Розрахунок хімічної станції цеху заключного опорядження потужністю 220 000 м на добу

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 03:02, курсовая работа

Краткое описание

Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини, що представляють собою результати проектування хімічної станції фарбувального цеху потужністю 220 000 м/добу для приготування апретів для обробок МАПС, МАРС та гідрофобної оброки тканин.
Метою проекту – є проектування і організація хімічної станції заключного цеху.
Обсяг пояснювальної записки складає 31 аркушів формату А4, у тексті налічується 6 таблиць. Графічна частина представлена на аркуші А1 у масштабі. При виконанні даної роботи було використано 8 літературних джерел.

Оглавление

Реферат 2
Вступ 4
1. Організаційно-технологічна частина 6
1.1. Вибір і технічна характеристика ассортименту 6
1.2. Опис технології і режиму обробки текстильних матеріалів 9
1.3. Характеристика хімічних матеріалів 12
1.4. Опис технологій приготування 16
1.5. Розрахунок хімічних матеріалів і барвників 17
1.6. Розрахунок устаткування хімстанції 19
1.7. Вибір і опис устаткування хімічної станції заключної обробки 22
1.8. Опис заходів контролю технологічних процесів 28
1.9. Механізація транспортування матеріалів і розчинів на хімічних
станціях 35
2. Техніка безпеки й охорона праці при роботі на хімстанції 37
3. Екологічна частина 40
Висновок 42
Список літератури 43

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc

— 436.50 Кб (Скачать)


                       МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

        ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                    КАФЕДРА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

              ТА ДИЗАЙНУ ВОЛОКНИСТИХ МАТЕРІАЛІВ

 

 

                                        КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

      ПО ДИСЦИПЛІНІ "ПРОЕКТ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ"

 

“Розрахунок хімічної станції  цеху заключного опорядження

                   потужністю 220 000 м на добу”

 

 

                      ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

      Виконавець

      студент групи 4Х                                                               Иванов И.И.

                                                (дата, підпис)

 

     Керівник                                                                   доцент Гнідець В.П.

                                         (дата, підпис)

 

    Нормоконтролер                                                      доцент Кулігін М.Л.

                                                   (дата, підпис)

 

             

 

                                     ХЕРСОН 2010

Реферат

 

     Курсовий проект складається  з пояснювальної записки та  графічної частини, що представляють  собою результати проектування  хімічної станції фарбувального  цеху потужністю 220 000 м/добу для  приготування апретів для обробок  МАПС, МАРС та гідрофобної оброки тканин.

     Метою проекту –  є проектування і організація  хімічної станції заключного  цеху.

     Обсяг пояснювальної  записки складає 31 аркушів формату  А4, у тексті налічується 6 таблиць.  Графічна частина представлена  на аркуші А1 у масштабі. При виконанні даної роботи було використано 8 літературних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

   

Реферат                                                                                                                    2

Вступ                                                                                                                             4

1. Організаційно-технологічна частина                                                                     6

1.1. Вибір і технічна характеристика  ассортименту                                                6

1.2. Опис технології і режиму  обробки текстильних матеріалів                            9

1.3. Характеристика хімічних матеріалів                                                                12

1.4. Опис технологій приготування                                                                          16

1.5.  Розрахунок хімічних матеріалів  і барвників                                                   17

1.6.  Розрахунок устаткування  хімстанції                                                               19

1.7. Вибір і опис устаткування  хімічної станції заключної обробки             22

1.8. Опис заходів контролю технологічних  процесів                                            28

1.9. Механізація транспортування матеріалів і розчинів на хімічних

 станціях                                                                                                                      35 

2. Техніка безпеки й охорона  праці при роботі на хімстанції                       37

3. Екологічна частина                                                                                                40

Висновок                                                                                                                  42

Список літератури                                                                                              43

   

            

 

 

 

 

 

 

Вступ

Хімічні станції являють собою ділянки окремого виробництва, призначені для готування концентрованих і робочих розчинів хімічних матеріалів, барвників, друкованих фарб і апретів.

     На оздоблювальних фабриках передбачаються хімічні станції відварочно-відбільного, фарбувального, друкованого й апретурного цехів.

     Як устаткування на  хімічних станціях можуть застосовуватися реактори, баки, мірники (дозатори), обладнані трубопроводами, насосами, мішалками або барботерами, постачені різними засобами автоматизації й механізації, які призначені для готування одне - і багатокомпонентних розчинів.

     Для готування  розчину на хімічній станції встановлюється кілька апаратів, з'єднаних між собою комунікаціями. Таку сукупність апаратів називають технологічним ланцюжком або блоком хімічної станції. Тому що на станції готовлять кілька різних розчинів, вони складаються з декількох блоків. Проектування хімічних станцій починають із розробки окремих вузлів.

     Хімічна станція фарбувального  цеху передбачає наявність фарбувальних  і мильно-промивних апаратів, повинні  бути забезпечені усе найпоширеніші  види фарбування: кубові - суспензійне й лейкокислотне, індігозолеве, кубозолеве, холодне, пігментне, пряме із закріплювачем, активне, сірчисте й ін.

     Мильно-промивні апарати  мають постійне призначення - промивання, миловка й окислювання  тканини після друкування й  зріління: тому рецептура розчинів для них постійна.

     Фарбувальні розчини  подаються з хімічної станції  безпосередньо у фарбувальну  частину апарата (плюсовку), де  наносяться на суху вибілену  тканину; тому концентрація живильних  розчинів повинна бути одночасно  й робочої.

    Барвники всіх класів, за винятком сірчистих, готовлять у реакторах.

     Наважка барвника, одержуваного  в пасті або в порошку, завантажується  в реактор через люк, а всі  добавки переводяться в розчини  й додаються в реактори по  трубах.

     Для зручності обслуговування реактори розміщають на підлозі красоварки й навіть частково заглиблюють у підлогу на 0,5 - 0,6 м.

     Готові розчини з  реакторів переганяються стисненим  повітрям у баки відповідної  ємності. З останні розчини  надходять у фарбувальні апарати.

     Баки, що живлять апарати, на висоті 3 - 3,5 м о т підлоги для забезпечення подачі розчину в апарат самопливом.

     Сучасна хімічна станція  повинна бути максимально автоматизована. Це насамперед ставиться до  таких процесів, як:

- дозування електродами рівня рідких хімікатів і води при подачі їх у реактори;

- керування процесами готування  розчинів;

- транспортування робочих розчинів  у живильні баки й контроль  рівня в цих баках;

- подача робочих розчинів в  апарати.

     Устаткування станції  вибирають відповідно до тих хімічних матеріалів, які необхідні для готування фарбувальних і миючих розчинів.

   

   

   

   

   

   

   

 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1. Вибір і технічна характеристика  ассортименту

В асортименті тканин, що випускаються бавовняною промисловістю, нараховується більш 1000 артиклів. Бавовняні й змішані тканини в залежності від призначення, художньо-колористичного оформлення й способу виготовлення підрозділяються на наступні групи і підгрупи: 1) ситцева, 2) бязева, 3) білизняня: бязева, міткалева й спеціальні підгрупи; 4) сатинова, 5) платянна група: демісезона, літня й зимова підгрупи; тканини із суміші бавовни й хімічних волокон; 6)одежна група: підгрупа гладкофарбованих тканин, підгрупа меланжевих і строкатотканих тканин, зимова підгрупа; 7) підкладкова група; 8) ворсова група; 9) хусткова група; 10) рушникаво група;  11) група сурових тканин; 12) мебельно-тюлева група; 13) група тарних і пакувальних тканин; 14) група марлевих тканин; 15) технічних тканин: легкі та важкі технічні тканини; 16) ковдрова група.

     На даній хімічній  станції передбачене надання  тканинам таких властивостей  як МАРС, МАПС та водовідштовхувальних  властивостей. МАПС та МАРС обробляють  тканини  білізняної групи,  а надання тканинам водовідштовхувальних властивостей - одежну групу.

     Білізнаня група. Назва групи вказує на призначення тканин й оформлення їх в оздоблювальному виробництві. Тканини використають головним чином для постільної білизни, а також, наприклад, для виготовлення білих халатів медичних й інших працівників, т.б. тканини використають у тих випадках, коли потрібні білі міцні тканини. Ступінь білизни білизняних тканин повинна бути не менш 82%.

     Тканини білизняної групи підрозділяються  на тканині бязевої підгрупи, вибілені тканини міткалевої підгрупи й тканини спеціальної підгрупи.

     Бязева підгрупа нараховує до 35 артикулів вибіленої бязі, що  виготовляють із бавовняної пряжі  такої ж лінійної щільності,  що й тканини бязевої групи. 

     Поверхнева лінійна щільність  білизняної бязі становить від 124 до 150 г/м2. Стандартом допускається випуск тканин із ширинами: 75, 80, 85, 95, 100, 115, 120, 125, 130, 140, 145, 150 см. До складу бязевої підгрупи входять також тканини для пелюшок арт. 281, 286, що випускають у вибіленому виді без нанесення аппретов. Їх поверхнева щільність становить 84 г/м2.

     Одежна група. Тканини, що відносять до цієї групи, відрізняються різною структурою. Дані тканини застосовують для виготовлення різноманітного верхнього одягу.

     Одежна група тканин підрозділяється на наступні підгрупи: гладкокрашеные, тканини спеціального призначення, меланжеві й пестротканые, зимова підгрупа.

     Для тканин даної групи встановлені  ширини:75, 80, 85, 90, 100, 110, 120, 130, 140, 150 див.

     Підгрупа тканин спеціального  призначення включають 5 - 6 артикулів гладкокрашеных тканин, які випускають зі спеціальними видами заключних обробок й в основному використають для виготовлення спецодягу.

     Деякі із тканин виробляють  із застосуванням пряжі з пофарбованої  бавовни (наприклад, тканина Обрій арт. 3581). Ці тканини призначені для спецодягу шахтарів.

     Технічні характеристики  артикулів  тканини, оброблюваних у даному  цеху заключної обробки представлені  в табл. 1.

                                                                                                             

 

 

 

                                                                                                     

 

                                                                                                  Таблиця 1

              Технічна характеристика проектованного ассортименту.

 

 

 

Тканина

 

 

 

Артикул

Основа

Пружок

Лінійна

щільність пряжі,

текс

Волокнистий склад

Лінійна щільність

пряжі, текс

Волокнистий

склад

Бязь

відбилена

1С0258-ХЕ

225±4

х/б

228±7

х/б

Комуфляжна

3188

296±6

х/б

290±9

х/б

Ситец набивной

1СО345

91

90

ХВ

18,5


 

                                                                                                 Продовження таблиці 1

 

Ширина

Поверхнева щільність готової  тканини г/м2

Маса готової тканини г/м

сурової

готової

166,2±2,5

145±2

136±7

197,2

96,7±1,5

85±1,5

193,8

228±11

ХВ

15,4

   

 

1.2. Опис технології і режиму  обробки текстильних матеріалів

     На даній хімічній  станції передбачене приготування  апретів для МАПС, МАРС та водовідштовхувальні обробок для забезпечення добового випуску тканини 220000 м/добу. З них 70000 м/добу на обробку МАПС бязі вибіленої 1С258-ХІ, 70000 м/добу на обробку МАРС бязі вибіленої 1С258-ХІ, 80000 м/доба на водовідштовхувальну обробку спец. одягу 0174.

     Технологічний режим обробки МАПС  бавовняної тканини “бязь вибілена 1З258-ХТ наведена в таблиці 2.

                                                                                                          Таблиця 2

                             Технологічний режим обробки

Операція

Обладнання

Склад робочого розчину

Концентрація, г/л

Режим

обробки

1

2

3

4

5

Аппретирование

Плюсовка, сагретированная  із сушильно-ширильною машиною або  сушильними барабанами; лінії заключної  обробки типу ЛЗО-140, ЛЗО-140-1

Поливинилацетатная емульсія

поліетиленова емульсія

 

10-20

 

10-30

Т=25-30°С

Віджим 85±5

Попереднє підсушування до вологовмісту 40-50%

Виправлення перекосу утокових ниток

Сушіння

     

Ширение й сушіння  до вологовмісту 5-7% при зміні температури  по секціях сушильно-ширильної машини в межах 100-140°С

Каладирование

Оздоблювальні каландри в лініях заключної обробки або  окремі каландри типу КОЭ-120, ДО-140-1, ДО-120

   

Температура поверхні метаооического вала каландра Т=20-140 °С

Тиск у системі притиску валів каландра 0,2 МПА

Контроль якості й промірювання

Бракувальні столи й  контрольно-мірильні машини

   

Контроль якості готової  тканини за ДСТ 161-86. Методи випробувань  за ДСТ 3811-72, ДЕРЖСТАНДАРТ 3812-72, ДЕРЖСТАНДАРТ 8710-84.

Информация о работе Розрахунок хімічної станції цеху заключного опорядження потужністю 220 000 м на добу