Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт

Автомобі́льний тра́нспорт  — вид транспорту, що здійснює перевозки вантажів і пасажирів автомобілями по безрейкових шляхах.

 
Автомобільний транспорт зародився в кінці 19 століття.

Кількість автотранспортних засобів

В 1900 в усьому світі нараховувалось 10 тис. автомобілів, в 1921  — 10 922 тис. в 1950 — 70 388 тис. на початку 1957 — 102 827 тис.

Бурхливому розвитку автомобільного транспорту сприяли його висока прохідність і маневреність, порівняно висока швидкість перевозок, можливість доставки вантажів без перевантаження, відносно невелика вартість перевозок, можливість спеціалізації автомобілів для перевозки однотипних вантажів, простота керування і догляду за автомобілями.

Перевезення

В 1940 перевозки народно-господарських вантажів автомобільного транспорту в Україні становили 187,2 млн. тонн до 1957 року вони зросли до 1 023,9 млн. тонн; Автомобільним транспортом в 1957 перевезено вантажів майже в 2 рази більше, ніж залізничним і річковим, разом узятими.

Автомобільний транспорт в УРСР

Вантажні автомобільні перевозки УРСР в 1957 становили близько 1/5 вантажних автомобільних перевозок СРСР.

В Україні автомобільний транспорт відіграє важливу роль у перевозках пасажирів. Особливо великого поширення набуло автобусне сполучення в містах і між містами та селами. У 1958 в УРСР автобусами перевезено 1013,0 млн. чол.

Міські перевезення зросли з 54,7 млн. чол. в 1950 до 953,7 млн. чол. на початок 1959; міжміські, відповідно, з 4,7 млн. чоловік до 59,3 млн. чоловік. Швидкий розвиток автомобільного транспорту в Україні супроводжувався зростанням автомобільного парку. Лише з 1950 по 1957 вантажний автопарк зріс майже в 2 рази, а автопарк колгоспів — приблизно в 4 рази.

 Автомобільний  транспорт у світі

 
Автомобільний транспорт найбільш розвинутий в США, де на початок 1957 було 64 601 тис. автомобілів, у Великобританії  — 5 421 тис, Франції  — 5 002 тис, Канаді  — 4 323 тис. автомобілів.

Автомобільний транспорт

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Реальний розвиток дістав лише в післявоєнний період і характеризується перевезеннями на незначні відстані. Нині середня відстань перевезень 1 т вантажу автомобільним транспортом не перевищує 14 км, а середня відстань перевезень одного пасажира автобусами становить 11 км, таксі – 12 км. Ці показники уже багато років стабільні. В перевезеннях на невелику відстань автомобільний транспорт- поза конкуренцією з іншими видами транспорту. Особливо ефективний він на відстанях до 50 км. Для автомобільного транспорту характерна висока маневреність, що робить вигідним його використання на коротких відстаннях. Ним здійснюються зв’язки між містами і селами, перевозиться продукція сільського господарства до магазинів і сховищ, до залізничних станцій і пристаней. Досить значні перевезення цим видом транспорту будівельних матеріалів і продукції легкої промисловості.

Довжина автомобільних шляхів загального користування становить 169,6 тис кілометрів, з них з твердим покриттям – 164,1 тис кілометрів. Густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттямнині становить 269 км на 1 тис кв кілометрів. Шляхи з твердим покриттям розподіляються по території країни досить нерівномірно. Найбільша їх частка, що перевищує 90%, знаходиться в західних областях(Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька), в Криму. Близькі до них за цим показником також Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Київська області.На Поліссі рівень забезпечення шляхами з твердим покриттям значно нижчий. Крім перевезень вантажів і пасажирів автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. В системі автомобільного транспорту України працює 1,8 млн чоловік, що в 1,7 раза більше, ніж у цілому в інших видах транспорту. Більші тут і витрати пального. Основними автомагістралями є : Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Брест, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк, Харків – Сімну, Київ – Одеса, Одеса – Миколаїв – Херсон, Біла Церква – Вінниця – Хмельницький, Дніпропетровьк – Запоріжжя, Луганськ – Стаханов – Первомайськ, Слов’янськ – Костянтинівка – Донецьк та ін. Важливими автомагістралями, що сполучають Україну з сусідніми державами, є Київ – Москва, Одеса – Київ – Санкт-Петербург, Харків – Москва, Донецьк – Ростов-на-Дону, Київ – Брест, Одеса – Кишинів та ін. Україна досить добре інтегрована в європейську мережу автомобільних доріг з виходами в Ужгороді в Словаччину і Чехію, в Чопі – в Угорщину і Австрію, в Порубному – в Румунію, в Мостиській і Любомлі – в Польщу.

Автотранспорт має розвинену інфраструктуру та непогану базу технічного забезпечення. Але автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам щодо багатьох показників, зокрема таких, як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожними знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправки паливом і мастилом, телефонного зв'язку тощо. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення потребує матеріально-технічна база організацій, які здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі. Якщо брати до уваги лише географічне положення України, то обсяги транзитних перевезень мали б постійно зростати, але цього не відбувається. Можна виділити декілька проблем, які перешкоджають розширенню розмірів транзиту: - поганий стан доріг України; - митна інфраструктура; - тарифна політика; - транспортні термінали, точніше їх відсутність.