Організація митного оформлення зовнішньо торгівельних вантажів

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра міжнародних перевезень та митного контролю

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Митне оформлення»

на тему:

«Організація митного оформлення зовнішньо торгівельних вантажів»

 

 

 

 

 

 

Виконав:

ст. гр. МК-ІV-1

Котвицький М.Ю.

Перевірила:  Сілантьєва  Ю.О.

 

 

Київ – 2012 р.

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

Розділ 1. Зміст, умови і порядок оформлення товарів при визначеному митному режимі………………………….…………………………………6

1. Характеристика митного режиму……………………………………..6
2. Визначення технології митного оформлення товарів при визначеному митному режимі………………………………………13
3. Визначити розташування митниць відправлення і призначення, а також маршрут прямування транспортного засобу із задекларованим вантажем територією України……….……………18

Розділ 2. Дозвільні документи нетарифного регулювання, які необхідно надати митним органам для митного оформлення визначеного товару………………………………………………………….…………...20

Розділ 3. Визначення мита та інших митних платежів………………………..24

3.1 Визначення коду товару  згідно товарної номенклатури………….............24

3.2 Визначення митної вартості  товару………………………….………..........25

3.3 Визначення митних платежів  і податків при митному оформленні...........29

Розділ 4. Заповнення вантажної митної декларації …………………………...33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….41

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце, як на території України, так і за її межами.

   Суб’єктами ЗЕД  в Україні є:

• фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
• юридичні особи, зареєстровані в Україні, і які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, мають майно або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Право на здійснення ЗЕД – це надання законом відповідної країни можливість бути учасником такої діяльності за наявності юридичних визначених підстав та умов.

     Планування  ЗЕД являється об’єктивно необхідним  для будь-якого підприємства –  суб’єкта ЗЕД. Це визначається насамперед прагненням підприємств одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції, передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні передбачені обставини, котрі можуть відбутися на світовому ринку, а головне – необхідність прогнозування свого майбутнього.

Митне оформлення — виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2) реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення/вивезення;

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території;

11) переробка за межами митної території;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь держави.

 

Розділ 1. ЗМІСТ, УМОВИ І ПОРЯДОК ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ПРИ ВИЗНАЧЕНОМУ МИТНОМУ РЕЖИМІ

 

1. Характеристика митного режиму

 

1. Переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

 Операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів, у  тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які  сприяють чи полегшують процес  виготовлення продуктів переробки;

2) ремонт товарів, у тому числі  модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Гарантування дотримання умов перебування товарів у митному режимі переробки за межами митної території та обмеження щодо поміщення окремих товарів у цей митний режим:

1. Товари, поміщені в митний режим  переробки за межами митної  території, протягом всього строку  перебування у цьому режимі  перебувають під митним контролем.

2. Поміщення товарів у митний  режим переробки за межами  митної території в установлених законом випадках здійснюється зі сплатою вивізного мита.

3. Не підлягають поміщенню у  митний режим переробки за  межами митної території товари (крім тих, що вивозяться з метою  ремонту), які при імпорті були  звільнені від оподаткування  митними платежами відповідно до цього Кодексу та Податкового кодексу України.

4. За обґрунтованої необхідності  Кабінет Міністрів України має  право визначати:

1) продукти переробки, залишки переробки, а також товари, продукти переробки  чи залишки переробки яких підлягають обов’язковому поверненню на митну територію України і випуску у вільний обіг;

2) мінімальне співвідношення вартості  українських та іноземних товарів  для окремих категорій товарів, що піддаються операціям з  переробки за межами митної  території України.

5. Товари, продукти переробки яких  визначені Кабінетом Міністрів  України як обов’язкові до  повернення на митну територію  України, вивозяться у митному  режимі переробки за межами  митної території із застосуванням  заходів гарантування на суму  їх вартості в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. У разі встановлення законами  України заборон чи обмежень  щодо переробки відповідних товарів  за межами митної території  України переробка таких товарів, поміщених у режим переробки  за межами митної території, завершується на умовах, які діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

7. Якщо умовами переробки товарів  за межами митної території  України передбачено проведення  розрахунків частиною товарів, призначених  для переробки, така частина товарів при вивезенні за межі митної території України декларується у митному режимі експорту.

Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України

1. Поміщення товарів у митний  режим переробки за межами  митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

2. Разом із заявою власник  товарів або уповноважена ним  особа подає митному органу  такі документи:

1) зовнiшньоекономiчні договори  або документи, що їх замінюють, на пiдставi яких здiйснюватиметься переробка товарiв i якi повинні містити, зокрема, відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт i строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів  з метою ремонту, у тому числі  модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарiв, що витрачаються на здійснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапі, а також відомості про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

3) інші документи за бажанням  власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, вiдповiдно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

3. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству митним органом безоплатно протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.

4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр, на пiдставi якого здiйснюватиметься  переробка, передбачає вивезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв і строк, визначені зовнiшньоекономiчним договором, але не більш як на один рiк.

5. Виникнення або виявлення митним  органом обставин, які не вiдображенi у документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарiв за межами митної території України є підставою для надання вiдмови у митному оформленні наступних партій товарiв, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. Якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше виданого дозволу.

6. У дозволі на переробку товарів  за межами митної території  України зазначається перелік  операцій з переробки та спосіб  їх здійснення.

7. У видачі дозволу на переробку  товарів за межами митної території  України не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні.

8. Рішення про відмову у видачі  дозволу на переробку товарів  за межами митної території  України приймається, якщо:

1) відомостей, зазначених у поданих  заявником документах, недостатньо для визначення обов’язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарiв;

2) митний орган виявив невiдповiдності  у відомостях, що містяться у  поданих заявником документах, або  недостовiрнiсть цих відомостей;

3) підприємством не дотримано  встановлених законодавством України  заборон чи обмежень щодо переробки  товарiв за межами митної території  України.

9. Дозвіл на переробку товарів  за межами митної території  України може бути змінено  або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

10. За письмовою заявою власника  товарів або уповноваженої ним  особи митним органом може  бути винесено попереднє рішення  щодо можливості поміщення товарів  у митний режим переробки товарів  за межами митної території.

11. Вимоги до ідентифікації окремих товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

12. Якщо митні органи не можуть  забезпечити ідентифікацію товарів, що вивозяться за межі митної  території України з метою  переробки, відповідно до статті 326 цього Кодексу, можуть бути  застосовані інші способи забезпечення ідентифікації з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу, зокрема: