Поняття охорони праці за трудовим правом

    8. Забезпечення навчання населення  з питань охорони праці, 

    9. Введення цього спеціального  курсу в усіх навчальних закладах  системи освіти України, започаткування  підготовки фахівців зохохрони  праці у вищих технічних учбових  закладах,

    10. Забезпечення активної участі  профспілок та інших громадських  формувань, широких кіл трудящих  у вирішенні проблем охохрони  праці, 

    11. створення необхідних передумов  для започаткування нових громадських  інститутів і можливості обрання  комісій охорони підприємства  та уповноважених трудового колективу  з цих питань тощо.

    В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної  Організації Праці щодо безпеки  і гігієни праці та виробничого  середовища, регулювання відносин охорони  праці передових промислово-розвинених країнах, досвід охорони праці в  Ураїні в попередні роки.  

    За  роки, що минули з часу прийняття  Закону, зроблено для реалізації цих  принципів:

    • створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення  при Кабінеті Міністрів України. Вона розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи  державного управління охороною життя  людей на виробництві, організовує  контроль за виконанням відповідних  законодавчих актів і рішень Уряду  України, координує діяльність центральних  і місцевих органів виконавчої влади  з цих проблем;

    • створено Державний комітет по нагляду  за охороною праці, якому передано від  профспілок державний нагляд за дотриманням  законодавства про охорону життя і здоров'я працівників в усьому народному господарстві, доручено комплексне управління охороною праці на державному рівні.

    У 1994-1995 рр. В Україні були розроблені і, в основному, виконані перші Національна  галузеві, регіональні і виробничі  програми поліпшення стану умов, безпеки  праці і виробничого середовища.

    У теперішній час йде реалізація Національної, галузевих та інших програм з  охорони праці, розроблених до 2000 року.

    Фінансування  програм здійснювалось із спеціально створених відповідних фондів охорони  праці. Такі фонди були запроваджені Законом "Про охорону праці" вперше. Зазначені фонди певною мірою  стали економічною основою для  поліпшення стану безпеки і гігієни  праці.

    Створено  Національний науково-інформаційнийі навчальний центр охорони праці, виходить щомісячний науково-виробничий журнал "Охорона праці". Завершується створення єдиної автоматизованої  інформаційної системи охорони  праці, яка спрямована на підвищення ефективності управління охороною праці  в масштабі всієї країни.

    Створюється національне законодавство про  охорону праці. Здійснюється заходи щодо використання в ньому конвенцій  і рекомендацій МОП, директив Європейського  Союзу, налагоджується більш тісні  контакти з питань нормотворчої діяльності з Росією, Німеччиною, великобританією, іншими країнами.

    Незадовільний стан охорони праці важким тягарем  лягає на економіку підприємтсв, організацій, всієї держави. Щорічно  майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок  травм і профзахворювань. Чисельність  пенсіонерів по трудовому каліцству  торік перевищіла 150 000, а пенсіонерів  у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку - 50 000 осіб. Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і  пенсії по трудовому каліцтву, вишкодування шкоди потерпілим на виробництві  та інших витрат, пов'язання з цим, сьогодні становить від 10-15 відсотків  фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і регіонах - від 15-30 відсотків. Особливо гостро ці проблеми відчуваються на підприємтсвах галузей з високим рівнем професійного ризику.

    Викликає  занепокоєння стан охорони праці  та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору  економіки, який все збільшується. Тут  порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і  компенсацій за заподіяну шкоду  від нещасних випадків.

    Приоритети  в роботі з охорони праці, як і  раніше, спямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання  різних компенсацій та пільг. У значній  мірі це пов'язано нестраховим характером механізму соціального захисту  від професійних ризиків, а також  із відсутністю організаційного  зв'язку меж системами охорони  праці і соціального страхування.

    Нові  умови господарювання вимагають  і нових, ефективніших форм та методів  профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов'язкове соціальне  страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.  
 

    Задачі:

    • ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливи і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від  стану охорони праці на підприємствах).

    • Забезпечити надійне фінансування витрат, повМязаних з виплатою компенсацій  працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і  у випадку смерті годувальника.

    • Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві.

    • Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

    Таким чином, Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я. Він регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, і гігєни праці та виробничого середовища.  Він встановлює єдиний порядок порядок, організації охорони праці в Україні.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки

    Таким чином, термін «охорона праці» вживається в двох значеннях: в широкому його розумінні та в більш вузькому, спеціальному розумінні. При вживанні терміну «охорона праці» відповідно до його етимологічного значення, тобто в широкому розумінні, до його поняття відносять ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодавства  КЗпП. Ці норми становлять надзвичайно важливу гарантію, спрямовану на охорону трудових прав працюючих. Або така гарантія, як можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу тільки за попередньою згодою профспілкового комітету (ст. 43 КЗпП).

    Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я. Він регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, і гігєни праці та виробничого середовища.  Він встановлює єдиний порядок порядок, організації охорони праці в Україні.

    Приоритети  в роботі з охорони праці, як і  раніше, спямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання  різних компенсацій та пільг. У значній  мірі це пов'язано нестраховим характером механізму соціального захисту  від професійних ризиків, а також  із відсутністю організаційного  зв'язку меж системами охорони  праці і соціального страхування.

    Нові  умови господарювання вимагають  і нових, ефективніших форм та методів  профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов'язкове соціальне  страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.  
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАУРИ:

1. Закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 р.
2. Науково-практичний коментар до Закону України  «Про охорону праці» — К., 1997. — С. 32.
3. Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 46—47. — С. 403; Офіційний вісник України. — 1999. — № 42. — Ст. 2080.
4. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. — Харків, 1998. — С. 360; Шептулина Н. Н. Охрана труда // Трудовеє право России: Учебник для вузов / Отв. ред. Р. 3. Лившиц, Ю. П. Орлов-ский. — М., 1998. — С. 255.
5. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. — С. 391).
6. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1997. — № 11—12.
7. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999—2000 роки» // Урядовий кур'єр. — 1999. — 14 вересня. — № 171.
8. Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 8. — Ст. 190.
9. Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та рекомендації МОП. — К., 1997. — Книга 1. — С. 50—51.
10. Основи охорони праці: Посібник / В. Жидецький, В. Джи-| гирій та О. Мельников. — Львів, 1999.
11.   Шамшина /. Щодо концепції законодавства України про І охорону праці // Право України. — 1998. — № 4.