Розвиток автомобільного і залізничного транспорту в Україні, перспективи розвитку

   План:

   Вступ

1. Характеристика транспортної системи України
2. Перспективи розвитку залізничного транспорту України
3. Перспективи розвитку автомобільного транспорту України

   Висновки

   Вступ

   Транспорт - специфічна комунікаційна інфраструктурна  галузь матеріального виробництва  і сфери обслуговування, яка забезпечує потреби господарства і населення  з усіх видів перевезень. Це матеріальна  основа розвитку виробничо-технологічних  внутрішніх і зовнішніх зв'язків  країни. Він бере участь у перевезенні  сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції та доставці їх споживачам, а також перевозить пасажирів. Транспорт є необхідною умовою територіального  поділу праці, спеціалізації районів, їх комплексного розвитку.

     Транспортний чинник здійснює  вплив на розміщення і галузеву структуру виробництва, без його врахування не можна досягти раціонального розміщення продуктивних сил. Специфіка транспорту як галузі господарства полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а бере участь у її створенні, забезпечує виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби споживачу. Транспортні витрати включаються до собівартості продукції.

   У деяких галузях промисловості транспортні  витрати особливо значні, як, наприклад, у лісовій, нафтовій галузях, де вони можуть досягати 50% собівартості продукції. Транспорт - важлива складова частина ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного і місцевих ринків. Транспортна мережа України складається з транспортних магістралей і вузлів, що зумовлює її лінійно-вузловий характер.

   Транспортний  вузол - це місце перехрещення трьох  і більше ліній та потоків одного або кількох видів транспорту.

   Розрізняються спеціалізовані та інтегральні транспортні  вузли.

   Київ - єдиний інтегральний автомобільно-авіаційно-залізнично-річковий транспортний вузол. Основними авіаційними  транспортними вузлами також  є:

• автомобільно-залізнично-авіаційні: Львів, Харків Дніпропетровськ
• залізнично-авіаційно-морський: Одеса
• автомобільно-авіаційний: Сімферополь

   Важливе значення транспорт має і у  вирішенні соціально-економічних  проблем. Забезпеченість території  розвиненою транспортною системою - важливий критерій високого рівня її освоєння, фактор залучення населення і  виробництва та розвитку інтеграційних  процесів. Найважливіша функція транспорту - переміщення людей і вантажів.

   Звідси  випливає поділ транспорту за видами роботи та об'єктами переміщення на пасажирський і вантажний.

   За  призначенням виділяють транспорт  загального користування, відомчий, а  також особистого користування.

   За  середовищем переміщення розрізняють  такі види засобів пересування: залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний (наземний), морський, річковий, озерний (водний), авіаційний (повітряний), трубопровідний, електронний.

     Усі види транспорту є складовими  єдиної транспортної системи.  Транспортна система - територіальне поєднання взаємопов'язаних видів транспорту, які, взаємодіючи спільно, найповніше задовольняють потреби народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Роботу транспорту забезпечує транспортна інфраструктура - економічно збалансована сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, закладів управління і зв'язку, різноманітного технічного обладнання. Транспорт об'єднує рухомий склад та дорожню мережу. Територіальна структура транспорту складається з транспортної мережі, транспортних центрів та вузлів. Вузлами в більшості випадків є великі населені пункти, де перетинаються магістралі різних видів транспорту і здійснюються великі обсяги вантажно-розвантажувальних робіт, перевалка вантажів. Транспортні вузли та центр, де сходяться, перетинаються, розгалужуються не менше ніж дві-три лінії одного або двох видів транспорту (залежно від видів транспорту), поділяються на залізнично-автодорожні (Харків, Львів), залізнично-водно-автодорожні (Одеса, Київ, Миколаїв, Херсон), водно-автодорожні (Ялта, Алушта, Канів).

     У кожному з цих вузлів може  бути ще й повітряний та  трубопровідний транспорт. Основними показниками роботи транспорту є вантажообіг, який вимірюється в тонно-кілометрах, і пасажирообіг - вимірюється, відповідно, у пасажиро-кілометрах. Вантажообіг - це кількість вантажу, що перевозиться за певний період на певну відстань. Транспорт України через особливості її геополітичного положення має значне міждержавне значення, яке з часом зростатиме. Розширюються зв'язки не тільки в напряму “схід-захід”, а й “північ-південь”, починає формуватися мережа так званих транзитних транспортних коридорів.

   В Україні розвинені всі види транспорту. Об'єднана транспортними центрами і  вузлами дорожня мережа разом  з рухомим складом, портами, складськими  та іншими господарствами утворюють  транспортний комплекс держави. На 10 тис. км2 території припадає 372 км залізничних  колій, 78 км - внутрішньоводних і 2800 км - автомобільних шляхів з твердим покриттям. Найбільше перевозять вантажів і пасажирів залізничний та автомобільний види транспорту. Залізничний транспорт отримав в Україні високий рівень розвитку. Він займає перше місце за вантажообігом (36%) і друге місце (після автомобільного) - за пасажирообігом. Довжина залізничних доріг становить близько 23 тис. км (2/3 з них електрифіковані). Приблизно стільки ж (до 25 тис. км) становить протяжність залізниць підприємств (у т.ч., під'їзних шляхів і відгалужень). Залізничний транспорт України - четвертий у світі після Росії, США і Канади за обсягом вантажних перевезень. Українські залізниці вдвічі перевищують сумарний обсяг перевезень 12-ти разом узятих країн Європейського Співтовариства.

     Найгустіша мережа залізничних магістралей характерна для Донбасу, Придніпров'я, правобережного Лісостепу та західних територій України. Найбільш забезпечені залізничною колією області: Донецька, Львівська, Чернівецька. Територіально залізничний транспорт поділено на шість залізниць: Південно-Західну (центр-Київ), Львівську, Південну (Харків), Донецьку, Придніпровську (Дніпропетровськ),Одеську.

   Найважливіші  внутрішні магістралі: Донбас-Кривий Ріг, Харків-Севастополь, Київ-Львів, Львів-Одеса, Харків-Нижньодніпровськ-Херсон. З'єднують  Україну з найближчими сусідами залізничні магістралі: Донбас-Харків-Курськ-Москва, Донбас-Москва, Одеса-Київ-Москва, Володимир-Волинський-Катовіце, Львів-Краків, Чоп-Прага, Чоп-Будапешт. Паромна лінія Іллічівськ-Варна дає вихід на Балкани.

   Україна має вихід практично до всіх країн  Центральної і Східної Європи, а через територію Білорусі - до країн Балтії. Функціонує залізнична паромна переправа з Криму  через Керченську протоку в країни Закавказзя, а також до Туреччини  та Ірану. Основні вантажі (до 90% у залізничному транспорті України займає саме перевезення вантажів і лише 10% - пасажирів) до країн-сусідів - вугілля, метал, вироби машинобудування та хімічної промисловості, різноманітна продукція харчової промисловості та сільськогосподарського виробництва

     Перспективи розвитку залізничного  транспорту пов'язані з удосконаленням  технічних засобів транспорту, електрифікацією  залізниць, продовженням будівництва  нових залізниць, підвищенням  їхнього вантажообігу, активним  його інтегруванням в європейську  транспортну систему.

     У перевезеннях на невелику  відстань поза конкуренцією перебуває  автомобільний транспорт. Його  великою перевагою є те, що  він майже не залежить від  природних умов і може доставляти  вантажі від “дверей до дверей”. За густотою автодоріг (280 км на 1000 км2) з твердим покриттям Україна займає перше місце серед країн СНД. Автомобільний транспорт утримує перше місце за перевезенням пасажирів та друге - за вантажообігом. Протяжність автошляхів - майже 170 тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейськими стандартами - незадовільна. Недосконалий автопарк, відсутність необхідного сервісу на дорогах, високі ціни на бензин роблять автотранспорт одним з найдорожчих видів транспорту. Крім перевезення вантажів і пасажирів, автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо.

   Найважливіші  автомагістралі: Одеса-Київ-Чернігів, Харків-Донбас, Дніпро-петровськ-Запоріжжя, Запоріжжя-Севастополь, Львів-Київ, Харків-Київ, Полтава-Кишинів.

   3. Перспективи розвитку залізничного  транспорту України

   Залізничний транспорт відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну роль -- у зовнішньодержавних економічних зв'язках України. На нього припадає основна частина вантажообороту і перевезень пасажирів. Цей вид транспорту поєднує у собі важливі техніко-економічні показники: регулярність руху і високу швидкість перевезень, велику пропускну і провізну спроможність. Розвиток залізничного транспорту в Україні розпочався в 60-х роках XIX ст. В цей період були збудовані перші залізниці: Львів --Перемишль (1861 р.) та Одеса -- Балта (1865 p.), яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі і Придніпров'ї.

   4. Перспективи розвитку автомобільного  транспорту України

   Автомобільний транспорт -- це найбільш маневрений і  ефективний вид транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України. В міру створення міждержавних автомагістралей значення автотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'язків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи.

   Щоб досягти забезпеченості України  автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати  майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв'язках необхідним є будівництво  автомагістралей світового рівня  з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Досвід CША, Німеччини, Японії свідчить, що саме під час економічних криз будівництво автошляхів напувало пріоритетного  значення завдяки можливості створення  нових робочих місць і високій  ефективності капіталовкладень. Автомобільний  транспорт України потребує значного технічного оновлення, оптимізації  структури парку за вантажопідйомністю, типами кузова, наявністю спеціалізованих  транспортних засобів, особливо малої  вантажопідйомності. Необхідним є підвищення питомої ваги дизельних двигунів на автомобілях вітчизняного виробництва, вдосконалення системи технічного обслуговування та ремонту автомобілів за рахунок розвитку мережі сервісного обслуговування, створення нових і модернізації старих авторемонтних заводів.

   Висновки:

   Отже, стратегічним завданням науково-технічної  політики в області транспортної системи є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг, що реалізуються.

   Зусилля та ресурси повинні бути спрямовані на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті на основі конкурентної системи відбору напрямів його реалізації та найбільш ефективних проектів.

   З цією метою має бути створений  механізм, що координує економічні інтереси інвесторів, розробників, виробників і споживачів нової транспортної техніки.

   Галузям промисловості, що забезпечують транспорт  основними технічними засобами, має  надаватись державна підтримка.

   На  основі оновлення парку транспортних засобів, модернізації інфраструктури, застосування прогресивних технологій буде здійснюватися підвищення технічного рівня всіх видів транспорту. Це стосується оновлення залізничного рухомого складу, морських, річкових і  повітряних суден, автотранспортних засобів, перевантажувальних комплексів, дорожніх машин та обладнання, навігаційних систем, у тому числі обладнання єдиної системи організації повітряного  руху, переважно в рамках національних цільових програм розвитку галузі.

   Загальною є потреба в поповненні та оновленні  рухомого складу. На залізничному транспорті - поповнення пасажирського рухомого складу, електровозів, а також впровадження як тимчасового засобу сучасних технологій їх капітально-відновлювального ремонту. На автомобільному транспорті - поповнення парку вантажних автомобілів міжнародного сполучення, що відповідають вимогам міжнародних технічних та екологічних стандартів, автобусів для міських та міжнародних пасажирських перевезень. На авіаційному транспорті - докорінна заміна наявного парку повітряних суден на літаки з високим рівнем комфортності та паливної економічності. У дорожньому господарстві - поповнення парку сучасними автотранспортними засобами, дорожніми машинами та механізмами.