Розробка документації на виготовлення жіночого демісезонного півпальто сучасного конструктивного рішення

 
 

2.4 Технічне моделювання

     Процес  створення нових моделей одягу  називається моделюванням. Під технічним  моделюванням розуміється процес розробки креслень і зразка виробу по базовій  готовій моделі або її графічному зображенню з використанням силуетної основи виробу.

     Існують такі види моделювання: макетний, графічний  та комбінований. Макетний метод є  найпростішим, лекало розрізають по наміченій  лінії, закривають попередній розтин та при цьому відкривається новий. Графічний метод включає в себе спосіб перпендикулярів, засічок. Використання одночасно двох методів називається комбінованим.

     Найбільш  поширені методи технічного моделювання  є конічне та паралельне розширення. Лінії модельних особливостей наносяться на креслення вихідної конструкції і будуються первинні шаблони (лекала) виробу. На цьому етапі робіт визначається економічність конструкції, розраховується площа лекал, виконується розкладка, визначається відсоток між лекальних випадів.

     В даній моделі виконувалось таке моделювання:

     - побудова кокетки на спинці (АК=16 см);

     - рельєфи на пілочці, які починаються  від плечового зрізу проходячи  через центр грудей, а далі  йдуть вертикально до низу  виробу. 

 

3. РОЗРОБКА КОМЛЕКТУ  ЛЕКАЛ НА БАЗОВУ  МОДЕЛЬ

     Лекала  – це технічний документ, який несе повну або часткову інформацію про  деталі виробу; лекала необхідні на всіх етапах технологічного процесу: розкрою  виробів, розмітки та уточнення контурів деталей та окремих ліній, перевірки  якості пошиву готового виробу.

     Лекала  отримують шляхом копіювання креслень виробів після технічного моделювання з додаванням припусків на технологічну обробку.

     В залежності від призначення в  технологічному процесі лекала поділяють  на такі групи: лекала-оригінали, лекала-еталони та робочі лекала.

     Лекала-оригінали  отримують шляхом копіювання креслень деталей виробу на заданий (здебільшого  середній в кожній повнотній групі) розмірозріст. Вони служать для перевірки точності та поновлення лекал-еталонів.

     Лекала-еталони  отримують за допомогою технічного розмноження лакала-оригіналів на різні розміри та зрости, які рекомендовані. Вони служать для перевірки точності та поновлення робочих лекал. Лекала-еталони, як і лекала-оригінали, зберігають в підвішеному стані в експериментальних цехах швейних підприємств. Лекала-еталони перевіряють по табелю вимірів та лекалах-оригіналах один раз на квартал.

     Робочі  лекала виготовляють по лекалах-еталонах і використовують на всіх етапах технологічного процесу: розкрій виробів, розмітка та уточнення контурів деталей та окремих ліній, перевірка якості пошиву готового виробу. Робочі лекала перевіряють по лекалах-еталонах один раз на місяць.

     За  послідовністю виготовлення та виду матеріалу лекала поділяють на три типи: основні, похідні та допоміжні.

     Основні лекала-оригінали отримують шляхом копіювання деталей безпосередньо з креслень конструкцій з додаванням припусків на технологічну обробку. Це лекала деталей з основного матеріалу (тканини верху): деталі пілочки, спинки, рукава (або його частин), нижнього коміра.

     Лекала  похідні будують на базі основних лекал. До похідних лекал належать: лекала деталей з дублюючих матеріалів, лекала підкладки, а також деякі  лекала деталей верху (верхній комір, підборт, дрібні деталі).

     Допоміжні лекала служать в технологічному процесі для розмітки та уточнення контурів деталей, окремих ліній, місця петель, ґудзиків, перевірки якості пошиву готових вузлів та виробів. По допоміжних лекалах роблять розмітку розташування кишень, дрібних деталей (наколінники, пат, клапанів, тощо), петель, місць розташування ґудзиків, ліній підрізки при уточнені деталі після ВТО.

     Основні та допоміжні лекала-еталони виготовляють зі шпульного картону (ТУ 81-04-112-71) товщиною 0,5 мм або з патронного паперу (ГОСТ 873-73).

     Робочі  лекала виготовляють з картону типу шпульного; для розкрою на стрічковій машині робочі та допоміжні лекала виготовляють з електроізоляційного картону марок ЕВ (ГОСТ 2824-60), А, Г (ГОСТ 8273-57) або патронного паперу (ГОСТ 876-73).

     Допоміжні лекала виготовляють також з картону  товщиною 0,9…1,62мм; його вологість < 8% при вологості повітря 60-65%. Щоб подовжити термін використання лекал, їх краї окантовують жерстю (бляхою) або проклеюють спеціальним розчином. 
 

3.1 Побудова лекал  верху

     Лекала  верху виготовляють на основі креслень конструкцій після технічного моделювання з урахуванням технологічних припусків. В плечовому одязі до основних лекал належать лекала деталей пілочки, спинки, рукава та нижнього коміра.

     Перед тим, як почати виготовлення лекал, на кресленні конструкції перевіряють спряження деталей в місцях їх з’єднання по конфігурації та по довжині ділянок з’єднання. Довжини ліній з’єднання деталей вимірюють металевою лінійкою з точністю до 1 мм.

     Для перевірки спряження ліній по зрізах, місць розташування контрольних  знаків та для точнішої побудови робочих креслень лекал виготовляють допоміжні шаблони лекал основних деталей: пілочки, спинки, рукава, нижнього коміра тощо.

     Спряження деталей перевіряють по зрізах спинки, пілочки, рукава та нижнього коміра, попередньо скопійованих і акуратно вирізаних, таким чином:

• суміщають спинку і пілочку по лінії плеча, перевіряють спряження ліній пройми та горловини;
• суміщають спинку, пілочку та бочок по лініях з’єднання на відстані 4…6 см від низу;
• суміщають спинку, пілочку та бочок по лініях з’єднання на відстані 2...4 см від лінії пройми, перевіряють спряженість цих ліній по проймі;
• відповідність ліній з’єднання деталей (бічні лінії спинки та пілочки, спинки і бочка, ліній з’єднання пілочки і бочка тощо) перевіряють, накладаючи одну лінію (або її копію) на другу.

     Під час виготовлення лекал-оригіналів по всіх зрізах додаються технологічні припуски, які включають:

• припуск на шов, який залежить від конструкції шва;
• припуск на кант, якщо він передбачений по моделі;
• припуск на уробку під час ВТО, якщо його не враховували в конструкції;
• припуск на підгин, величина якого залежить від виду зрізу деталі та від виду матеріалу;
• припуск на підрізку, якщо в процесі виготовлення необхідно уточнювати зріз деталі;
• припуск на підгонку виробу, якщо це необхідно.

     Під час вибору припусків на технологічну обробку необхідно використовувати  нормативно-технічну документацію, а  саме:

• ОСТ 17-287-73 «Пальто, півпальто чоловіче та для хлопчиків. Загальні технічні умови.»
• ОСТ 17-551-75 «Вироби швейні вищої якості. Загальні технічну умови.»
• ОСТ 17-835-80 «Вироби швейні. Технічні вимоги до стібків, строчок та швів.»
• ГОСТ 12807-79 «Вироби швейні. Класифікація стібків, строчок, швів.»

 
 

3.2 Побудова похідних лекал

     Похідні лекала отримують на базі основних. До похідних лекал належать лекала деталей з дублюючих матеріалів, лекала підкладки, а також деякі лекала деталей верху (верхній комір, підборт, дрібні деталі). Ці лекала призначені для художнього оформлення виробу , обробки зрізів деталей, закривання внутрішніх швів, надання формостійкості виробів тощо.

     Лекала  підкладки будуються на основі деталей верху з додаванням додаткових припусків в верхній частині виробу. Це пов’язано з різними технологічними властивостями матеріалів верху та підкладки, а також свободою на рух всередині виробу.

     Лекала  деталей з дублюючих матеріалів будуються з врахуванням технологічних  особливостей дублюючих клейових або  неклейових матеріалів. Якщо деталь верху дублюється фронтально, лекало дублюючої прокладки будують за формою лекала верху, переважно відступаючи від його контурів 0,3…0,5 см, але таким чином, щоб зріз дублюючого матеріалу або попадав в шов, або не доходив до нього 1 мм.

     Підсумком роботи в даному розділі є повна  специфікація лекал деталей на проектований виріб.

Таблиця 3.1 - Специфікація лекал та деталей крою

Назва лекала	Номер лекала	Кількість, шт.
		лекал	деталей
1	2	3	4
Деталі  верху
Спинка	01	1	2
Кокетка спинки	02	1	1
Центральна  частина пілочки (суцільнокрійна з підбортом)	03	1	2
Бічна частина пілочки	04	1	2
Верхня  частина рукава	05	1	2
Нижня частина рукава	06	1	2
Обшивка горловини спинки	07	1	1
Підзор	08	1	2
Комір	09	1	1
Листочка	010	1	2
Верхня  пата	011	1	2
Нижня пата	012	1	2
Деталі  прикладу
Центральна  частина пілочки (суцільнокрійна з підбортом)	013	1	2
Бічна частина пілочки	014	1	2
Кокетка	015	1	1
Прокладка в пройму	016	1	2
Прокладка у спинку	017	1	2
Прокладка в окат верхньої частини рукава	018	1	2
Прокладка в підгін низу рукава	019	1	2
Прокладка в низу верхньої частини рукава	020	1	2
Прокладка в низу нижньої частини рукава	021	1	2
Листочка	022	1	2
Верхня  частина пати	023	1	2
Нижня частина пати	024	1	2
Обшивка спинки	025	1	1
Деталі  підкладки
Спинка	026	1	1
Пілочка	027	1	2
Верхня  частина рукава	028	1	2
Нижня частина рукава	029	1	2
Підкладка кишені 1	030	1	2
Підкладка кишені 2	031	1	2

 

Висновки

     Мода - дуже чутливий інструмент всіх соціальних змін, і разом із тим, це явище  психологічного плану. Мода не може бути віднесена до однієї категорії визначення (соціальної, економічної, психічної): щоб правильно оцінити явище моди і дати йому визначення потрібно роздивитися його на різних етапах і з всіх точок зору. Моду слід розглядати на в великому, історичному відрізку часу, тоді її зміна здається регулярною; на протязі ж короткого часу зміна моди здається анархічною.

     Мода - явище довільно важке, воно залежить від цілого ряду факторів життя людей  і розповсюджується на багато областей діяльності людини. Під модою слід розуміти недовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і  культури. Вона характеризує обов'язкову зміну стиля, пов'язане з системою регулювання загальної поведінки людей.

     Мета  курсового проекту полягала у  розвитку творчого підходу до розв'язання ряду художньо-конструкторських завдань. Тому для проектування було обрано півпальто жіноче. При створенні ескізів набуто навичок роботи з творчим джерелом .

     Можна сказати, що сучасні дизайнери не підпорядковуються якомусь певному  існуючому стилю, а завдання їх полягає  в тому, щоб створити новий образ, який буде чинити емоційно - психологічну дію на людину. Також у створенні моделі одягу важливу роль відіграє кольорова гама та поєднання барв, тому в проектованому півпальто добре поєдналися білий і чорний кольори.

     Виконання даного курсового проекту було спрямовано на задоволення певної групи споживачів – а колекцій для промислового виготовлення.

     Сучасні напрямки в моді все більше і більше спрямовані на підкреслення гармонійності  образу, кожна жінка прагне мати свій стиль та імідж. Тому в даному курсовому проекті вибраний актуальний вид одягу, а саме півпальто жіноче. Саме півпальто може підкреслити рису, яка називається жіночністю. Форма, довжина та стиль півпальто може досить багато розповісти про характер, образ та статус жінки.

     Отож  у курсовому проекті були досягнуті  такі цілі, як:

     - створення нового образу;

     - досягнення комфортності;

     - розв'язання ряду художньо конструкторських  завдань;

     - набуття навичок роботи з творчим  джерелом;

     - легкість виготовлення для промисловості;