Дослідження характеристик промислового освітлення

 

Світловий потік Fл, лм, лампи (або групи ламп) розраховують по формулі:

Fл = 100 Ен S K Z / (n h) ,

Ен - нормована мінімальна освітленість;

S - площа освітлюваного  приміщення, м2;

K - коефіцієнт  запасу;

31

Z - коефіцієнт  мінімальної освітленості, рівний відношенню середньої освітленості до мінімальної: для ламп розжарювання і ДРЛ - 1,15; для люмінесцентних - 1,1;

n - число світильників (або груп світильників);

h - коефіцієнт використання світлового потоку ламп, який залежить від типа світильника, коефіцієнтів віддзеркалення потоку rn і стенів rс, індексу (світопоказника) приміщення. Індекс приміщення i знаходиться по формулі:

i = A B / Hp (A + B),

де А, В - довжина і ширина приміщення, м.;

Hp - висота підвісу  світильника від рівня робочої  плоскості. 

Значення коефіцієнта h для деяких типів світильників приведені в довідкових таблицях.

По набутому значенню Fл вибирають джерело  освітлення (лампу) з найближчим великим  світловим потоком Fф.

По фактичному світловому потоку лампи визначають фактичну освітленість:

Ефак = (Fфак/Fл) Ен.

Виходячи з потужності однієї лампи w, Вт, і їх кількості визначають загальну потужність освітлювальної установки:

W = w n.

Дослідження характеристик природного і штучного освітлення.

Для виміру освітленості, що створюється природним світлом і світлом штучних джерел, використовуються люксметри. Люксметр Ю-116

32

складається з  вимірника з шкалою і фотоелемента з насадками. Для зменшення погрішності  застосовуються насадки на фотоелемент  у вигляді півсфери, виконаної  з білої світлорозсіювальної пластмаси. Насадка позначена буквою К, нанесеною на її внутрішню сторону. Ця насадка застосовується не самостійно, а спільно з однією з трьох інших насадок, що мають позначення М, Р, Т. Кожна з цих трьох насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослабіння 10, 100, 1000 і застосовується для розширення діапазонів вимірів.

Шкала приладу  проградуйована в люксах: одна шкала  має 100 ділень (0 – 100), друга – 30 (0 – 30). Люксметр має найменшу похибку виміру, що припускається, рівної ± 10 %.

Дослідження характеристик  освітленості залежно від кольору  стенів і забрудненості світильника  виробляється на лабораторній установці. Вона є камерою, що закривається висувною заслінкою, що знаходиться в передній частині установки. Робочою поверхнею, рівень освітленості якої заміряється, є пів установки. За рахунок штор, що обертаються, можна встановити один з трьох варіантів кольору: білий, фіолетовий, темний.

Джерело освітлення працює при включенні штепселя установки  в розетку електричної мережі. Міра забруднення світильника встановлюється за допомогою сектора, що обертається, ручка якого виведена на верхню частину установки. Сектор, що обертається, має чотири положення, кожне з яких імітує міру забруднення світильника; у положенні 1 сектора світильник не має забруднення.

Вимір освітленості слід провести люксметром Ю-116, вставивши  його фотоелемент до упору в гніздо, що знаходиться в правій верхній  частині установки. Фотоелемент  вставляється так, щоб його сферична частина була повернена вниз.

33

Порядок виконання роботи.

1.Виробити люксметром Ю-116 виміри освітленості в лабораторній установці залежно від кольору стенів (починаючи з білого, для всіх чотирьох положень поворотного сектора). Дані записати в таблицю вимірів.

2.Розрахувати коефіцієнти віддзеркалення і поглинання для фіолетової і темної плоскості лабораторної установки. Люксметр в лабораторній установці при положенні 1 поворотного сектора заміряє величину відбитого світлового потоку від робочих поверхонь. Падаючий світловий потік (він буде постійною величиною для всіх випадків) при відомому коефіцієнті віддзеркалення для білого кольору rб (прийняти в інтервалі 0,7.0,9) знаходиться із співвідношення:

Епад= Еотр / rб .

Коефіцієнти віддзеркалення фіолетової і темної поверхні і будуть відповідно рівні:

 

 

По вимірам  освітленості в лабораторній установці  для робочої поверхні білого кольору  визначити коефіцієнт світопропускання для різних мір забруднення світильників.

Використовуємо  результати вимірів для всіх чотирьох положень поворотного сектора.

 

 

34

3. Виробити виміри  освітленості за рахунок природного  освітлення в лабораторії.

Точки вимірів  усередині приміщення відрізняються  відстанню від віконних отворів. Всі виміри проводити в одному і тому ж поперечному перетині, на рівні робочої поверхні. Результати занести в таблицю результатів вимірів.

4. Розрахувати  коефіцієнт природної освітленості (КПО) для всіх крапок і побудувати  графік залежності рівня природної  освітленості від віддаленості  досліджуваних крапок від віконного отвору.

5. Зробити виводи  про вплив досліджуваних чинників  на освітленість.

Контрольні  питання.

1. Яке значення  освітлення для забезпечення  безпеки виробничої діяльності?

2. Перерахувати  основні світотехнічні характеристики.

3. Які види  освітлення використовуються у виробничих умовах?

4. Як здійснюється  нормування штучного і природного  освітлення?

5. Охарактеризувати  принцип розрахунку загального  рівномірного освітлення методом  світлового потоку.

6. Які прилади  використовуються для виміру  освітленості робочих місць? Дати їх характеристику.

7. Чому нормування  природного освітлення не проводять  по величині освітленості робочого  місця? 

8. Перерахувати  основні характеристики джерел  світла.

35

9. Охарактеризувати  принцип розрахунку освітлення  вертикальних і похилих поверхонь. Де ще використовується такий принцип розрахунку?

10. Яким чином  здійснюється експлуатація і  контроль освітлювальних установок?

Список  літератури.

• 1.Вильчик Н.П. Архитектура зданий. Учебник. – М. ИНФРА-М, -2006. – 303с.
• 2. И. Михайлова, В. Васильев, К. Миронов «Строительные и отделочные материалы на современном рынке».-М.: Изд-во Эксмо, 2006.-304с.
• 3 В. С. Аханов, Г.А. Ткаченко «Справочник строителя». –Ростов-на-Дону.: «Феникс». 2007.-495с.
• 4. С. М. Кочергин. Серия «Застройщик» Универсальный справочник прораба.-М. ООО «Стройинформ» 2006.-887с.