валютними вступами державної казни і створення додаткових робочих місць. Нині Україна має більше 4,5 тис. закладів розміщення туристів для відпочивальників на 620 тис. місць, але вони вимагають модернізації і реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримка в належному стані вимагають і рекреаційна зона, пам'ятки культури і архітектури України, інші об'єкти туристичних і екскурсійних послуг.
Формування національного туристичного продукту грунтується переважно на визначених туристсько-рекреаційних ресурсах з елементами інновацій і є класичним поєднанням природних і культурно-історичних ресурсів, посилене етно-релігійною самобутністю регіонів країни. 
На початок 2008 року в Україні налічувалися 602 території і об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: 4 біосферних і 16 природних заповідників, 11 національних природних парків, 303 заповідники, 137 пам'ятників природи, 17 ботанічних садів, 19 дендрологічних парків, 7 зоологічних парків, 88 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, загальна площа яких складає 1402,7 тис. га, або близько половини від всієї площі природно-заповідного фонду і 2,3% площ України. З цієї площі близько 540 тис. га (19% від загальної площі природно-заповідного фонду або 0,9% від площі країни) це землі, надані природно-заповідним установам в постійне користування[11]. 
Площі територій і об'єктів загальнодержавного значення окремих категорій в природно-заповідному фонді розподіляються таким чином: біосферні заповідники – 15,7%, природні заповідники – 11,4%, національні природні парки – 46,5%, заповідники – 25,4%, пам'ятники природи – 0,4%, ботанічні сади – 0,1%, зоологічні парки – 0,01%, дендрологічні парки – 0,09% і парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва – 0,4%.
Понад усе об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавне значення підпорядковане Державному комітету лісового господарства – 279 об'єктів (25% площ), Міністерства природи – 19 об'єктів (41%) і Національною Академія наук України – 14 об'єктів (11%)[11].
Заповідні території в межах України існують в кожній крупній природній зоні в багатьох регіонах країни. У зоні змішаних лісів розташований Поліський і Рівненський природні заповідники, а також Шацкий і Деснянсько-старогут-ський національні природні парки.
Первозданна природа лісостепової зони охороняється і досліджується в межах природних заповідників – Канівського, Медобори і Расточье, а також національних природних парків – Подільські Товтри, Святі Гори і Яворовського.
Особливо високою концентрацією об'єктів природоохоронного фонду найвищого загальнодержавного значення відрізняються гірські і предгірні регіони України. У районі Українських Карпат функціонують Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник Горгани і ціла серія національних природних парків – Карпатський, Синевір, Віжніцкий, Ськольовськие Беськиди і Ужанський. 
На території рекреаційної зони України, що відвіку склалася, – Кримського півострова, природоохоронну і наукову діяльність здійснюють в природних заповідниках – Кримському, Ялтинському гірничо-лісовому, Мисі Мартьян, Карадагськом, Казантіпськом і Опукськом.
Згідно чинному в Україні законодавству на території біосферних заповідників і національних природних парків згідно їх функціональному зонуванню встановлюється диференційований режим охорони. Біосферні заповідники України мають площі більше 30 тис. га. Близько половини їх території виділена під заповідну зону, 5% – займає зона регульованого заповідного режиму, 26% – буферна зона і 19% – зона антропогенних ландшафтів[11].
Більшість природних заповідників (60%) займають площі в інтервалі від 1 до 10 тис. га. Для природних заповідників українським законодавством не передбачено функціональне зонування території. У їх межах можуть виділятися земельні (господарські) ділянки для задоволення потреб установ і їх працівників в сінокосах, випасах, городах і паливі. Для 16 природних заповідників України загальна площа таких ділянок складає 462,5 га, а на всій іншій їх території встановлений заповідний режим.
Більшість національних природних парків (60%) мають площі більше 25 тис. га. Їх загальна територія розподілена на функціональні зони таким чином: заповідна зона – 14%, регульованій рекреації – 23%, стаціонарній рекреації – 1%, а господарська зона займає близько 62%.
Національні природні парки в основному доповнюють характеристику унікальної української природи і в значній мірі призначені для рекреації і знайомства жителів країни з її видатною природною спадщиною.
Туристична політика України на ринку міжнародного туризму базується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни як країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування.
Розвиток внутрішнього туризму визначено Державною програмою розвитку туризму до 2010 р. як пріоритетний напрям туристичної діяльності і за останні три роки намітилась тенденція до зростання внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності

1.2 Перспективи розвитку туризму в Україні



Криза зачепила туристичну індустрію не тільки в національному, але і світовому масштабі. По даним Всесвітньої туристичної організації більшість регіонів миру в другій половині 2008 р. демонстрували падіння темпів зростання міжнародного туризму. Турістічній ринок увійшов до кризи раніше інших галузей. Вже з червня 2008 р. почалася стагнація, а на деяких напрямах спостерігалося зниження турпотока.  
Саме високий рівень глобалізації економіки, що з'явилася наслідком стрибкоподібного підвищення конкуренції на ринках туристичних послуг, дефіциту фінансових, сировинних і інших ресурсів, а також світова економічна криза обусловлює актуальність участі сучасних туристичних фірм в інтеграційних процесах, які є злиттям капіталу в цілях найбільш ефективного використання наявних ресурсів, своєчасного їх поповнення і збільшення прибутку, а також досягнення довгострокових стратегічних цілей.
Процес інтеграції в туристичних підприємств найбільш актуальний в сучасних умовах. Це пояснюється тим, що туризм сьогодні – одна з найдинамічніших галузей економіки в світі, яка включає найрізноманітніші сфери послуг. У ринкових умовах, що склалися, а також в умовах світової економічної кризи підприємству (у тому числі і туристичному) важко вижити поодинці.
У зв'язку з цим, пояснюється необхідність і актуальність процесу інтеграції туристичних підприємств в сучасних умовах. 
Ринкові відносини, що складаються, у вітчизняному економічному просторі стимулюють можливості відходу від традиційного управління підприємством, обумовлюють неминучість і економічну доцільність переходу від управління як такого до менеджменту і маркетингу, вимагають створення системи ефективних алгоритмів ухвалення управлінських рішень з урахуванням зміни ринкової кон'юнктури, а також за допомогою інтеграції туристичних підприємств [5, с. 12]. 
Сучасна економічна ситуація лише змусила переглянути прогнози на розвиток світового туризму. При всій корекції цифр вони все одно залишаються із знаком «плюс». Замість 10-процентного зростання очікується лише 5-7-процентне збільшення. І якщо в 2007 р. було зафіксовано близько 900 млн міжнародних туристичних прибытий, то до 2010 р. прогнозується зростання до 1,1 млрд, а до 2020 р. – до 1,6 млрд. Прогнозна динаміка міжнародних прибытий показана на рис. 1 [10, с. 93]

 
Рис. 1.1 Прогнозна динаміка міжнародних прибитій

Розглядаючи полягання туристичної галузі в Україні, перш за все, необхідно відзначити її сприятливі умови і багаті, рекреаційні і бальнеологічні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні пейзажі, чудові ландшафти, національні парки, заповідники і заповідники, мінеральні і термальні води, грязьові джерела створюють всі передумови для формування в Україні високорозвинутого, конкурентоздатного рекреаційно-туристичного комплексу [11, с. 27].
Проте наявний ресурсний потенціал практично не використовується, а стан і результативність розвитку туризму не тільки відстає від передових країн світу, але і не відповідає вимогам сучасного суспільства, що є потенційним рівноправним членом європейського і світового співтовариств. 
Ситуація, що склалася, пояснюється неконкурентоспроможністю більшості українських підприємств і організацій туристичної сфери, яка все більшою мірою виявляється на тлі процесів глобалізації і пов'язаної з нею лібералізації відносин між країнами, а також світовою фінансовою кризою [3, с. 21].
Дослідження по внеску туристичної галузі у внутрішній валовий продукт (ВВП) України, Росії, ЄС і регіонів миру представлений в табл. 1.1
 Таблиця .1.1
Внесок у ВВП туристичної галузі в 2007 і 2016 рр. % [5, с. 18]

 ВВП,
2007 рік ВВП+ сопряжні галузі, 2007 ВВП,
2016 рік ВВП+ сопряжні галузі, 2016
Світ 3,6 10,3 3,7 10,9
ЕС 3,9 10,9 4,1 12
Ровія 1,5 7,8 1,6 9,1
Україна 0,98 6,78 1,1 7,88


Таким чином, ми бачимо, що прогноз зростання ВВП не утішливий і падіння ВВП в 2016 році порівняно з 2007роком може скласти 2,5 разу. Із-за світової фінансової кризи скорочується об'єм інвестицій в розвиток туристської інфраструктури. Фахівці Усесвітньої туристичної організації вважають, що наслідки фінансової кризи в туристичному бізнесі найяскравіше виявляться в травні-липні 2009 р. У Україні в 2010 р. прогнозується скорочення числа туроператорів в 5 разів, що пов'язане із зменшенням платоспроможного сегменту споживачів [4, с. 30].
Конкурентоспроможність і ефективність роботи української сфери туристичних послуг не може бути забезпечена без урахування тенденцій глобалізації і міжнародної інтеграції підприємств туристичної індустрії, що склалися в світі.
Стратегія її розвитку повинна орієнтуватися як на максимальне використання наявного туристсько-рекреаційного потенціалу, так і на додаткові можливості зростання ефективності, що відкриваються в умовах глобалізації і міжнародної інтеграції.
Вітчизняні туристичні підприємства, стикаючись з проблемами забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, а також світовою фінансовою кризою, не використовують вироблений зарубіжними туристичними фірмами досвід в області інтеграційних процесів [7, с. 314].
Аналіз показав, що на сьогоднішній день існує перша і єдина Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ), яка є неприбутковим добровільним недержавним об'єднанням підприємств і організацій, які здійснюють діяльність в туристичній сфері, створену з метою сприяння розвитку всіх видів туризму в Україні, гармонізації відносин між державними органами і суб'єктами туристичної діяльності, забезпечення захисту має рацію і представництва загальних інтересів суб'єктів туристичної діяльності в державних органах, органах місцевого самоврядування.
Сьогодні Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ) об'єднує вісім вітчизняних туроператорів – «Агентство «Пан-укрейн», «Вояж-Київ», «Кандагар», «САМ», «ТЕЗ Тур», «Туртесс Тревел», «Проланд», загальна частка яких на туристичному ринку оцінюється близько 70 % у виїзному і понад 30 % у внутрішньому туризмі [12, с. 62].
Дані підприємства об'єдналися з метою створення дієвої організації, здатної налагодити ефективну співпрацю з органами державної влади і місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, і сформувати сприятливі умови для діяльності туристичних компаній, удосконалення законодавчої бази вітчизняної туристичної сфери і забезпечити, на цій основі, створення широких можливостей для задоволення потреб вітчизняних і іноземних туристів.
Досягнення цієї мети є можливим лише за умови усвідомлення всіма учасниками туристичної діяльності, і в першу чергу, органами державної влади і місцевого самоврядування, ролі і місця туризму в забезпеченні якості життя населення, постійному соціально-економічному розвитку країни. Саме тому одним з основних напрямів діяльності Асоціації є широка інформаційна і просвітницька діяльність. Зокрема, АЛТУ планує створення прес-центру і Інтернет-порталу, видання і розповсюдження спеціалізованого дайджеста по актуальних проблемах розвитку туристичного ринку і діяльності туристичних компаній, регулярне проведення прес-конференцій, громадських обговорень, круглих столів і тому подібне 
Формування галузевих інтеграційних і партнерських об'єднань, у тому числі і АЛТУ, служить необхідним, але недостатньою умовою для забезпечення ефективного функціонування туристичної галузі в умовах світової фінансової кризи [6].
У сучасних умовах суб'єктам туристичної діяльності потрібно усвідомити необхідність і ефективність подібних об'єднань для вирішення загальних проблем, що виникають в період несприятливих етапів розвитку економіки.
Таким чином, можна зробити висновок, туристична політика України на ринку міжнародного туризму базується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни як країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування.

 
 
Розділ 2. Туристична Україна на міжнародних виставках

2.1 Характеристика основних світових туристичних виставок

З метою підвищення ефективності туристської галузі України, поліпшення просування національного туристського продукту на світовому ринку, проведення широкомасштабної та комплексної реклами туристського потенціалу, залучення туристів до країни, підвищення іміджу й авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, інтеграції нашої країни в європейську спільноту, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристських ресурсів, розбудови інфраструктури, залучення до світового інформаційного простору, визначення передового досвіду організації туристської діяльності розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва.
Один з них розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні, зокрема в основних туристських центрах: Міжнародного туристського салону "Україна" в Києві, Міжнародного туристського ярмарку "Крим. Курорти. Туризм" в Ялті, Міжнародного туристського ярмарку-виставки "Чорноморська Одіссея. Туризм. Відпочинок. Здоров'я" в Одесі, Міжнародного туристського салону в Харкові, Міжнародної туристської виставки "ТурЕкспо" у Львові, Міжнародного туристського ярмарку "Турконтакт" в Ужгороді; забезпечення планомірної та систематичної участі українських туристських підприємств у провідних зарубіжних міжнародних виставках: "ІТВ" у Берліні, "WTM" у Лондоні, "Fitur" у Мадриді, "МІТТ" у Москві, "ЕХРО-2000" у Ганновері.
Велике значення для збільшення притоку туристів має просування обласного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках. Це завдання реалізовувалося через участь представництва області у всеукраїнських та міжнародних туристичних заходах. Цього року туристичний продукт області був представлений майже у двадцяти всеукраїнських та міжнародних асамблеях, ярмарках, виставках, форумах, конференціях, салонах.
 Мова піде про п'ятірку найвідоміших і значиміших на даний момент виставках туристичної сфери.
The International Tourism Bourse (ITB), проходіт в Берліні, на початку березня. ITB – найбільша туристична виставка в світі, заснована ще в 1966 році. Зараз ITB мається в своєму розпорядженні в 26 павільйонах загальною площею 150 000 квадратних метрів. Кількість візитерів – більше 100 000 чоловік. На виставці 2008 років будуть представлено більше 9 000 компаній туристичного бізнесу: туроператори, готелі, системи бронювання, курорти, авіалінії, компанії по оренді автомобілів і інші представники інші представники сфери туристичних і супутніх ним послуг. Не дивлячись на свої масштаби, ITB чітко структурована. Виставкові павільйони розділені за географічним принципом, а також по маркетингових сегментах. Для готелю це швидше іміджева виставка. Контакти тут напрацьовують туристичні компанії, а представники готелів роздають матеріали, тарифи, спеціальні пропозиції. Працюють на імідж. Але, як мовиться, якщо ви не берете участь в ITB, ви – ще новачок в туристичному бізнесі.
The Moscow International Travel & Tourism exhibition (MITT), Москва, Міжнародна виставка MITT «Подорожі і туризм» — головна туристична виставка Росії. Виставка MITT є третьою по величині серед туристичних виставок світу. Традиційно виставка проходіт в Експоцентрі на Червоній Пресне. \ Щорік у виставці MITT беруть участь близько 3 000 компаній з 118 країн і регіонів світу. Загальна кількість відвідувачів виставки – понад 100 000 чоловік.
Професіонали українського готельного бізнесу знають, що без виставки MITT не обійтися. Російські туристи і бізнесмени складають значну частину в сегменті клієнтів готелю. По-перше, немає мовного бар'єру. По-друге, між Росією і Україною немає візового режиму. По-третє, для російських туристів відпочивати в Україні недорого, а для бізнесменів тут відкриті безмежні можливості. Тому чи варто сумніватися, що російський ринок дуже важливий для українського підприємства, що працює в туристичному бізнесі.
The Ukraine International Travel & Tourism exhibition (UITT), Київ В Україні виставка UITT зарекомендувала себе на високому професійному рівні і є провідною туристичною виставкою міжнародного масштабу. Експозиція UITT 2007 зайняла 11 050 квадратних метрів. Значущість виставки з кожним роком зростає: у UITT 2007 взяли участь рекордна кількість експонентів - більше 850 компаній з 58 країн світу. Виставку відвідало більше 25 000 фахівців.
Виставка проходіт в Міжнародному Виставковому Центрі (МВЦ), який включає три павільйони загальною площею 58 000 квадратних метрів. Це найбільша туристична виставка в Україні. Тут, окрім міжнародних партнерів, ви знайдете партнерів і в регіонах України. Це також і можливість поспілкуватися з професіоналами туристичної сфери нашої країни, постежити за тенденціями на внутрішньому ринку і набратися досвіду.
World Travel Market (WTM), Лондон. Організатори: “Reed Travel Exhibitions”. Сайт виставки: www.wtmlondon.com. Виставка проходіт в павільйоні Exel і займає більше 42 000 кв. метрів. У 2007 році у виставку відвідало понад 48 000 чоловік. Серед них: члени клубу Meridian, професіонали туристичної сфери, преса, експоненти. На виставці було представлено 197 країн і регіонів світу.
Для готелю це також більше іміджева виставка. Для туристичних компаній поле діяльності декілька ширше. Тут згодяться як туристичні і екскурсійні тури по Україні, так і спеціальні пропозиції по розміщенню бізнесменів.
 The Global Meetings and Incentives Exhibition (EIBTM)*, Барселона
EIBTM - це лідируюча виставка, яка присвячена конференц-індустрії, інсентів і бізнесу-туризму. Виставка по моделі «від бізнесу до бізнесу». Тут немає натовпів відвідувачів і студентів. Тут приходять лише професіонали. І зустрічі з ними у вас призначені ще задовго до початку виставки. Організатори видають розклад зустрічей на кожен день виставки. При підготовці до цієї виставки поважно вести щоденник на сайті EIBTM, який надається кожному екзібітору, призначати зустрічі, активно працювати і тоді виставка буде дуже і дуже плідною для компанії.
EIBTM дуже корисна готелям з багатою конференц-базою і туристичним компаніям, що мають вже напрацьовані інсентів-програмі. Поважно розробити спеціальні пакети, пропозиції, щоб ваша ціна була найкращою, а пропозиція – найвигіднішим. На цю виставку не потрібно багато рекламних матеріалів.
Загальна кількість відвідувачів в 2007 році склала 7 218 чоловік. З них 3 326 баєров, 3 892 комерційних представників і преса.
 Хотілося б також відзначити виставки, без яких картина буде неповною. 
 JATA WTF (Токіо) – виставка унікальна, перш за все тим, що японський ринок ще не досить вивчений нашими туроператорами і є широким полем для діяльності.
COTTM (Пекін) – є строго профільним заходом, направлена на внутрішній туризм. СОТТМ проходіт по моделі від бізнесу до бізнесу і надає можливість для професійного діалогу з більш ніж 2 000 туроператорами КНР. На сьогоднішній день китайський ринок вважається найперспективнішим ринком в світі.
 IMEX (Франкфурт) – дуже сильно набирає звороти останнім часом. Орієнтована на інсентів і бізнесі-туризмі. Під час виставки проходят дуже багато корисних семінарів і конференцій.

2.2 Туристична Україна на міжнародних виставках


Географічне положення нашої країни, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, коштовні спадщини всесвітньо відомих культур, насиченість рідкими природними ресурсами і хороша база санаторно-рекреаційних закладів забезпечують високий потенціал для розвитку туристичної галузі України. Проте, на жаль, цей потенціал доки не використовується на все 100%.
Темпи розвитку туристичної області, по оцінках експертів, дуже низькі, щоб приносити держбюджету значні прибутки. Брак інформації про Україну - одна з основних причин низьких темпів розвитку туризму. Поліпшити ситуацію може участь фахівців і представників турагенств у відомих світових туристичних виставках. Торік уряд вперше профінансував презентацію України на ярмарку туристичних послуг ITB в Берліне.
Туристичні виставки дають унікальний шанс представникам індустрії туризму зі всього світу зустрітися, налагодити контакти, провести переговори, укласти операції. Участь у виставці дає можливість підтримувати високу конкурентоспроможність вашої фірми і дізнатися про останні події галузі. У виставках беруть участь покупці і продавці зі всього світу.
Зазвичай на туристичних виставках компанії надсилають лист послові України в даній країні із запрошенням відвідати стенд. Зазвичай стенд завжди відвідує якщо не сам посол, то працівники посольства. Вони можуть забрати ваші буклети.  
 Крім того, посольства України, природно, націлені на розвитку нашої країни і вони не відмовлять вам в проведенні презентації в посольстві. Навіть допоможуть підібрати цільову аудиторію і запросити їх в один з не виставкових днів в посольство для зустрічі з представниками.
На міжнародній туристичній виставці ІТВ-2005, що відбувалася у Берліні на спільному стенді Державної туристичної адміністрації України та Національної туристичної організації четвертий рік поспіль було комплексно представлено рекреаційно-туристичний потенціал областей Карпатського регіону (Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької), – повідомили Західну інформаційну корпорацію у Раді з туризму Карпатського регіону. 
Організатори експозиції України – Державна туристична адміністрація України, Національна туристична організація і Рада з туризму Карпатського регіону. Допомогу в організації надали обласні державні адміністрації, засновники Ради та її члени, зокрема, СП «Міст-Тур» (Львів), готельний комплекс «Супутник» (Львів), «Офіт-Сервіс» (Львів), «Трайдент» (Львів), «Туристичний компас» (Чернівці), «Оксамит-КЛ» (Тернопіль), готель «Гостинний дім» (Ужгород), приватна база «Вілла Ігнатьєва» (смт. Східниця), Мукачівський туристично-інформаційний центр, Клуб мандрівників «Золоте Руно» (Городенка), пансіон «На куті» (Коломия).
Серед матеріалів, представлених на стенді Ради з туризму Карпатського регіону, були сезонні та тематичні каталоги, туристичні карти-схеми Карпатського регіону, пропозиції готелів, приватних садиб, санаторіїв та туристичних баз, туристичних компаній і окремих культурних осередків регіону.
Окреме зацікавлення відвідувачі стенду України виявили до екскурсійних програм у Карпатському регіоні, пропозицій санаторіїв та оздоровчих центрів, мандрівок Карпатами та ознайомлення із культурно-історичною спадщиною Карпатського краю.
Понад 50 туристичних фірм Німеччини та інших країн ЄС, США та Далекого Сходу зацікавилися налагодженням співпраці з туристичними фірмами Карпатського регіону.
У 2006 році в Лондоні відбулася презентація України під час найбільшої в Європі XXVI Міжнародної туристичної виставки WTM (World Travel Market). Україну під егідою Національної туристичної організації на виставці представляють туроператори і готельери з 6 регіонів України і міста Києва, повідомили в прес-службі Національної туристичної організації.
На WTM були презентовані нові програми відпочинку і лікування на Південному побережжі Криму, а також екскурсійні програми по Севастополю і Великій Ялті. Найбільшу зацікавленість у учасників і гостей виставки викликали програми відпочинку і проведення ділових заходів в столиці України.
Іноземні учасники виставки більш всього зацікавилися відпочинком в Києві, Львові і Криму, а також екологічним туризмом. За даними прес-служби НТО, найбільшою проблемою для більшості українських туроператорів і готельеров, учасників Wtm-2006, стала відсутність державного фінансування туристичної галузі України. Зокрема, брак рекламно-інформаційної продукції про Україну на іноземних мовах. Україна представлена на Міжнародній туристичній виставці WTM (World Travel Market) національним стендом площею 106 кв. м-код, який організувала Національна туристична організація України за підтримки Державної служби туризму і курортів.
В березні 2007 р. в м. Москві (Російська Федерація) в Експоцентрі на Красній Пресні відбулася 14-а міжнародна виставка “Подорожі та туризм” (MITT-2007), яка проводилася за підтримки Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, Уряду Москви, Комітету з економічної політики, підприємництва і туризму, Комітету по культурі Державної Думи та Федеральних Зборів Російської Федерації, Російського Союзу Промисловців та Підприємців.
Участь у MITT дає унікальні можливості. Сьогодні це єдиний захід у Росії, який визнаний всім туристичним бізнесом світу. У всесвітньому рейтингу туристичних виставок MITT знаходиться на третьому почесному місці. У 2007 р. виставка експонувала понад 2500 компаній із 110 країн та регіонів, розміщених у 5 павільйонах.
Україну на форумі представляли Закарпатська, Івано-Франківська, Миколаївська області, АР Крим. Відвідувачі нашого стенду особливе зацікавлення виявили до зимових видів відпочинку в Карпатах.
Участь в такому представницькому форумі дала можливість побачити сильні та слабкі сторони рекламно-інформаційної діяльності України в цілому та Івано-Франківської області зокрема. Виставка стане стимулом для вдосконалення та розвитку туристичної галузі Прикарпаття.
Близько 700 компаній з понад 40 країн світу представили свої туристичні можливості на 15-му Міжнародному турсалоні “Україна 2008”, який відкрився у Міжнародному виставковому центрі в Києві. Найбільші експозиції облаштували, зокрема, Австрія, Болгарія, Україна, Угорщина, Єгипет, Індія, Польща, Іспанія, Кіпр, Македонія, Малайзія, Таїланд, Фінляндія, Чехія, повідомляє кореспондент 
Форум демонструє все розмаїття туристичних напрямків, які сьогодні пропонуються українським туристам, а також - світові тенденції та нові продукти туристичного ринку. 
Головною «фішкою» туристичного форуму і секретом його успіху протягом багатьох років є вдале поєднання пропозицій компаній вітчизняної індустрії відпочинку з високоякісним міжнародним туристичним продуктом. Саме таке розмаїття країн, регіонів, маршрутів та курортів, які доповнюють один одного, а не конкурують між собою, є головною причиною популярності та постійного прогресу цього виставкового проекту. 
Виставка традиційно підвела підсумки роботи тур операторів у літньому сезоні, продемонструвала повний спектр туристичних пропозицій для зимового відпочинку та заклала серйозні основи для роботи в наступному «гарячому» сезоні 2010 року. 
Традиційно оригінально на виставці була представлена національна експозиція «Відпочивайте в Україні» — найбільше та найзмістовніше туристичне зібрання пропозицій українських регіонів. 
Уперше в цьому році був облаштований консолідований стенд «Сільський зелений туризм», який об`єднав популярні сільські садиби та об`єкти сільського туризму: «Лагуна», «Ранчо дядюшки Бо», «Карпатські полонини», садиба Мотруків, «Загублений рай» та інші. Окрім цього, на стенді працювали представники ЄС «Комплексне використання земель євразійських степів», Школи сільського туризму, журналу «Туризм сільський зелений», комплексу «Духм’яна піч», компанії DreamHouse Ukraine та Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Окремим розділом стенду була система категоризації «Українська гостинна садиба» та екомаркування «Зелена садиба».  
 Широкий вибір вже популярних турів, а також нові туристичні розробки презентували визнані українські та іноземні туроператори - CORAL TRAVEL, ГАМАЛІЯ, МIBS TRAVEL, NORD TRAVEL, NATALY TOURS, АЗІЯ ГРУП, IDRISKA TOUR, KARYA TOUR UKRAINE, OPEN UP, АНЕКСТУР, АНТАРЕС ТУР, АРТЕКС-94, СІТА, ОАЗІС, ПЕГАС ТУРИСТИК, УКРФЕРРІ ТУР, РУАДА, АСНА ТРЕВЕЛ, ФЕЄРІЯ, PAN TERRA TRAVEL та ін. 
Крім стендів туроператорів, на турсалоні «Україна’2009» було багато стендів готелів, туристичних комплексів та баз, санаторіїв, пансіонатів та інших підприємств туристичної галузі. 
Україна вперше на Міжнародному туристичному салоні облаштувала окрему виставку, де представлено кожну область. “Багато операторів приїжджають з інших країн, знайомляться з українським туристичним продуктом. У цьому й полягає ефект від такого заходу. В 2008 році Україну відвідало 15 млн іноземних туристів. Цей показник, за словами урядовця, виріс на три відсотки порівняно з аналогічним періодом минулого року, а сукупний прибуток від туризму в цьому році сягнув 15 млрд гривень. 
Севастополь взяв участь в роботі 43-го Берлінського міжнародного туристичного ярмарку ІТБ-2009, який пройшла в Берліні з 11 по 14 березня 2009 року.
Сьогодні Севастополь дуже активно просуває себе і свій імідж у всьому світі. Ми беремо участь, у тому числі, в циклі міжнародних туристичних ярмарків, які проводяться як в Європі, так і у всьому світі. Ми це робимо не за казенний рахунок, оскільки бюджет не дозволяє, ми залучаємо туристичні організації, готелі, підприємців, які зацікавлені в тому, щоб Севастополь збільшував кількість гостей, що, у свою чергу, серйозно збільшило б вступи до бюджету..
Україна представлялася на цьому туристичному ярмарку вперше. До нас виявляли велику цікавість. Тут навіть є певні ревнощі з боку наших кримських колег, що кожного разу Севастополь самим своєю назвою переважує те, що може запропонувати Крим, при всій пошані до Сімферополя, Ялти.
У березні 2009 р. в Міжнародному виставковому центрі (Україна) відбулася XV Ювілейна міжнародна виставка «UITT 2009: Україна — подорожі та туризм». Організатори виставки — компанії «Прем'єр Експо» (Україна) та ITE Group Plc. (Великобританія).
Міжнародна виставка «UITT 2009: Україна — подорожі та туризм» проводиться в Україні з 1994 року, і у 2009 році відзначає своє п'ятнадцятиріччя. За час свого існування експозиція виставки розширилася в кілька разів, і сьогодні проект по праву вважається провідною професійною туристичною виставкою міжнародного масштабу.
Паралельно з виставкою «UITT 2009» традиційно проходила X Міжнародна виставка обладнання й технологій для готелів і ресторанів «Hotel & Restaurant Expo Ukraine 2009», VI Міжнародна спеціалізована виставка професійного прибирального обладнання «Cleanexpo Ukraine 2009», III Міжнародний форум «Brand4Rent — франчайзинг та інші бізнес-можливості». Одночасне проведення всіх цих виставкових проектів дасть учасникам можливість залучити до співробітництва нову чисельну аудиторію цільових відвідувачів. 
Український туристичний ринок займає друге місце з привабливості у Східній Європі. Щорічно понад 17 мільйонів українських туристів подорожують за кордоном, і за ними все надійніше закріплюється репутація таких, що багато витрачають. Українські туристи, які вже бачили принади сусідніх країн, незважаючи на світову економічну кризу, прагнуть подорожувати далі й відкривати для себе світ. Оператори туристичного ринку України сьогодні готові працювати в нових умовах — про це переконливо свідчить і кількість експонентів «UITT 2009», і якість ділових заходів, які будуть проходити в рамках ювілейної виставки. Головне завдання тур агентств на найближчі кілька років — навчитися пропонувати своїм споживачам туристичний продукт, у якому вартість буде відповідати якості послуг. Тому експоненти «UITT 2009» керуються принципом — запропонувати туристові те, що йому необхідно. 
Крім дорогих турів в екзотичні країни учасники Ювілейної виставки «UITT 2009: Україна — подорожі та туризм» презентували відвідувачам не менш цікаві туристичні маршрути рідною Україною, тим самим нарощуючи популярізацію внутрішнього туризму. Так, у виставці 2009 року взяли участь понад 100 вітчизняних туристичних операторів, портфоліо яких включає короткі й тривалі подорожі до Карпат, Криму, відпочинок на узбережжі озер та рік, відвідування відомих історичних та культурних пам'ятників. 
На виставці 2009 року вперше буде презентована спеціальна експозиція «Медичний туризм в Україні й за кордоном», де відвідувачі зможуть отримати вичерпну інформацію про лікувальні курорти України й світу від провідних операторів: YEDITEPE UNIVERSITY HOSPITAL, ANADOLU MEDICAL CENTER (AMC), ШВЕЙЦАРСКИЙ ДОМ, HUMANOMED Management Gmb, ЕЛІША, медичний центр, IMER Ltd, KURFOTEL BAD PIRAWARTA Gmb & Coka, PHS Premium Health solutions Austria-BTU Business Travel Unlimited Reisebroges.m.b.H, ВІДЕНЬСКА ПРИВАТНА ЛІКАРНЯ, TERME KRKA, АССУТА, медичні центри та ін. 
 
Висновки

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя.
Туристична галузь в Україні розвивається під впливом ряду політичних і економічних чинників, обумовлених трансформаційними процесами, що протікають в країні. З одного боку, вони сприяли активному розвитку українського туристичного ринку і швидкому зростанню частки виїзного туризму, з іншої – економічна криза несприятливо вплинула на формування туристичної галузі і її інфраструктури, відсутня упевненість в повноцінній реалізації стратегічних планів в туристичній галузі.
Слабке усвідомлення необхідності інтеграційних процесів і їх організації не сприяє збільшенню туристичного потоку. Подолати вказані негативні тенденції і забезпечити Україні гідне місце на світовому ринку туристичних послуг дозволять об′ективізація оцінки значущості галузі в національній економіці, а також розробка і реалізація стратегії, що враховує світовий досвід розвитку туристичної сфери діяльності, тенденцій глобалізації і міжнародної інтеграції, що склалися в ній.
З метою підвищення ефективності туристської галузі України, поліпшення просування національного туристського продукту на світовому ринку, проведення широкомасштабної та комплексної реклами туристського потенціалу, залучення туристів до країни, підвищення іміджу й авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, інтеграції нашої країни в європейську спільноту, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристських ресурсів, розбудови інфраструктури, залучення до світового інформаційного простору, визначення передового досвіду організації туристської діяльності в Україні розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва.
Один з них розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності
Брак інформації про Україну - одна з основних причин низьких темпів розвитку туризму. Поліпшити ситуацію може участь фахівців і представників турагенств у відомих світових туристичних виставках. Торік уряд вперше профінансував презентацію України на ярмарку туристичних послуг ITB в Берліні.
Туристичні виставки дають унікальний шанс представникам індустрії туризму зі всього світу зустрітися, налагодити контакти, провести переговори, укласти операції. Участь у виставці дає можливість підтримувати високу конкурентоспроможність України і дізнатися про останні події галузі. У виставках беруть участь покупці і продавці зі всього світу.
 
Список використаних джерел:

Антонюк К.В. Основные черты развития мирового туризма в глобализационных условиях // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки: Матеріали ІІІ Всеукр. науково-практ. конф. студ., аспір. і молодих вчених – Луганськ, 2007. – С. 8-10
Антонюк К.В. Інноваційно-маркетингова модель розвитку конкурентоспроможності туристичного сектору в Україні // Економіка та підприємництво. Зб. наук. праць. Вип. 19. – К.: КНЕУ ім. В. Гетьмана, 2007. – С. 56-65.
Заблоцька Р. О. Світовий ринок послуг: Підручник. 2-е вид. –К.: Знання України, 2005. – 280с.
Квартальнов В.А. Туризм / Квартальнов В.А.: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 320 с.:
Клейменов А.М., Сергеев Б.И. Инновационные процессы в развитии туризма // Клейменов А.М., Сергеев Б.И.:Культура народов Причерноморья. Научный журнал, 2004. – № 52, Т. 2. – С. 62-66.
Козлова Т.Н. Влияние экономического кризиса на деятельность туристических фирм // Козлова Т.Н.: Экономика Украины, №2, политико-экономический журнал. – К.: Изд-во «Пресса України», 2008. – С. 21.
Костина К.В. Шляхи диверсифікації туристичних послуг в Україні // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Зб. наук. праць. Вип.18. Том ІІ. – О.: ОНУ ім. І. Мечникова, 2008.- С. 62-70.
Лендел О.Д. Основні напрямки розвитку туристичної інфраструктури регіону // Актуальные проблемы экономики. – 2007. – № 4(22). – С. 30-33.
Литовченко А.Ю. Влияние процессов глобализации международной интеграции на развитие сферы туристических услуг в России: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата экон. наук: спец. 08.00.14 «Мировая экономика» / А.Ю. Литовченко – Краснодар, 2008. – 23 с.
Материалы сайтов: http//dlab.com.ua, http//www.yellowpages.kiev.ua, http//bigcat.com.ua, http//turbiz.turistua.com.
Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: Київ.нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 493 с.
Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми: Навчальний посібник./ Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов – Видання друге, перероблене і доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, 2006
Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма / Папирян Г.А. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 208 с.:
Румянцев А. П., Коваленко Ю. О. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 456с.
Світовий ринок товарів та послуг: Підручник: У 2 ч. / с 24 А. А. Мазаракі, Є. М. Воронова, І. В. Чаус та ін.; За аг. Ред А. А. Мазаракі. – Ч. 2. –К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2006. – 318с
Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу / Ткаченко Т.І. : Монографія. – К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 537 с.
Туризм в Україні: Стат. зб. – К.: Кондор, 2008. – 184 с.
Хамидова О.М. Маркетинговые исследования рынка туристических услуг (на примере предприятий рекреационнотуристического комплекса АР Крым): дис. кандидата екон. наук: 08.06.01 / Хамидова Ольга Михайловна. –Симферополь, 2004. – 199 с. 
Шимакова В.Е.Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу в регіонах // Шимакова В.Е.: Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – 2008. – № 137. – С. 62-66