Характеристика Дністровського каньйону

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2014 в 19:30, реферат

Краткое описание

Дністровський каньйон - величава й несподівана природна країна, що так різко контрастує із спокійним характером рельєфу Прикарпаття й Поділля, яких розділяє. Від його схилів карколомної крутизни віє таємничим вітром палеозойських подій. А для сучасного дикого життя, витісненого людиною із рівнинних околиць, ці схили - останній притулок. Дністровський каньйон причаровує. Незвичне поєднання червонуватих скель і ясно-смарагдових буйних лісів перехоплює подих. Тихий хлюпіт весла посеред водного плеса, співи птаства з берегів і крутосхили, що звідусіль обступають човнярів, наповнюють серце і душу благоговійним трепетом. Довкола буяє життя у його первозданному і неторканому вигляді – це останній прихисток дикої природи, яку на рівнині більше ніде знайти вже не вдасться.

Оглавление

1. Вступ
2. Географічне положення
3. Геологія
4. Пам’ятки природи
5. Клімат
6. Флора і фауна
7. Екологія і охорона природи
8. Використані джерела

Файлы: 1 файл

Тру.docx

— 175.36 Кб (Скачать)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

Кафедра

географії України і туризму

Індз

На тему:

 «Характеристика

 Дністровського каньйону»

 

 

 

 

Підготував студент

групи Т-14

Бондар Ігор

 

Перевірила:

Дударчук К.Д.

 

 

Тернопіль  2014

Зміст

  1. Вступ
  2. Географічне положення
  3. Геологія
  4. Пам’ятки природи
  5. Клімат
  6. Флора і фауна
  7. Екологія і охорона природи
  8. Використані джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

    Дністровський каньйон - величава й несподівана природна країна, що так різко контрастує із спокійним характером рельєфу Прикарпаття й Поділля, яких розділяє. Від його схилів карколомної крутизни віє таємничим вітром палеозойських подій. А для сучасного дикого життя, витісненого людиною із рівнинних околиць, ці схили - останній притулок. Дністровський каньйон причаровує. Незвичне поєднання червонуватих скель і ясно-смарагдових буйних лісів перехоплює подих. Тихий хлюпіт весла посеред водного плеса, співи птаства з берегів і крутосхили, що звідусіль обступають човнярів, наповнюють серце і душу благоговійним трепетом. Довкола буяє життя у його первозданному і неторканому вигляді – це останній прихисток дикої природи, яку на рівнині більше ніде знайти вже не вдасться. Багатство флори і фауни Дністровського каньйону вражає – понад 1000 видів рослин і 250 видів хребетних тварин, а кількість видів комах та інших дрібних істот ведеться на десятки тисяч.

2.Географічне  положення

   Каньйон розташований у західній частині України, причому лівий і правий бік каньйону належить різним областям: лівий — Тернопільській і Хмельницькій, а правий — Івано-Франківській і Чернівецькій. У Тернопільській області Дністровський каньон охоплює райони: Монастириський, Бучацький, Заліщицький та Борщівський. На території Хмельницької — Кам'янець-Подільський та Новоушицький. В Івано-Франківській області каньйон розташований у Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. У Чернівецькій — це Заставнівський та Хотинський райони, а у Кельменецькому та Сокирянському Дністровський каньйон менш помітний, аніж у решті районів.

3.Геологія

   У долинах Дністра та його приток відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших — антропогенних — і до найдавніших — силурійських — відкладів палеозойської ери.

   Каньйон починається в районі містечка Нижнів Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду, а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області найбільшим у світі відслоненням силурійських порід.

   На правому березі Дністра неподалік села Буківна, а також на лівому, на Танутинській горі біля села Діброва Івано-Франківської області, відслонюються різні породи мезозойської ери — відклади верхньої юри, що є єдиним подібним відслоненням на значній площі Східно-Європейської платформи. Ці відклади, представлені переважно жовтувато-білими, доломітизованими, органогенно-уламковими та оолітовими вапняками, містять відбитки кількох видів викопних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни.

   На території Дністровського каньйону утворилося три типи рельєфу: скульптурно-ерозійний, горбисто-горбогірний і акумулятивно-рівнинний (переважно на правобережжі).

  За свідченнями українського вченого В. І. Гаврилишина, на території Дністровського каньйону присутній своєрідний, властивий тільки цьому районові ендемічний, пізньоюрський комплекс морських організмів. Він вказує, що серед 179 видів, вивчених А.Альтом ще 1881 року, 125 виявилися новими, вперше описаними в літературі.

  Найбагатшими на залишки викопних організмів є відслонення юрських вапняків біля села Буківна (159 видів) та Татунської гори.

  У Дністровському каньйоні збереглися еталони відслонень силуру і девону.

   Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними чи рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. Одним із таких печерних монастирів був кам'яний грот "Скеля монахів ", що біля села Литячі на лівому березі Дністра. Візитівкою Дністровського каньйону є червоні пісковики відкладені у час нижнього девону (415-400 млн. років тому) – це єдині девонські відклади на території України. Девонські пісковики надають червонуватого забарвлення ґрунтам, що найбільше заворожує туристів. У геологічному літописі каньйону з девонського періоду відбувається величезна прогалина тривалістю близько 250-270 млн. років, аж до пізнього юрського періоду, коли знову виявлені накопичення осадових порід. У крейдовому періоді море дуже міліє – повсюдно відкладаються піски й товщі ріні з галькою. Подекуди над поверхнею здіймаються дрібні острівці, а на північний схід від території сучасного Поділля підіймається великий острів українського кристалічного щита. Саме на цей острів 65 мільйонів років тому впали Бовтиський та Зеленогайський метеорити, які, разом із астероїдом Чіксулуб, поклали край мезозойській ері й динозаврам.

4.Памятки природи

    Найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону — скелі девонського геологічного періоду (вік — 350–400 млн років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела.

   Приваблюють красою місцеві заповідники: Урочище Криве, Червона гора, Хмелівська стінка. На лівому березі Дністра з Хмелеви Подільської глибоким яром тече потічок, утворюючи каскад мальовничих водоспадів (висота деяких сягає 6-8 м). Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад.

  Біля заповідної Червоної гори між селами Берем'яни і Сокілець височіють, вкриті лісом, два пагорби — Велика і Мала Говда. Біля них у 1930-х рр. діяв туристичний притулок для водних туристів, які сплавлялися річкою на човнах і байдарках.

5.Клімат

          Тут формується специфічний місцевий клімат – тепліший і сухіший у долинах, ніж у межиріччях. Територія Дністровського каньйону  за термічним режимом характеризується м'якою зимою з середньою температурою січня – 5,3 С0, теплим літом з середньою температурою липня 19,6 С0. На землях уздовж Дністра весна розпочинається на два тижні раніше, ніж в інших районах області.

 

 

6.Флора і фауна

Флора

     Різноманітність екологічних умов спричинила формування в межах Дністровського каньйону багатої флори вищих судинних рослин, яких налічується тут понад 1100 видів з яких  більше 100 представлено ендемічними і реліктовими видами, 21 - внесених до Червоної книги України, 2 - до Європейського Червоного списку, 43 -  Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області.

   В скарбниці каньйону збереглися чимало рідкісних рослин, реліктів та ендеміків. Серед них: зіновать Блоцького, зіновать подільська - види, внесенні до Європейського Червоного списку та Червоної книги України, астранція велика, зозулині черевички справжні, зіновать біла, рокитничок білий, вовчі ягоди пахучі, клокичка периста, ковила волосиста, ковила пірчаста, підсніжник білосніжний, лілія лісова, сон чорніючий, сон великий, тонконіг різнобарвний, скополія карніолійська, таволга польська, шоломниця весняна, ясенець білий  - види рослин, внесені до Червоної книги України.

   У межах регіонального ландшафтного парку зустрічаються рослинні угрупування, внесені до Зеленої книги України, зокрема формації ковили волосистої, осоки низької, мигдалю низького, скельнодубових лісів чагарничкових.

    У рослинному покриві парку переважають дубові ліси з домішками граба, клена, липи, ясена, береста, а окремих місцях - бука, які чергуються із відкритими степовими ділянками на схилах річок та балок із наскальною та лучно-степовою рослинністю.

    Особливий науковий і пізнавальний інтерес становлять реліктові, лучно-степові, наскельно-петрофільні та термофільно-чагарникові угруповання‚ що займають схили річкових долин, відслонення вапняків, каньйоноподібну долину Дністра. До складу цих формацій входить значна кількість реліктових, ендемічних, червонокнижних видів. Особливо цінними є  природні місця зростання раритетних лучно-степових та скельно-осипних фітоценозів: стінки „Іване-Золотецька”, „Заліщицька”, “Устечківська” „Криве”, „Деренівська”, „Городок-Костільники”, „Зозулинська”, “Дністровська”, „Берем’янська”, урочище „Жижава”, „Обіжева”, „Глоди” та ряд інших.

  Поєднання водних, степових та лісових біоценозів при певній захищеності від несприятливих умов середовища (порівняно вищі зимові температури, тепліше вологіше літо, обмеження поривчастих вітрів і т.п.) зумовлює наявність своєрідної фауни хребетних і безхребетних тварин. Дністровський каньйон є найбагатшим у нашому регіоні на видовий склад рідкісних і зникаючих комах.

Фауна

   Фауна цієї території налічує близько 315 видів хребетних тварин, з яких  45 видів риб, 11 – земноводних, 9 – плазунів, близько 190 видів птахів і близько 60 видів ссавців. До Червоної книги України занесено близько 25 видів хребетних тварин, біля 50 видів комах.  Поміж них  красуня-діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, кошеніль польська, є пахучий стафілін і волохатий стафілін,  жук-самітник, вусач великий дубовий західний,  вусач мускусний,  вусач земляний хрестоносець, морімус темний, махаон, аполлон, мнемозина, бражник мертва голова та багато інших. Серед хребетних видів тварин 25 видів, внесених до Червоної книги України: стерлядь, вирезуб, рибець малий, борсук звичайний, полоз лісовий, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна та інші. У межах парку зустрічається 11 видів тварин, що охороняються за списками Бернської конвенції. У фауністичному відношенні Придністровська територія є ключовим середовищем і має надзвичайне значення для гніздування та міграції багатьох видів диких птахів, насамперед водоплавних, а також ряду хижих та інших форм, серед яких багато рідкісних і зникаючих не лише в масштабах України, а й усієї Європи. Вона є важливою складовою Подільського міграційного шляху перелітних птахів.

7. Екологія і охорона природи

        Щоб запобігти деградації природних комплексів Дністровського каньйону й узгодити розвиток туризму з можливостями природи, тобто забезпечити охорону цілісності біогеоценозів при їх рекреаційному освоєнні згідно з рішеннями виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року № 191 ”Про створення державного національного природного парку “Дністровський каньйон” і поліпшення туризму в області”, від 29 листопада 1990 року № 273 “Про часткові зміни і доповнення до рішення облвиконкому від 30.08.1990 р. №191” організований регіональний ландшафтний парк “Дністровський каньйон” площею  42084,0 га, до складу регіонального ландшафтного парку увійшли території  48 сільських рад Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Монастириського районів.

    А у лютому 2010 року для збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів лісостепової зони Придністров’я Указом Президента України створений національний природний парк «Дністровський каньйон» площею 10829,18 га. До його складу увійшли землі однойменного регіонального ландшафтного парку площею 10041,87 га.

   На території регіонального ландшафтного парку знаходяться 62 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею понад 1500 га. Найбільш цінними є ботанічні заказники загальнодержавного значення „Жижавський”, „Обіжевський” та „Урочище „Криве”, пам’ятки природи загальнодержавного значення - „Урочище „Трубчин”, „Урочище „Глоди”, „Урочище „Заліщицька діброва” в Шутроминцях”, найбільшу рекреаційну цінність становлять гідрологічні  пам’ятки природи місцевого значення “Червоногородський  водоспад”,  “Русилівські водоспади”, “Сокілецькі водоспади”, мальовничі геологічні пам’ятки природи місцевого значення “Травертинові скелі в Литячому”, “Порохівська скеля”, “Космиринська скеля”, “Рівна скеля”,  “Монастирська скеля”, “Скеля семи джерел”, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення “Гінкго дволопатеве”, “Горіх ведмежий”, “Дзвенигородські дуби”, ландшафти в ур. “Червоне”, “Дністровсько-Берем’янський каньйон” та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

  1. http://100travels.com.ua/dnestrovskij-kanon/
  2. http://www.trip.cv.ua/dnester_ru.php
  3. http://www.doroga.ua/Pages/ReportDetails.aspx?ReportID=967
  4. http://uk.wikipedia.org
  5. http://dnisterkanyon.org.ua/

 

 


Информация о работе Характеристика Дністровського каньйону