Рекреаційний туризм

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 19:49, реферат

Краткое описание

На нинішньому етапі вивчення туризму немає єдиної думки стосовно визначення поняття "рекреаційний туризм" та його складу. На наш погляд, рекреаційний туризм - це подорож задля відпочинку, оздоровлення або лікування, яку здійснюють за безпосереднього використання природних властивостей клімату, мінеральних вод, грязі, привабливих ландшафтних та інших ресурсів.

Оглавление

Вступ
Лікувальний туризм в сучасних умовах
Найвідоміші лікувальні та відпочинково-оздоровчі курорти Європи
Франція
Німеччина
Австрія
Чехія
Словаччина
Угорщина
Польща та Україна
Словенія
Італія та Іспанія
Висновки
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word (6).docx11.docx

— 33.01 Кб (Скачать)

Всесвітньо  відомий один із старіших і відвідуваних бальнеологічних курортів Тренчанське  Теплице с з декількома термальними  сірчаними джерелами, який також  знаходиться в Південно-Західній Словаччині. Багато років назад він  отримав поетичну назву «Карпатська  перлина». Тут в основному лікують  захворювання опорно-рухового апарату.

Нові Смоковец, Горни Смоковець і Штребське Плесо, які спеціалізуються на лікуванні бронхіальної астми, хронічного бронхіту і алергічного риніту, розташовані в Високих Татрах і мають здоровий клімат альпійського характеру. Нові Смаковець в ряду найкращих кліматобальнеологічних курортів Європи. Горни Смоковець і Штребське Плесо мають можливості для прийому дітей. Ці курорти також відомі як центри зимового і літнього відпочинку в Високих Татрах, являючись круглорічними курортами.

В північно-східній  частині Словаччини знаходиться  бальнеологічний курорт Брайдейов, який спеціалізується на лікуванні  захворювань шлунку. Його називають  «оазис тиші і покою».

Крім цих  курортів відомі і відвідувані такі словацькі курорти, як Дубніце, Сліач, Турчанське Теплице, Бойніце, Брус-но, Лючки і багато інших. Відмітимо, що курорт Смрдаки – всесвітньо відомий курорт по лікуванню дерматологічних  захворювань у дітей і дорослих.

З-поміж країн  Центрально-Східної Європи у лікувальному туризмі, крім Чехії та Словаччини, вирізняють Угорщину, Польщу й Україну.

Угорщина

Її називають  країною термальних бань. Біля 0,5 млн  м3 термальних вод на добу дають природні джерела і свердловини, хоч не всі з них використовуються в  медицині. Європейським центром водолікувального купання Угорщина стала в XIX ст. В  наші дні 22 міста і 62 селища мають  офіціально признані лікувальні джерела. Особливою популярністю для відпочинку і лікування ці курорти користуються у туристів з Німеччини, США і  Австрії. На долю названих країн приходиться  більше половини всіх прибувань. Туристичні потоки в основному спрямовуються  за двома напрямами: в Будапешт і  на озеро Балатон. На території міста  цілодобово з 123 джерел отримують 70 млн. літрів гарячої лікувальної води. Озеро Балатон – одне з найбільших і теплих озер Європи. Щорічно його відвідують більше 100 тис. туристів. Найбільш відомі курорти з вуглекислими джерелами: Балатонфельдвар і Балатонфюред, розташовані на озері. Крім того, відомий і популярний бальнеокурорт Хевіз, розташований на березі однойменного самого великого озера в Угорщині. Температура води в озері весь рік складає +32°С.

 

 

 

Польща

Вона вирізняється приморськими бальнеологічними та бальнеогрязевими курортами Свиноуйстьє, Камень-По-морскі, і Сопот на узбережжі Балтійського моря. Серед гірських курортів відомі Шклярська-Поремба (Судети). Перлиною польських курортів є Криниця - гірськокліматичний курорт на північно-західних схилах Сондецьких Бескидів (Західні Карпати). Лікувальними чинниками курорту є мікроклімат, мінеральні води та лікувальні грязі. В Україні рекреаційний туризм розвивається здавна. Найбільша кількість його закладів зосереджена в Карпатському та Кримському регіонах. Вони успішно використовують бальнеологічні (мінеральні води), бальнеогрязеві, ландшафтні, кліматичні та пляжні ресурси. Перспективним для подальшого розвитку лікувального туризму доцільно вважати Причорноморське та Приазовське узбережжя, а також територію Подільського регіону.

Словенія

Країна, яка також широко відома в світі своїми лікувальними курортами. Бальнеологічний курорт Рогашка Слатіна відомий своєю мінеральною водою «Донат МГ», яка по вмісту магнію і бактеріологічній чистоті є єдиною в Європі. Тут лікують гастроентерологічні захворювання, порушення травлення, надмірна вага.

Чатеж –  бальнеологічний курорт на кордоні  з Хорватією. Цей курорт був відкритий  в кінці XVIII ст. На курорті лікують  серцево-судинні захворювання, пошкодження  опорно-рухової системи і неврологічні захворювання.

Топольщиця - має термальні джерела, він розташований в передальпійській ідилічній долині Місяця, оточеної вершинами Альп, на висоті 395 м над рівнем моря. Ці лікувальні джерела були відомі ще в XVI ст. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату, легкі форми судинних захворювань і дихальних органів.

Блєд – гірськокліматичний курорт, розташований у підніжжя Юлійських Альп в уголовині на березі озера, вода в якому влітку прогрівається до +26°С. Тут також є своє термальне джерело.

До сих  пір найважливіші принципи організації  курортної справи в країнах німецької  школи культурології (крім Німеччини, Австрії і Швейцарії), про які  було розказано вище, закладені ще в XIX ст., не зазнали істотних змін. Особам, які перебувають на курортах, зазвичай не наказується строгий розпорядок дня, вони сам обирають час для  лікувальних процедур і не зобов’язані  чітко слідувати лікувальним  нарадам.

Друга група  курортів, куди входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, відносяться в  більшій мірі до оздоровчого туризму. Хоч саме в Бельгії знаходиться  самий відомий курорт Спа, який дав  загальну назву всім термальним водам.

Італія 

Ця країна має лікувально-оздоровчі курорти , що розкинулися на Адріатичному узбережжі, так звана Адріатична Рів'єра з приморськими курортами Равенна, Червія, Чезенатіко, Рюміні, Каттоліка. На північному заході Італії розташована Лігурійська Рів'єра, що простягається від кордону з Францією до м. Піза з найвідомішими курортами Вентимілья, Бордіґера, Рапалло, Санта-Маргарі-та-Лігуре, Маріна-ді-Масса, Форте-ді-Мармі та ін. Широковідомі у світі лікувально-оздоровчі центри, які розкинулися на мальовничих озерах Ломбардії області (північ Італії) - Комо, Лугано, Лаго-Маджоре, Ізео, Гарда. Традиційними для оздоровлення вважають острови Сицилію та особливо Сардинію та Капрі. А в Іспанії наявне найвідоміше середземноморське узбережжя, яке розподіляють на великі курортно-оздоровчі райони: Коста Брава (Скелястий Берег), Коста Дорада (Золотий Берег) і Коста дель Ассар (Берег помаранчевого кольору), а також Балеарські острови (Мальорка - відома передусім як традиційне місце відпочинку іспанського короля і членів його родини, Лонг-Біч, Менорка, Івіса та ін.). Ще однією особливістю характерна Іспанія: тут розташований найпівденніший із усіх європейських гірськолижних курортів - Сьєра Невада за 32 км від м. Гренаде.

Висновки

В останні  десятиліття відбулися суттєві  кількісні і якісні зміни в  попиті на туристські послуги. У цілому цей період можна охарактеризувати як експансію туризму, яка супроводжується  рішенням обсягу попиту Зарубіжні курорти санаторного типу передбачають більш «вільний» підхід до організації курортного оздоровлення. Перевагою зарубіжних курортів є високий рівень стандартів обслуговування, сучасна інфраструктура та матеріальна база, а також кваліфікований менеджмент обслуговування. Програми курортно-оздоровчих турів різноманітні, проте існують загальні специфічні вимоги до організації саме таких турів. Готуючи туристський продукт, необхідно пам'ятати, що це робиться для людей, охочих відпочити і поправити своє здоров'я. Тому необхідно спланувати туристський продукт так, щоб було дозволено найбільш успішно задовольняти потреби і запити клієнтів у час оздоровчого відпочинку. Значення туризму в країні і в світі дуже велике. Розвиток його постійно зростає: поліпшується якість обслуговування туристів, люди стежать за добробутом природи та екології в цілому, дотримуються культурних , естетичних норм і правил, поліпшується якість лікування, з'явилася різноманітність дозвільної діяльності і все це, звичайно, позитивно позначається на туристичній індустрії в Європі і в світі.

Список  використаних джерел:

  1. Александрова А.Ю. Международный туризм / Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001.
  2. Шаповал Г.Ф. Історія туризму - Мінськ.: ООО "Нове знання", 1999.
  3. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: РВЦ "Київський університет", 2001. – С. 34-38.
  4. Котриця М.Ю. “Туристичний похід вихідного дня”
  5. Сергеев В.Н. “Туризм и здоровье”

 


Информация о работе Рекреаційний туризм